SELECT p.id,p.filename, p.memo_ukr memo, g.photo_id main_photo, g.name_ukr gname FROM photos p LEFT JOIN galleries g ON g.id=p.gallery_id AND g.photo_id=p.id WHERE p.gallery_id=? ORDER BY main_photo DESC, p.weight Необ'єднані сільради на Волині перейняли досвід успішних ОТГ - 21.02.2018 13:11 — Новини Укрінформ
Необ'єднані сільради на Волині перейняли досвід успішних ОТГ

Необ'єднані сільради на Волині перейняли досвід успішних ОТГ

Децентралізація
872
Ukrinform
Представники необ’єднаних сільських рад трьох районів Волині – Горохівського, Локачинського та Ківерцівського - ознайомилися з кращими практиками Зимнівської та Устилузької ОТГ.

Виїзний тур, під час якого сільські голови та депутати мали змогу оглянути оновлені школи, садочки і клуби, а також ознайомитися із роботою ЦНАПів, проводився за сприяння Волинського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми "U-LEAD з Європою" та Мінрегіону.

Найповільнішою щодо утворення об’єднаних територіальних громад на Волині, як показує практика, є Горохівщина. Цегівський сільський голова Валентин Фещук розповів, що згідно з перспективним планом, у районі мало б бути не менше трьох спроможних громад із центрами у містах Горохові, Берестечку, та селі Шклінь.

"Проте через нерозуміння перспектив процесу децентралізації окремими сільськими радами навіть ті, хто хотів створити громади ще у 2015 році, на той час не змогли цього зробити. Пасивними були і керманичі Горохова, які не зробили відповідних пропозицій сільським радам, що межують з містом. Як наслідок, процес об’єднання затягнувся, а це – втрачені ресурси і можливості", - наголосив Фещук.

Він зазначив, що нині Цегівська сільрада дійшла згоди із чотирма сільськими радами району і розпочали підготовку до об’єднання саме у форматі сільської громади, бо це дасть змогу врахувати інтереси людей невеликих сіл, які мешкають на нашій території.

"Проте як тільки ми станемо громадою, нам доведеться не лише брати відповідальність за спільний розвиток, а й приймати непопулярні рішення, найперше щодо роботи двох шкіл, кількість учнів у яких уже є критично малою", -  підкреслив Фещук.

Оптимізувати малокомплектні школи чи не відразу після об’єднання довелося у Зимнівській територіальній громаді, що у Володимир-Волинському районі. У числі п’яти перших вона утворилася на Волині ще у 2015 році. Голова громади В’ячеслав Католик розповів, що тоді довелося призупинити роботу відразу двох шкіл, проте натомість вдалося ініціювати створення опорної школи із двома філіями. Як наслідок – збільшилася кількість переможців районних та обласних олімпіад, а за результатами 2017 року Зимнівська школа - у десятці кращих шкіл Волині за підсумками ЗНО.

Однак найпереконливішим аргументом для представників тих сільських рад, які ще не об’єдналися, Католик навів економічні факти з життя громади, яку очолює.

Читайте також: Комунікаторів тергромад Дніпропетровщини навчали налагоджувати співпрацю зі ЗМІ

"Після об’єднання бюджет розвитку нашої громади становить 20 мільйонів гривень, і немає жодної сфери, де б не відбулися позитивні зміни – починаючи з освітлення і доріг і завершуючи заходами з енергоощадності – заміною котлів на твердопаливні, встановленням енергоефективних вікон і дверей та заміною покрівлі у тих закладах, в яких ремонту не бачили десятиріччями. А яскравим підтвердженням того, що ми обрали правильний шлях розвитку, є те, що минулого року до нас доєдналася одна із сільських рад району, а цьогоріч ще одні наші сусіди серйозно задумуються над приєднанням саме до нашої ОТГ. Звичайно, є куди рости і ніколи не буває без проблем, та я жодної хвилини не пошкодував, що зважився тоді на спільне господарювання, адже це - шанс залучити хороші ресурси, і ми його використали якнайкраще", - зазначив Католик.

Реформа децентралізації передбачає доступність якісних адміністративних послуг для мешканців навіть найвіддаленіших сільських мешканців. З цією метою багато волинських громад створили ЦНАПи, проте у кожній ОТГ ці структури мають певні особливості, які залежать від кількості та географічного розташування сіл, а також від наявності хорошого і, головне, зручного усім приміщення.

Наприклад, у Зимнівській громаді, мешканці якої мають змогу отримувати 105 послуг, окрім центрального відділення у кожній колишній сільській раді діють філії, де можна отримати ті самі послуги, що й у в центрі. Це вирішує проблему доїзду людей з віддалених сіл до центрального офісу, особливо якщо йдеться про реєстрацію новонароджених, оформлення для них допомоги та багатьох інших речей, які раніше потребували суттєвих затрат часу.

У прикордонній Устилузькій ОТГ, яка теж утворилася ще в 2015 році, її мешканці мають змогу отримувати дещо меншу кількість послуг – 99, проте усі спеціалісти обслуговують відвідувачів ЦНАПу в одному приміщенні.

Як розповів голова цієї громади Віктор Поліщук, "об’єднанням, на яке зважились тоді 7 сільських рад, вдалося відновити старі історичні межі району. Громада має значні ресурси, розвиток яких забезпечить хороші перспективи у майбутньому. Та й нинішні економічні результати вселяють оптимізм, адже за показниками з надходжень ПДФО перевиконання плану в громаді за минулий рік склало 156%, а це найкращий результат не лише на Волині, а й в Україні в цілому".

Зважаючи на досвід не лише своєї громади, а й багатьох інших волинських ОТГ, Поліщук закликав сільських голів об’єднуватися, адже добровільним цей процес буде уже недовго.

Про якісні адміністративні послуги у своїй сільській раді поки що лише мріє голова Озютичівської сільради Локачинського району Людмила Тарасовська. Під час виїзного туру до успішних громад краю вона переконалася, що мрія дуже швидко може стати реальністю саме після об’єднання.

Представники необ'єднаних сільрад Волині перейняли досвід успішних ОТГ / Фото: Ольга Шарута

"Я розумію, що ми уже втратили багато не лише дорогоцінного часу, а й можливостей, бо ж громад більшає, а ресурсів меншає. Проте навіть на цьому етапі нам було б добре об’єднатись, щоб почати змінювати свої села уже зараз", - робить висновки голова сільради.

Під час поїздки до Устилуга та Зимного голови сільських рад з інших районів Волині змогли не лише отримати відповіді на усі свої запитання, побачити на практиці, як діють певні інновації у кожному окремо взятому селі, а й налагодити контакти, щоб, повернувшись додому, упевнено почати рух у напрямку створення об’єднаних громад у себе на місцях.

Програма "U-LEAD з Європою" спільно фінансується Європейським Союзом і його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>