Рівень води в Десні на Чернігівщині впав до історичного мінімуму
Про це повідомляє департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації.
"Станом на ранок 4 травня маємо показник 145 см над "0" поста. Для порівняння: нормальним середнім рівнем для Десни в цей період вважається 680 см над "0" поста. Адже зазвичай щороку на цей час припадає пік весняної повені. Зараз же метеорологи б’ють на сполох - різниця з нормою складає понад 5 метрів. Подібна ситуація і на інших територіях області", - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що повінь цього року взагалі відсутня - вода на заплаву не вийшла в жодному місці. Немає ні нерестовищ, ні санітарного очищення річки. Десна живиться виключно ґрунтовими водами. Дощі, які останніми днями пройшли на Чернігівщині, ситуацію не поліпшили - рівень води в річці піднявся всього на 1 см.
"За 140 років спостережень така ситуація зафіксована вперше. Найбільше непокоїть те, що влітку, за певних погодних умов - недостатній кількості опадів і надвисоких температурах - вода в Десні може впасти до критичного рівня. За попереднім прогнозом, - до 50-70 см над нулем поста. При більш сприятливих умовах - коливатиметься від 120 до 150 сантиметрів, - прокоментував ситуацію голова ОДА Андрій Прокопенко.
За його словами, Деснянське басейнове управління водних ресурсів намагається по максимуму зберегти водний баланс в області. Так, для утримання води в руслах каналів опущені затвори всіх 1715 водорегулюючих споруд, які є на балансі управління. Завдяки цьому обсяг води в 75 каналах річок більш-менш достатній - 10 мільйонів кубометрів. У першу чергу, нею забезпечуватиметься питне водопостачання, після нього - аграрний сектор.
З огляду на аномальне зневоднення водойм області неабиякої актуальності набуває питання належного оформлення та утримання внутрішньогосподарських меліоративних систем. Свого часу вони належали колгоспам і, відповідно до постанови КМУ від 13 серпня 2003 року, підлягали безоплатній передачі у комунальну власність. Проте на сьогодні більшість цих систем і досі не мають відповідної документації і залишаються безгоспними. Це також створює дисбаланс гідротехнічного режиму і призводить до неконтрольованого осушення територій.
Окрім природних чинників, інформує ОДА, водну кризу поглиблюють і рукотворні процеси. Значну шкоду водоймам завдають стихійні розорення аграріями луків та пасовищ у прибережних захисних смугах. Останнім часом сигнали про це стали надходити частіше.
"Найбільше порушень Водного та Земельного кодексів України зафіксовано у Менському, Сосницькому та Куликівському районах (з останніх - у селах Максаки та Бірківка). Окремі втручання в охоронні прибережні зони досягають 150-200 гектарів земельної площі. Розорюють не лише у межах Десни, а й малих річок і заплавних озер. І це - пряма загроза водному балансу в екосистемах області, - зазначив Прокопенко.
З метою запобігання негативним наслідкам таких дій для довкілля при ОДА створили спеціальну робочу групу з представників Держекоінспекції, Держгеокадастру та Деснянського басейнового управління водних ресурсів. Фахівці детально вивчають ситуацію по територіях, де вже зафіксовані порушення, а в перший рейд виїхали сьогодні, 5 травня.
