На Закарпатті зберуть робочу групу, щоб доопрацювати перспективний план
Про це йшлося під час семінару “Перспективний план Закарпатської області”, організованого Закарпатським Центром розвитку місцевого самоврядування, що створений за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” та Мінрегіону.
“Закарпатська область наразі єдиний регіон в Україні, де немає прийнятого облрадою перспективного плану. Це не дозволяє регіону рухатися в процесі децентралізаційної реформи. Відтак ми це повинні доопрацювати, і перспективний план на Закарпатті має бути прийнятий”, - сказав директор Закарпатського ЦРМС Іван Дем'янчук.
Як повідомив президент Асоціації сільських, селищних рад та об'єднаних громад Михайло Лаба, робоча група, створена при Закарпатській ОДА щодо прийняття перспективного плану Закарпатської області, повинна зібратися вже у травні.
“Після Великодніх свят ми плануємо закликати робочу групу щодо створення перспективного плану зібратися і перезапустити процес прийняття перспективного плану. Важливо встигнути до початку виборчої кампанії, тому що це питання знову заполітизується і вся суть об'єднання громад зведеться до об'єднання заради електорату, а тут важлива саме економічна складова”, - наголосив Лаба.
За його словами, максимум у серпні цей план має бути винесений на сесію облради та проголосований.
Зі свого боку консультант з правових питань Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Олег Лукша розповів, що на Закарпатті проект перспективного плану області почали розробляти в 2015 році. Він був зроблений за методикою і передбачав спочатку створення 48 громад, потім понад 90. Згодом його переробили і винесли на голосування обласним депутатам, які це голосування провалили, хоча проект пройшов усі комісії. Після того була створена робоча група при ОДА, але за три роки вона збиралася щодо створення плану всього один раз, додав Лукша.
Він наголосив, що сьогодні існує проект перспективного плану для Закарпатської області на 53 громади, там враховано багато факторів щодо специфіки Закарпаття як регіону.
“Це і території компактного проживання нацменшин, показники гористості, заводненість, видовжене розташування поселень по річках, найменша кількість с/г земель на одного жителя, сусідство субетносів та етносів (гуцули, долиняни, лемки та роми), дуже великі села (до 10 тисяч жителів) та дуже малі міста. Ці особливості відображені у наявному проекті перспективного плану на 53 ОТГ. Але це не остаточний варіант, і план має бути доопрацьований”, - підкреслив Лукша.
Крім того, зазначив він, нині Закон “Про добровільне об'єднання громад” дозволяє громадам об'єднуватися поза цим планом. Відтак, у перспективний план повинні бути внесені усі добровільні громади, які утворилися на Закарпатті, та ті, що мають намір об'єднатися і чекають висновків найближчим часом.
Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно з Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Закарпатський ЦРМС
