На Миколаївщині у кургані віком понад 5000 років знайшли поховання трьох епох

На Миколаївщині у кургані віком понад 5000 років знайшли поховання трьох епох

Фото
Укрінформ
На Миколаївщині проведено дослідження кургану віком понад 5 тисяч років, у якому поєднуються поховання щонайменше трьох епох: ямної, катакомбної і бабинської культур.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив керівник розкопок, науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук, старший викладач Національного університету імені Сухомлинського Олександр Смирнов.

«На території Миколаївщини вперше за останні вісім років проведено дослідження кургану, якому понад 5 тисяч років. У ньому поєднується як мінімум поховання трьох епох: ямної, катакомбної і бабинської культур. Всього досліджено 12 поховальних комплексів. Перші поховання відносяться до ямної культури – це 36-30 сторіччя до нової ери. Але вони були повністю розграбовані ще в античні часи. Також як мінімум одне поховання відноситься до катакомбної культури - 27-24 ст. до нашої ери», - сказав Смирнов.

Він також зазначив, що поховання бабинської культури (22-17 ст. до нашої ери) збереглися, і археологам вдалося дослідити його повністю. Та не виключено, що курган використовували і представники пізніших культур, аж до середньовіччя.

Дослідження кургану на Миколаївщині / Фото: Олександра Апуневич

Діаметр кургану - понад 40 метрів, висота - близько метра. Верхні шари та насип дуже пошкоджені через сільськогосподарські роботи.

За словами Смирнова, вже зараз зі 100-відсотковою впевненістю можна сказати, що в похованнях бабинського періоду щонайменше в трьох випадках були люди з високим соціальним статусом - або вожді, або родова знать. В їхніх могилах якраз і були виявлені найцікавіші знахідки: кераміка, кістяні ремінні бляшки та унікальне дівоче намисто.

Він також наголосив, що курган має цікаву особливість. Найстарші його поховання - ямної культури - були пограбовані ще в античні часи - першому сторіччі нашої ери. Отож археологи виснули гіпотезу, що це було зроблено солдатами римського гарнізону, який на той час дислокувався в Ольвії. Адже вони лишили після себе власний розбитий посуд, з якого вчені і зробили висновок, що пограбування відбулося саме у ті часи.

Розкопки проводилися в рамках договору з ТОВ «Південно-українська вітроелектростанція» Миколаївською археологічною експедицією у складі співробітників Інституту археології НАН України, МНУ імені В.О. Сухомлинського, Миколаївського обласного краєзнавчого музею та обласного Центру національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства.

Археологи працювали в екстремальних погодних умовах: під снігом, дощем, у багнюці. Роботи велися тиждень. Вкластися в цей термін допомогла техніка, надана підприємством «Миколаївбудмеханізація».

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-