На Буковині обговорювали реформування закладів культури в ОТГ
Про це говорили під час проведення тренінгу «Моделювання системи управління закладами культури в ОТГ», який відбувся за ініціативи Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Сьогоднішня наша тема присвячена впровадженню системи управління закладами культури в об’єднаних територіальних громадах. Ця спільна ініціатива викликана потребами, які ми чуємо і від наших громад, і від тієї методичної служби, яка працює на рівні регіону, – каже директор Чернівецького ЦРМС Тетяна Татарчук. – Днями глава нашого уряду Володимир Гройсман на розширеній нараді визначив, що культура має посідати пріоритетне місце у розвитку громад. Державні та місцеві кошти потрібно спрямовувати на підтримку кіно, театрів, музеїв, галерей, закупівлю україномовних книг. Адже якщо ми втратимо свою ідентичність, ми не зможемо нормально розвиватись», - додає вона.
Про важливість виховання в громадах сучасних носіїв української культури на позитивному прикладі місцевих мешканців, які допомагають хворим чи роблять якісь інші добрі справи, говорив представникам об’єднаних громад директор навчально-методичного центру культури Буковини Микола Шкрібляк.
«Якщо ми йдемо по шляху реформи, то розуміємо, що будь-яка реформа означає певні зміни. Але коли справа доходить до розподілу місцевих фінансів, культура, на жаль, займає одне з останніх місць. Хоча, це ж не ми з вами придумали фразу: «Не хлібом єдиним». Це означає, що нам необхідно зберігати і розвивати нашу культуру і духовність. Бо якщо не буде культури і духовності, той хліб нам буде, так би мовити, черствий, дорогий і не смачний» – каже Шкрібляк.
За його словами, спочатку треба виховати носія культури нової, сучасної держави.
"І для цього потрібно на різних культурних заходах патріотичного спрямування говорити не лише про відомих в Україні чи на Буковині людей. Можна і варто показувати приклади звичайних людей, які живуть поруч, які допомагають стареньким або хворим людям, які організовують якесь прибирання річок, лісів тощо. Молоді люди хочуть бачити позитивний приклад поряд із собою", - підкреслив Шкрібляк.
Серед проблем реформування культурної сфери в громадах фахівці називають нерозуміння у багатьох випадках ролі сучасного клубного закладу для мешканців громади.
«Сучасний клубний заклад повинен мати тісну комунікацію з мешканцями громади. Це осередок, де люди мають висловлювати свої побажання, він має стати своєрідним культурним храмом в тому чи іншому селі», – додав Шкрібляк.
Для того, щоб сільські клуби і бібліотеки не перетворилися на порожні будівлі, щоб їх відвідували якомога більше людей, потрібно змінювати підхід до своєї роботи. Оскільки бібліотеки перестали бути центром притягання людей.
"Нам потрібно відійти трохи від такого старого загального уявлення про те, що бібліотека – це тільки місце, де можна прийти і прочитати книгу. Зараз бібліотеки мають по суті стати такими культурними центрами і простором, де люди не просто прийдуть читати книги, а й будуть займатися якимось дозвіллям, спілкуватися між собою. Там потрібно проводити різні заходи – зустрічі з письменниками, майстер-класи, навчання для людей по різних тематиках, – говорить радник з питань децентралізації Чернівецького ЦРМС Тарас Прокоп. – Є позитивні приклади у сусідній з Україною Польщі, де також проходила реформа децентралізації".
За словами Прокопа, в Україні, хоч і повільно, але теж з’являються такі реформовані культурні простори.
Наприклад, у Теребовлянській ОТГ Тернопільської області створили своєрідні центри культури і дозвілля. Там бібліотеки надають різноманітні послуги. Серед них є послуга, яка називається «дитина на годину». Там для дітей створений спеціальний простір, і батьки можуть привести своїх дітей та залишити на певний час.
"Окремо в бібліотеках можна створювати такі собі медіа-центри. Коли бібліотека робить якийсь відеоматеріал, робить новини для громади, висвітлює різні події, які відбуваються у межах громади, тощо. В такому випадку обов’язково повинен бути ресурс – сайт чи сторінка у соцмережах, де б оперативно анонсували події, інформували про них», – сказав Прокоп.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Віталій Олійник
