У Рівному обговорили реформування районів і нові функції для ОТГ

У Рівному обговорили реформування районів і нові функції для ОТГ

Децентралізація
Укрінформ
Спроможність об’єднаних територіальних громад взяти на себе ті чи інші функції в умовах реформування районів обговорили у Рівному учасники засідання за круглим столом «Новий адміністративно-територіальний устрій України та місце в ньому Рівненщини».

Участь у заході, який пройшов у Рівненському Центрі розвитку місцевого самоврядування, створеному за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України, взяли керівники ОТГ, громадських організацій, депутати місцевих рад, експерти, працівники ЗМІ, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Згідно із Перспективним планом формування територій громад, Рівненщина має бути поділена на три райони і три госпітальні округи, території яких збігаються», – сказав директор Рівненського Центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Сивий.

За його словами, подаються й інші ідеї, суть яких полягає, зокрема, у збільшенні числа районів на один-два.

Він також зазначив, що оскільки ще немає конкретного рішення щодо реформування і визначення адміністративних центрів, то на часі – обговорення в громадах найоптимальніших географічних варіантів районування, а відтак має бути зрозуміло, які функції переберуть на себе ОТГ, а які залишаться у влади нового рівня.

Він звернув увагу на те, що у Рівненській області вже позитивною стала практика делегування об’єднаним територіальним громадам питань управління освітою. Сивий навів як приклад Бугринську ОТГ Гощанського району, де цією сферою займається одна людина.

«І цілком успішно! Тут не «роздували» штат, а продемонстрували, що в ОТГ можна зменшувати видатки на освітню галузь, але не тільки на заробітну плату. Ось, скажімо, на опалення школи у Бугрині витрачали за сезон 470 тисяч гривень. Але коли тут створили ОТГ, то в навчальному закладі реконструювали котельне господарство, замінили вікна, здійснили інші заходи енергозбереження. До того ж, у селі відкрили підприємство з виготовлення пелетів із відходів деревини, які використовують для виробництва тепла у школі та в інших соціальних установах. Отже, перед нами – зразок того, як можна на окремо взятій території розумно скористатися повноваженнями», - прокоментував він.

Читайте також: Гройсман вимагає від регіонів більше інвестувати в модернізацію ЖКГ

Сивий вважає необхідним, аби при розділенні повноважень зберігалося партнерство із органами державного управління. Він навів приклад діяльності добровільних пожежних дружин, які вже функціонують у багатьох ОТГ.

«Саме вони першими прибувають на палаючі об’єкти, а вже потім – працівники ДСНС. І ті, й ті роблять спільну справу, то чи не доцільно було б надати державну допомогу сільським рятувальникам? Ми це питання підняли на засіданні Асоціації ОТГ і подали пропозицію, щоб держава виділяла для пожежних частин ОТГ хоча б 15 відсотків коштів, які передбачені для вогнеборців ДСНС. Така підтримка, на моє переконання, повинна бути в об’єднаних районах», - зазначив Сивий.

Керуючий справами виконавчого апарату Рівненської обласної ради – керівник секретаріату Богдан Сологуб зазначив у зв’язку з цим, що незалежно від імовірного адміністративного поділу існуватимуть соціально-економічні програми для всього краю, прийняті обласною радою. А самі ОТГ їх не подужають, тому їм треба дати лише ті повноваження, з якими вони впораються. Отже, виникає необхідність створення виконавчого органу в районі. На його думку, це міг би бути райвиконком.

«Природно, якщо є об’єднані райони, то й районні ради в них будуть», – вважає Сологуб.

Дискутуючи про доцільність якихось нових централізованих органів (до них з недовірою ставляться в ОТГ), експерт Василь Поліщук теж висловив думку, що «мабуть, не вдасться обійтися без районних рад». Однак він має на увазі такі, як, наприклад, у Польщі, де у повітовій раді лише близько десятка депутатів, а «голова повіту – він же директор місцевої школи».

Поліщук торкнувся також питання спроможності об’єднаних територіальних громад. Він впевнений, що ОТГ у форматах об’єднаних районів залишатимуться й надалі дієвими структурами, якими вони вже стали сьогодні.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Фото: Віктор Мазаний 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-