На західному кордоні. Стежками контрабандистів

Селище Красноїльськ, що знаходиться біля українсько-румунського кордону, відоме не лише своїми традиціями автентичного святкування Маланки. Вже давно не секрет, що значна частина тутешніх жителів заробляють на життя нелегальною доставкою контрабандного товару з України до сусідньої Румунії.

Кілька років тому навіть траплялися випадки, коли місцеві мешканці влаштовували справжній бунт проти військових прикордонників, які «заважали їм спокійно працювати». Останні роки ситуація заспокоїлася, а стосунки прикордонників та місцевих мешканців більше скидаються на відносини героїв знаменитого мультфільму «Том і Джеррі» – одні намагаються непомітно перейти через кордон, а інші їм заважають це зробити.

ІНСТРУКТАЖ ПЕРЕД ВИХОДОМ 

Кореспондент Укрінформу побував на межі двох держав, на території відповідальності відділу прикордонної служби «Красноїльськ».

На в’їзді до прикордонного відділу стоїть шлагбаум, який нам відкриває військовослужбовець. У відділі саме відбуваються інструктаж і підготовка нарядів до виходу на охорону та моніторинг своєї ділянки кордону. Поки одні військові отримують зброю й амуніцію, інші, вже готові, заслуховують офіційний інструктаж перед початком несення служби. Після цього старший групи ще отримує негласні вказівки від керівника відділу.

«Ви коли підніметесь на цю гору, один може залишитися, там гарно проглядається територія в обидва боки, інший хай іде далі. Варто звернути увагу на ці місця, тут можуть бути стежки», – вдається підслухати розмову двох прикордонників, один з яких малює умовну карту території на аркушику.

Як пояснили пізніше прикордонники, стежками вони називають місця, де проходять контрабандисти з товаром, або люди, які стежать за прикордонними нарядами та передають інформацію «колегам».

Відділ прикордонної служби охороняє державний кордон складом двох підрозділів – «Красноїльськ» і відділення інспекторів прикордонної служби «Нижні Петрівці». У середньому на ВПС «Красноїльськ» несуть службу близько 100 військовослужбовців. У «Нижніх Петрівцях» штат трохи менший, там за списком є близько 40 людей.

«Ділянка кордону у нас різноманітна. Правий фланг є більш гірським, тут починаються Карпати, а лівий – більш рівнинний. Хоча якщо дивитися по карті, то навіть цей рівніший фланг розташований на висоті 500 м над рівнем моря. Протяжність ділянки кордону по відділу «Красноїльськ» складає понад 13 кілометрів, і майже така ж протяжність на ділянці «Нижні Петрівці»», – пояснює керівник відділу Володимир Погорілець.

ПРИКОРДОННИЙ ДОВГОБУД

Разом із прикордонним нарядом, який відправляється із нами на ділянку кордону, керівник відділу розпоряджається підготувати квадроцикл. Адже поблизу кордону зараз є як засніжені частини, так і місця, де багато болота. Хоча зазвичай наряди відправляються на охорону кордону в таку погоду в чоботах. Автомобілі чи квадроцикли використовують, коли триває переслідування порушників.

- Де частіше затримуєте контрабандистів – на рівнинній ділянці чи в горах? – запитую у прикордонників.

- На рівнинній частині затримання частіші, але товар тут носять меншими партіями. На гірській ділянці рідше намагаються перенести контрабандний товар, але там більшу кількість сигарет затримуємо – буває, по 40-50 пакунків за один раз виявляємо.

Після усіх підготовчих моментів та інструктажів виїжджаємо із нарядом на ділянку кордону. Дорога проходить попри недобудований пункт пропуску «Красноїльськ». Кожного року чиновники різного рівня обіцяють його завершити – і щоразу знаходяться причини, щоб це не зробити.

Нині недобудовані будівлі й територія перебувають у занедбаному стані. Металеві конструкції подекуди іржавіють, дах протікає, а будматеріали псуються під снігом і дощем.

Мої співрозмовники кажуть, що вже давно чекають, коли запрацює цей КПП. Це значно знизить навантаження на «Порубне», яке є поки єдиним пунктом пропуску на українсько-румунському кордоні в межах Чернівецької області.

Нещодавно на засіданні уряду погодили виділення понад 600 млн грн на облаштування 35 пріоритетних КПП, серед яких і «Красноїльськ». На ці потреби витратять більш як 90 млн грн цього року, і ще майже 11 млн – наступного.

Крім того, цьогоріч до недобудованого пункту пропуску «Красноїльськ» обіцяють капітально відремонтувати дорогу за пів мільярда гривень. Для цього оголосили тендер, який планують провести вже у квітні цього року.

НЕВЧАСНО КАШЛЯНУВ

Через 10-15 хвилин після виїзду з підрозділу нас висадили біля одного з прикордонних знаків. Разом із нарядом ми пройшли кілька кілометрів, перевіряли, чи немає слідів або місць пролазу порушників. На жаль для журналістів і на щастя для прикордонників, слідів контрабандистів, які би спробували переміщувати товар через кордон, ми не зустріли. Натомість нам розповіли, що буквально напередодні нашого приїзду вночі військові затримували порушників.

«Наряд був на кордоні, перевіряли контролюючі засоби, – розповідає прикордонник Іван Гузак. – Зупинилися, бо почули з тилу, за загороджувальним парканом якийсь шум: хтось кашлянув. Придивилися – і помітили двох осіб. Дали голосову команду «Стій!», але порушники почали втікати. Наряд не розгубився, один прикордонник одразу передав інформацію на відділ, а інший перескочив через паркан та почав наздоганяти. В результаті переслідування ми виявили пакунки, які залишили контрабандисти, а самі порушники продовжили втікати. Група реагування почала перевіряти тили і виявила коня, яким, швидше за все, підвозили товар поближче до кордону. Потім бігли за людьми, які втікали в різні боки. Одного порушника затримали, але довести його причетність фактично неможливо. Він уже був біля машини своїх родичів, які під’їхали йому на допомогу. Документи в них були в порядку, пояснили, що просто там гуляли.

- Коней часто виявляють?

- Їх використовують для підвозу товару в основному. Особливо у сніжну пору. Хоча і восени чи весною також використовують тварин, бо вони безшумно рухаються, а звук автомобіля, яким також підвозять ящики з сигаретами, наряд чує ще здалеку. Потім за тваринами приїжджають їхні власники із документами чи з довідкою від сільради. Пояснюють, що кінь утік від них чи щось подібне. І ми повертаємо їм тварину.

По обидва боки контрольно-слідової смуги (КСС) виділяється новесенька колюча сітка. Прикордонники розповідають, що останні роки почали активніше нарощувати інженерні загородження. Зокрема, вже більше третини протяжності відділу «Красноїльськ» облаштували сіткою з колючого дроту типу “Єгоза”. Її важче розрізати, ніж звичайну, вона цупкіша, з міцної сталі, й порушникам важче виплутатись, якщо уже зачепилися.

«Зараз на кордоні облаштовують подвійне загородження. Є старий загороджувальний паркан, уздовж нього розгортають цю сітку і паралельно – розгортають ще таку ж сітку за КСС. Цю смугу також розширили до 6-8 метрів і вичистили. Тобто для того, щоб подолати ці загородження, порушникам треба якось перерізати першу сітку загороджувального паркану, подолати КСС і знову перерізати ще одну сітку. А це все час, за який їх легше виявити нашим прикордонникам», – говорить Володимир Погорілець.

Бували випадки, коли прикордонникам доводилося визволяти порушників, як рибу із сітки. Ті отримували порізи, різні травми.

Ще одне із основних нововведень, які допомагають в охороні кордону, – фотопастки. На дереві біля кордону встановлюють спеціальні прилади фотофіксації, які реагують на рух.

«Їх маскують так, щоб важко було знайти порушникам. Налаштовують на середню чутливість, щоб вони не реагували на рух кожної комахи чи пташки, а фотографували лише людей, які проходять біля кордону. Як тільки відбувається фіксація, інформація про це надходить до нас і ми вже направляємо туди наряд для перевірки», – пояснюють прикордонники.

ХВОРА СПИНА — “ЗДОБУТОК” КОНТРАБАНДИСТА

Активність контрабандистів залежить від пори року та погоди. Взимку вони рідше намагаються перетнути кордон, адже на снігу легше виявляти сліди. Прикордонники пояснюють, що взимку порушники бояться виходити на кордон, бо їх легше впіймати, натомість нести коробки в таку погоду стає важче.

Активізуються ж контрабандисти весною, у квітні-травні. Тобто заробітки в них “сезонні”, кажуть прикордонники.

Спільна проблема контрабандистів – негаразди зі спиною, адже вже змолоду вони тягають важкі коробки.

«Серед порушників, які намагаються нести ящики із сигаретами за кордон, все більше виявляємо юнаків по 16-17 років. Усі вони мають проблеми зі спинами, бо “товар” треба нести довго і фактично безперервно. Це не так, як узяв відро з водою, втомився, став перепочити і потім знову поніс. Ні, тут ти грузиш на себе 2-3 ящики, вага одного – близько 17 кілограмів, чекаєш слушного моменту, коли не буде наряду, і швидко йдеш угору 4-5 кілометрів, а інколи й довше. Буває таке, що виходять на Румунію і ще в Румунії 2-3 км ідуть. І все бігом, бігом, бігом. Трохи почекають, поки наряд пройде, і знову бігом несуть. Постійно навантаження іде на хребет. Пацани вже фактично починають з 15 років носити, організм не сформований, хребти не сформовані. Але молодий ще, гарячий, хоче легких грошей і береться носити. А вже до 19-20 років спини болять, то і звертаються у лікарні», – говорить керівник відділу «Красноїльськ».

Раніше місцеві прикордонники потерпали від зухвалості контрабандистів. Зокрема, організовувались цілі бунти місцевих мешканців, більшість із яких або самі займалися контрабандою, або мали у своїх родинах когось із тих, хто займається цим.

Але зараз, кажуть прикордонники, ситуація покращилась. Місцеві мешканці зрозуміли, що ризикувати своїм здоров’ям заради сумнівної вигоди не варто. Крім того, впливає на свідомість людей і нова комунікаційна кампанія ДПСУ «Контрабанда – це протизаконна діяльність, а не заробіток», покликана донести до жителів області ризики від цього заняття.

«Такого кричущого питання щодо супротиву місцевого населення нашій службі вже немає. Колись був такий період часу, що й стріляли. Але останнім часом ситуація заспокоїлася. Якихось постійних сутичок із ними уже немає, не ті часи зараз», – зазначив керівник відділу.

Після повернення з наряду на прикордонників чекає обід та кілька годин відпочинку. А їхні колеги у цей час відправляються охороняти ввірену ділянку та пильнувати, щоб контрабандисти не порушували кордон.

Віталій Олійник, Чернівці

Фото автора