Каховське море: вода зникає, затоплені села з'являються

Каховське море. Так називають водосховище мешканці Грушівської громади Криворізького району, яка залишилась без води через теракт росіян на ГЕС.

Люди досі не можуть повірити в те, що сталося. Кожен мешканець громади має городи: одні садили їх для себе, інші продають городину і заробляють цим на життя. З кінця минулого тижня (10-11 червня, – авт.) тут відсутнє централізоване водопостачання. Грушівці зробили деякі запаси, але їх недостатньо, аби виростити врожай.

ОБРИСИ "ПІДВОДНОЇ ГРУШІВКИ"

Каховське водосховище в цьому районі на сотні метрів відступило від берега і, як говорять місцеві, з-під води стала потроху з'являтися "стара Грушівка".

На офіційному сайті громади можна відшукати історичну довідку, в якій зазначено, що сучасне село виникло під час будівництва Каховської ГЕС. Тоді на нове місце переселили мешканців двох історичних сіл – Грушівки та Кута, територія яких була затоплена та стала дном водойми.

Тепер під водою на мілині місцеві нібито розгледіли залишки старої дерев'яної церкви. Вона була зруйнована у 1882 році, але за два роки до цього її встиг намалювати відомий художник Ілля Рєпін, який приїздив у село. Його картина так і називається – "Церква в Грушівці".

Люди кажуть, що начебто бачили на березі й рештки старого кладовища, яке багато років тому також було занурено під воду.

- Про стару Грушівку, яка була затоплена, і про церкву мені розповідав ще мій дід. Я знаю, що вона в тій частині була, де зараз море дуже обміліло. Тепер це і не море, і чи стане ним знову – невідомо, – говорить мешканець села на ім'я Анатолій.

Із ним ми познайомились випадково – просто йшли селом та шукали людей, з якими можна було б поговорити про ситуацію з водою. Точніше, її відсутністю. Анатолій порався по господарству – вже 7 років він вирощує виноград, має кілька сотень лоз різних сортів. Влітку він продає вирощене, а потім весь рік живе на виручені гроші. На території його подвір'я є невеличкий басейн, куди він встиг наточити води, але тих запасів не вистачить, щоби виростити врожай.

- Буду копать яму в дворі. Кубів на десять. Потім буду привозити бочками воду зі свердловини свого товариша. Вона не питна, але й для поливу винограду теж не дуже підходить – солена. В ямі вона трохи відстоїться, і буду поливати. Потім знову буду завозити. Питну воду нам обіцяють привозити і роздавати, – каже чоловік.

Анатолій живе разом з матір'ю. За його словами, їм двом багато води не треба, головне – зібрати добрий врожай, інакше грошей "на життя" не буде.

У центрі громади, біля магазину знайомимось з 62-річним Віктором Миколайовичем. Він із сусіднього села Мар'янське, вирощує овочі та ягоди, які продає на місцевому ринку. Нині торгує полуницею і горохом.

- Полуниця вже відійшла практично. Що буде далі з господарством – поки питання. Посадили всього потроху: цибулю, картоплю, томат, огірки, баклажани, перець, кавуни. Зараз дощі, але як закінчаться, то засуха почнеться. Запасів води в нас немає. Зрошувальна система була, качали насосами воду. Аби полити наші городи, треба багато води, таких запасів не зробиш. Якщо нічого не придумаю, то рік перечекаємо, а далі видно буде. Збитки великі будуть. І люди, які в нас працювали, без роботи залишаться, – говорить він.

Чоловік майже кожного дня приїздить у Грушівку, торгує зранку до обіду.

Згадує, як рік тому через сильні обстріли виїхали з родиною до Кривого Рогу, залишивши господарство. Каже, що тоді нічого не садили, рік земля простояла.

- Тоді нічого не відомо було. Дітей вивозили, переживали. На початку весни цього року повернулись і почали садити, вирощувати, – розповідає він.

І от тепер, коли частина городини от-от дозріє, а в іншу ще треба вкладати багато праці, росіяни залишили людей без води.

ВАРІАНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОДОЮ Є, ПРОГНОЗІВ – НЕМА

За даними начальника Криворізької районної військової адміністрації Євгена Ситниченка, на сьогодні прораховані потреби кожної громади в кількості технічної і питної води. Розраховано графік підвозу води, кількість необхідного для цього транспорту, ємностей.

Наразі над вирішенням водної проблеми працюють і на місцях, і в Офісі Президента. Ситниченко каже, на нараді за участі Президента заслухали та затвердили кілька планів вирішення питань, пов'язаних із водозабезпеченням.

- Ми не розуміємо, наскільки впаде рівень води Каховського водосховища. Якщо зупиниться на відмітці 7-8 метрів, це буде один план дій, якщо нижче – інший. Все робиться швидко, ефективно, замовлено певне обладнання. Техніка працює на двох напрямках одразу, – прокоментував він журналістам.

Рівень води у водосховищі вже впав на 5-6 метрів. За словами Ситниченка, для району це критично, адже насосні станції, які стояли на березі, більше не можуть закачувати воду.

- Вода відійшла від берега десь на тисячу метрів, десь – до двох кілометрів. Дуже критично. Це екологічна катастрофа, якої Україна не знала й не бачила, – говорить очільник РВА.

До Каховського водосховища прилягає лише невелика територія Криворізького району. Грушівська громада стала першою в районі, де зупинилось централізоване водопостачання. У громаді живе близько 6500 людей, серед яких – чимало внутрішньо переміщених осіб.

Голова громади Сергій Мариненко запевнив журналістів, що зараз у людей є запас води. Каже, що вони зробили резервуари і встигли їх наповнити.

- Будемо намагатися забезпечувати людей водою. По 5 літрів бутильованої питної води на людину будемо роздавати, – каже голова.

Щодо технічної води, то в населеному пункті є законсервовані свердловини, які бурилися ще за радянських часів. Наразі посадовці та фахівці вивчають питання, чи можна їх відновити і чи нормальна якість води там.

Ще один варіант бодай часткового вирішення проблеми – перекачка води з річок Базавлук і Кам’янка, а потім доставка її до населених пунктів цистернами й бочками.

- Ніяких прогнозів поки немає. Хочемо хоча б половину потреб технічної води людям забезпечити, щоб вони могли врятувати городину, – додає очільник громади.

Розпитали у людей, які мають невеликі городи для власного споживання, скільки води на місяць вони витрачають.

Дівчина, яка працює в місцевому магазині, каже, що її родина – вона, чоловік і дитина – за місяць споживає 10 кубів води. Мова і про питну, і про технічну.

- У басейн набрали 3,5 куба. Цим усе сказано. У нас є город. Посадили для себе. Що буде, те й буде. У сусідів у свердловині води немає, вона впала метрів на 5, – розповідає співрозмовниця.

Коли в басейні закінчиться запас, який вони зробили, то родина має знайти причіп, бочку, привезти воду з річки. Скільки на це треба грошей, ще не рахували і поки навіть думати бояться.

ОБМІЛІННЯ ВОДОСХОВИЩА – КАТАСТРОФА ДЛЯ ПРИРОДИ

Каховське водосховище – одне з найбільших в Україні місць концентрації промислових видів прісноводних риб. Загалом тут налічувалося 43 види риб, 20 з них мають промислове значення. Таку інформацію на прохання журналістів надав заступник начальника ОВА Микола Клянцко.

- Доки рівень води не врегулюється, зробити висновки про наслідки для довкілля складно. Цей теракт вплинув на рибні ресурси. Усі місця нересту і основний обсяг води знищено. На осушених ділянках мілководдя опиниться вся рибна молодь, яка приречена на загибель. Зникне низка видів птахів, які гніздяться в тих місцях. Зашкодить обміління і рідкісним видам птахів, зокрема, чаплі жовтій та іншим. Раніше вони гніздилися на ізольованих островах у центрі водосховища, а тепер прямий доступ туди можуть отримати хижаки і люди, – пояснює він.

За його словами, значна більшість живих організмів, що населяли Каховське водосховище, вже загинули або ж загинуть у найближчі дні.

Що стосується якості води на водопроводах з Каховського водосховища в існуючих та резервних системах водопостачання, то Центр контролю та профілактики хвороб у містах Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Апостолово посилив стеження. Визначено 16 моніторингових точок, двічі на добу проводяться дослідження за різними показниками. Наразі все в нормі, запевнили в ОВА.

На уточнююче питання Укрінформу стосовно замору риби відповіли, що 7 червня в Мар’їнському загинуло понад 850 кг риби, збитки становлять 7,6 млн грн.

На випадок найгіршого сценарію в області є два підприємства, які готові приймати на утилізацію загиблу рибу. Розглядається також можливість придбання спеціальних крематоріїв.

Ольга Звонарьова, Запоріжжя–Грушівка
Фото Дмитра Смольєнка