Від маленької Голландії до маленького Провансу на Херсонщині

Від маленької Голландії до маленького Провансу на Херсонщині

Децентралізація
Укрінформ
Про нішеві культури на Херсонщині, перспективи нових квіткових фестивалів і про кращі практики управління бізнесом

На туристичній мапі Херсонщини з’явилася точка, що стала відома завдяки соцмережам. На території фермерського господарства «Шафран Любимівський» (Любимівська ОТГ) завдяки…посту у Facebook народився фестиваль тюльпанів «Маленька Голландія на Херсонщині». Тепер тут хочуть створити не лише міні-Голландію, але й міні-Прованс.

Про нішеві культури на Херсонщині, перспективи нових квіткових фестивалів і про кращі практики управління бізнесом кореспондентка Укрінформу дізналася більше завдяки престуру, що був організований у фермерське господарство «Шафран Любимівський» за ініціативи Херсонського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою».

Про лавандові букетики та шафрановий сон

Якщо ви з Херсона їдете на Арабатську Стрілку – зверніть з траси та завітайте у смт Любимівка Каховського району. На околиці селища – фермерське господарство «Шафран Любимівський». Місцеві вам підкажуть, якщо спитаєте, де тут у них міні-Голландія. «Київ, Амстердам та шафран» – написано на вказівнику вже біля господарства. Тут відразу є кілька локацій з живими квітами, де можна зробити перші селфі.

Зустрічають нас засновник фермерського господарства «Шафран Любимівський» Віталій Шакало та його бізнес-партнер Олег Демченко. До речі, хоч агрономічної освіти в обох немає, проте є любов до землі і це, кажуть, надихає на нові проєкти.

Відразу звертаю увагу на жінок, що у затінку складають букетики лаванди для туристів – один такий букет коштує 15 гривень. Фотографуватися місцеві жительки відмовляються, а от спілкуються залюбки.

«Як ото у вас все гарно виходить складати букетики. А можна мені спробувати?», - питаю. Дозволяють, пильно дивляться, як беру лаванду і відразу просять – не трясти, брати акуратно, складати квіточки рівненько. Швидко розумію: руку треба «набити» не однією сотнею пучків, щоб так швидко та ладненько квіти складати. Питаю, як вони називають таку роботу – сміються, кажуть, що на статус флористок геть не претендують. Розповідають, що норми немає – скільки букетів мають зробити за день чи за годину, та й ніколи не вираховували, за скільки часу виходить такий лавандовий презент. Лаванда на полі, до речі, росте неподалік, тут також можна погуляти та сфотографуватися.

У висушеному вигляді лавандовий букетик довго стоїть, не втрачаючи колір та вигляд. «Лаванду простіше в букетиках таких сушити, купляють для різних речей. От буквально минулого тижня приїздив чоловік з Вінниці – він придбав для того, щоб пекти хліб з лавандою. Хтось додає у мило, є замовлення – 10 кілограмів, щоб вигнати олію для косметології», - розповідає Віталій Шакало.

Неподалік ще одна локація для фотографій – сіно, букети розкішних лілій. Відразу можна придбати найдорожчу у світі спецію, лаванду та магнітики з рекламою.

До речі, тут поряд людські садиби, у багатьох пасіки, тому мед у селищі теж, певне, особливий.

Як на Херсонщині в агросекторі ніші шукають

А де ж той найзнаменитіший шафран росте, який є найдорожчою спецією у світі й має чудодійні властивості? Вже у кінці червня він «відпочиває», пояснюють фермери.

«Одна з його особливостей – він починає рости у вересні й росте всю зиму. Квітки дає в кінці вересня. А коли температура ґрунту прогрівається вище 20 градусів, входить у сплячку, і от зараз він у стані покою, засох близько 3 тижнів тому», - пояснює Віталій Шакало.

Раніше бізнес-партнери займалися вирощуванням знаменитих херсонських овочів та ягід. Та то така лотерея – одного року можна було продати ту ж цибулю більш, ніж за долар, наступного року навіть не повернути свої кошти. Тому Віталій та Олег почали думати про «цікаві» культури, якими можна було замінити овочі. І для початку відкрили для себе шафран, потрапивши на конференцію, де розповідали про цю культуру. Ризикнули, висадили першого року 5 соток – 50% у теплицях, а 50% – на відкритому ґрунті.

Голландець, який дав посадковий матеріал, сказав, що херсонські фермери самі не зможуть шафран розмножувати, його треба лише закуповувати. І це викликало певний азарт – вирішили розробити свою технологію. І вже за 2 роки за допомогою свого посадкового матеріалу вийшли на площу близько гектара.

Спочатку, коли шафран лише висадили, думали, що основним покупцем будуть ресторани, та, як виявилось, найбільш зацікавив шафран людей, які мають проблеми зі здоров’ям. Їдуть за шафраном ті, кому потрібно поліпшити імунітет, хто має проблеми з суглобами, серцево-судинні захворювання. Також шафран закуповують для досліджень науковці, що займаються виготовленням ліків для боротьби з онкозахворюваннями. Зараз туристи можуть купити грам шафрану за ціною 190 гривень.

Конкуренції у Любимівці не бояться, ба, навіть зацікавлені, щоб якомога більше людей вирощували цю спецію.

«Стосовно шафрану, то навпаки ми людям, які хочуть ним займатися, допомагаємо – і тим, хто великі площі висаджує, і тим, хто маленькі, і тим, хто закуповує посадковий матеріал не в нас, а в Голландії. Особисто моя думка – чим більше у нас конкуренції в Україні, чим більше будуть шафран вирощувати, тим швидше ми зможемо формувати товарні партії для експорту», - пояснює Віталій Шакало.

Хоча шафран це фермерське господарство не експортує, але Віталій точно знає, що спеція, вирощена на Херсонщині, потрапляє за кордон. До речі, український шафран за своїм хімічним складом схожий на іспанський, а саме іспанський шафран – найдорожчий у світі, розповідає засновник фермерського господарства.

Минулого року туристів запрошували вже й на шафранове свято – варили плов з шафраном, був мед, провели майстерклас – показували, як вирощувати цю культуру.

Екзотична спаржа на рідному полі

Є ще одна культура, що вважається досить екзотичною для Херсонщини – це спаржа. Під час престуру дехто вперше її скуштував. До речі, спочатку з осторогою, а потім вже смакували.

«Далі, після шафрану, у нас була ідея з аспарагусом – по-перше, це багаторічна культура, по-друге, це одна з небагатьох культур, що не потребує великих внесень хімії. Ми займалися полуницею, цибулею, кабачками, петрушкою – їх вирощувати без хімії неможливо, інакше собівартість зростає у 10 разів. У нас поки населення не в змозі купувати такі органічно чисті продукти. А от шафран і спаржа – це культури, для яких внесення різних хімікатів мінімальне, сьогодні по спаржі ми перейшли на препарати лінійки «органік», - розповів Шакало.

Сертифікат органічної спаржі поки ще не отримали, оскільки треба спочатку мати сертифікат на землю, а потім закупити сертифікований посадковий матеріал.

Як каже фермер, у їхньому господарстві отримують гарні врожаї спаржі. Також зібрали насіння і змогли висадити посадковий матеріал.

«От тут закладено маточник ще на 12 -15 га спаржі, тобто, ми будемо і надалі розширюватися», - показує фермер.є

Щодо спаржі, то, як каже Віталій, на європейський ринок ще рано дивитися, в Україні спаржа трішки дорожча. Поки її навпаки привозять з Європи в Україну, яка не може наситити свій ринок.

Фестиваль тюльпанів, народжений у Facebook

Тюльпани на полі фермерського господарства з’явились випадково. Коли приїхали до голландців на склад за черговою партією цибулинок шафрану, помітили забраковані цибулини тюльпанів. На них і накинув оком Віталій Шакало, хоч тоді він навіть не знав, навіщо йому той клопіт. Проте голландці подарувати ці цибулинки не захотіли, а грошей, щоб купити у херсонських фермерів вже не лишилось – все вклали у шафрановий напрямок.

Але вже за місяць, коли у Житомирській області, де був склад голландців, випав сніг, ті зателефонували, щоб херсонські фермери забрали тюльпани, якщо вони досі потрібні.

«Олег мені допоміг висадити і взимку випадково ця фотографія, де тюльпани сходять, потрапила у Facebook. Буквально за одну ніч було понад 680 перепостів, і за тиждень близько 4 тисяч людей виявили бажання весною завітати до нас на ділянку. Далі ми почали підготовку такого туристичного туру, з’явились партнери, які згодились нам допомогти, а згодом.. нас підставили. Потім ми оголосили через соцмережі, що тюльпани вимерзли, але зацікавленість людей стала ще більшою. Вони писали у коментарях: ми розуміємо, що вимерзло, але будуть ділянки, де тюльпан виживе і ми приїдемо, щоб подивитися. Люди самі захотіли, щоб ми на цій локації зробили таку невеличку туристичну зону», - розповідає фермер.

Зараз, у період, коли цвітуть тюльпани, тут працює близько 10 екскурсоводів. «Ми залучаємо родичів – дружина моя і дружина Віталія, моя донька – десятикласниця, знайомі, люди, які мають хист й бажання. Якщо приїздить група туристів – але щоб не менше 10 осіб, ми даємо екскурсовода», - розповідає Олег Демченко.

Море лілій дорогою до Азовського моря

Побачивши, що людям цікаві такі квіткові тури, фермери пішли далі й висадили минулого року лілію. Кажуть, навіть не знали, якими кольорами коли вона зацвіте. Адже немає технології вирощування в Україні як шафрану, так і лілії, все доводиться відпрацьовувати на власному досвіді.

На лілії екскурсовода, як у період цвітіння тюльпанів, поки немає, а от зацікавленість туристів з’явилася. Тому вже подумують наступного року проводити фестиваль, присвячений і цій квітці.

«Люди їдуть на море. То чому б їм не заїхати по дорозі сюди, недалеко – два кілометри з траси, на море лілій? Та ще й дивіться, цвітіння лаванди збіглося з цвітінням лілії. Маленькою Голландією нас уже назвали, через лаванду можуть назвати маленькою Францією, Прованс на Херсонщині», - каже Олег Демченко.

Насправді саме цієї пори року, у кінці червня, найбільш заворожують лілії, що якраз квітнуть. Темно-рожеві та жовті, великі, яскраві. Біля такої розкоші відразу хочеться зробити селфі, проте треба бути обережним, бо «фарбується» одяг. Тому одягайтесь у те, що не шкода. Правда, з мого білого одягу плями до кінця екскурсії дивним чином практично позникали, але все ж краще не ризикувати.

«Тут у нас 7 різних сортів, було 6, але ми виявили домішок сьомого – зараз ми його виокремлюємо. І в кожного сорту своя цікавинка – наприклад, три сорти, що зараз цвітуть, їх особливість у тому, що вони крупні, на високій ніжці й без запаху. Не всі люди переносять запах лілії. Далі у нас буде сорт, що має дуже виражений приємний аромат, сорт який йде на вигін ароматичних олій», - розповідає Шакало.

Кажуть, що наступними зацвітуть лілії білі та ніжно-рожеві. Зараз над полем натягають сітку для тіні, бо під херсонським сонцем, як виявилось, квіти починають підгоряти.

Шукають фермери партнерів на зріз лілій. До речі, у ресторані «Пан Атаман» в Олешках, де нещодавно презентували страви місцевої «Вінтажної кухні» у межах фестивалю туристичної журналістики, саме любимівськими квітами прикрашали зали.

Поки учасники престуру брали інтерв’ю та робили світлини, до лілій та лаванди під’їжджали невеликі групи туристів, переважно родини. Познайомилась з мамою та донькою – Тетяною та Наталею Шаховими. Вони саме робили селфі. «Ми з Каховки, донька витягла сюди, вона і на тюльпани приїздила раніше, а я ще тут не була. Восени на шафран ще поїдемо. Дякую Господу за цю красу, що побачила, ми просто не цінуємо те, що маємо. Я живу в багатоповерхівці, душа тут відпочиває», - каже Тетяна Шахова.

Квіткові фестивалі та тури цілий рік

Пішли шляхом користі й краси і продовжимо цю тему розвивати, кажуть фермери. Тюльпани, нарциси, лілії, лаванда, думають ще посіяти ромашку лікарську.

«Зараз у нас дуже багато ідей, як зробити весь сезон відкритим для відвідування нашої локації, правда, фінансів не вистачає. Ми, по-перше, вже додали аліум та нарциси до тюльпанів, це дало змогу з двох тижнів розширитися майже до місяця. Також лілії квітнуть близько місяця і ми висадили на нашій ділянці шавлію лікарську та лаванду. Тобто, поки ми не можемо весь рік без зупинки приймати гостей, але, думаю, за два роки ми цього досягнемо», - впевнений Віталій.

Взимку також можна туриста зацікавити. Раніше фермери займалися теплицями і зараз планують їх відновити, але вже для того, щоб вирощувати квіти, в тому числі, і в горщиках, орієнтуючись на квіткові магазини (голландці підібрали сорти квітів для цього проєкту).

Хоч погода вносить корективи, але фермери вже склали такий собі календар для туристів. Цвітіння тюльпанів може зміститися через погоду, але орієнтовно десь у середині квітня можна приїхати на Херсонщину милуватися їхнім цвітінням. Шавлія – це травень, у кінці травня починає цвісти лаванда, лілії зацвітають на початку літа – вони квітнуть увесь червень і ще у липні. Шафран починає цвісти в кінці вересня на початку жовтня.

Щодо конкуренції в тому, що стосується агротурів, то, як каже Віталій, є ті, хто копіюють один в один «Шафран Любимівський» і не приховують цього. Варто було висадити лаванду цього року, вже телефонують й питають, чи можуть у них купити для висадки цю культуру.

«Ми кажемо, що ні, ми собі ще розмножуємо», - посміхається Віталій Шакало.

Каже, чув про туристичний кластер «Соляна дорога», що об’єднує кілька ОТГ на Херсонщині – наче гарна справа і можна було б долучитися, але руки поки не дійшли.

Техніка, інвестиції – що потрібно фермерам у «ніші»

Віталій Шакало та Олег Демченко кажуть, що фермерське господарство створене з розрахунку на те, що держава започаткувала різноманітні програми підтримки, якими можна буде скористатися. Звісно, їм потрібні інвестори – а поки такими можна назвати лише голландців, які дають посадковий матеріал (лілії, шафрану, спаржі, тюльпанів, нарцисів) і чекають, що з цього вийде. А треба розвивати переробку, адже з рослин, які вирощують у фермерському господарстві, можна отримати ефірні олії, наприклад. Чи от зріз лілій – може хтось тут свій інтерес побачить.

Ще є проблема – техніки для посадки, викопування цибулин квітів, для калібрування в Україні немає. Намагалися на замовлення зробити, але певних запчастин не вистачає. А коли щось починають спрощувати і змінювати, як показав досвід, нічого хорошого не виходить. Знаходять вживану техніку за кордоном, але і тут – проблема.

«Щоб сотку шафрану викопати, потрібно понад тисячу гривень за роботу заплатити людям. А за допомогою техніки викопати гектар – обійдеться у 100 доларів. Але велика проблема завезти цю техніку з-за кордону. Ми придбали калібрувальну машину за 1,5 тисячі євро у Голландії і нам потрібно було доставити її в Україну. Виявилось, що раніше в Україну не заходили такі вживані машини й наша митниця не знає, скільки вона може коштувати. І от наша митниця виставила ціну близько 20 тисяч євро. У нас була проблема – минулого року купили запчастину до трактора, вона в Україні коштує 3700 євро, нам її переслали з-за кордону з заводу поштою з накладною, що вона коштує 2 тисячі євро. Але передзвонили з митниці і сказали, що розмитнення будуть рахувати з 4 тисяч євро. Їх не цікавить, що є накладна не від магазину, а саме від заводу з вказаною вартістю», - розповідає Віталій Шакало.

Це перше фермерське господарство, яке вирішили підтримати у Херсонському Центрі розвитку місцевого самоврядування.

«З одного боку, це незвична ніша, вони працюють з такими нестандартними культурами і це цікаво. З іншого боку, Центр розвитку місцевого самоврядування підтримує ОТГ, а це територія Любимівської тергромади. Пана Віталія ми нещодавно запрошували на наш захід і він просто вразив своїм виступом учасників зустрічі. І це саме той ентузіазм, який хочеться підтримувати. Ми сподіваємося, що допоможемо знайти цьому фермерському господарству партнерів серед організацій міжнародної технічної допомоги, для залучення інвестицій у розвиток переробки, експорту, зберігання», - каже директор Херсонського ЦРМС Оксана Сілюкова.

Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Ірина Староселець, Херсон

Фото автора та надані Віталієм Шакало 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-