Вінниччина епідемічна.«Фартовий» регіон?
Якщо вже комусь довелося лікуватися від коронавірусу, то було б дуже непогано, якби це сталося на Вінниччині. Принаймні, до такого висновку схиляють офіційні статистичні дані, оприлюднені днями директором департаменту охорони здоров’я Вінницької міської ради Олександром Шишем. Посадовець повідомив, що Вінницька область та місто Вінниця демонструють одні з найвищих показників динаміки одужання і найнижчих – за летальністю. За рахунок чого вдалося досягти таких результатів - кореспондентка Укрінформу поцікавилася в експертів-фахівців.
РОБОТА НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ
При тому, що регіон перебуває точно посередині списку областей за кількістю інфікованих, тут уже подолали хворобу 74% пацієнтів з коронавірусом (загальнодержавний рівень - 50%). А показник летальності в регіоні у півтора раза менший, - близько 1,8% проти 2,6% в середньому по Україні.
- Можливо, на Вінниччині поширений якийсь «ніжний», не дуже агресивний підвид вірусу? – запитуємо головного інфекціоніста Вінницької області Ларису Мороз.
- Звісно ж, ні. Такі показники – це, насамперед, результат тих заходів, які були запропоновані до впровадження в структуру охорони здоров’я міста і області ще наприкінці березня. У нас тоді до процесу запобігання поширенню і боротьби з COVID-19 оперативно долучилися і правоохоронні органи, які виставляли санітарно-карантинні пости, і прикордонна служба, яка регулювала перетин кордону з боку Молдови й обсервацію всіх підозрілих. Крім того, зіграло свою роль чітке дотримання протоколу і рекомендацій: що треба робити при виявленні таких хворих.
Хочу закцентувати, що саме у Вінниці медики розробили перший у країні власний протокол лікування коронавірусу, задовго до того, як він з’явився на рівні національному. Наш протокол розробила кафедра інфекційних хвороб Вінницького національного медуніверситету.
По-друге, з коронавірусом на Вінниччині воюємо із залученням «важкої артилерії». Усіх тяжких хворих, яких госпіталізують у лікарні, - дякувати Богу, поки що тільки в опорні заклади першої хвилі, - лікують після консиліуму за участі співробітників кафедри інфекційних хвороб медуніверситету.
Ще одна складова - у схеми лікування йде чітке впровадження так званих препаратів off-label. Тобто, їх в офіційних рекомендаціях саме з лікування COVID-19 немає. Але враховуючи те, що вони показали непогану ефективність при застосуванні в різних країнах, ми вже їх почали застосовувати і таким чином уникати появи тяжких хворих. Основні препарати, зокрема, гідроксихлорохін, залишилися в національному протоколі для лікування хворих середнього ступеню важкості. Зараз досить широко використовуються ще й препарати патогенетичні. Мабуть, ми їх найчастіше в Україні застосовуємо. Це ліки, що гальмують розвиток тяжкої форми коронавірусу і появи незворотних змін.
- Наразі ваші колеги-науковці кажуть, що коронавірус - це не стільки «легеневий» вірус, як системний, який вражає багато органів. Це враховується у схемах лікування?
- Набутий нами досвід показав, що одним із основних патогенетичних впливів є утворення тромбів у різних органах, що призводить до ураження судинної системи і її ушкодження. Тому абсолютно усім хворим, які потрапляють у стаціонар, профілактично призначається терапія, покликана уникнути розвитку тромбозу. Таким чином ми зменшуємо загрозу розвитку інсультів, інфарктів і тромбоемболій легеневих судин. Це також зменшує летальність.
У такий спосіб ми працюємо на випередження і максимально зменшуємо кількість осіб, які перебувають у реанімації на апаратах ШВЛ. Тобто, намагаємося не доводити клінічний стан хворих до того, що треба їх переводити на штучну вентиляцію легень, починаємо лікувати їх на ранніх стадіях. Зокрема, тих, хто ізольований удома. Усім хворим, у яких є температура, до того ж, кілька днів, стараємося максимально робити рентгенологічне та КТ-обстеження легень. І в разі раннього виявлення пневмонії починаємо її одразу лікувати. Тому що у деяких випадках температура може після двох-трьох днів знизитися, а пневмонія вже є. І якщо її не лікувати, це може призвести до погіршення стану людини.
Ну, і не треба забувати про санітарно-епідеміологічну роботу нашого Вінницького обласного лабораторного центру МОЗ, який при виявленні хворого забезпечує стовідсоткове обстеження всіх контактних осіб. Таким чином ми змогли виявляти безсимптомних контактних, ізолювати їх і переривати ланцюжок передачі вірусу.
ТЕСТУВАННЯ – ШВИДКО І БАГАТО
Тривалий час Вінницький лабораторний центр МОЗ був лідером за кількістю виконаних ПЛР-тестів на 100 тис. населення.
- Ми і зараз серед лідерів. Дещо змінилася методика підрахунку результатів тестування, - зараз рахують разом ПЛР та ІФА-тести. Але й за сумарним показником у нас як для України дуже непогані результати, - робимо по 75-77 досліджень на сто тисяч населення, - каже завідувач відділу епідемнагляду Вінницького обласного лабораторного центру МОЗ України Степан Томин.
- Ми намагаємося якнайшвидше тестувати зразки матеріалів, які надходять від хворих з підозрою на COVID-19. По-перше, щоб визначити результат, на який орієнтується лікар-клініцист, обираючи ту чи іншу тактику і протокол лікування. Саме тому в нашому Центрі для роботи з тестування зразків від хворих, контактних осіб, людей із пневмоніями було задіяно дві лабораторії, - вірусологічна і особливо небезпечних інфекцій. Наразі в нас працюють у дуже напруженому ритмі три лабораторні бригади, - без вихідних, по 12-14 годин на добу. Нам вдалося вийти на показник тестування по 400-450 зразків на добу. Стільки, повірте, робить далеко не кожна лабораторія в Україні. Загалом із початку епідемії, а почали перші тести робити 12 березня, ми вже протестували майже 40 тисяч зразків!
Якщо отримуємо зразки від важких хворих, стараємось їх тестувати насамперед, упродовж 4-6 годин, а деколи й швидше. Матеріали від решти зазвичай опрацьовуємо за півтори-дві доби. Якщо немає валу надходження зразків, то опрацьовуємо їх того ж дня. Можемо це собі дозволити, адже наша лабораторія устаткована сучасним обладнанням. Ми маємо 4 ампліфікатори, які дають змогу тестувати таку кількість зразків протягом доби. Два апарати нові, - один придбали благодійним коштом, інший - буквально два тижні тому – бюджетним. Витратні матеріали також маємо в достатній кількості.
ВБИВЧІ «МІКСИ» VS «ПРОСУНУТІ» ПРОТОКОЛИ І ОБЛАДНАННЯ
Пацієнтів з COVID-19 на Вінниччині госпіталізують до дев’яти лікарень, визначених опорними закладами першої хвилі. У них розгорнуто 386 “ковідних” ліжок. П’ята частина з них зосереджена у Вінницькій міській клінічній лікарні №1. Зазвичай тут лікується найбільше пацієнтів із коронавірусом. Попри це, показник одужання хворих в обласному центрі найвищий, - 80%.
- Наразі бачимо певну стабілізацію процесу, - до лікарні поступає вже не так багато людей. Скажімо, в середині липня – це два-три пацієнти з COVID-19 на день. А було ж і по 10-12 госпіталізацій на добу. Були такі дні, що ми мали більш ніж сто відсотків завантаження ковідного ліжкового фонду. Двічі нас навіть виключали з маршруту, і хворих мешканців Вінниці возили в інші опорні лікарні області по ковіду, бо ми більше не могли фізично прийняти пацієнтів, - розповідає директор Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня №1» Костянтин Ліваковський.
- У середньому наразі у закладі перебуває близько 40 ковідних пацієнтів. Частина з них - у важкому стані. Хтось із таких хворих - на кисневій терапії у вільному потоці, інші на СІПАП-терапії, тобто, дихають через маску, а також за допомогою апарату ШВЛ.
Намагаємось допомогти усім, але є й люди, яких не можемо врятувати. Ті прикрі 1,8% летальності - це переважно пацієнти, які надходять у важкому стані і мають великий перелік супутніх захворювань - серцево-судинної системи, цукровий діабет тощо. Тобто, це люди, які мають мікс інфекції COVID-19 та супутніх патологій. Вони лікуються важче, перебіг хвороби у них складний.
Але загалом ідеться про невисокі показники летальності, вони значно кращі, ніж в інших регіонах. Не в останню чергу через те, що ми з самого початку співпрацюємо з вінницькими науковцями кафедри інфекційних хвороб Вінницького національного медуніверситету. Ми разом розробляли схеми і протоколи лікування, постійно їх удосконалювали, користувалися зарубіжною літературою, вивчали протоколи лікування тих країн, де раніше за нас почалась епідемія. Потім змінювали схему комбінування (препаратів — ред.) з переліку офіційно дозволених МОЗом. На практиці вивчали їхню дієвість і формували свою схему лікування, яка базується на основному протоколі, затвердженому Міністерством охорони здоров’я. Деякі з препаратів ми вводили у свій протокол навіть раніше, ніж вони з’являлися протоколах МОЗу. Рівень підготовки наших фахівців дав змогу напрацювати алгоритм, що дозволяє більшості людей, які до нас потрапили, виписуватися здоровими.
- Але ж не протоколами єдиними?..
- Та звичайно ж! Ми активно і швидко готувалися до епідемії і масштабного спалаху захворюваності, бо бачили, як це стрімко розвивається у світі. Все це тримала на контролі міська влада. Нам дали ресурс на всі технічні моменти, які треба було доробити, щоб бути готовими. Це проведення кисневої магістралі в інфекційне відділення і забезпечення там достатньої кількості кисневих точок, доукомплектація апаратами ШВЛ і моніторами пацієнта, шприцевими дозаторами та інфузоматами, дефібриляторами, переносними рентген-апаратами, кардіографами… Тобто, ішлося про величезний перелік обладнання. Все це ми зробили дуже вчасно, все воно нам знадобилося.
До того ж, іще 2016 року в нашій лікарні на найвищому рівні було укомплектовано реанімаційне відділення - всіма необхідними системами життєзабезпечення і слідкуючою апаратурою.
Але обладнання – це тільки одна частина організації забезпечення процесу лікування. Нам повністю дали можливість придбати усі необхідні ліки, навіть дуже дорогі. Це було особливо важливо на першому етапі: поки ми з НСЗУ підписували відповідні угоди, наші пацієнти в аптеки вже не ходили. Це дуже серйозний фактор, і добре, що така ж ситуація зберігається і до сьогодні. Ми маємо відповідний ресурс, ще не використаний, і з нього плануємо сформувати запас ліків.
Ну, і щодо засобів індивідуального захисту: в перші дні був відчутний дефіцит. Ми дещо мали, але стільки, що зараз навіть смішно згадувати. Благодійники і міська рада забезпечили нас усім потрібним, тож зараз ми навіть збільшуємо складські площі, щоб усе це зберігати, - сказав Ліваковський.
Наразі кількість інфікованих вірусом COVID-19 в Україні стрімко наближається до 60 тисяч. На Вінниччині цей показник упевнено подолав двотисячний рубіж. Після виходу епідемії на плато цілком можлива друга хвиля захворюваності. І навантаження на медиків може посилитись, а співвідношення одужань та смертності — хитнутися в бік негативних показників. Але успішні «протиковідні рецепти» в Україні, як бачимо, вже є. Головний із них – міжвідомчий конструктив і співпраця на всіх рівнях.
Антоніна Мніх, Вінниця
Фото надані співрозмовниками та Олександра Лапіна
