Як перетворити об’єднану громаду на «маленьку Швейцарію»

Коли громади об’єднуються, вони проходять спільні для усіх етапи формування. І на цьому  їхня схожість закінчується, бо надалі все визначає команда, яка береться за розвиток ОТГ. Хтось отримані від держави преференції  не «проїдає», а вкладається у розбудову інфраструктури, залучає інвесторів та намагається перетворити власну ОТГ на справжній бренд, щоб потім і його капіталізувати.

Схожий сценарій розвитку обрали для себе в Іванівській ОТГ, розташованій неподалік міста Калинівка Вінницької області. Тутешній голова має мрію перетворити усі чотири села, що увійшли до її складу, на «маленьку Швейцарію» - з комфортними умовами для мешканців, родзинками для туристів та сприятливими умовами для бізнесу. Тут навіть створили власний герб та заклали у нього сакральну символіку, яка б сприяла добробуту і заможності.

З іванівськими рецептами розбудови об’єднаної громади кореспондентка Укрінформу познайомилася  під час прес-туру, організованого Вінницьким Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України.

«КОВБАСНИКИ» І «ГОРШКОЛІПИ»

Іванівська об’єднана громада існує усього дев’ять місяців - у жовтні минулого року тут відбулися перші вибори, які «узаконили» об’єднання Іванівської та Гущинецької сільських рад, загалом - чотирьох населених пунктів. У новоспеченій ОТГ живе понад 7,5 тис людей.

"Цікаво, що між нашими селами завжди була конкуренція, а колись і деяка ворожнеча. Люди у нас дуже роботящі, діловиті, активні, але у кожному з сіл – своя спеціалізація. Жителі Іванова, або як у нас історично називають село, Янева, завжди займалися різницьким бізнесом та виготовленням ковбас. Їх ще за радянських часів добре знали навіть у Москві, бо мої земляки примудрялися і в ті часи торгувати своєю продукцією повсюди. А в Гущинцях люди здавна традиційно займалися гончарством, і були відомі майстерністю в усій окрузі та за її межами. Отож, там склався свій, зовсім інший,  спосіб життя. То янівці називали їх «горшколіпами», а жителі Гущинець казали на сусідів «ковбасниками». Як виявилось, об’єднанню ці речі не завадили, і обидві громади тільки збагатили й доповнили одна одну," - розповідає голова Іванівської об’єднаної громади Михайло Кулик.

За його словами, долати скепсис стосовно доцільності створення ОТГ довелося і йому, але надихнули успіхи сусідньої Калинівки.

"Вони об’єдналися ще у 2016 році. Якби ми теж ще тоді наважилися, то мали б більшу фінансову підтримку, великі гроші, які можна було б вкласти у розвиток громади. Бо навіть зараз наша ОТГ має у чотири рази більший бюджет, аніж був би у кожної з сільрад поодинці, - понад 43 млн грн. І ці кошти ми, насамперед, інвестуємо в нашу інфраструктуру. Адже люди повинні побачити, що зміни на краще можливі, і вони вже є, відчутні. Навіть у тому, що ми встигли за 9 місяців" - каже Михайло Леонтійович.

ГРОШІ  – У СПРАВУ

За словами Михайла Кулика, в першу чергу взялися за дороги - відремонтувати у селах за 9 місяців встигли понад 3 км, загалом вклавши близько 6 млн грн. 

Проект «Тепла школа – гарні оцінки» переміг в обласному конкурсі розвитку територіальних громад, і за ці кошти зараз замінюють вікна в Гущинській школі. А в Іванові корпус, де розташована початкова школа, ремонтують капітально – розібрали майже до основи і замінили все: вікна, дах, підлогу, опалення. Почали у червні, а наразі вже завершують, щоб устигнути до початку навчального року обладнати за стандартами Нової української школи. Тут левову частку коштів, як і в багатьох інших тутешніх проектах, надало місцеве фермерське господарство «Янівське».

Вже замовили і нові меблі, на початку вересня встановлять їх у класах.

 "У нас багато діток у громаді - 710 навчаються у школах, зокрема, у Гущинській, яку б ми хотіли бачити опорною. Ще 210 ходять у два садочки. Зізнаюся, тут у нас черга, але вже цьогоріч відкриваємо дві нових групи, які її практично знівелюють", - розповідає голова ОТГ.

Є у громаді й своя медицина – дві амбулаторії та два ФАПи.

"Медреформа не передбачає таку форму медзакладу, як ФАП. Та й персонал амбулаторій на первинці скорочують. Але ми не можемо допустити, щоб наші старенькі за 12-15 кілометрів для отримання елементарних медичних послуг аж у райцентр їздили. Тому медзаклади доводимо до ладу, беремо ФАПи на утримання і ще три «скорочених» медичних ставки коштом громади будемо оплачувати", - ділиться Кулик.

Утім, улюблене дітище голови ОТГ – спортивне містечко. Кулик і сам спортсмен, з дітьми та молоддю футболом займався, возив їх на тренування у райцентр. Тому й вирішив, що місцеві діти заслуговують на гідні умови для тренувань на місці. Попрацювали з місцевими підприємцями - і вирішили зробити в центрі села поле для міні-футболу зі штучним покриттям. З бюджету ОТГ виділили кошти на проектно-кошторисну документацію, а решту зроблено за гроші місцевих підприємців. Вони допомогли дуже суттєво, адже весь цей проект коштує 3,2 млн грн - розрісся до ще одного майданчика зі штучним покриттям, який можна використовувати для гри у баскетбол, волейбол та для великого тенісу.

Поряд – спортивно-ігрове містечко для дітей і сквер з розкішним гранітним фонтаном. Їх відкриватимуть у День Незалежності.

"Я дуже пишаюся нашими людьми. Достатньо було кинути клич у Facebook, що потрібні робочі руки для певних робіт, і бувало, що приходило навіть удвічі більше, аніж треба! Ми за рахунок волонтерства зекономили на роботах 800 тис грн! "- розповідає Кулик.

ОТГ ЯК БІЗНЕС-ПРОЕКТ

Підтримка благодійників – справа хороша, та все ж фінансова спроможність громади визначається її умінням заробляти, зокрема, залучаючи інвесторів.

"Нам пощастило, бо в нас багато самозайнятого населення. Наприклад, маємо в громаді офіційно зареєстрованих 103 підприємці, які сплачують податки в бюджет громади. Крім того, на території в нас є військова частина, фермерське господарство, спільне українсько-швейцарське підприємство з переробки деревини «Діверіо». Вони у нас зареєстровані і розширяють своє виробництво. Наприклад, ФГ«Янівське» буквально за якийсь місяць вводить в експлуатацію суперсучасний свинокомплекс на 7 тисяч голів. А  «Діверіо» ми виділили землю, і вони починають будувати завод, який вироблятиме дерев’яний брус на євровікна. Тільки тут ще матимемо нові 50 робочих місць. А це і податки, і зайнятість", - каже голова.

Утім, розповідає, що і з цього потужного села втікають люди на заробітки до Польщі. Та ще й чимало, в тому числі і молодь. Зокрема, через закриття місцевого кар’єру, де ще зовсім нещодавно 350 людей працювали. Турбує Кулика й те, що багато підприємців офіційно закривають власну справу. Торік їх було 187, а нині понад 80 в громаді не дорахувалися. Половина пішли «у тінь», решта насправді закрила бізнес.

ТУРИСТИЧНА СТРАТЕГІЯ

Натомість, щоб поповнювати бюджет громади, тут планують і надалі працювати над залученням інвесторів. Крім того, хочуть поступово навести лад із землями за межами ОТГ, які вже оформили у власність громади.

"Щоправда, зіткнулися з тим, що маємо дуже проблемний спадок: їх свого часу виконавча влада роздала у довгострокову оренду дуже задешево. Тепер ми виявилися правонаступниками цих украй невигідних для нас угод, які дають в бюджет громади дуже невеликі гроші", - пояснює Кулик.

За його словами вже почали працювати над стратегією розвитку громади. Над пріоритетами ще міркують, але точно знають, що одним із них буде туризм.

"У нас місця історичні - Янів колись був прикордонним містечком на межі Великого князівства Литовського і польських земель. Тому хочемо зробити замкову набережну, де основною темою буде битва на Синій Воді (XIV ст.) на чолі з князем Ольгердом, яка за однією з версій, була саме поблизу с. Іванів", - каже голова громади.

Окрім того, в Іванові планують відродити костел XVIII, а в будівлі колишнього монастиря створити історико-краєзнавчий музей і українсько-польський арт-центр. Також у планах - побудова масштабної моделі міської ратуші  вісімнадцятого століття і створення двох арт-об’єктів: площі письменників на честь відомих літераторів, які колись жили чи перебували у Яневі, і «Чорногузового гнізда». Це буде прижиттєва присвята відомому українському письменнику, автору «Аристократа із Вапнярки» Олегу Чорногузу, який наразі мешкає в Іванові.

ГЕРБ ЯК ПРОГРАМА НА МАЙБУТНЄ

А ще у громаді створили власний герб. На зеленому тлі, що символізує надію, волю, достаток і радість, розташований іспанський щит, на якому розміщені геральдичні фігури. Внизу – хвиляста лінія з чотирма пагорбами, що символізують чотири села громади, над прямою смугою – то річка Південний Буг, по обидва боки якої розташована ОТГ. Вгорі - дванадцятипроменева зірка, яка втілює сонце, що колись було символом Поділля. На ній - червоний хрест, символ Київщини і Брацлавщини, до яких належала ця територія.

Керівники ОТГ розповіли, що закладали у герб громади не лише свідчення про її багате історичне минуле, а й сакральний зміст – щоб герб став оберегом та «програмою» успіху громади. Його, до речі, вже й іноземним партнерам з Європи подарували – щоб упізнавали ОТГ за її «брендом».

Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Антоніна Мніх, ВІННИЦЯ.

Фото: Олександр Лапін