Один з найменших районів Херсонщини думає, як децентралізуватися

Про це йшла мова під час публічної дискусії «Об'єднання громади: успіхи, реалії та виклики у контексті нового етапу реформи», що була проведена у межах Всеукраїнської інформаційної кампанії «Я – громада!», організованої зусиллями Програми «U-LEAD з Європою», повідомляє кореспондент Укрінформу.

На Херсонщині Верхньорогачицький район є одним з 7 районів області, в якому не створено жодної ОТГ. Це маленький район – один з найменших за територією і за населенням.

«Є різні причини, чому люди не об’єднуються. Ми не кажемо про місце, де ми перебуваємо зараз (про Верхній Рогачик – ред.), але дуже часто є спротив місцевої влади, тому що - робота, повноваження, гроші, земля. Наше завдання – розповідати людям про те, які у них є можливості. Тут ситуація наче нормальна, але люди з зали ставлять питання, наприклад, що таке ОТГ. Це може, з одного боку, просто намагання вивести нас з теми, а може бути, що люди справді не знають. Є така думка, наприклад, що всі гроші залишаться у центральному населеному пункті. Насправді, якщо поцікавитися питанням про розподіл коштів і забезпечення віддалених або малих сіл, сьогодні практично жодна громада не може на це поскаржитися», - каже Тетяна Вороніна, комунікаційний менеджер проекту «Я - громада».

У районному Будинку культури зібралися сільські та селищний голови, депутати, керівники району, керівники шкіл. Позиція районної влади: один район – одна громада. Густота населення –у районі 17 чоловік на кв.км, з 11 тисяч населення близько половини проживає у райцентрі.

Херсонський ЦРМС працює в цьому районі півтори роки, але поки тут не поспішають створювати ОТГ. Вірніше, така спроба була у 2015 році, але на той момент суміжні сільські ради не підтримали ініціативу селищної ради. А зараз не поспішає вже селищна рада.

За перспективним планом формування територій громад області в районі передбачено створення 1 ОТГ у форматі «1 район — 1 громада». Оскільки в районі всього 7 місцевих рад, то інший формат і недоцільний, кажуть в ЦРМС.

«Оскільки основні податки району скоординовані саме в райцентрі, добровільне об'єднання не у форматі один район – одна ОТГ підставить під фінансовий удар сільські ради, що поки залишаться поза процесом створення об'єднаної територіальної громади», - каже директор Херсонського ЦРМС Оксана Сілюкова.

«Децентралізація – процес невідворотній. Бачимо перспективу в одній громаді», - каже голова РДА Наталя Тарасова.

Радник з питань децентралізації Херсонського ЦРМС Леонід Жовтило заспокоює тих, хто сумнівається. «Хтось відкривати щось збирається, хтось закривати. Ці хтось – це ми з вами. Держава сказала, якщо ми передаємо фінансовий ресурс, то беріть в управління свою територією. З освітою, медициною, соціальним захистом і економічним розвитком», - звернувся він до учасників зустрічі.

До розмови з людьми приєднується голова Станіславської ОТГ Володимир Желуденко (це Білозерський район Херсонської області). Він розмовляє з учасниками дискусії однією мовою – громада, яку він очолює, не з багатих, там також немає великих підприємств. Як зазначив голова Станіславської ОТГ, він приїхав не умовляти, а відповідати на запитання.

«Я не скажу, що ми багата громада. Якщо взяти такий показник як власний дохід на душу населення за останні 4 місяці, то ми серед інших громад області на 4 місці знизу. Ми одна з найбідніших громад Херсонщини, немає у нас, як і у вас, я так зрозумів, сильних бюджетоутворюючих підприємств, в основному фермери, підприємці, дали вже дві ділянки землі під сонячні батареї, сподіваємося, щось з цього буде», - каже Желуденко.

Проте, як він зазначив, їх ОТГ відчуває підтримку закордонних донорів – зокрема, розповів про проекти, які реалізують за програмами DOBRE, «U-LEAD з Європою».

«Раніше я був скептиком, після того, як об’єдналися став прихильником децентралізації взагалі – до останньої установи», - каже голова ОТГ.

Він розповів про те, як відбувається процес фінансової автономії в освітянських закладах в Станіславській ОТГ.

«Перший рік всі боялися, чи вистачить державних коштів, субвенції освітньої, щоб працювати, побачили – що вийшло. У нас на цей рік лишилось 2,5 млн гривень залишків освітньої субвенції. Залишили одній школі 1 млн гривень і другій 1,5 млн гривень, якими розпоряджаються директори шкіл. У вас, можливо, не так, бо багато маленьких шкіл», - каже Желуденко.

За його словами, вже хоче фінансової автономії один з дитячих садків.

Він також розповів про галузь культури, про інфраструктурну субвенцію, про додаткові повноваження, про ресурси, які можна знайти у громадах.

«ОТГ держава дає право вводити такі посади, як інспектор по праці. І ми ввели таку посаду, звісно, важко інспектору працювати, бо куди не зайди – як в селі: кум, сват, брат, нікого образити не хочеться, а штрафи великі. Але потроху він працює, і ми цей ресурс - тіньову економіку громади потрохи витягуємо наверх», - каже Желуденко.

Він також розповів про медичну галузь – зараз в ОТГ вже дійшли руки і до неї. Голова Станіславської ОТГ зазначив, що потрібно готуватися до того, що в області залишиться лише кілька районів у результаті територіальної реформи. Він також звернув увагу, що децентралізація дає можливість території не залежати від того, хто буде призначений керівником РДА, не залежати від вказівок з центру оптимізувати, наприклад, школу. «Якщо ви станете об’єднаною громадою, то ви самі будете вирішувати – вистачить вам грошей утримувати школу – значить, утримуйте», - каже Желуденко.

Він також заспокоїв щодо долі малих сіл – треба лише вибрати «зубатих» депутатів, і не так важливо, хто голова ОТГ. Також поділився стратегією розвитку власної громади.

«З селами треба розмовляти, людям треба пояснювати прості речі. Дуже добре, що люди почали говорити», - каже Тетяна Вороніна, комунікаційний менеджер проекту «Я-громада».

Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Фото: Ірина Староселець