Скандал з гербом, погані дороги та сердиті аграрії
Березень на Тернопіллі був ознаменований і скандалами, і пікетами й масштабними планами на майбутнє.
ПОЛЯКИ І ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ: СИН СПАЛИВ, МАТИ ВІДНОВИЛА
Одна з таких подій викликала хвилю масового обурення серед жителів краю. Ще б пак! Чого варте саме повідомлення сектору взаємодії зі ЗМІ та громадськістю УСБУ в області про те, що 19-річний поляк під час відпочинку з друзями у закладі громадського харчування в Тернополі публічно… спалив у каміні стилізоване зображення Малого Державного Герба України, що прикрашало стіну зали.
За вчинення хуліганських дій, які відкрито принижували національну честь і гідність українців, а також могли призвести до розпалення національної ненависті, співробітниками СБУ було ухвалено рішення щодо примусового повернення з України громадянина Республіки Польща, який навчався у одному з вищих навчальних закладів Тернополя.
Здавалося б, інцидент вичерпано, попри зрозумілу негативну реакцію на цей факт з боку тернополян. Але через тиждень після такої ганебної події стало відомо, що у Тернополі полячка виправила "помилку" свого сина-невігласа. Як написали місцеві ЗМІ, жінка спеціально приїхала в Україну, щоб висловити жаль за необдуманий вчинок сина та повернути державний символ на місце. Вирізьблений з дерева герб жінка за свої кошти замовила у тернопільських майстрів. Також вона підкреслила, що герб як для поляків, так і для українців має велике значення і що між українським і польським народом має бути дружба. Польська громадянка запевнила, що її син шкодує про свій вчинок, а оскільки сам не може виправити помилку, то попросив про це її.
ПРО ДОРОГИ, ЯКИХ ЩЕ НЕМАЄ, І «МОТИВАЦІЙНІ ПАКЕТИ» ДЛЯ СІЛЬСЬКИХ МЕДИКІВ
У березні на Тернопільщині уперше за всі часи пройшло виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Мова, на ньому, зокрема, йшла про додаткове фінансування ремонту автошляхів краю. Те, що почули тернополяни з трансляції засідання, вселило надію. Адже комітет ВР таки підтримав ініціативу місцевих шляховиків щодо фінансування проектів із реконструкції доріг до двох духовних центрів - у Зарваниці та Почаєві, а також, оновлення траси Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль. Ця траса - частина найкоротшого шляху до Карпат зі столиці. Водії завдяки їй «заощаджують» 100 км.
Обговорили на засіданні й розвиток сільської медицини в області.
«Це добре, коли на державному рівні обговорюється проблема ремонту і реконструкції автошляхів Тернопільщини, - прокоментував Укрінформу рішення Комітету експерт із економіко-соціальних питань, кандидат економічних наук Тарас Демкура. - Важливо, що звернули увагу на прокладання сучасних автошляхів до місць, які часто називають візитівкою Тернопільщини - фортець, замків, сакральних центрів. Під'їзні дороги до них значною мірою впливатимуть на потужність потоку туристів, а отже й наповнення місцевого бюджету. Це стосується і дороги, що веде через Тернопільщину до прикарпатських центрів туризму й відпочинку, передусім, Буковелю».
А щодо обговорення на Комітеті проблем медичної реформи в області, то експерт вважає, що найважливіше в ній – оптимізувати так званий «мотиваційний пакет» - додаткові соціальні гарантії на оплату праці, житло, транспорт, який тільки-но розробляється органами місцевого самоврядування.
ПРО АГРОПІКЕТИ І ПЕРШИЙ ТУРИСТИЧНІ ФОРУМ
Водії, що проїздили автотрасою між Тернополем і Хмельницьким, могли бачити на ній протестуючих аграріїв з плакатами. Головна вимога акції - ухвалення законопроекту №7403-2, яким планують скасувати поправку №180 до податкового кодексу, яка забирала в сільгоспвиробників ПДВ при експорті олійних.
«Найбільше обурює, що правила наша влада міняє тоді, коли планування сільськогосподарського сезону вже завершилося, - прокоментував такий крок один із учасників акції, юрист-аграрій Володимир Мужевич на сторінці у Facebook. - Тому аграріям не залишається нічого іншого, як відстоювати свої права масовими мирними вуличними акціями»/
Додамо, що очікуване тернопільськими аграріями голосування у Верховній Раді 29 березня так і не відбулося.
«Влада вважає, що «олійні правки» до Податкового кодексу, за якими скасовується нарахування та сплата експортного ПДВ для сої та ріпаку, суттєво наповнять фінансовими надходженнями бюджет, - сказав Укрінформу старійшина «сільськогосподарського цеху» краю, керівник аграрного підприємства «Іванівське» Антон Білик. - Але такий крок змусить аграріїв піти в «тінь» через падіння рентабельності сої і ріпаку. Вони просто підуть у «тінь», щоб компенсувати майбутні збитки, зменшать площі під цими культурами, а звідси - переробники знизять обсяги виробництва, - говорить експерт. За його словами, може навіть статися так, що скасування експортного ПДВ для сої і ріпаку в деяких областях просто «покладе на лопатки» їх виробництво. Це призведе до того, що "бюджет не отримає значної суми податків".
І ще одна подія була знаковою для області у березні. Йдеться про Перший тернопільський туристичний форум ТТF-2018, який зібрав понад 200 представників сфери туризму. На ньому були представлені оригінальні рішення в туристичній автентиці, презентовано календар подій на 2018 рік, оновлену туристичну мапу Тернополя, новий проект «Вихідні у Тернополі».
Ось як оцінив цю березневу подію експерт із питань туризму, керівник освітньо-аналітичного центру розвитку громад і консультант Тернопільського центру розвитку місцевого самоврядування Максим Черкашин.
«Якщо ми хочемо змагатись за туриста, то зобов'язані підкріплювати декларації відповідними діями і ресурсами, - сказав Укрінформу експерт із питань туризму, консультант Тернопільського центру розвитку місцевого самоврядування Максим Черкашин. – Ось лише кілька цифр. Так, минулого року у Львові на проведення фестивалів виділили близько 6 млн грн, на 2018-й - передбачено 8,6 млн грн. А на LvivMozArt - 500 тис. грн. У Чернівцях депутати проголосували за те, аби на VIII Міжнародний поетичний фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ виділити 310 тис. грн, а після завершення фестивалю передбачити ще 90 тис. грн. А що в Тернополі? На цей рік на всі фестивально-туристичні заходи заплановано трохи більше 1 млн грн. Тобто, у Тернополі нібито і прагнуть розвивати фестивальний рух, проте на його підтримку в порівнянні з іншими обласними центрами виділяються мізерні кошти. До того ж невідомо, хто і за якими критеріями вирішує, кому і на які фестивалі виділяються бюджетні кошти».
Олег Снітовський, Тернопіль
Фото автора та з відкритих джерел
