Книги як люди, і кожна мова - найкраща

Книги як люди, і кожна мова - найкраща

861
Ukrinform
Тих, хто спекулює на темі мов національних громад в Україні, варто водити на екскурсію саме в це місце

Розповідь про Буковину буде неповною, якщо не представити читачам ще одне явище краю – видавництво “Букрек”, де знають, як припинити маніпуляції довкола мов національних меншин в Україні, бо тут видано вже сотні підручників саме для шкіл нацменшин.

АБЕЧЕДАР” З РУМУНСЬКОЇ - “БУКВАР”

«Букрек» - майже ровесник української незалежності. Цьогоріч відзначив своє 25-річчя. Унікальність його ще й у тому, що має реєстраційне свідоцтво під № 1. Є одним із перших видавництв у вільній Україні, заснованим на базі приватної власності.

- Хоча й власності як такої у нас не було, - сміється директорка “Букреку” Дарина Максимець. - Ми з чоловіком - журналісти за фахом і жили завжди, як то кажуть, від зарплати до зарплати. Але надихнуло те, що мали ідею. Гроші для реєстрації позичили в нашого сусіда, мого земляка Василя Вовкуна – він ще тоді не був міністром. А на поліграфічну техніку кредит дав банк, відділення якого очолювала Софія Канюк. Є ще багато людей, яким я вдячна за те, що допомогли “Букреку” стати на ноги.

У Чернівцях є відомий на весь світ Інститут термоелектрики, і «Букреку» тоді, в безгрошових 90-х, пощастило мати контракт із японською фірмою, яка фінансувала видання книг з термоелектрики авторства академіка Лук’яна Анатичука. З його легкої руки й досі тут видають наукову літературу з різних галузей знань, і багатьма мовами.

Неймовірно, але на європейський ринок “Букрек” вийшов відразу після народження. Допоміг, сам того не відаючи, перший президент України Леонід Кравчук. А було все так. Президент збирався з візитом у Румунію. Як завжди в таких випадках, потрібен був особливий подарунок. В адміністрацію Президента передали підручник румунською мовою - хтось із тодішнього Міносвіти захотів похвалитися, що видали буквар. Його особливістю була абетка латиницею. Що ж тут особливого, скажете і матимете рацію з позицій сьогоднішнього дня. А тоді школярі – румуни за походженням - на Буковині і Закарпатті навчалися за радянськими підручниками, адаптованими з Молдови, де був кириличний шрифт. Такий собі сталінський покруч румунської мови. Буковинська вчителька і методист, румунка Серафима Криган, разом із “Букреком” створили гарний з яскравими малюнками (тоді й це було в новинку) “Абечедар” - перший у незалежній Україні справжній румунський буквар латиницею. Саме його вручив Леонід Кравчук Іону Ілієску – тодішньому румунському президенту, як знак того, що молода українська держава дбає про освіту національних меншин.

А “Букрек” із тих пір став своїм у сусідній державі. Зав’язалася тісна співпраця з педагогами і видавцями Бухареста, Сучави, Марморощини, з Посольством та Генконсульством України в Румунії. Завдяки домовленості Дарини Максимець із директором румунського видавництва “Лідана” Даном Агеоргічесі в Сучаві було відкрито відділ української книги, а в Чернівцях “Букрек” відкрив книгарню, в якій продавалися видання румунською мовою. Букреківців почали запрошувати на свята і книжкові виставки. А показати їм завжди було що. Так, у Чернівцях вийшла українською, румунською та англійською “Гуцульська вишивка” Мирослави Шандро. На презентації видання у Бухаресті син авторки Остап Шандро-Бородай аж розплакався:

- Мама не дочекалася… Книга майже 30 років пролежала в румунському видавництві. І лише тепер її видали в Україні.

Тоді ж усі дізналися, як українська патріотка Мирослава Шандро, емігрувавши в Румунію, все життя збирала фольклор та узори вишивок.

“Букрек” видав чимало двомовних румунсько-українських видань: «Кобзар» Тараса Шевченка у перекладі Іона Козмея, «Лучафер» Михая Емінеску, перекладений Віталієм Колодієм, книги українського дипломата Теофіла Рендюка про Пилипа Орлика, Івана Мазепу, долі яких були пов’язані з молдовсько-румунськими діячами. А після “Абечадаря” на замовлення Міносвіти виходили підручники Серафими Криган з румунської мови і літератури для початкової та середньої школи.

- Нас особливо зацікавили книги цієї авторки для вивчення румунськими дітьми української мови, - згадує інспектор шкіл Сучавського повіту Лючія Мігок. – Після того, як “Букрек” на одне зі свят подарував нам комплект таких книг, ми зрозуміли, що за методикою вони підходять у Румунії тим школярам з українських родин, які навчаються рідної мови. Тож створили з Криган спільний авторський колектив, а видавництва “Букрек” і “Лідана” у тандемі видали на замовлення Союзу українців Румунії посібник з української мови для 3-го класу. Тепер прагнемо продовжити цю співпрацю над підручниками для інших класів. Вдячні, що Україна про нас не забуває.

КОЖНА МОВА - НАЙКРАЩА

Географія контактів “Букреку” - широчезна. Скажімо, на замовлення Ради Європи не так давно тут видавали букварі гагаузькою, болгарською та івритом. А ще - хрестоматії з української літератури для шкіл нацменшин.

- Цей проект зініціював начальник департаменту Юрій Кононенко, - уточнила провідний спеціаліст Мініосвіти і науки України Світлана Харченко. – Йшлося про те, щоб забезпечити видання підручників, які мають малі тиражі і високу собівартість. “Букрек” добре впорався з цією роботою. Книги вийшли методично змістовні та ошатно оформлені.

...Коли заходиш у конференц-зал видавничого дому “Букрек”, потрапляєш у книжкове царство. Щоб не затягнув бурхливий книжковий потік, пробую опиратися і якось систематизувати для себе це розмаїття. І раптом мій погляд падає на стенди, де виставлені книги, назви яких, крім польських, я не можу прочитати. На допомогу приходить головний редактор видавництва Мирослава Бацай. Розгортаючи кожну книгу, вона показує мені бібліографічні сторінки, де можна дізнатися, що цей підручник - угорською мовою, а той – румунською, інший – болгарською.

- Тих, хто спекулює на темі мов національних громад в Україні, я водила б на екскурсію у наше видавництво, - каже Мирослава Бацай. – Подивіться, скільки підручників видано на замовлення Міністерства освіти і науки для шкіл національних меншин. Візьмемо спершу мовну групу. “Румунська мова”, “Угорська мова”, “Польська мова” - як предмет, “Польська мова” як друга іноземна, “Болгарська мова”, “Новогрецька мова”, “Кримськотатарська мова”, “Гагаузька мова”. І це для кожного класу. А тепер перейдемо до перекладних підручників. Тільки цього року для 9-го класу їх випустили понад 20 найменувань. Тут і “Біологія”, і “Хімія”, “Географія“, “Основи здоров”я”, “Всесвітня історія”. Все це національними мовами навчання. За державні кошти, а діти отримують підручники безкоштовно.

Упоратися з таким великим обсягом роботи допомагають мобільні редакції, що діють в Ужгороді, Одесі, Львові. А для редагування залучають фахівців – носіїв мови з-за кордону.

- Війна внесла корективу в нашу роботу, - з сумом говорить Дарина Максимець. – Після анексії Криму довелося взяти на себе ношу наших колег-видавців з півострова. Створили мобільну редакцію з підготовки видань кримськотатарською мовою. А з часу бойових дій на Сході нашої країни додалась ще й новогрецька, яка виходила в Маріуполі.

- Зараз готуємо друк двомовних словників термінів і понять, щоби школярі зі шкіл нацменшин могли краще здавати ЗНО, - додає директорка. – І про це теж потурбувалося Міністерство освіти і науки України.

КНИЖКОВІ РЕКОРДИ, ХОЧ І НЕ ГІННЕСА

«Що означає «Букрек?» - запитую у працівників видавничого дому. Відповідають, що одесити спробували розшифрувати, як «буковинський рекет». Але букреківцям більше сподобалось, як це потрактував один із американських журналістів, який писав про видавництво. Він пояснював це, як “ books records” - «Книжкові рекорди». Це ближче до істини. Бо у видавництві справді поставили вже чимало таких рекордів.

А з назвою насправді все набагато простіше. “Букрек” створювалося спершу, як рекламне агентство «Буковинська реклама» і навіть газету з такою назвою спершу видавали. Але досить швидко прийшли до книжок.

Оксана Івасюк
Оксана Івасюк

Завдяки співпраці з Оксаною Івасюк видавничий дім зумів не лише відновити і видати спадщину «забутих» Костянтини Малицької, Теодота Галіпа, Сильвестра Яричевського, а й подарувати культурній спільноті цілу серію музичних видань. Розпочалося все з «Музичних творів» Володимира Івасюка, куди вперше ввійшла вся естрадна спадщина геніального композитора. Потім були упорядковані Оксаною Івасюк «Пісенна Шевченкіана», Михайло Вербицький «Вибрані твори», «Інструментальні твори» Володимира Івасюка. Музикознавець Ірина Бойчук уклала три видання музики композитора з Голлівуду, вихідця з Чернівців Гамми Скупинського. Виходила музика Леоніда Затуловського та багатьох інших композиторів, на яких така щедра буковинська земля.

Відомий історик ЧНУ Юрій Макар зі співавторами створив тритомне наукове видання «Від депортації до депортації». Ці дослідження разом із документальною базою, яка там оприлюднена, мають значний резонанс серед українських і польських учених. Його вже презентували в Канаді, бо саме з тамтешніх фондів автор отримував документи. Були презентації тритомника й у Польщі, але задокументована правда там не всім сподобалась. І зрозуміло чому.

Ще одна букреківська багатотомна ноша - «Українські народні казки». Упорядник, світлої пам’яті Микола Зінчук, записав близько шести тисяч казок із різних регіонів України. Упорядкував 40 томів. Букреківці працюють над підготовкою перекладів казок на іноземні мови. Мріють подати їх на номінацію “Нематеріальна спадщина ЮНЕСКО”.

Буковина – це щось настільки талановито-особливе, що аби зберегти і передати нащадкам все створене, зусиль одного «Букреку» замало, переконана Максимець. Тому радіє, що як гриби після дощу, в Чернівцях виростають нові видавництва.

І В ПАРИЖІ, Й У ЄРУСАЛИМІ

Сьогодні “букреківці” не пропускають книжкових виставок - ні українських, ні зарубіжних. Часто представляють свої книги в Молдові та Румунії, де є потужна українська діаспора.

Побували з книгами на виставках у Парижі (презентували там свої українсько-французькі видання про С.Петлюру авторства Д. Миронюка) та у Франкфурті, в Єрусалимі. Особливо запам’яталось, як представляли українську книгу в штаб-квартирі України при ООН у Нью-Йорку.

- Нас туди запросив тодішній представник нашої держави в ООН Юрій Сергеєв, - пригадує Дарина Максимець. - Мали ще одне запрошення від цієї чудової людини. Але не встигли поїхати, бо почалася російська агресія проти України і блискучому дипломату вже було не до книжок. Він був змушений тримати свою лінію фронту – дипломатичну. І ми теж тримаємо свій книжковий фронт. Видали тритисячним тиражем благодійно і відправили воїнам на передову книжечку “Домедична допомога на полі бою”, “Довідник українського вояка”, збірку поезій “Солдате, ти мусиш вистояти”. Часто даруємо свої книги дитячим бібліотекам Лисичанська, Авдіївки, інших міст, що відновлюються.

Якби довелось називати найцікавіші книги видавництва, то мова, звісно, зайшла б про «Українську старовину» Дмитра Яворницького, яку підготував до видання Петро Житар. У 2010 році вона була визнана найкращою книгою України і отримала Гран-прі. Тритомник Михайла Маслія «Золотий вік української естради» (оформлення чудового львівського дизайнера Міська Москаля) став своєрідною пісенною енциклопедією, має нагороду минулорічного Форуму видавців.

Не так давно у «Букреку» з’явилася читабельна жіноча проза: «Зілля» Оксани Драчковської, «Прозорі жінки» та “Крила Магдалини” Людмили Таран, «Божа вивірка» Тетяни Пишнюк. Набирає сили дитяча серія. ”Катрусині скарби», «Зелені чари», «Дива українських храмів», «Казочки про мову” - ці книги Зірки Мензатюк, яка є тут своєю, бо у Мамаївцях під Чернівцями народилася, є постійно затребувані. «Малюємо, читаємо, пишемо» з віршами неперевершеної Ганни Чубач, «Неймовірна смакота від розумного кота» поета Олексія Кононенка і його брата-художника Віктора Кононенка, книга Тетяни Винник із Ніжина і художниці Корнелії Коляджин з Ужгорода «Відлуння нашої хати», «Казки для хлопчиків»...

А буквально нещодавно, 22 листопада, до 100-річчя від дня народження “великого батька великого сина”, видатного письменника, науковця, педагога, фольклориста та громадського діяча Михайла Івасюка видавництво презентувало нову книгу-спогади - “Лицар слова”, упорядниками якої виступили дочка Михайла Івасюка Оксана і директор меморіального музею Володимира Івасюка у Чернівцях Мирослав Лазарук.

Книги “Букреку”, як люди, вони завжди неповторні, впізнавані та особливі.

Наталія Команяк, Чернівці

Фото з архіву видавництва


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-