Диваки і влада. Очільники, які ламають стереотипи

Диваки і влада. Очільники, які ламають стереотипи

2972
Ukrinform
До топ-переліку найнестандартніших керівників потрапили чиновники з Дніпропетровщини, Миколаївщини, Сумщини та Закарпаття

Ще від радянських часів ми уявляємо людину при владі стереотипно: піджак, краватка, пересипана канцеляризмами мова, передбачувані рішення... Але останніми роками все частіше доводиться бачити чиновників та керівників, які здатні ці стереотипи ламати. Щоправда, результати "ламання" бувають різні... Комусь це подобається, комусь ні.  Але про них усі говорять.

ХАТА ДЛЯ КОТА, КРИПТОВАЛЮТА ДЛЯ СЕЛА

Максим Голосний, сільський голова Єлизаветівки Дніпропетровської області, автор відомого білборда "Баба і кіт"

Профіль героя. Блогер та журналіст. Народився 4 жовтня 1981 року в м. Дніпродзержинську. Закінчив Придніпровську державну академію будівництва та архітектури, де здобув кваліфікацію архітектора. В листопаді 2010 р. громадою села був обраний головою Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області. У зв'язку з дуже активною громадською діяльністю 22 вересня 2011 року був відсторонений від посади значною більшістю депутатів. Але жителі Єлизаветівки зібрали підписи на його підтримку і 25 жовтня 2015 року повторно обрали його переважною кількістю голосів. Пережив кілька нападів "тітушок".

Безпартійний. Одружений. Виховує доньку 2011 року народження.

Скандали, заяви, незвичні рішення

1. Ініціював унікальний для України експеримент – інвестувати кошти громади в криптовалюту. В рішенні сесії Єлізаветівської сільської ради, яке оприлюднив Голосний на своїй сторінці у Facebook, зокрема, йдеться: «Дозволити сільському голові одноосібно здійснювати операції з криптовалютою в інтересах територіальної громади без залучення бюджетних коштів. Експеримент буде діяти до 2023 року. Інвестиції будуть зроблені в Cardano, Ripple, ІОТА та біткойн. Право на участь у ньому отримали всі, хто прописаний в Єлизаветівці й голосував на виборах ув 2015 році. Не отримають прибуток від криптовалюти лише так звані «соціальні паразити». На даний момент на кожного жителя села вже куплено  по одній кріптоодиниці.

2. Судиться з кіпрською компанією щодо незаконного газопостачання. У 2016 році кіпрська компанія пустила по тутешнім трубам свій газ, навіть не уклавши при цьому договір із сільським головою. Громада міста відмовляється сплачувати за такі «послуги», наразі справу розглядає суд.

3. Відстояв заборгованість з орендної плати ТОВ «Екомаркет Плюс» перед бюджетом села Єлизаветівка. Кам'янська податкова всупереч закону зменшила борг підприємства, розташованого в Єлизаветівці, з 4 млн грн до 765,4807 тис. грн. Та тепер різниця повернеться  в бюджет села.

4. Став автором білборда «Баба і кіт» зі слоганом «Взнала, що онук голосував за «Регіони» – переписала хату на кота», який був розміщений у Кам'янському (колишній Дніпродзержинськ) під час виборчої кампанії до парламенту в 2012 році.

Сам автор зізнавався, що не сподівався на всеукраїнський розголос, бо плакат був зроблений більше для того, щоб просто посміятися. За допомогою фотошопу було поєднано дві фотографії, причому на одній із них, як пізніше дізналися, була бабуся десь аж із Росії.

Але згадана політична сила дуже образилася на витівника. Тодішній губернатор і один із лідерів Партії регіонів Дніпропетровської області Олександр Вілкул вимагав зняти білборд із пенсіонеркою й котом, а міліція розпочала провадження за начебто розтрату Голосним коштів Єлізаветівської сільради. Максиму довелося переховуватися, його оголосили у розшук.

Через свою позицію та переконання Голосному мінімум тричі намагалися зашкодити – стріляли з рушниці, кидали у подвір'я вибухові пакети, залякували «тітушками», обливали зеленкою.

Його жарт про бабу і кота став мемом. І хоч сам плакат прибрали, інтернет-спільнота створила безліч "фотожаб" на цю тему. Кіт «побував» у Верховній Раді й навіть космосі, заживши слави опозиціонера.

5. За час перебування у владі Максима Голосного у Єлизаветівській сільраді ввели в дію нові соціальні стандарти для місцевого населення. До 9 травня тут отримують: кожен ветеран Другої світової – 10 тис. грн., кожен учасник Другої світової – 1 тис. грн., кожен учасник бойових дій – 500 грн. Крім того, по 5 тис. грн отримує кожен випускник сільської школи.

«Я не хочу сподобатися, я просто роблю свою справу. Комусь подобаються мої дії, когось дратують», – говорить голова сільради.

Джерела: 1,  2,  3

КАМУФЛЯЖ ІЗ СИНЦЕМ ПІД ОКОМ

Олексій Савченко, голова Миколаївської ОДА, зробив скандальну заяву про причину успіху футбольного клубу

Фото: snigurivka-rda.gov.ua
Фото: snigurivka-rda.gov.ua

Профіль героя. Народився 19 листопада 1977 року на Чернігівщині. Закінчив Київський військовий ліцей імені Богуна, а згодом ще чотири вищих навчальних заклади, зокрема й Національну академію внутрішніх справ України. Працював у ГУ МВС України у місті Києві й дослужився до заступника начальника управління. У 2004 році подався у банківську діяльність: був головою правління ПАТ «Азія Універсал Банк» та ПАТ «ПАРТНЕР-БАНК», головою Наглядової Ради ПАТ «КОНВЕРСБАНК» та головою правління «Авант-банк». З 2014 року – член фракції «Блок Петра Порошенка», заступник голови комітету ВР з питань бюджету. Воював в АТО в складі добровольчого батальйону. З 2016 року – голова Миколаївської обласної державної адміністрації. Президент Національної федерації самбо. Кандидат у майстри спорту з боксу та кікбоксингу.

Займається музикою, пише пісні, свого часу їздив по країні з концертами. Знімає кліпи та документальне кіно, у тому числі на філософські теми. Вже будучи головою ОДА зняв кілька фільмів про своє життя, які виклав у Фейсбуці.

Не одружений. Автор вислову, що 65% мешканців Миколаївщини – латентні сепаратисти.

Олексій Савченко залишається одним із найбагатших губернаторів України. До приходу на службу в ОДА, як свідчить його декларація, у 2015 році отримав 41,5 млн грн доходу.  У його власності перебувало 2 земельні ділянки загальною площею 37,3 тис. кв. м, 20 об'єктів комерційної нерухомості на 1763 кв. м. У декларації за 2017 рік вказано, що Олексій Савченко має велику суму готівки: 3,68 млн доларів, 1 млн євро і 12,2 млн грн. В банках зберігає 8970 євро і близько 70 тис. грн.

Скандали, заяви, незвичні рішення

1.  Савченко став популярним у ЗМІ ще до призначення на посаду голови Миколаївської ОДА. Під час проходження конкурсу він допустив численні помилки в презентації своєї програми, а на запитання письмового тестування відповідав із шаленою швидкістю. Та це не завадило йому обійняти посаду голови ОДА.

2. У 2008 році, будучи власником футбольного клубу "Десна", зробив скандальну заяву про причину успіху клубу в попередньому сезоні. Зокрема, сказав наступне: «Грала не „Десна", а грали мої „бабки" та амбіції. Кожна гра мені коштувала від 5 до 15 тисяч доларів. Я можу пофамільно назвати суддів, які брали гроші, і людей, котрі їх їм давали. Коли я престав їм платити, то став таким і спортивний результат, на який нині й заслуговують футболісти».

Тоді Федерація футболу України тимчасово відсторонила фігурантів справи (серед підозрюваних опинилось 5 суддів) і постановила передати всі матеріали до прокуратури.

3. 19 грудня 2017 року голова ОДА Олексій Савченко після тривалої відсутності у Миколаєві прийшов відкривати новорічну ялинку – з синцями та розбитим обличчям. Де отримав травми – повідомити відмовився. На деякий час синці та перебитий ніс губернатора стали топ-темою в ЗМІ. Одні говорили, що це наслідок побутової бійки, інші – що Савченко потрапив в ДТП, треті – що побили політичні конкуренти тощо. І лише згодом прес-служба ОДА таки пояснила, що Савченко займається єдиноборствами, іноді б'ється на рингу. Під час останнього спарингу суперник, мовляв, розбив йому обличчя. Проте, зазначили, Савченко у п'ятому раунді технічним нокаутом все ж переміг свого кривдника.

4. 8 січня цього року Олексій Савченко опублікував на своїй сторінці у Facebook привітання зі святами. Він також записав відео, на якому декламує вірш. "А секса не было у нас в СССР, и потому рождались дети от любви, росли в большой стране, где свежий хлеб вкусней казался, чем икра, и борщ не фоткали, чтоб хвастать в инстаграм... Но дружба та – она намного ближе мне". Автор вірша – Ірина Самаріна – має досить сумнівну репутацію.

5. Савченко постійно носить одні й ті ж сорочки в стилі «мілітарі», пошиті на замовлення. Через них його навіть порівнювали з чеченським лідером Рамзаном Кадировим, який має подібний стиль одягу. Щоправда, Савченко на закиди відповідає, що це порівняння неприйнятне, а такі сорочки він носить ще з 2010 року.

5. Савченко оголосив конкурс на кращий вірш про Миколаївщину з нагоди власного дня народження і пообіцяв переможцю iPhone. 19 грудня 2017 року він урочисто вручив iPhone X переможниці конкурсу – вчительці молодших класів Тамаринської загальноосвітньої школи Олені Садовничій. До речі, в соцмережах відразу з'явилася інформація, що ця вчителька – досить загадкова особа і начебто є прихильницею «руского міра».

Не залишилася непоміченою і ще одна деталь: за кілька днів до цього подібний конкурс оголосив... глава Чечні Кадиров. Він запропонував подарувати телефон тому, хто «напише кращий вірш про Путіна».

6. Був одним із головних ініціаторів відсторонення від посади міського голови Миколаєва Олександра Сєнкевича, якого згодом суд поновив на посаді.

7. У травні 2017 року стало відомо, що Миколаївська ОДА підписала договір з маловідомою фірмою на просування себе в соціальних мережах та інтернет-ресурсах. За умовами цього договору ціна одного повідомлення в соцмережах Facebook і Youtube становила 2659 грн.

8. З 30 березня 2018 року тимчасово відсторонений від обов'язків на час проведення слідства через звинувачення у доведенні до самогубства учасника АТО, бойового льотчика, в.о. директора Миколаївського міжнародного аеропорту Владислава Волошина.

Джерела:  1,  2

ДУЕЛЯНТ НА ДЕТЕКТОРІ БРЕХНІ

Артем Семеніхін, Конотопський міський голова Сумської області, відзначився пішим походом з Конотопа до Києва, щоб донести звернення до Президента

Профіль героя. Народився 9 квітня 1982 року в місті Конотоп Сумської області в сім’ї вчителя. Член ВО «Свобода». Закінчив Конотопський індустріально-педагогічний технікум за спеціальністю «технік-механік». У 2009 році закінчив Київський національний торговельно-економічний університет за спеціальністю «фінансовий аналітик». З 2006 по 2014 рік – приватний підприємець. З 2014 року – військовослужбовець Збройних Сил України, бойовий офіцер, учасник АТО. Засновник «Конотопської Сотні Самооборони». З листопада 2015 року — міський голова.

Батько двох дітей.

Скандали, заяви, незвичні рішення

1. Після обрання на посаду міського голови замінив у робочому кабінеті портрет президента Порошенка на портрет Степана Бандери.

У подальшому в рамках декомунізації домігся перейменування однієї з вулиць на честь вбитого за суперечливих обставин керівника “Правого Сектора” Західної України Олександра Музичка на прізвисько Сашко Білий.

2. У грудні 2016 року вступив у боротьбу з приватними перевізниками, які хотіли підвищити вартість проїзду в маршрутних таксі з 3 до 6 грн, і, домагаючись свого, оголосили страйк. Для виходу з транспортного колапсу Артем Семеніхін залучив комунальний транспорт і розірвав договори з найбільш войовничими перевізниками, в результаті чого решта змушена була навіть знизити тариф з 3 до 2,5 грн: безпрецедентний випадок для України.

3. 23 травня 2016 року Артем Семеніхін запропонував голові Сумської облдержадміністрації Миколі Клочку влаштувати дуель на детекторі брехні.

Так міський голова відреагував на звинувачення з боку голови ОДА з приводу участі у незаконному полюванні, яке прозвучало 23 травня на апаратній нараді.

„Я викликаю Клочка на дуель на детектор брехні з приводу корупції. Він посмів натякати, що я дотичний до незаконних полювань у районі та причетний до вбивства зубра. У цей час я був у відрядженні в Швеції. Це все робиться задля того, аби ми проголосували за звільнення Салатенка (голови обласної ради)», – заявив Семеніхін після наради.

У свою чергу голова ОДА, коментуючи цю заяву, назвав звинувачення з боку мера Конотопа спекуляцією фактами та політичними гаслами.

4. 26 квітня 2017 року в Конотопі відбулися збори членів партії Віктора Медведчука «Український вибір – право народу», присвячені питанням виконання Мінських угод, врегулювання конфлікту на Донбасі й соціально-економічної ситуації в країні. Артем Семеніхін прийшов до готелю, де проводився захід, і вигнав його учасників, заявивши, що не дозволить “шабашу сепаратистів” у своєму місті. “Ще раз з’явитеся тут – будете вилітати через вікна!” – емоційно пообіцяв він.

5. 15 вересня 2017 року прийшов до обласної ради з мітлою, якою, за його словами, будуть гнати з посади голову сумської ОДА Миколу Клочка. Тоді він намагався потрапити до сесійної зали й виступити з трибуни, однак зробити це йому не вдалося – не пропустили правоохоронці. Керівники ОДА, коментуючи цю ситуацію, сказали, що він вибрав не ті двері.

6. На початку серпня 2017 року відзначився пішим походом з Конотопа до Києва зі зверненням до Президента про розпуск депутатського корпусу Конотопської міськради і призначення перевиборів. Звернення було складене і підписане учасниками скликаного у Конотопі народного віча. Приводом до такої акції стало системне блокування частиною депутатського корпусу, а саме представників партії БПП „Солідарність”, сесій міськради, які зривалися кілька місяців поспіль. Пішки подолав близько 200 кілометрів, однак з главою держави йому зустрітись не дозволили охоронці. Під час зустрічі з представником приймальні Президента погрожував влаштувати під стінами адміністрації акцію протесту, влігшись на каремати.

Джерела:  1,  2,  3,  4,  5,  6,  7,  8,  9

ЧЕРЕЗ ВУЛИЦЮ ЛЕННОНА У ТУПИК МОСКАЛЯ

Геннадій Москаль, голова Закарпатскої ОДА, автор розпорядження про заборону продажу спиртного в селах на лінії зіткнення на Луганщині, також двигун креативної декомунізації на Закарпатті.

Профіль героя. Народився 11 грудня 1950 року в селі Задубрівка, Чернівеччина. Батько –татарин Геннадій Гайфулін, мати – Степанія Москаль. У 1970 закінчив Чернівецький технікум залізничного транспорту, після демобілізації навчався у Львівській спецшколі міліції, а з 1975 почав працювати в органах внутрішніх справ. За цей час Геннадій Москаль зробив блискавичну кар'єру від інспектора до заступника міністра внутрішніх справ України, генерала-лейтенанта міліції.

З 1995-го по жовтень 1997 р. обіймав посаду начальника управління МВСУ в Закарпатській області. У червні 2001 р. був призначений головою Закарпатської обласної державної адміністрації.

У 2014-му очолив Луганську військово-цивільну адміністрацію. У 2015 р. знову призначений головою Закарпатської ОДА, якою керує й понині.

Одружений. Має доньку та онуків.

 Скандали, заяви, незвичні рішення

1. Перебуваючи на посаді керівника Луганської військово-цивільної адміністрації, заборонив продаж спиртних напоїв у населених пунктах на лінії бойового зіткнення. “Заборона покликана убезпечити мирних мешканців та військовослужбовців від випадків травматизму та загибелі в стані алкогольного сп'яніння", – наголошувалось у повідомленні прес-служби Москаля. Зокрема, продаж спиртних напоїв було заборонено у Станиці Луганській, Щасті, Кримському, Трьохізбенці, Новотошківці і т.д. (всього 21 населений пункт). До цього Москаль видавав схоже розпорядження – про заборону продажу спиртних напоїв військовим.

2. Провів креативну декомунізацію на Закарпатті. За його ініціативи в передмісті Ужгорода – селі Минай – площу Жовтневу перейменували на честь зірки поп-арту українського походження Енді Воргола. У селі Калини на Тячівщині замість вулиці Леніна з'явилася вулиця Леннона – Джона, лідера ліверпульської четвірки “The Beatles”.

Це відбувалося ще у 2016-му за активної підтримки місцевих жителів. А от уже в 2017-му, коли до суті декомунізації Москаль додав власну неприязнь до клану Балог і вирішив “насильно” (написав відповідне розпорядження) перейменувати дві вулиці в Мукачеві на честь Степана Бандери та Романа Шухевича – справа зайшла в тупик. У прямому й переносному сенсі слова. Ще у 2016-му Москаль видав розпорядження про перейменування двох вулиць в Мукачеві, названих на честь радянських діячів. Це розпорядження місцева влада не виконала. Відтак, улітку 2017-го Геннадій Геннадійович за свої кошти виготовив таблички з новими назвами і власноруч урочисто закріпив їх на мукачівських вулицях. Проте в Мукачівській міськраді це рішення про перейменування голови ОДА скасували і вирішили самотужки «декомунізувати» вулиці –переназвали їх на честь діячів греко-католицької церкви, митрополитів Любомира Гузара та Андрея Шептицького. А крім того, в ромському кварталі міста згідно з рішенням цієї ж міськради офіційно з'явився тупик Москаля. Закінчилось це перейменування по-мукачівськи позовом до суду від голови ОДА про захист честі та гідності, і згодом у Львівському апеляційному суді таки присудили назвати оті мукачівські вулиці іменем Бандери та Щухевича (офіційно вони зараз так і називаються), а назву «тупик Москаля» скасувати.

3. Порадив закарпатцям активніше привертати увагу до ремонту доріг у краї. Так, на початку 2018-го Геннадій Москаль закликав краян робити селфі на фоні розбитих доріг, фотографувати ями та вирви на своїх вулицях і надсилати фото в центральний київський офіс Служби автодоріг. Таким чином, за задумом Москаля, у САД активніше виділятимуть гроші на ремонт закарпатських шляхів. Крім того, Москаль неодноразово заявляв, що центр дає Закарпаттю кошти на ремонт міжнародних трас та доріг державного значення, а на інше область, яка є дотаційною, повинна заробляти сама. Але гроші, які на це закладаються в області з так званого «дорожнього експерименту», забирає Мінфін, лишаючи Закарпаття з носом.

Відтак, під час одного з пікетів у квітні 2018-го (на Міжгірщині, де люди перекрили дорогу, яка не ремонтувалася 30 останніх років і якою нещодавно відмінили курсування рейсових автобусів) Геннадій Москаль, якого люди викликали на пікет як представника влади, відповів, що область цю дорогу ремонтувати не може, позаяк вона знаходиться на балансі САД. Але рішення для селян придумав оригінальне: запропонував оплатити учасникам мітинг у Києві під офісом САД, аби їх почули.

4. Специфічне ставлення до  децентралізації на Закарпатті.

«Не дам розвалити район», – заявив Геннадій Москаль у відповідь на рішення однієї з громад. Для Закарпаття, дотаційного на 76%, а в деяких районах – і на 90%, децентралізація, за його словами, – недозволена розкіш. Відтак спроможним громадам, які пройшли процедури на об’єднання, в ОДА просто не підписують на це документи (як у випадку із скандальною Холмківською ОТГ на Ужгородщині). Загалом на Закарпатті наразі є 5 громад, яким від року й більше не дають документи в ОДА.

На переконання Москаля, «у ОТГ є декілька «мін». Наприклад, кандидати в депутати, які не мають можливості пройти на вибори, потихеньку об’єднують, створюють виборчий округ, так разом із кумами, синами та іншими родичами вони пожиттєво отримають фактично адмінресурс: вчителів, медиків, завклубів, бібліотекарів».

Крім того, на його думку, Закарпаттю загрожує сепаратизм, якщо об’єднуватися почнуть угорські, румунські чи словацькі громади.

5. Критика освітнього закону в зв’язку з так званим «угорським питанням». У Геннадія Москаля щодо освітнього закону чітка й послідовна позиція: угорськомовну меншину не можна вганяти в загальноукраїнські рамки “мовної статті” нового закону, адже представники етноменшини в угорських селах Закарпаття не володіють українською взагалі, й вимагати від них вивчення солов’їної на рівні з усіма – неможливо. Відтак, Москаль пропонував внести у прийнятий Верховною Радою освітній закон одну правку: «дія закону не поширюється на мови країн Євросоюзу» – і залишити угорців у спокої.

6. Москаль відомий критикою медичної реформи, яку впроваджує Уляна Супрун. Його позиція  переросла в особистий конфлікт губернатора з в.о. міністра охорони здоров’я – і зрештою в скандал на всю країну. Під час епідемії кору очільник області закликав МОЗ надіслати на Закарпаття вакцини. А оскільки вони в область так і не надійшли, офіційне Закарпаття попросило Угорщину про гуманітарну допомогу. За якийсь час Уляна Супрун назвала ці вакцини контрабандними. У свою чергу Москаль публічно нецензурно обізвав міністра та назвав її некомпетентною. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман закликав Москаля до публічного вибачення, на що губернатор заявив, що першою має вибачатися Супрун. А згодом видав новий досить неджентльменський перл відносно  очільниці МОЗ, порівнявши реформи в цій галузі з помадою для губ і ще дечимось, що не можна повторити в шляхетному товаристві…

Джерела: 1,  2

Людмила Блик, Дніпро, Алла Мірошниченко, Миколаїв, Сергій Ханін, Суми, Тетяна Когутич, Ужгород.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-