Будинок з пасікою на даху

Будинок з пасікою на даху

Укрінформ
Рецепт здорового і щасливого життя від пасічника з Харкова

Пасіка на даху приватного будинку і картини на полотні, просоченому прополісом, – ноу-хау від харківського пасічника Сергія Метельова, які принесли йому популярність і за межами Слобожанщини. Секретами свого сімейного бізнесу Сергій поділився з кореспондентом Укрінформу.

ПАСІКА НА ДАХУ - ЯК ФАБРИКА НА ДОМУ

Виявилося, Сергій - з ласунів, і мед для нього – улюблені ласощі з дитинства. Правда, в юності він, за його словами, не думав про бджільництво, шукав себе в іншій професії. Зрештою став столяром - вироби з дерева він теж любить.

Сергій Метельов
Сергій Метельов

Одно разу молодому столяру замовили зробити кілька вуликів. Поки майстрував, познайомився з пасічниками, отримав від них перші знання про бджіл та їх розведення. І одного чудового дня завів кілька вуликів. Оскільки подвір'я його батьківського будинку поблизу ХТЗ в Індустріальному районі Харкова невелике, наважився на експеримент: розмістив з десяток вуликів прямо на даху.

Сусіди спочатку жартували, мовляв, подивимося, як ти з даху злетиш разом з медом. Але коли він приробив сходи на три марші, встановив по периметру даху дерев'яну огорожу (для безпеки) і пригостив сусідів медом першого збору, зрозуміли, що це справа серйозна. Про його будинок навіть почали казати: цей той, де пасіка на даху. Та й мед відмінної якості отримали: сім'ї Сергія з дружиною Надією і донькою цілком вистачало.

Медовим бізнесом він зайнявся два роки тому, причому вирішальну роль зіграла не можливість заробити на продажі продукту і, як він каже, супутніх товарів, включно з прополісом і воском, а інтерес до бджіл: "Це ж живі фабрики корисних речовин, причому натуральних!"

Чим глибше Сергій вникав у бджільництво, тим більше доводилося вчитися, набиратися знань у досвідчених пасічників. А щоб ці знання реалізувати у справу, знадобилася своя фірма, хай невелика, але зареєстрована, з ліцензією.

Так і з'явилася сімейна фірма Apiculture, де стали в нагоді і знання дружини-бухгалтера за професією, і здібності доньки, яка цього року закінчує школу. Настя добре малює, володіє комп'ютером (до слова, батько і донька удвох ходять на курси програмістів) і розміщує в Мережі свої рекламні ролики про бджільництво – просуває сімейну справу.

На запитання, що ж пропонує сімейна фірма людям, Сергій відповідає: "На моїй пасіці, як на будь-якій фармацевтичній фабриці, - планове виробництво. Спочатку мед - рекордсмен серед натуральних продуктів завдяки наявності у ньому безлічі вітамінів і мікроелементів. Потім маточне молочко - корм для бджолиної матки, який зміцнює імунітет людини. Забрус - кришечка, якою бджоли запечатують соти, щоб мед міг там зберігатися кілька років, - природний антибіотик. Нарешті, прополіс - пекучий на смак смолистий клей, яким бджоли замазують у вулику щілини, рятуючись від протягів, а люди використовують як природний антибіотик, в якому понад 200 корисних сполук".

Ще є пилок, який пасічники збирають по крихтах через його цінність. Фахівці називають його вітамінною бомбою: він містить абсолютно всі необхідні для людини амінокислоти. Можна додати ще пергу - перероблений бджолами пилок, в якому багато калія, необхідного для серця і судин. І нарешті, те, що серед пасічників називається "корисною жуйкою": улюблені всіма медові соти. Сергій каже, що користі в сотах більше, ніж у чистому меді. А найголовніше - все це затребуване серед покупців.

КАРТИНИ З СЕКРЕТОМ

Серед іншого покупців приваблюють і картини, які Сергій створює разом з донькою: натюрморти, пейзажі, портрети... Пишуть олійними фарбами, але секрет картин у тому, що полотно проходить попередню обробку: воно просочене прополісом.

Є й тематичний напрям - популяризація бджільництва як такого. Наприклад, Настя та її друзі, студенти Харківського художнього училища, охоче створюють серії картин за мотивами літературних творів або народних казок, де головні герої – бджоли. Причому для студентів це реальна можливість заявити про себе на обраному терені, тим більше, що їм потрібно лише натхнення: полотно і фарби – подарунок від пасічника. На ярмарках картини на прополісі особливо охоче купують для дитячих дошкільних установ. На думку знавців, вони приваблюють не тільки яскравістю фарб. Помічено, що поруч з ними і сон хороший, і апетит. І завжди мир в душі...

ВУЛИК-КОЛОДА ЗА СТОЛІТТЯ НЕ ЗАСТАРІВ

До речі, про душу. Фірма Apiсulture Сергія Метельова має й іншу назву - "Колодне бджільництво для душі". Що б це значило?

За словами Сергія, все дуже просто. Адже колодне бджільництво - вулик в дуплі - відоме у всьому світі з XIV-XV століть. Звичайні рамкові вулики роблять з дерев'яних планок, а останнім часом і з пластика, але стародавні вулики-колоди завжди робили лише з цільного дерева.

Хочете спробувати? Для цього потрібна м'яка деревина. Вибираєте тополю або вербу з товстим стовбуром, валите дерево, вирізаєте частину стовбура довжиною 1,5-2 м, розрізаєте навпіл, вибираєте серцевину, потім скріплюєте половинки металевими обручами, робите отвір для бджіл – льоток – і колода готова. Вона проста у догляді, має низьку собівартість, а головне – близька до природи: адже такі колоди здавна встановлювали на деревах на спеціальних підпорах для приваживания диких бджолиних роїв. А вже мед - настільки запашний, що ні з чим не порівняти!

Коли тепло, Сергій розвішує свої вулики-колоди на деревах, а з настанням холодів переносить до приміщення. Вичитав, що в них можна облаштувати спеціальні скляні віконця для спостереження за бджолами у будь-який час доби. Зробив і віконця. Друзі-пасічники відразу зацікавилися новинкою, з'явилися перші замовлення. Тепер Сергій робить колоди з трьома віконцями, дверцятами для виїмки меду, які встановлюються ззаду, і - його особистий винахід для утримання бджіл у приміщенні - з дерев'яною трубкою, яка з'єднує вулик з отвором у стіні або навіть з кватиркою: бджоли можуть по цій трубці вилітати і повертатися назад.

Оптовими поставками вуликів-колод Метельов не займається, це штучний товар, трудоємна ручна робота. Але покупці знаходяться відразу. Наприклад, сьогодні він відправляє таку колоду "Новою Поштою" до Києва, післязавтра – до Дніпра, а на черзі, в суботу – відправлення замовлення до Запоріжжя.

Колода, стверджує Сергій, необхідна особливо для новачків: вона проста у використанні, як проста сама мати-природа, але зуміє навчити розуму будь-якого пасічника-початківця.

На мої слова, що для більшості людей колода-вулик – не що інше, як музейний експонат, Сергій відповість: "Та й пасіка – не що інше, як готовий музей природи".

НА ПАСІКУ ЯК В МУЗЕЙ

Виявилося, слова про музей були сказані не випадково: Сергій Метельов на додаток до своєї пасіки на даху задумав заснувати перший на Слобожанщині (а може, і в світі – ще не перевіряв) музей бджільництва просто неба. Хоче зібрати там усі досягнення бджільництва - вітчизняні та зарубіжні.

Перший крок вже зроблено. Сергій за рахунок прибутку придбав ділянку в 1,3 га у сусідньому Зміївському районі Харківської області. Як прийде тепло, ділиться він планами, розставить там вулики різного типу, включно з колодами, і висадить рослини-медоноси. Вулики будуть не порожні, а з бджолами, у робочому стані, причому не менше як на пів сотні сімей. У музеї будуть зразки вуликів з країн Європи, Азії, Африки – Сергій як професійний столяр може власноруч виготовити бджолиний будинок будь-якої конфігурації за описом в інтернеті або по фотографії в енциклопедії.

Музей, планує Сергій, можна включити до туристичної карти Харківщини. Екскурсанти побачать не лише вулики, а й домашню колекцію пасічника – до 100 видів меду з усіх регіонів України. А також пригостяться чаєм з медом, зможуть на місці придбати зі знижкою мед та іншу продукцію бджільництва, поспостерігати за бджолами і навіть взяти участь у зборі меду.

В очікуванні тепла, якого пасічник потребує так само, як і бджоли, Сергій запланував піти на курси апітерапевтів: мріє облаштувати у своєму музеї лікувальну лазню з масажем на меду, і пункт продажу косметики, створеної на основі меду.

- Я не женуся за грошима, хоча без них у нашому житті ніяк. Але є речі більш важливі, наприклад, стати ближче до природи, і пасіка у цьому світі – найкращий гід-провідник, – ділиться пасічник.

На завершення зустрічі харків'янин Метельов розповів про ще одну новацію: він вже закупив саджанці рідкісних для Слобожанщини дерев-медоносів, включно з павловнією з великими квітами, яка росте на Далекому Сході і в Південно-Східній Азії. Скоро розпочне їх висадку на території майбутнього музею бджільництва просто неба.

Як повідомляв Укрінформ, 20 лютого у Харкові відкрилася традиційна зимова виставка-ярмарок "Бджільництво Слобожанщини-2021", яка зібрала понад сто учасників – пасічників з регіонів України та представників фірм-постачальників інвентарю і обладнання для пасік, у тому числі з Фінляндії. Харків'янин Сергій Метельов, який представив на ній зразки своєї колекції меду, вулики-колоди і картини, корисні для здоров'я, був відзначений дипломом як автор ноу-хау, яке сприяє розвитку вітчизняного бджільництва.

Світлана Лигостаева, Харків

Фото з архіву Сергія Метельова

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-