Будівництво №1 на Харківщині. Як зводять сучасний онкоцентр

Будівництво №1 на Харківщині. Як зводять сучасний онкоцентр

Укрінформ
Поки з котловану «виростає» новий лікувально-діагностичний корпус, у старому проводять унікальні операції

У Харкові після фактично року простою (з кінця 2019-го) навесні «ожив» будівельний майданчик на вул. Лісопарківській, 4. Тут буде сучасний онкологічний центр. Останнім часом роботи неабияк пожвавилися, тож разючі зміни помітні вже й непрофесіоналам. Будівельники встановили половину колон каркасу нового лікувально-діагностичного корпусу і зовсім скоро перекриють перший поверх.

Фото: Харківської ОДА
Фото: Харківської ОДА

ПОМІРКИ – ЦЕ ВЖЕ НЕ ВИРОК

За всіма змінами спостерігають пацієнти та працівники Харківського обласного центру онкології, адже будівельний паркан – за лічені метри від хірургічного корпусу. Тут свіжий ремонт, нові операційні, перекритий дах. Інші корпуси виглядають не так привабливо. Будівельники не приховують: стан деяких будівель такий, що вони ледве «доживуть» до здачі в експлуатацію нового центру, радіологічний корпус довелося «стягнути», як бочку, аби витримав ще 2-3 роки.

Харків’янин Станіслав Бородін на лікуванні – з вересня минулого року, менше двох тижнів тому переніс уже другу операцію, що тривала близько 12 годин.

«Звернувся до лікарів, можна сказати, випадково. Відчував постійну втому. Кілька місяців. І це збіглося з карантином, тому відлежувався та й усе. Думав, якраз добре, що не треба щодня на роботу… А встановили онкологію. Прогноз початковий – ну, фактично, пересадка печінки. Але запропонували тут фахівці варіант, і я погодився», – розповідає пацієнт.

Станіслав Бородін
Станіслав Бородін

Бородін – відставний військовий, після розпаду Радянського Союзу зайнявся бізнесом, заснував і керував фірмою, що постачала металобрухт на українські підприємства.

«Більше 30 працівників було. На жаль, хвороба змусила всіх розпустити. Дуже боляче було, бо в людей мінімальний стаж на моєму підприємстві становив 16 років. Це не просто фірма, а рідний і дружній колектив», – продовжує Станіслав.

kharkivonco.com
Фото: kharkivonco.com

Він наголошує: якби раніше звернувся до медиків, не мав би такого ураження печінки, хоча саме захворювання – колоректальний рак – було, як йому кажуть фахівці, уже до трьох років.

«У мене, як і в будь-якого харків’янина, асоціація з Помірками (місцевість у Харкові, у кварталі якої знаходиться центр онкології, – авт.) одна – це жах і вирок. Дорога в один кінець. У мене тут свого часу мама померла, друг… Але те, як змінився центр – це просто фантастика. Це вже не вирок. Це передові технології і боротьба за кожне життя. Я, коли зайшов в ординаторську, був у шоці – молоді лікарі. Почав про них дізнаватися, читати, які вони операції роблять. Вони ж можуть у країнах Європи працювати, але зібралися тут. За час лікування зі мною в палаті лежали пацієнти, які їздили в передову турецьку клініку – моніторити умови чи й лікувалися – але зрештою поверталися і лікувалися в Харкові», – зазначає Бородін.

Директор Харківського обласного центру онкології Денис Скорий випадок Станіслава називає одним із унікальних: раніше йому б узагалі не пропонувався радикальний метод лікування, він був би паліативним пацієнтом.

Денис Скорий
Денис Скорий

«Колоректальний рак і тотальне ураженням печінки метастазами. Він отримав хіміотерапевтичне лікування, на яке організм відреагував, був прооперований на товстій кишці та вже переніс двоетапну операцію на печінці, коли спочатку очищується перспективна частина печінки і перебудовується кровообіг таким чином, щоби хвору частину печінки практично позбавити живлення, а кров направити в очищену ділянку. Після цього знову була терапія хіміопрепаратами. І нещодавно було видалено хвору частину печінки, біля 80%, повністю вражену метастазами. А здорова частина за цей час суттєво виросла. Її вже вистачає для функціонування організму», – пояснює Скорий.

Проводять у центрі онкології й інші унікальні операції, наприклад, у більшості випадків раку молочної залози застосовують органозберігаючу хірургію, коли прямо під час видалення пухлини виконується реконструкція залози. «Це надважливо для подальшого лікування й одужання, бо, насправді, оця психологічна травма у жінок після операції є більшою, ніж травма від власне онкології», – зазначає директор медзакладу.

ЛИШЕ БУДІВНИЦТВО ВТРИМУЄ ФАХІВЦІВ

Денис Скорий не приховує: активне будівництво залишається останнім фактором, який ще дозволяє утримати фахівців у Харкові, вони вірять у перспективу.

Фото: Харківської ОДА
Фото: Харківської ОДА

«Не просто ходимо і дивимося на будмайданчик… Це ж біль кожного співробітника нашого закладу. Ви знаєте, що свого часу було 2 чи 3 спроби будівництва. Вже відводилася ділянка, і був котлован. Але це не реалізувалося. Сьогодні, попри те, що майже на рік зупинялися роботи, будівництво просувається – ми це щодня бачимо. І звичайно ж, відчуваємо певний оптимізм. Ми знаємо, що центру обов’язково бути, але потрібно реалізувати проєкт якомога швидше. Пацієнти цього потребують уже сьогодні. І лікарі чекають. Є серйозна монолітна команда, котра працює за міжнародними стандартами і хоче розвиватися. Лікарям потрібна динаміка, і їх складно утримувати. Тому ця перспектива має відчуватися щодня», – говорить директор.

Фото: Харківської ОДА
Фото: Харківської ОДА

Головні результати роботи колективу, зазначає директор, - зменшення летальності у стаціонарі, зменшення летальності та кількості ускладнень у післяопераційний період і лікування тих випадків, що раніше вважалися неоперабельними.

Через стаціонар центру щорічно проходить більш як 20 тисяч пацієнтів, а в амбулаторно-поліклінічне відділення звертається 80 тисяч, тобто загалом ідеться про більш як 100 тисяч хворих, з яких 9-10% – мешканці інших регіонів. Центр від початку існування закладався як міжобласний – саме через використання унікальних технологій, яких немає в сусідніх Донецькій, Луганській, Полтавській і Сумській областях.

Неабияк засмучує лікарів те, що діагностується онкологія часто на запущених стадіях.

«На превеликий жаль, COVID-19 ще більше погіршив ситуацію з пізнім зверненням по допомогу. Це ми бачимо протягом останнього пів року. І так відбувається через пандемію не лише в нашій країні. Але ми помітили й іншу тенденцію: приходять здорові люди, щоб провести скринінгові дослідження, пройти огляд спеціалістів і впевнитися, що в них усе гаразд, або ж побачити якісь передпухлинні патології. І цих людей стає більше», – розповідає Денис Скорий.

ОБ’ЄКТ №1 В ОБЛАСТІ ТА ТРИ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

Як розповідає керівник, у новому онкоцентрі кількість ліжок збільшиться несуттєво, однак процеси будуть вибудувані так, що допомогу надаватимуть більшій кількості людей – завдяки сучасним підходам і апаратурі.

Спеціалісти закладу за участі фахівців Інституту радіології та кількох інших медичних наукових установ у 2018 році сформували медичне завдання для архітекторів і будівельників. Використовувався досвід сучасних онкологічних центрів у світі, зокрема в США, Туреччині, країнах Європи.

Голова Харківської облдержадміністрації Айна Тимчук наголошує: онкоцентр – об’єкт №1 у регіоні, який перебуває на постійному контролі.

Айна Тимчук
Айна Тимчук. Фото: Харківської ОДА

«Для нас будівництво онкоцентру – пріоритет, адже важливість проєкту для жителів області важко переоцінити. Це буде сучасний опорний заклад, який прийматиме пацієнтів не лише Харківщини, а й сусідніх областей. Будівництво було анонсоване ще у 2018 році, але тільки зараз розпочались активні будівельні роботи. Це тривалий і коштовний проєкт, який неможливо реалізувати виключно за рахунок обласного бюджету, тож у 2021 році онкоцентр включено до програми президента «Велике будівництво»», – говорить Тимчук.

За її словами, на цей рік на будівельні роботи першої та другої черги передбачено 190,6 млн грн. Це спільне фінансування державного, обласного бюджетів і Державного фонду регіонального розвитку. У планах – за 2021 рік виконати 19% робіт першої черги будівництва та 11% другої. Дві черги будівництва, за умови належного фінансування, плануємо завершити до кінця 2022 року», – повідомила голова ОДА.

Наразі встановили половину колон каркасу лікувально-діагностичного корпусу першої черги будівництва (складається з трьох секцій: А, Б та В).

«На цей час підрядна організація підсилила монтаж. Прибула додаткова бригада, що займається виключно монтажем колон. Цього тижня починаємо монтаж ригелів», – розповів на об’єкті директор департаменту капітального будівництва Харківської облдержадміністрації Сергій Жуков.

Сергій Жуков
Сергій Жуков

Роботи, як наголошують в ОДА, йдуть за графіком. Зараз використовуються 100 млн грн субвенції з держбюджету, виділеної у листопаді 2020 року.

«Ми маємо директивний графік, розрахований на 2 роки. Перша черга будівництва вартує 750 млн грн. Це з урахуванням під’єднання до електричних мереж, витрат на науково-технічний супровід об’єкта, проєктування. Друга черга будівництва зараз на коригуванні», – говорить Сергій Жуков.

Довідково. Новий лікувально-діагностичний корпус онкоцентру розміститься на вільному майданчику на вул. Лісопарківській, 4 – поряд із чинним закладом. Проєкт передбачає, що після відкриття нового корпусу знесуть деякі старі будівлі, а на їх місці побудують відділення променевої терапії. Також заплановано реконструкцію наявного хірургічного корпусу під поліклініку та прибудову харчоблоку.

Загалом лікувально-діагностичний корпус розрахований на 510 ліжкомісць.

Роботи, які виконувало харківське ПАТ «Трест Житлобуд-1», почалися наприкінці 2018 року. На них витратили близько 44 млн грн. Зокрема, зробили демонтаж старої будівлі патолого-анатомічного корпусу, винесли інженерні мережі із зони майбутньої забудови. Майже впродовж року (частина 2019 і 2020 рр.) роботи на об’єкті не велися.

У 2020 році проєкт переглянули: змінилися вихідні дані щодо підключення об'єкту до зовнішніх мереж електропостачання, також задля дотримання санітарних норм при розташуванні технологічного обладнання (систем вентиляції та кондиціювання), а через особливості монтажу залізобетонного каркасу – довелося збільшити висоту поверхів. Окрім будівництва газової котельні, передбачили резервну систему опалення, тому використовуватимуться мережі теплопостачання, на яких проведуть реконструкцію.

У результаті перегляду проєкту зросла вартість будівництва, договір із підрядником розірвали й оголосили повторний тендер. Його виграло приватне підприємство «Ромб+», зареєстроване на Львівщині. Компанія запропонувала найнижчу вартість будівництва – 737,75 млн грн. З нею департамент капітального будівництва Харківської ОДА уклав договір. Субпідрядниками у документації вказані ще 3 фірми – усі з Львівської області.

Юлія Байрачна, Харків
Фото автора та пресслужби Харківської ОДА

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-