У Дніпрі влада розглядає зміну підрядника для ремонту Нового мосту

Про це із посиланням на заступника мера Дніпра Михайла Лисенка повідомили у прес-службі міської ради Дніпра.

«Ми всіляко сприяємо розслідуванню цього факту (недотримання підрядником строків ремонту Центрального мосту та інших порушень - ред.). Усі наші співробітники були опитані як свідки. Ми дали свою оцінку діям підрядника та передали всю необхідну документацію, надали пояснення стосовно причини зриву термінів ремонту. Також ми передали нашу листування, де із травня минулого року повідомляли про те, що ремонт моста проходить не за погодженим графіком», – сказав  Лисенко.

За інформацією посадовця, прокуратура проводить експертизи матеріалів, що використовувалися під час ремонту. Перевіряють, зокрема, їхню закупівельну вартість, процедуру ввезення та ціну розмитнення.

У мерії також розглядають питання зміни підрядника ремонту переправи.

Водночас  Лисенко наголосив: претензій до якості ремонтних робіт немає.

«У будь-якому випадку ремонт мосту продовжиться наприкінці березня цього року. Думаю, прокуратура захистить інтереси міської ради та жителів міста», – зазначив посадовець.

Як повідомляв Укрінформ, прокуратура Дніпропетровської області разом з Департаментом захисту економіки Нацполіції проводить розслідування злочинів, скоєних під час проведення ремонту Нового мосту у м. Дніпро.

Кримінальне провадження розпочато за фактом заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненим в особливо великих розмірах, та службового підроблення (ч.5 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України), повідомлено про підозру директорам двох товариств з обмеженою відповідальністю, які виконували будівельно-монтажні роботи з капітального ремонту мосту.

За інформацією правоохоронців, договори про проведення ремонтних робіт були укладені з вказаними товариствами після проведення відповідних тендерних торгів. Згідно з договорами, підприємство-генпідрядник мало відповідати за кількість, якість і комплектність постачання матеріалів, устаткування і інших ресурсів, необхідних для виконання робіт. При цьому директор, розуміючи, що власних потужностей для проведення такого обсягу робіт у підприємства немає, уклав з іншим товариством з обмеженою відповідальністю договір на виготовлення залізобетонних конструкцій, необхідних для ремонту. Надалі директори підприємств, знаючи, що якість виготовлених конструкцій не відповідає умовам проектно-технічної документації, а вартість є меншою, ніж передбачено договором, встановили такі конструкції. Після цього внесли до офіційних документів – актів виконаних робіт – свідомо неправдиві відомості про нібито відповідність вказаних конструкцій вимогам технічної документації, на підставі чого у період з квітня по жовтень минулого року заволоділи бюджетними коштами у сумі понад 10 млн грн., які було виведено на рахунки підприємств з ознаками фіктивності.