Тут немає VIP-палат і тести чекають 3-4 дні
Запорізька область входить до п'ятірки лідерів за кількістю виявлених за добу хворих на коронавірус. Допомогу "ковідним" пацієнтам надають у 21 медичному закладі, де зайняті понад 1700 місць (з 2100).
У листопаді Запорізька область отримала 300 кисневих концентраторів, які розподілили серед районних лікарень. Під час передачі обладнання ми познайомилися з керівницею Оріхівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування Наталією Бєловою, яка погодилася показати, як борються з коронавірусом у районі.
Спойлер: тут немає VIP-палат і "блатних" пацієнтів, результати ПЛР-досліджень часом доводиться чекати 3-4 дні, після того, як вони "йдуть" до Запорізької обласної лабораторії.
Коли ми приїхали до лікарні, то виявилося, що цього дня проводиться плановий ремонт запасної лінії електропередач - лікарня знаходиться під автономним електрозабезпеченням (працює дизель-генератор). Медики при цьому взагалі не панікували, а спокійно робили свою роботу.
НА ДОБУ ЙДЕ 15-19 БАЛОНІВ КИСНЮ
Перших хворих з діагнозом COVID-19 стаціонарно прийняли 10 вересня. Під лікування ковідних хворих відвели загальнотерапевтичне та інфекційне відділення. У першому підготували 50 місць, а у другому - 20.
"Під час госпіталізації хворі з підтвердженим ковідом не перетинаються з тими, хто поступає з підозрою. Але 85% підозр зазвичай через 4 дні стають підтвердженим ковідом. За станом тяжкості пацієнта дивимося, якщо вкрай тяжкий - відразу до реанімації кладемо - там 6 ліжок є", - розповідає головний лікар КНП "Оріхівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Наталія Бєлова.
Якщо у вересні Оріхівський "ковідний госпіталь" прийняв 85 пацієнтів (60 з підтвердженим ковідом), то у жовтні - 125 (95 ковідних), а у листопаді - 167, з яких 128 - з ковідом.
В обох відділеннях постійно працює по одному лікарю, вони чергують доба через дві.
"Це дорожче, але так правильно. Хворі знають, що вони постійно під наглядом лікаря. Є по два пости медсестер. Ми не наважилися зробити єдиного чергового лікаря на всю лікарню, щоб не було перенесення інфекцій. Бо тут він працює з ковідом, потім піде до чистої зони. У нас все розділено. Цілодобово чергують хірург, акушер-гінеколог і два лікарі ковідного госпіталю, - розповідає Бєлова.
Перш за все вона показала нам централізовану подачу кисню. У терапевтичному відділенні підключено 25 централізованих кисневих точок, в інфекційному - 12. Під час екскурсії лікарняною територією Бєлова показує довгу синю металеву шафу, в якій знаходяться кисневі балони, по яких кисень йде у відділення.
"До ковіду ми використовували 6-7 балонів на тиждень. Зараз 15, а часом буває і 19 балонів на добу. Практично що дві години їх міняти треба. Кисень привозять із Запоріжжя, ми уклали договір з Автогенним заводом. 1200 гривень коштує доставка кисню незалежно від того, скільки балонів привезуть. Раніше ми замовляли його щодня, а зараз отримуємо через день. У нас 11 своїх балонів. Крім того, взяли в оренду ще 35. Оренда одного балона на місяць коштує 102 гривні. Ми порахували, що нам вигідніше орендувати балони, щоб за доставку платити хоча б через день", - зазначає співрозмовниця.
Крім того, медики підключають кисневі концентратори. Лікарі називають їх "паличка-виручалочка". Правда, вони "з'їдають" кисень у палаті і тому її треба часто провітрювати.
"Концентратор бере кисень з повітря - це плюс, але він за потужністю підходить не всім пацієнтам із середнім ступенем тяжкості, якщо тяжкий, то потрібна централізована подача кисню. Централізовані кисневі точки більш потужні. У нас готові ще три проєкти на суму 634 тисячі гривень: 144 тисячі гривень необхідно для посилення потужності 6 кисневих точок у відділенні реанімації; ще 208 тисяч гривень, щоб зробити 9 додаткових централізованих кисневих точок у загальному терапевтичному відділенні, 281 тисяча необхідна для установки рампи на 10 балонів в інфекційному відділенні, що дозволить міняти їх рідше. Проєкти є, були б гроші", - не приховує проблем Бєлова.
КОЛИ КОВІД ГРАЄ "У ХОВАНКИ"
На сьогодні у ковідному госпіталі близько 57 хворих. У день нашого приїзду до лікарні привезли 5 осіб, з яких 4 - з підтвердженим коронавірусом і 1 - з підозрою.
Медики роблять забір матеріалів на коронавірус і відправляють їх на дослідження до вірусологічної лабораторії у Запоріжжі. Аналізи намагаються відправляти один раз на добу, результат отримують у середньому через 3-4 дні.
Начмед Інна Григорівна згадує, як нещодавно до них "швидкою" привезли чоловіка. Він посинів, задихався, впав тиск. У чоловіка були проблеми з серцем - збій ритму. Симптоми ковіду були відсутні.
"Планували його стабілізувати і санавіацією відправити до Запоріжжя у кардіологічне відділення. Взяли експрес-тест на коронавірус - він виявився позитивним. Хворий залишився у ковідній реанімації, а ми чекали результат ПЛР-дослідження. Потім у нього виявилася двостороння вірусна ковідна пневмонія. Пацієнт продовжить лікування у нас", - каже начмед.
Серед хворих - і 80-річна жінка. Вона поступила до госпіталю з сатурацією (насиченість крові киснем) 84. Людина потребує госпіталізації, якщо показник нижче 92. Як виявилося, два тижні вона лікувалася вдома, пневмонії не було, але самопочуття різко погіршилося. Зараз вона у госпіталі, числиться як хвора з підозрою на ковід. Її стан стабілізувався, але пацієнтка потребує постійної подачі кисню.
СПРОБА ВЛАШТУВАТИСЯ САНІТАРКОЮ ДО КОВІДНОГО ГОСПІТАЛЮ ПРОВАЛИЛАСЯ
В Оріхівському ковідному госпіталі працює загалом 76 медичних співробітників - 5 команд.
"А скільки з них перехворіли на вірус, від якого рятують?", - питаю.
"Осіб 7-8, і в основному - захворіли не на роботі. У когось чоловік захворів, у когось - дитина. На роботі вони захищені засобами індивідуального захисту", - відповідає Бєлова.
Вона не приховує, що на початку карантину була паніка серед медиків, поки вони не пройшли психоемоційний бар'єр у роботі з ковідними пацієнтами, а зараз - надягли захисні костюми, зайшли у відділення, відпрацювали.
Працювати у ковідному госпіталі важко. Щодня медикам, які працюють з коронавірусними хворими, доводиться витрачати 3-4 години на заповнення історій хвороби, проводити в МІС (Медична інформаційна система) і фіксувати перебіг ковіду у кожного хворого. Писаниною займатися вдень не завжди виходить - нові хворі поступають, і ті, хто госпіталізований, потребують особливої уваги, тому це роблять зазвичай ввечері, а часом - і вночі. Особливості протікання ковідної хвороби - раптове різке погіршення стану і різке зниження сатурації. Тому хворі повинні бути завжди під ретельним наглядом медиків.
"Зарплати невеликі у медиків. Хоча у нас договір з НСЗУ на надання 11 послуг. Це дуже хороший показник порівняно з іншими районними лікарнями. У нас було 5 хвиль оптимізації у 2018-2019 рр., чим менше людей - більше оплата, але зіткнулися з тим, що на час роботи ковідних госпіталів довелося посилити медпрацівниками ці стаціонарні відділення. Ковідна медсестра або санітарка отримує близько 12-15 000 грн. Звичайна - в три рази менше. Складно знайти людей. Якщо ми гратимемося з виплатою, то у нас не буде кому працювати", - пояснює Бєлова.
У цей момент згадую заяву заступниці міністра охорони здоров'я Ірини Микичак, яка порадила представникам малого бізнесу, які залишилися без роботи через карантин, тимчасово йти працювати до лікарень. Мовляв, лікарні потребують "сильних і здорових робочих руках".
Пропоную взяти мене в санітарки. Запевняю, що готова попрацювати пару-трійку годин, обіцяю старатися і чітко виконувати все, що скажуть "старші".
"У лікарні важко працювати. Не кожному дано, не всі витримують. Лікарня вимагає терпіння, не повинно бути зайвих емоцій, гидливості. Стажування є обов'язковим. Багато хто відмовляється. Навіть санітарку до лабораторії, яка відповідає вимогам, складно знайти. Помити, продезінфікувати, здавалося б, нескладно, але не всі можуть працювати з кров'ю. Не може з вулиці кожна людина так просто взяти і прийти. Треба не бажання, а й відповідний інтелект", - каже Бєлова і дає зрозуміти, що випробувати на собі працю санітарки у мене так не вийде.
РЕНТГЕН ЗА РОЗКЛАДОМ
В Оріхівському госпіталі немає комп'ютерного томографа і тому пневмонію тут можна або "почути", або побачити за допомогою рентгена.
"До обіду ми приймаємо тих, у кого немає температури, а з 13:00 до 15:00 - з температурою. Ми розділили потоки. До нас приїжджають і з Гуляйполя, і з Полог. Приблизно 100-140 людей на пневмонію досліджуються щодня, з них у 110-120 вона підтверджується. Особливістю вірусних пневмоній, за словами медиків, є труднощі у прослуховуванні. Вони зазвичай не хриплять, почути їх неможливо, а при рентген-обстеженні - як знахідка", - пояснює Наталія Бєлова.
У момент нашої розмови на вулиці біля рентген-кабінету стояло кілька людей, які чекали на результати. У дворі лікарні є і пересувний флюорограф - коли погодні умови дозволяли (весняно-осінній період), то всіх людей з температурою через нього пропускали, щоб вони не заражали невірусних хворих.
МЕДИКАМ З БОРОДОЮ ДО БРУДНОЇ ЗОНИ ВХІД ЗАБОРОНЕНИЙ
Підходимо до інфекційного відділення, яке, нагадаю, віддано під ковідний госпіталь. Там є "червона", або як її ще називають - "брудна" зона, і чиста. Нагадаю, через ремонт мереж тут немає світла.
"А як же хворі? А як же кисень? Реанімація?...", - питаю у медиків.
"Автономно працює дизель-генератор, але подача кисню не залежить від світла. Усе нормально, всі пацієнти отримують безперебійно кисень", - чую у відповідь.
Біля входу до відділення нас зустрічає молодий чоловік - лікар ортопед-травматолог Руслан Сахань. У жовтні, коли медики почали хворіти (хто на ковід, хто - на ГРВІ), він сам виявив бажання працювати у ковідному госпіталі, щоб розвантажити колег.
"Коли вперше надягаєш ковідний костюм - це викликає якесь тремтіння. Ти не знаєш, чого чекати. Але у нас хороший колектив, кожен фахівець на своєму місці, усі один одному допомагають. Легко працювати. Вже втягнувся", - розповідає Руслан.
За весь час роботи з ковідними хворими він робив ПЛР-тест всього два рази. І тільки тому, що була симптоматика. Просто так медики не тестуються, вважають це, як мінімум, нелогічним.
"Важка робота у середньої, молодшої медсестри. Вони багато маніпуляцій виконують", - каже лікар і показує ручку (вона розташована внизу) на дверях, які відокремлюють чисту і брудну зони.
"Це такий гаджет ... для ніг", - сміючись, пояснює Руслан. Він придумав таке пристосування, щоб можна було ногою зачинити двері і руками зайвий раз нічого не чіпати.
Підходимо до невеликого кабінету: на вікні - захисні окуляри і щитки, на столі - халати, рукавички, шапочки і спеціальні бахіли (вони до коліна, надягаються поверх костюма і фіксуються шнурками на гомілці і в районі коліна).
"Надягаємо дві пари рукавичок, шапочку, щиток, бахіли. У кого бороди - збривають. Борода не може забезпечити щільність прилягання респіратора або маски - повітря все одно потрапить", - розповідає лікар.
У костюмах, схожі на космонавтів, вони виходять до сестринського посту. За скляними дверима - "брудна" зона. Через скло бачу, як коридором госпіталю ходять чоловіки і жінки, до них підходять медики в яскраво помаранчевих і сірих костюмах, вони про щось розмовляють і йдуть до палат.
"Скажіть, що ми дуже вдячні нашим медикам. Вони велику справу роблять", - каже один з пацієнтів.
Самі медики розповідають, що буває, хворі скаржаться родичам, мовляв, два дні лікар не приходив, а потім з'ясовується, що через костюми пацієнти часто не можуть зрозуміти, хто до них заходить - лікар чи медсестра.
"Зараз у нас у відділенні лежить мама нашої медсестри. Ми за неї дуже хвилюємося. Ми за всіх хвилюємося, змінюємо і тактику лікування, якщо треба. Щоб хворий роздихався - викладаємо на живіт - це потрібно, щоб нижні ділянки легенів дихали. Буває, що пацієнту, здавалося б, стає краще, а потім йому стає раптом погано, а ми ж працюємо за протоколом", - кажуть медики з ковідного госпіталю.
Коронавірус - небезпечний, важко переноситися тими, у кого підвищений цукор або є супутні захворювання. У більшості хворих підвищене почуття страху, панічні атаки і трепетне хвилювання за своє життя.
"Важливо з ними поговорити і заспокоїти. Антибіотики теж не завжди потрібні. Ковідний госпіталь - це те місце, де немає "блатних" пацієнтів. Хвороба на всіх одна, не можна ставитися до когось краще, а до когось гірше", - додає Руслан Сахань.
КНП "Оріхівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" обслуговує не лише 47 тисяч місцевих жителів, а й виручає Пологівський, Гуляйпільський, Розівський та Більмацький райони, якщо там немає місць для ковідних хворих.
Ольга Звонарьова, Запоріжжя
Фото Дмитра Смольєнка
