Свіжий виноград чи компот із сухофруктів? Яким має бути шкільний обід
Минулого тижня національний рекорд, що зібрав в Івано-Франківську найбільшу в країні кількість прихильників здорового харчування, розділив людей на симпатиків креативних акцій задля благої мети і тих, хто знайшов у цьому невдалий піар. То що ж розсмішило чи роздратувало українців, що насправді їдять наші діти у школах і що варто знати про здорове харчування – спробував з’ясувати кореспондент Укрінформу.
ВИНОГРАДНО-ФІЛЕЙНИЙ РЕКОРД
16 жовтня у школах Івано-Франківська стартував Тиждень здорового харчування. Саме в цей час, коли увесь світ згадує про корисну їжу, Івано-Франківськ вирішив встановити національний рекорд. Для цього освітяни міста організували флешмоб на площі біля Бастіону, де зібрали сотні дітей. Разом із дорослими вони сформували «тарілку здорової їжі», одягнувши на голову картонні корони зі зображенням фруктів, овочів та інших продуктів харчування, які вважають корисними. Так зафіксували Рекорд України у категорії «Найбільша кількість людей з наголівниками на одній локації «Ми – за здорове харчування!»
«Сотні маленьких гарбузів, морквин, цибулин та інших продуктів встановили нині рекорд України. 773 учасника флешмобу з нагоди Міжнародного дня здорового харчування зібралися на площі Бастіону, аби дати старт тижню здорового харчування у школах міста», – повідомив мер Івано-Франківська Руслан Марцінків, який радо підтримав акцію і теж одяг на голову картонне зображення яблучка.
Запевнити громаду у своїй прихильності до здорової їжі вийшли майже усі заступники мера. Хто з морквиною на голові, хто – з гарбузом. Не залишився без ролі й ініціатор рекорду, директор Департаменту освіти і науки Івано-Франківського міськвиконкому Ігор Максимчук, якого мер представив у липні. Він одягнув корону з виноградом, яка, очевидно, підвищила його рейтинг упізнаваності не лише серед містян.
«Департамент освіти та науки висловлює щирі слова подяки усім учасникам заходу за те, що повірили в ідею, за організованість, відповідальність та активну участь», – написав Департамент освіти і науки міськвиконкому і виставив фото щасливих прихильників здорового харчування.
Вони одразу облетіли сайти і соцмережі, де викликали не лише захоплення, а й відверте обурення у людей. Адже на світлинах помітили дітей із коронами курячого філе на голові, які малечі одягли дорослі.
«Якщо були у дітей на головах курячі філе, то чи не можна було одягти цим чиновникам на голови ялові клоаки і бичачі яйця», – писали у соцмережах.
А ще назвали цей захід «хелоувіном по-франківськи» та натякали на подібність до Хамерманів (група «Хамерман Знищує Віруси» – авт.), які скандально прославили місто на останньому фестивалі «Порто Франко». Тут таки пригадали меру Франківська і про освячення ліфтів, і про інші його неоднозначні ініціативи, що збурювали в останні роки місто.
Але чимало франківців оцінили благі наміри місцевих посадовців досить позитивно і не побачили їхньої провини у тому, що опинилось на головах дітей.
«Флешмоб дуже сподобався дітям! Учні готувалися, говорили, що школа може бути і не нудною, там проходять цікаві заходи! Не треба боятися бути смішним, треба боятися бути байдужим!», – написала науковець з Івано-Франківська, зауваживши, що «українці мало вживають фрукти у своєму раціоні».
Так чи інак, але правда одна: попри те, що мер Івано-Франківська Руслан Марцінків зображав у «тарілці здорової їжі» яблуко, а головний освітянин – виноград, цих фруктів у меню більшості шкіл Івано-Франківська майже немає. У кращому випадку, діти можуть поласувати у школах компотом із яблук або сухофруктів.
МАСЛО – НЕ МАСЛО, А МОЛОКО – ЯКІСНЕ
У шкільному меню частіше можна зустріти крупи, борщ, котлети, тушковане м'ясо і рибу, майже у всіх школах пропонують овочеві салати. Яблука і виноград можна знайти на столах лише однієї приватної школи Івано-Франківська та ще у кількох дитсадках. Про це розповідають у головному управлінні Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, де започаткували власну програму «Дітям Прикарпаття – якісне харчування».
Перший заступник керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Микола Сендецький каже, що програму створили не для галочки, вона діятиме до 2020 року і за перші тижні вже дала позитивні результати.
«Якщо доросла людина йде на ринок чи у супермаркет, то вона бачить, що купує. А в школі дитина мусить їсти те, що їй дають. Ми розуміємо, що є проблеми, які неможливо вирішити за тиждень-два, але ми вже бачимо ефективність нашої програми, а головне - реакцію постачальників і операторів, які здійснюють харчування у школах», – розповідає Микола Сендецький.
Найперше, каже він, усіх причетних до організації харчування у школах цікавить інформація про постачальників продуктів. Адже саме від їх сумлінності залежить страва, яка з’явиться перед дитиною у шкільній їдальні. Тому фахівці обрали для дослідження певні групи продуктів: м'ясо усіх видів, сардельки і сосиски, які мають бути лише вищого ґатунку, молоко, сир, масло, яйця, рибу, овочі, олію, хліб та хлібобулочні вироби. Саме вони є головними продуктами у шкільних їдальнях.
«Перші дослідження, які ми провели у школах та дитсадках відразу показали, що є проблеми з маслом. На 1 жовтня ми відібрали 30 взірців і в 9 з них, а це майже 30%, цей продукт не відповідає вимогам за масовою часткою рослинних жирів. Такі невідповідності були виявлені в Івано-Франківську, Коломиї, Городенці, Рогатинському, Верховинському та Галицькому районах. Бачимо, що виробники продукції – різні. Це і Черкаська, і Миколаївська, і Запорізька, і Харківська, і Хмельницька області. Як тільки є інформація, як у даному випадку, що масло – не масло, наші фахівці виїжджають у школи, аби з’ясувати, чи є залишки цієї продукції. Якщо так, ми пишемо припис про заборону їх використання», - розповідає Микола Сендецький.
Він зауважив, що ситуація з м’ясом трохи краща. З 47 проб, лише у 3-х дослідження показали невідповідність за мікробіологічними показниками.
«При термічній обробці м’яса вони не несуть загрози здоров’ю дітей. Але разом з тим, якби там була сальмонела чи більш токсичні інфекції, вони б становили небезпеку. А продукт має надійти у їдальні якісним і свіжим. Тому в таких випадках ми працюємо з постачальником», – запевняє Микола Петрович.
Якщо у сосисках і сардельках фахівці виявили незначний вміст крохмалю, в овочах траплялись нітрати, то найкраща ситуація у школах, каже Микола Сендецький, з молоком. Його везуть дітям переважно з місцевих молокозаводів, і за всіма дослідженнями жодних відхилень цей продукт не має. Аби так було з іншими продуктами у школах, фахівці Держпродспоживслужби направили листа до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської ОДА з проханням включити їхніх фахівців у склад комісії, яка займається тендерними закупівлями. Департамент поки тримає паузу.
МЕНЮ У ШКОЛАХ
Традиційно, меню у школах області складають на два тижні наперед. Найперше з ним дають можливість ознайомитись батькам. Кожна школа має для цього свої шляхи і способи. Десь меню вивішують біля їдальні, десь – просто у класних кабінетах. Далі меню оцінюють фахівці за калорійністю та вмістом вітамінів і лише потім дають “добро” кухарям. Серед заборонених продуктів у школах залишаються кетчупи, майонези та солодка випічка з кремом. У буфетах можна продавати лише зефір та сухе печиво промислового виробництва.
У Департаменті освіти і науки Івано-Франківської міськради запевняють, батьки сьогодні активно цікавляться шкільним меню і навіть самі часом обідають у школах разом із дітьми.
Очевидно, завдяки небайдужості дорослих за останні три роки кардинально змінились самі їдальні у навчальних закладах Івано-Франківська. У Держпродспоживслужбі кажуть, що майже всюди у них зробили ремонти, постійно оновлюють посуд, і тут уже нема ні пластмасових тарілок, ані щербатих склянок. Кухарі теж працюють у формі та переважно без зауважень, що, звісно, тішить не лише органи контролю.
«Майже 25% дітей у школах міста харчуються за кошти з міського бюджету. Решта – за кошти батьків. Меню складають так, щоб змалку привчати дітей до здорової їжі. До прикладу, у школах на сніданок, а це близько 11 години, пропонують гречку та овочеві салати», – розповідають у Департаменті освіти та науки міста.
Школярі старших класів мають можливість обрати на свій смак як сніданок, так і обід, останній обійдеться їм не більше як 30 грн. Вибір, хоч і невеликий, але є. Втім, насправді батьки готові платити і більше, було б лише харчування смачним і якісним.
«Діти дуже люблять і їдять відбивні. Кухарі кажуть, що це важко, бо треба приготувати їх багато, але прислухаються... Менше у школах їдять сосиски та сардельки», – розповідає начальник Івано-Франківського міського управління ГУ Держпродспоживслужби Ірина Онищук.
Втім, дієтологи не вважають смажене м'ясо корисною їжею для дітей, хоча радять, щоби м’ясо було у їх раціоні майже щодня. Найкраще, якщо воно печене або варене. Та й взагалі, лікарі радять батькам не покладатися лише на шкільну їдальню. Ні, не відмовитись, бо харчування там непогане і збалансоване, але для дітей, кажуть, цього замало. Це у радянський час існувала думка, що школа має навчити і зробити все для дітей. У більшості країн світу, звідки українцям варто переймати досвід здорового харчування, їжу вважають все-таки сімейною традицією.
ПРО КОРИСНЕ І ШКІДЛИВЕ ДЛЯ ДІТЕЙ
«Дитяче харчування має бути повноцінним, висококалорійним і різноплановим. Смажена їжа не корисна ні дітям, ні дорослим. Смаження треба уникати, бо в процесі цього утворюються шкідливі канцерогени (речовини, які сприяють виникненню і розвитку ракових захворювань – авт.). Ми хочемо, аби дитина була успішною і головне – здоровою. То треба пам’ятати, що 80% її здоров’я – це її харчування», – говорить позаштатний дієтолог Івано-Франківської області Наталія Попович.
Вона зауважує, що в раціоні дітей мають бути молочні продукти, достатня кількість жирів, яйця, біле і червоне м'ясо, риба, крупи, макаронні вироби. Кажуть, дитина інтенсивно росте, а тому кількість калорій, які вона може споживати за день має сягати від 2 800 до 3 200.
«Не обмежується ані цукор, ані жири, ані прості вуглеводи: хліб і макарони. Усе це можна споживати дітям. Головне, щоб не було явної переваги: або надто вуглеводна, або надто білкова їжа. Має бути принцип збалансованості. Норма фруктів для дітей – 350-400 грам на день, тоді як дорослим можна до 200 грам. Якщо ми говоримо про масло для дорослих на день, то це не більше 10 грам, а дітям можна дозволити й усі 40. Зрозуміло, що категорично заборонено алкоголь. Однозначно. Також, треба звернути увагу на тонізуючі напої та різноманітні продукти типу чіпсів», – говорить дієтолог. Така їжа дітям зовсім не корисна і не потрібна.
Ще один аспект дитячого харчування – це перерви між прийомом їжі. Вони мають бути не довшими за 2 години, бо шлунки у них маленькі і, якщо їх перевантажити, діти не зможуть повноцінно працювати у школі.
«Інтервали у 3-4 години для дитини не допустимі. Режим харчування дитини має бути не менше 5-6 разів на день плюс дрібні перекуси. Якщо доросла людина має 2-3 перекуси, то в дитячому віці вони повинні бути частішими», – запевняє лікар.
І тут, каже дієтолог, у пригоді мають стати так звані шкільні бокси (коробки – авт.), які батьки можуть приготувати дітям до школи. У них варто покласти яблука, сир, горіхи, відварене м'ясо, або ж бутерброди чи запіканки. Усе це лише доповнить шкільне харчування дитини та урізноманітнить його.
СНІДАНОК І ДОСВІД ЯПОНЦІВ
«Дуже важливим моментом є те, щоб дитина снідала. Вночі мозок працює і для цієї роботи витрачає велику кількість глюкози, до 70%. Для поповнення цієї глюкози треба зранку дати сніданок дитині, інакше вона або не зможе сприймати необхідний матеріал у школі, або може навіть зомліти. Вранці їжа має бути вуглеводна: каші, макарони, картопля, хліб, масло, яйце, твердий сир. Не варто боятися зварити какао з молоком, можна з цукром», – радить лікар.
Вечірнє меню для дитини, як і для дорослих, має бути легким. Лікарі радять запіканки, картоплю, запечену рибу і овочеві салати. Перед сном варто привчати малюків до кисломолочних продуктів.
Щодо того, як навчити дітей їсти лише корисні продукти, то тут дієтологи радять перейняти досвід японців, які просто не пропонують малечі альтернативи. Якщо на думку батьків їжа не є для дітей корисною, її просто не дають. Натомість, чекають, аби дитина зголодніла і тоді споживала те, що для неї корисне.
«Можливо, цей варіант жорсткий, але більш правильний, ніж коли дітей задобрюють їжею чи йдуть їм на поступки», – запевняє Наталія Попович.
А взагалі, каже лікар, довголіття японців тримається на чотирьох китах, серед яких перший – це здорове харчування, другий – рух , а ще – ставлення до життя. Для цього в Японії радять жити скромно, не намагатися здивувати ближніх своїми статками. Не менш важливим для них є філософія праці. Тому трудяться там до старості, головне – аби у задоволення і на благо суспільства.
То може і нам варто задуматись, яку користь дають суспільству яскраві рекорди заради здорового харчування, якщо вони не мають жодного стосунку ні до здоров’я, ані до харчування дітей. Може не варто дивувати один одного картинками здорової їжі, а натомість, розпочати про неї серйозну розмову з дітьми, залучаючи до цієї теми не лише їх батьків, а й фахівців. Бо здоров’я потребує уваги, а не її імітації.
Ірина Дружук, Івано-Франківськ
Фото: Руслан Марцінків, Оксана Савчук
