Нашестя торнадо місцевого значення

Нашестя торнадо місцевого значення

Укрінформ
Херсонщиною тільки у червні вже кілька разів пролітали смерчі

У середині червня торнадо наробив лиха у селищі Сиваське Новотроїцького району Херсонської області, пошкодивши дахи будинків і поваливши багаторічні дерева. На початку червня це стихійне явище зафіксували у Хорлах. Як повідомляли у Faceboоk місцеві жителі, смерч із грозою спостерігався 29 червня над Лемурійським озером.

Чи можна запобігти таким торнадо або попередити про їх наближення?

Начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрій Кіріяк розповідає, що на Херсонщині смерчі (торнадо – на американському континенті, тромби – в Західній Європі) не дуже розповсюджене погодне явище, проте через зміни клімату вони спостерігаються на території України все частіше.

«Для виникнення смерчів необхідно кілька умов: дуже нестійка погода з денною температурою 29-36º, вторгнення холодного повітря на більш теплу поверхню і добре розвинені купчасто-дощові хмари, в яких верхня межа сягає 12-15 км, суттєві контрасти температур, значні баричні градієнти та великий показник відносної вологості. Саме така погода останнім часом спостерігається на нашій території», – розповідає він.

У смт. Сиваське смерч пошкодив 12 будинків, у деяких господарствах розніс сараї

Смерч – це могутній вихор у вигляді велетенського темного стовпа або конуса. Опустившись до поверхні землі (моря) він всмоктує в себе і піднімає на значну висоту пил, пісок, воду і навіть важкі предмети.

По всій Україні ймовірність виникнення смерчу однакова. Смерчі частіше спостерігаються в літні місяці, рухаються хвилеподібно та «стрибками». В осінній період вони виникають над акваторією водного об’єкта.

Особливість наших смерчів – у тому, що вони стрімко розвиваються на малій території, переважно «живуть» 15-20 хвилин. То не ті торнадо, які виникають у США – там вони формуються на території океану, набагато більші та потужніші.

У Херсонській області, до речі, саме на метеостанціях (у межах їх розміщення) з 1960 по 1987 рік було зафіксовано шість смерчів. Після 1987 року місцеві торнадо (а їх, як мінімум, трапляється по кілька на рік) метеостанції оминали.

Смерч і град у Скадовську

«У ЦГМ немає ні метеорологічного локатора, ні автоматичних станцій, за допомогою яких можна прогнозувати та виявляти смерчі. Та, зрештою, справа не в смерчі – їх за сезон небагато. Але є град, шквали, грозові зливи. Збитки від цих стихійних явищ набагато більші, ніж від смерчів. Згадайте грозу, що була у червні минулого року – у Херсоні на вулиці Кулика тонули автомобілі, а в Каховці за п’ять годин випало 90 мм дощу. Грозові зливи та град можна прогнозувати за допомогою метеорологічного локатора і чітко визначити траєкторію руху грозового осередку – що він пройде, наприклад, у північній частині міста, і що треба забрати автомобілі з понижених місць, де вони можуть бути затоплені. Херсонському ЦГМ потрібне сучасне метеорологічне обладнання, яке є в усіх країнах світу», – каже Юрій Кіріяк.

На Херсонщині зняли торнадо

Наразі в області 10 метеостанцій, де працюють по 6-7 спеціалістів. Відстань між станціями – близько 100 кілометрів. Ідеальний варіант, каже Юрій Кіріяк, коли між стаціонарними метеостанціями стоїть 5-10 автоматичних. Тоді буде повна картинка, і ми не перетворимося в країну, яка живе за народними прикметами.

Декан факультету біології, географії й екології Херсонського державного університету професор Ігор Пилипенко каже, що мікроторнадо виникають часто – їх можна спостерігати влітку після збору ранніх зернових, вийшовши на зоране поле. Більшість торнадо в Україні фіксуються в лісовій зоні, що цікаво, і дуже багато їх наслідків спостерігається саме на Поліссі, зазначає він.

«У цілому, я вам повинен сказати, що кожен п’ятий рік на території приблизно 20 тисяч квадратних кілометрів (а це усереднено десь одна адміністративна область України), відбувається один раз торнадо, часто з людськими жертвами. Тож нічого унікального немає, це вже було. Просто ми повинні казати, що частота виникнення таких явищ збільшуватиметься, скоріше за все, при такому сценарії розвитку атмосферних явищ», – розповідає вчений.

І в цій ситуації, коли зупинити торнадо не можна, треба продумати систему компенсаторних заходів, оскільки через те, що смерчі траплятимуться все частіше, необхідно буде витрачати щораз більше коштів на ліквідацію їх наслідків.

«Ми повинні, перш за все, турбуватися про людей, продумувати систему страхування, закладати компенсацію страхових ризиків. Шкода людей, які зазнали втрат, але ми повинні розуміти, що природа знає краще, що їй робити, мусимо пристосовуватися», – вважає Ігор Пилипенко.

Ірина Староселець, Херсон

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-