Курс зберегти, систему оновити або Чого чекають учасники реформи децентралізації

Курс зберегти, систему оновити або Чого чекають учасники реформи децентралізації

Укрінформ
Попри певний скепсис, є зміни, які і Уряд і громадськість визначають як безперечний успіх – це реформа місцевого самоврядування

Про те, як уже створені громади Донеччини «стають на ноги», Укрінформ розмовляв із керівником Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування Сергієм Івахніним. До обговорення питань приєдналися й експерти Донецького ЦРМС, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» і Мінрегіону України.

МІЛЬЙОНИ ДЛЯ ЗМІН

Сергій Івахнін був призначений на посаду директора Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування 2 травня 2019 року. Втім, він із вересня 2017 року перебуває, що називається «у темі» - досвіду роботи в колективі Донецького ЦРМС Сергій Івахнін набув на посаді радника з місцевих фінансів. Тому і перше питання стосовно фінансування громад - саме до нього.

- Десять ОТГ Донецької області загалом отримали майже 37 млн грн субвенції з державного бюджету. Чи встигнуть громади освоїти ці кошти?

- Така впевненість є. Уже четвертий рік поспіль держава підтримує тих, хто добровільно створив ОТГ, надаючи інфраструктурну субвенцію. Розмір допомоги визначається пропорційно до площі території та кількості сільського населення з рівною вагою обох цих показників. Цього року найбільшу суму інфраструктурної субвенції отримає Лиманська міська ОТГ – майже 9,3 млн грн. Наступною за обсягом отриманих грошей стала Олександрівська селищна ОТГ – понад 6,3 млн грн. Соледарська міська ОТГ отримала від держави майже 5,4 млн грн, Іллінівська сільська ОТГ – майже 5,2 млн грн. Найменшу суму інфраструктурної субвенції надали Званівській сільській ОТГ – 1,2 млн грн.

За словами Сергія Івахніна, кожна громада самостійно вирішує, куди саме витратити кошти субвенції. У минулі роки за отримані від держави гроші громади найчастіше розвивали освіту, медицину, купували техніку для комунальних підприємств і ремонтували чи будували дороги тощо. І наразі кожна громада вже має певні плани і навіть розроблені проекти. Втім уперше розробляти і реалізовувати різні проекти буде наймолодша в Донецькій області — Олександрівська ОТГ. Звісно, досвіду у громади не вистачає, але фахівці Донецького ЦРМС їй допоможуть, зосередивши увагу на змінах у законодавстві та на структурі проектної заявки, а також на оформленні необхідного пакета документів.

До речі, за словами радника з питань регіонального розвитку Донецького ЦРМС Артема Колодезного, у поточному році Кабмін затвердив зміни до Порядку та умов надання субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад. Постанова зобов’язує ОТГ подавати на фінансування шляхом інфраструктурної субвенції такі проекти, які враховують потреби різних соціальних груп та рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. Такі зміни мають сприяти ефективному використанню коштів інфраструктурної субвенції, а також приросту або оновленню основних фондів комунальної форми власності об’єднаних територіальних громад.

ЗА КРОК ДО ДЕДЛАЙНУ

- Як відомо, Центральна виборча комісія України призначила на 30 червня перші вибори в ОТГ. Але до цього списку громади Донецької області не потрапили. Між тим, процес добровільного об’єднання територіальних громад добігає дедлайну.

- Так, жодна громада Донеччини на вибори 30 червня не піде, хоча всі відповідні процедури були виконані й люди з нетерпінням чекають об’єднання. Але це не останні місцеві вибори в ОТГ у цьому році. І ми сподіваємося, що вибори в ОТГ Донецької області все-таки пройдуть у 2019-му, а відповідне рішення ЦВК прийме у серпні. Що стосується так званого дедлайну для переходу на прямі міжбюджетні відносини з державою. Для того, щоб у Держбюджеті фінансування об’єднаної громади було закріплене окремим рядком, треба враховувати графік бюджетування. А воно здійснюється тільки з початку нового року. Аби встигнути скористатися цією можливістю, громади повинні завершити процеси об’єднання і вийти на фінішну пряму, а саме, вибрати голову та раду ОТГ у цьому році, — пояснює радник з питань децентралізації Донецького ЦРМС Максим Ткач.

РАЙОНІВ СТАНЕ ЗНАЧНО МЕНШЕ

- У країні тільки-но відбулися президентські вибори й виникає багато питань стосовно того, як надалі просуватимуться уже запущені в Україні реформи, серед яких і децентралізація.

- Децентралізація – це вимога часу. Всі учасники президентських перегонів ще до виборів визнавали важливість реформи місцевого самоврядування. Натомість ми чекаємо на певне, так би мовити, «перезавантаження» при збереженні основного курсу, — зазначає Сергій Івахнін. - Реформа має остаточно завершитися у 2020-му році проведенням місцевих виборів на новій територіальній основі. Укрупнення районів – це другий крок реформи місцевого самоврядування, який має стати її логічним продовженням.

На даний час територія всієї Донецької області розділена на 18 районів. На підконтрольній українській владі частині регіону їх залишилось 13. Експертна спільнота пропонує створити в Донецькій області від чотирьох до шести районів.

- Треба зазначити, що районний рівень важливий буде для службовців, для органів місцевого самоврядування, адже до його компетенції планується віднести такі функції, як координація територіальних органів державної влади, контроль за рішеннями місцевого самоврядування. А повноваження, які важливі для громадян, будуть реалізовуватися на рівні ОТГ. Мінрегіон пропонує створити чотири райони — Краматорський, Покровський, Волноваський, Маріупольський, — зазначає радник із питань децентралізації Донецького ЦРМС Максим Ткач. - Також можливим є поділ області на п'ять або шість районів — за рахунок створення в майбутньому окремого Бахмутського району, який об'єднає нинішній Бахмутський район зі східними територіями потенційного Краматорського району. Деякі експерти виділяють окремий Слов’янський район. Наразі ведеться активне обговорення щодо початку реформування районного рівня влади, відбуваються дискусії про те, в якому територіальному складі будуть сформовані нові райони і які повноваження будуть закріплені за цим рівнем влади. До процесу обговорення залучена і наша команда. Безумовно, модель формування нових районів необхідно ретельно пропрацювати, і наразі робоча група має свої пропозиції.

За словами Максима Ткача, широке коло учасників дискусії на тему, в якому територіальному складі будуть сформовані нові райони і які повноваження будуть закріплені за цим рівнем влади, є запорукою того, що нова модель районування не викликатиме суперечливого ставлення.

Читайте також: В Україні стартувала інформаційна кампанія "Я – громада"

- Що більше ми про це говоритимемо і зважатимемо на різні аргументи, то якісніші напрацювання будемо мати. Важливо врахувати усі нюанси, аби новий поділ передбачав комплексний підхід. Туди мають входити транспортне сполучення, забезпечення освітніх послуг, і з кожним роком більше повноважень передаватиметься на місця. Будемо рухатись вперед разом.

СПЕЦИФІКУ НІХТО НЕ СКАСОВУВАВ

На питання, скільки часу буде потрібно на всі переформатування, Сергій Івахнін відповів:

- Згідно з планом дій, у 2020 році ми повинні провести чергові вибори на новій територіальній і адміністративної основі. І наступні п'ять років для України мають стати роками розвитку. А це можливо тільки в тому випадку, коли буде створено мережу адміністративно-територіальних одиниць на базовому рівні, з умовою, щоб вони були самодостатніми, тобто здатними виконувати покладені на них повноваження.

За словами радника з юридичних питань Андрія Рябухи, Донеччина має свою специфіку. Це і значна частина тимчасово окупованих територій, і складна логістика, що повинна визначати центри майбутніх районів.

- Зараз у регіоні діє традиційна вертикаль виконавчої влади: обл- та райадміністрації, які мають велику кількість управлінських повноважень, та виборні мери міст із виконкомами. Реформа передбачає створення трирівневої системи адміністративно-територіального устрою: громада - район - регіон. На рівні громади є тільки місцеве самоврядування, на рівні району місцеве самоврядування — районна рада. По лінії державної влади — це райдержадміністрація або префектура. Якщо казати про повноваження, то префектура буде контролювати рішення та дії органів місцевого самоврядування на предмет законності, - пояснює Андрій Рябуха.

До речі, юридичний супровід громад здійснюється на всіх етапах їхнього утворення та функціонування. Щодо інструментарію та форматів супроводу громад, тут усе залежить від складності питання — це і телефонні консультації, і електронне листування, і виїзні консультації і, звісно, навчальні заходи на базі Центру.

- На Донецький ЦРМС покладено завдання проводити інформаційну роботу та супроводжувати процеси децентралізації у Донецькій області, — говорить новий директор Сергій Івахнін. - Крім того, після того як громади стають ОТГ, команда експертів Центру продовжує їх супровід: надає методичну, навчальну підтримку, проводить для представників органів місцевого самоврядування семінари, тренінги, консультації, організовує навчальні тури тощо. Що стосується орієнтації на потреби, то тут важливо насамперед визначити, які саме навички потрібні новим громадам для повсякденної роботи, щоб вони могли виконувати свої завдання. Уже виходячи з цього, пропонувати тренінги, інше навчання. Для прикладу, одна з актуальних тем – це фінанси і як з ними впоратися. Перед командою Донецького ЦРМС стоїть багато викликів. Сподіваюсь, до 2020 року будемо мати оновлену мапу України, і мапу Донеччини, яка буде покрита ОТГ. Реформа триває, працюємо далі!

Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Віра Ільїна, Краматорськ

Фото: Донецький ЦРМС

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-