Досвід прикордонних громад Чернігівщини стане у пригоді під час повоєнного відновлення - експерти
Про це йшлося під час презентації в Укрінформі результатів проєкту, ініційованого громадським об’єднанням "Центр “Доброчин".
“Вже сьогодні треба напрацьовувати плани зростання, шукати нестандартні рішення, ідеї та вивчати думку громадськості — визначити мету розвитку громади, здійснювати збір проєктів відновлення та ініціатив через інклюзивний процес, обрати проєкти-каталізатори й консолідувати конкретні проєкти в комплексний план розвитку. Сподіваюся, наш досвід стане корисним і для інших громад області. Ми віримо, що здатність органів місцевого самоврядування швидко адаптуватися до нових викликів засвідчує нашу стійкість”, - сказала керівник проєкту “Підвищення стійкості та безпеки звільнених територіальних громад Чернігівської області” Наталія Дрозд.
Про відновлення та зміну пріоритетів розвитку присутнім розповіли представники Городнянської, Ріпкинської та Новобілоуської громад Чернігівщини.
Зокрема, на думку міського голови Городні Андрія Богдана, головне для прикордонних громад — не загубитися у великому плані відбудови України, тож кожна громада має укласти конкретний план розвитку.
Він зазначив, що Городнянська громада межує з росією і білоруссю, і якщо раніше це було логістичною перевагою, то зараз стало “великою проблемою”.
“Через війну ми втратили землі сільгосппризначення, які зараз заміновано і які ніхто не обробляє. Те саме з лісообробкою — ліси використовуються для оборони. А це були надходження до бюджету. Важка логістика: на 20 тисяч населення — 61 населений пункт і зруйновані дороги”, - наголосив він.
За словами Богдана, є розуміння того, що “великий бізнес до нас не піде”, тому у громаді орієнтуються передусім на малі підприємства, сімейний бізнес: “Саме довкола них будуємо плани відновлення, заохочуємо їх до розвитку”.
“Громада малочисельна, але ми готові приймати переселенців зі Сходу. Однак тут потрібна допомога на державному рівні", - наголосив також міський голова Городні.
Своєю чергою голови Ріпкинської та Новобілоуської громад Сергій Гарус та Дмитро Федоров наголосили на локалізації виробництв, яка виявилася дуже необхідною під час повномасштабного вторгнення росії. Крім того, йшлося про освітні проблеми, адже не в усіх громадах є інтернет. Заклади освіти й медицини переходять на модульні котельні й альтернативні види палива, проте проблематично знайти лікарів, які б погодилися їхати працювати в села, розташовані за 2 кілометри від кордону.
У Новобілоуській громаді, за словами її голови Федорова, є зруйновані школи й дитсадки, а бюджет виконується на 60-62% порівняно з показниками до 2022 року.
Учасники пресконференції наголошували на доцільності надання державних преференцій постраждалим унаслідок російської агресії прикордонним громадам порівняно з територіями, де не було бойових дій.
