Харків — не сноб, він амбітний

Харків — не сноб, він амбітний

Укрінформ
Долю міста визначило відкриття найстарішого університету, тому кажуть, харків'янин не той, хто тут народився, а той, хто тут навчався

Міста Харкова не було б, якби тут у XIX столітті не відкрили університет.

Будівля Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Будівля Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Так вважає доцент Харківської державної академії дизайну і мистецтв Максим Розенфельд, більш відомий як класний - за визначенням тих же студентів - екскурсовод, у загашнику у якого до двадцяти популярних пішохідних екскурсійних маршрутів Харковом - від "Сіре місто та його червоні будинки" і "Екшн" до "Базар-вокзал" і "Кіса та Ося тут були".

При цьому Розенфельд, який на ходу кидає у натовп екскурсантів байки та анекдоти з харківського життя, залишається серйозною людиною, фахівцем (він дизайнер, художник і архітектор за освітою) і вірним другом Харкова. Тут він народився, навчався та продовжує жити і працювати, віддаючи йому перевагу перед кращими столицями світу, де встиг побувати.

Розенфельд поділився з кореспондентом Укрінформу думкою про туристичну привабливість Харкова - другого за величиною міста України.

МІСТО-ІНТРОВЕРТ САМЕ СЕБЕ НЕ РЕКЛАМУЄ

- Харків-інтроверт, сам себе не рекламує. Туристична привабливість Одеси, Львова та Києва не має до Харкова жодного відношення. Долю нашого міста визначило відкриття найстарішого університету. Вся подальша історія - це історія величезного студентського центру. Харківський турист - це студент. Якщо ти справжній "чайник" і не заглянув навіть до путівника, то коли їдеш з вокзалу по Харкову, ти побачиш лише сліпі фасади будинків. Харків чекає підготовленого туриста. Потрібно пройти ним пішки, щоб зануритися в його культурне середовище - event - і відчути себе харків'янином. Інтелектуальному туристу важливо бути не гостем, а співучасником дійства, яке відбувається тут, зануритися в реальне життя.

- Маєте на увазі внутрішніх туристів чи іноземців?

- Внутрішні туристи, тобто люди з Києва, Дніпра, Одеси, їдуть до Харкова на вікенд, побачити Держпром - пам'ятник конструктивізму, погуляти у Центральному парку ім. Горького - одному з найбільших в Україні, з велетенським колесом огляду, популярним серед любителів селфі, випити кави у вуличних кафе, відвідати концерт Сергія Жадана... Ці люди їдуть до Харкова в гості.

Інша річ - іноземці. За останні роки їх стало набагато більше: по три-чотири групи на тиждень. Це, як правило, "відряджені", фахівці у тій чи іншій сфері, учасники проведених тут численних міжнародних конгресів, симпозіумів, наукових конференцій. Вони їдуть до Харкова цілеспрямовано, знаючи, що це місто - визнаний науковий центр, головний український центр IT-галузі. Вони також знають, що Харків - каталізатор, який виштовхує зі свого середовища талановитих людей для досягнення нових висот.

Всеукраинская олимпиада по робототехнике
Всеукраїнська олімпіада з робототехніки "Комп'ютерні системи штучного інтелекту" в Харкові

Три нобелівських лауреати - фізик-теоретик Лев Ландау, мікробіолог-імунолог Ілля Мечников, економіст, творець науки про валовий внутрішній продукт Семен Кузнець, які за життя були пов'язані з Харковом, реалізувалися, виїхавши з міста. При цьому всі вони вважали себе харків'янами. Тобто, харків'янин не той, хто тут народився, а той, хто тут навчався. А проявити себе ти можеш де завгодно!

"УКРАЇНСЬКА ФЛОРЕНЦІЯ"

- Своєрідний харківський снобізм?

- Харків не сноб, він амбітний. Це важливо для розуміння його нинішньої провінційної "столичності". Словосполучення "Перша столиця" вже набило оскомину і асоціюється з негативними явищами вітчизняної історії. Проте, наприкінці 20-х - початку 30-х років Харків був не тільки адміністративною та політичною, але, у першу чергу, науковою та культурною столицею. Свого роду "Українською Флоренцією" - центром культурного та інтелектуального Ренесансу. Втім, у цього процесу був свій "спусковий гачок" - переконливий, наочний аргумент того, що збуваються мрії.

- Держпром?

- Саме так. Це час наївних романтиків. Одночасно - колосальної недовіри та скептицизму. Необхідна була переконлива демонстрація здатності реалізувати щось масштабне, інноваційне, сучасне. Держпром як реклама самому собі став доказом реальності найсміливіших проектів. Це перший вітчизняний залізобетонний хмарочос і найбільша за об'ємом будівля Європи. До речі, сьогодні Держпром включений у попередній список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Але не розмірами і першістю відома ця будівля. Держпром - подивіться на нього з площі Свободи! - дуже емоційний, виразний, це експресивний і потужний витвір: музика, я б сказав, - джаз у бетоні.

Здание Госпрома
Будівля Держпрому

Після Держпрому як апофеозу архітектури в Харкові з'явився найкращий в країні науковий центр (нинішній ННЦ "Український фізико-технічний інститут"), заявили про себе технічні інновації в абсолютно різних областях і культурний розквіт у літературі, мистецтві, театрі, згадати той же новаторський театр "Березіль" Леся Курбаса.

Освічений турист відкриє для себе у Харкові й інші подібні будівлі: Главпоштам на привокзальній площі, АТС на вулиці Свободи поблизу Харківської облдержадміністрації, ДК залізничників. Кінець кінцем, житловий мікрорайон поблизу Держпрому: його побудували для міської інтелектуальної еліти 20-30-х років, починаючи з Будинку червоної професури.

Але не тільки новаторською архітектурою чудовий Харків. На самому початку ХХ століття тут склалася школа архітектури модерну - виразного, оригінального, стильного і самобутнього. Багато гостей міста відкривають його для себе несподівано, як свого роду "архітектурну симфонію".

Підкреслю: все, про що ми з вами говоримо, вимагає від гостя міста підготовки до візиту. Треба читати про Харків, осягати прочитане, бути готовим дізнатися історії, особистості, долі, які ховаються за фасадами. Місто - це не стіни та пам'ятники, це люди.

- Уся слава дісталася Харкову. А що подивитися туристу з рюкзаком в області?

- Це інша тема. Але скажу, що пам'яток і там достатньо: це палацовий комплекс у Шарівці під Харковом, унікальна Свято-Преображенська церква у селі Наталіївка - родовому маєтку відомого харківського цукрозаводчика та мецената Павла Харитоненка: ліричний найтонший модерн, поворотний у творчості великого архітектора Олексія Щусєва. Це Пархомівський сільський музей імені його творця, вчителя Луньова у Краснокутському районі, де, поряд з іншим, зберігаються шедеври пензля Пікассо та Малевича, нарешті, найбагатший у різноманітності флори Краснокутський дендропарк.

Пархомовский историко-художественный музей
Пархомівський історико-художній музей

У першу чергу, це мальовнича природа Слобожанщини. Якщо Харків - для інтелектуалів, то Харківська область - для душі. Але для цього треба навчитися бачити і чути так, як каже відомий харківський архітектор і дизайнер Юрій Ринтовт: "По землі треба ходити пошепки".

Світлана Лігостаєва, Харків

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-