Мистецький хаб і силіконова долина, або Як планує розвиватись громада на Закарпатті

Мистецький хаб і силіконова долина, або Як планує розвиватись громада на Закарпатті

Децентралізація
Укрінформ
У Баранинській ОТГ планують розвивати громаду за рахунок створення індустріальних парків, уже є пропозиції про мистецький хаб і силіконову долину.

Баранинська ОТГ – наймолодша з шести, що утворені на Закарпатті. На прямі міжбюджетні відносини з державою перейшла тільки у 2018 році, за цей рік у громаді максимально попрацювали над інфраструктурними проектами. По-перше, для того, аби показати віддаленим селам, що недарма приєдналися, а по-друге, аби принадно виглядати в очах потенційних інвесторів. Адже оскільки громада знаходиться в передмісті Ужгорода, є чимало охочих створити тут індустріальні парки та унікальні бізнес-об'єкти, наприклад, Закарпатську силіконову долину чи мистецький хаб посеред лісу за 15 км від Ужгорода.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив голова Баранинської ОТГ Юрій Марусяк під час прес-туру до громади, організованого Закарпатським Центром розвитку місцевого самоврядування, що створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

“Баранинська ОТГ – наймолодша на Закарпатті. Перші вибори у ній відбулися 29 жовтня 2017 року, на прямі міжбюджетні відносини перейшли щойно у 2018-му, - повідомив Юрій Марусяк.

Зі слів голови, передусім у громаді зосередилися на роботі з інфраструктурою. Основні бюджетні потоки були спрямовані на капітальні ремонти доріг у селах та між населеними пунктами, ремонти та реконструкції навчальних і медичних закладів, сільських клубів тощо.

При цьому найбільше робіт було виконано в бідніших селах, які об’єдналися з Баранинцями (центр громади – село Баранинці в передмісті Ужгорода, крім нього до складу громади входить ще 9 сіл, які розташовані на відстані від 5 до 15 км від обласного центру). Саме для того, аби переконати людей, що об'єднання дійсно має низку переваг, у віддалених селах провели ремонти, яких там не бачили десятки років.

Разом із тим, як повідомив голова ОТГ, наразі найбільшим інфраструктурним проектом, який реалізовується нині в громаді за кошти Державного фонду регіонального розвитку та місцевого бюджету, є система водопостачання та водовідведення у с. Барвінок. Загальний бюджет проекту становитиме 22 мільйони гривень.

Нещодавно Баранинська ОТГ затвердила стратегію розвитку громади, в якій передбачила як соціальний, так і економічний розвиток. Зокрема, в стратегії заплановане створення індустріальних парків. За словами Юрія Марусяка, близькість до обласного центру робить громаду доволі привабливою в очах інвестора. Тут упевнені, що з часом в ОТГ прийдуть великі інвестиції.

“У нас є кілька територій – у селах Барвінок, Холмець, у Ярку та Стрипі – дуже перспективних для масштабних готельно-ресторанних комплексів, там красиві місця, ліси, пагорби. Уже є також попередня домовленість щодо втілення на території ОТГ проекту мистецького хабу – а саме у селі Підгорб. Це місце, крім надзвичайно красивої природи, особливе ще тим, що звідти Ужгород видно, як на долоні”, - сказав Юрій Марусяк.

Він повідомив, що за планами це повинен бути арт-центр із галереєю, парком, концертними залами. Там проводитимуться різноманітні культурні заходи: виставки, інсталяції, перфоманси, концерти, вечори музики тощо. Інвестор, який планує розбудувати в селі Підгорб мистецький центр, говорить про територію в 6 га.

Також на стадії перемовин інший амбітний проект – силіконова долина під Ужгородом.

Читайте також: Мільбрадт про децентралізацію в Україні: Лише "пряників" недостатньо

“Із Закарпатської ОДА буквально кілька тижнів тому нам надійшла пропозиція – чи не хотіли би ми обговорити із потенційними інвесторами створення на території ОТГ ІТ-парку. Є три фірми, які зацікавлені у створенні такої собі “силіконової долини” на Закарпатті, цей ІТ-парк їм потрібен для того, аби стримати “відтік мізків” за кордон, – розповідає Ігор Барчан, начальник відділу архітектури та земельних ресурсів Баранинської ОТГ.

Суть ідеї в тому, пояснює чиновник, аби збудувати на нашій території ІТ-містечко – мова про виробничі приміщення, офіси, кав'ярні, котеджі для працівників. Інвестори створюють буквально усі умови, аби люди залишалися тут і працювали за 1,5 тис. євро, а не за три, як в Угорщині.

“Оскільки в Ужгороді таких територій немає, вони звернулися до нас і просили від 5 до 10 га, бажано, щоби там була інфраструктура: дорога, освітлення, комунікації, водовідведення та водопостачання, – акцентує Ігор Барчан. – В принципі, у нас є території, які ми попередньо погодили з головою ОТГ для передачі під індустріальні парки на кшталт цього. Будемо пропонувати інвесторам на розгляд”.

Але разом із тим, у громаді мають до інвесторів свої вимоги.

“За попередньою домовленістю ішлося про те, що вони зобов'язуються платити нам оренду 1%, але ми наполягатимемо, аби вони також прописали в договорі, що має бути на цій ділянці землі через рік, два, п'ять і десять років. Тобто, показати нам довгостроковий план розвитку, – акцентує Ігор Барчан. – Також вимагатимемо, щоби в договорі була прописана кількість робочих місць – бо від цього залежить цифра, яку ми матимемо від прямих надходжень у бюджет громади”.

У Баранинській ОТГ переконані: якщо вийде залучити ці ІТ-компанії у вигляді інвесторів, це буде великий плюс як для громади, так і для Закарпаття загалом.

Крім цих проектів, у Баранинській ОТГ мають плани на створення технопарків, виробництво, науково-дослідні, офісні, виробничі приміщення.

“Якщо ми орієнтуємося на технопарки, які закладалися у стратегіях інших ОТГ краю, то це території в середньому біля 30 га, – каже Ігор Барчан. – Справа в тому, що найближчі населені пункти до Ужгорода уже не мають у своєму розпорядженні таких територій. Ми їх ще наразі маємо. Але разом із тим, мусимо працювати над генпланами – бо тільки у чотирьох із дев'яти наших населених пунктів вони є нові, всі інші користуються тими, що були розроблені в 70-х роках минулого століття. У даний момент ми закладаємо кошти на те, аби розробити ці генплани для усіх наступного року: це приблизно 1,7 млн грн. Оформлення цієї документації дасть змогу не тільки стратегічно задати вектор розвитку цих земель. Якщо на сьогодні ми від користування землею отримуємо біля 3 млн грн, то зробивши нові нормативні оцінки на усі землі, збільшимо цю суму в 1,5 разу”.

Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно з Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Тетяна Когутич, Ужгород

Фото: Сергій Гудак

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-