Оновлена Донеччина. Де Україна - там модерно

У цьому впевнений голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. Під час прес-туру «Оновлена Донеччина» він нагадав журналістам, що ключове завданням, з яким прийшла його команда два роки тому – це «введення Донеччини в єдиний український простір».

«Там, де Україна – там модерно, там де Україна – там класно. І оце той початок, зараз ми підготували «дорожню карту» побудови європейської інфраструктури Донеччини», - підкреслює Жебрівський.

Керівник області зазначає, що «завдання було, щоб динамічно розвивались усі громади, всі райони, всі міста», і для цього в цій дорожній карті вже передбачений об'єм фінансових ресурсів, який потрібен для створення європейської інфраструктури - 250 млрд грн.

При цьому Жебрівський акцентує, що під уже започатковані проекти всі фінансові ресурси повністю зарезервовані, і розкладає «по поличках»: область чекає перший транш кредиту Європейського інвестиційного банку - 245,3 млн грн, другий транш - 1 млрд 300 млн, а потім ще один додатковий транш - 2,7 млрд грн. Погодьтеся, неймовірні гроші навіть для «довоєнного» Донбасу!

«Я думаю, що ті 250 млрд грн, про які я говорив, потрібно вкласти приблизно за 10 років. Раніше ми просто не зможемо навіть використати їх. Але тоді тут насправді буде Європа», - по-діловому констатує глава області.

***

Журналісти об'їхали кілька об'єктів у Бахмуті, Краматорську, Дружківці та інших населених пунктах регіону, де вже видно результати роботи в рамках масштабної програми оновлення Донеччини. І на власні очі переконалися в тому, що цей регіон живе і інтенсивно розвивається, незважаючи на те, що залишається територією проведення АТО.

МОДЕРНІЗОВАНІ ОПОРНІ ШКОЛИ

Діти - це майбутнє будь-якого регіону. Тому оновлення Донецької області почали з навчальних закладів, із приведення їх до найкращих європейських стандартів.

На сьогоднішній день в області відкрили чотири оновлених, сучасних опорних школи: в селі Билбасівка Слов'янського району, в Дружківці, Покровську та в Часовому Яру.

Журналістам показали дві з них - у Билбасівці та Дружківці. Школи, дійсно, вражають і своїм виглядом, і сучасним оснащенням. Коли потрапляєш у ці навчальні заклади, якщо чесно, важко повірити, що вони розміщені на території регіону, де йде війна, де окупанти - всього за декілька десятків километрів. Приємно дивують у школах широкі, просторі холи з квітами на підвіконнях, світлі класи з новими меблями, з інтерактивними дошками, проекторами на стелі, класи інформатики та іноземних мов, оснащені комп'ютерами і ноутбуками, якісними навушниками, в кабінетах праці - швейні машинки і сучасні металообробні верстати. У кабінетах початкової школи - кольорові маленькі парти на одного учня, поставлені віялом навколо дошки, а біля задньої стіни класу - великий килим і полички з іграшками, де першокласники на перерві можуть відволіктися від уроків, згадати, що вони ще діти. А в кабінетах продовженого дня дітки можуть весело заспівати караоке у мікрофони...

Мені здалося, що діти в цих школах усі були з просвітленими обличчями, і складалося враження, що тут навчаються самі лише відмінники. Вчителі, до речі, теж усі були задоволені, з посмішками на обличчях. Що не часто я бачила в наших школах. Тут, дивлячись на українську символіку, яка в цих модернізованих навчальних закладах всюди, справді, починаєш пишатися Україною і заздрити тутешнім учням...

Комплексна модернізація Билбасівської загальноосвітньої школи у відповідності до розроблених пятьох проектів будівництва передбачала капітальний ремонт будівлі. Також було проведено благоустрій території та капремонт зовнішніх мереж - заміну зовнішнього водопроводу, прокладання каналізаційного колектора тощо.

Загальна кошторисна вартість п'ятьох проектів у цій школі склала – 17,958 млн грн. Джерело фінансування - залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.

У Дружківці комплексна модернізація ЗОШ № 17 у відповідності до розроблених чотирьох проектів будівництва передбачала: термомодернізацію будівлі, внутрішні роботи, влаштування огорожі по периметру відведеної території об'єкта. Також передбачено оснащення сучасним обладнанням: харчоблоку, медичного кабінету, кабінетів і класів.

Було тут проведено і реконструкцію покрівлі та благоустрій території.

Загальна кошторисна вартість чотирьох проектів по цій школі - – 55,9 млн.грн.

Дійсно, опорні школи – це здорово. Але, звичайно, виникає питання – чому ж відкрито тільки 4 із 22 запланованих у регіоні опорних шкіл? І коли відкриються інші?

На це відповіли заступник Донецького губернатора Віктор Ремський і директор департаменту капітального будівництва ОДА Юрій Винокуров.

В.Р.: З якими проблемами ми зіткнулися при реконструкції та введенні в експлуатацію опорних шкіл? Найперше – це, звичайно, проекти шкіл, вони абсолютно нікудишні, щоб не сказати паршиві.

Із 22 опірних шкіл немає жодного проекту, який би був одним на всю школу, яким охоплені були би всі види ремонтних робіт. Усі школи розбиті на 2-3-4 -5 і більше проектів. Найбільше їх - має Костянтинівська школа №1, там є сьогодні 11 проектів, і це жах – бо це 11 торгів, і там десь 5 або 6 підрядників, і між ними нема злагоди – один робить дах, другий штукатурку, третій – електрику... У кожного з них якесь своє бачення, хто встигає, хто не встигає... І, звичайно, в сукупності це все призводить до такого великого головного болю у нас. І, зрозуміло, затягується процес будівництва.

Билбасівську школу планували здати в березні, а здали в травні. Ми планували у травні здати три школи - в Дружківці, Покровську та Часовому Яру, але здали в серпні. Тобто, так трошечки все відтягується. Хоча ми в цьому році планували фактично всі школи закінчити, та розуміємо, що на сьогоднішній день це вже не реально. В силу тих причин, про які я вже казав. Крім того є ще й недобросовісні голови районів, міст, і звичайно, підрядники.

Ю.В.: Всі гроші, які були передбачені на опорні школи, - цілі, вони знаходяться у резерві. Можна отримати довідку з казначейської служби, яка підтвердить суми, що використовували, і скільки залишилося на рахунку. Також можна в PROZORRO подивитися: заходимо, наприклад, на якусь школу – там 30 млн грн базових робіт, а тендер проведено за 24 млн грн з невеличким. Тобто економія є, і дуже велика.

Дійсно, не всі сумлінні підрядники, є навіть один, який втік – це який працював у Нікольській школі в Нікольському районі. Всі інші працюють. Так, є підрядники проблемні, буває, техніка є, а будівельників не вистачає. На жаль, із термінами виконання робіт десь на 4-5 місяців відстаємо.

Найдорожчий проект – опорної школи в Покровську, він обійшовся у 65 млн грн.

За словами представників Донецької ОДА, з решти 18 опорних шкіл, які планувалося ввести в експлуатацію у регіоні до початку нинішнього навчального року - 10 будуть введені до кінця 2017-го, решта 8 - протягом чотирьох-п’яти місяців 2018 року.

ЖИТЛО ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

За словами керівника області Жебрівського, на початок березня цього року Донеччина прийняла більш ніж 513 тисяч 280 переселенців з окупованих теріторій. Реально ж у регіоні постійно проживають 250 тисяч переселенців, а решта - перетинають лінію розмежування, отримують пенсії і вертаються назад у свої домівки. Бо з житлом є проблеми.

Донеччина презентувала Кабінету Міністрів програму побудови житла для переселенців ще рік тому. Планували, що вартість цієї пограми на першому етапі становитиме 1 млрд 200 млн грн. Але сьогодні уряд ще не готовий виділяти такі гроші на це, а без підтримки держави область, на жаль, не може вирішити цю проблему.

Так, у Маріуполі є цілий квартал недобудованих будинків із готовністю від 40% до 90%, і потрібно десь 470 млн грн, щоб майже тисячу цих квартир можно було здати для переселенців. Також у регіоні попрацювали над виділенням землі у Краматорську, Слов’янську, Покровську і Бахмуті, де планували достатньо швидко будувати п’ятиповерхівки для переселенців. Це дуже важливі питання і влада працює над ними.

Звичайно, є вже і позитивні приклади.

У Бахмуті журналістам показали, як відреставрували гуртожиток, який передали студентам і викладачам Горлівського інституту іноземних мов.

Цей вуз у листопаді 2014-го переселився з окупованої на українську територію. Зараз підготовку бакалаврів і магістрів він здійснює на двох факультетах (романо-германських мов і соціальної та мовної комунікації) у місті Бахмут.

Звичайно, відреставрована будівля нового гуртожитку красива, затишна, добротна. Навколо - ошатна територія зі сквериком, квітковими клумбами і лавочками. Та й усередині гуртожиток відповідає духу сьогоднішнього часу: великі, світлі кімнати, сучасні меблі і кухні, обладнані плитами, шафками... Тобто, комфорт та зручність зовсім ламають стереотипи про студентські гуртожитки, такі звичні на пострадянських територіях.

Всього вартість проекту реконструкції цього гуртожитку склала 21 млн 882,278 тис. грн, з яких 14 млн 245,3 тис. грн - будівельні роботи. Фінансування проекту здійснювалося за кошти Державного фонду регіонального розвитку, субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за рахунок залишків коштів із населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а також за кошти міського бюджету Бахмута.

У ході реалізації цього проекту використовувалися сучасні й інноваційні технології, енергозберігаючі матеріали та обладнання. Наприклад, для підігріву води встановлені сонячні колектори, робота котельні здійснюється в автоматичному режимі, без участі обслуговуючого персоналу.

Проведення робіт з реконструкції будівлі гуртожитку та інженерних мереж дає можливість забезпечити тимчасовим житлом 87 осіб, кількість кімнат після проведення реконструкції — 29.

ДАЄШ 100 СПОРТИВНИХ МАЙДАНЧИКІВ!

До 85-ї річниці Донеччини місцева влада планувала до 2 липня цього року зробити 85 спортивних майданчиків зі штучним покриттям у різних містах і районах регіону. Однак, через затримку до зазначеної дати здали 55 майданчиків, якими вже користуються діти та дорослі.

Журналістам у межах прес-туру «Оновлена Донеччина» показали такий майданчик зі штучним покриттям у селищі Ясногірка міста Краматорськ поряд із загальноосвітньою школою №21.

Ця спортивна площадка зелена, акуратна, комфортна. Тут справді хочеться активно займатися спортом, не розлучатися з м'ячем.

Заступник голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Віктор Ремський розповів, як проходив процес підготовки проектування і будівництва майданчиків:

- Розподіл бюджету був такий – нами профінансовано огорожі, покриття, його монтаж і таке інше. А місцеві муніципальні бюджети робили тільки основу (майданчика), вона в середньому коштувала від 280 до 530 тис. грн - залежно від рельєфу. А все інше, за що ми платили, – це в середньому 830 тис. грн. Тобто, один майданчик обійшовся десь у суму 1 млн 250 тис. – 1 млн 300 тис. грн.

Термін експлуатації такого майданчика велечезний, якщо дотримуватися правил і проводити заняття фахово, професійно.

Дуже велику роль у терміні експлуатації відіграє те, як зроблена основа. Тому був технічний нагляд, контроль на етапах будування майданчиків. У зв’язку з цим трошечки затянулось будівництво.

55 зроблених майданчиків – це непогано, просто деяким не пощастило, до них зайшов непорядний підрядник, який зробив основу не на метр, а на 30 см, тобто порушив технологію. Через це ми примушували переробляти. У цьому і була причина затримки. І ще – в нашій області проблема з сипучими матеріалами, погана логістика їх доставки.

А з фінансуванням все було добре. Те фінансування, яке приходило від області, було своєчасним. Фізично роботи на майданчиках стартували з початку весни 2017-го. Але в цьому році ми все виконаємо і перевиконаємо – закінчимо навіть не 85, а 100 майданчиків.

Ремський зазначив, що на Донеччині програма із розбудови спортивних майданчиків реалізується спільно з Федерацією футбола України. Крім штучних футбольних майданчиків у Краматорську створили Академію футболу, яка матиме свої філіали. А тренери, які проводитимуть заняття на цих майданчиках із штучним покриттям, пройшли спеціальне навчання і отримали відповідний сертифікат.

ЦЕНТРИ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ

На Донеччині вже здали три оновлених центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), ще 6 – у роботі. Перший із нових — у Дружківці.

За словами губернатора Жебрівського, заплановано зробити в регіоні ще 37 ЦНАПів, щоб кожна громада могла забезпечити своїм мешканцям сучасний рівень обслуговування.

Журналісти у рамках прес-туру побували у Дружківському ЦНАПі.

Він справді є центром європейського обслуговування - з уважними адміністраторами, сучасним обладнанням, затишними залами для клієнтів. Є тут навіть м'який дитячий куточок із книжками та іграшками, щоб маленькі жителі міста не нудьгували, поки їхні батьки вирішуватимуть тут свої питання. Клієнт, який приходить сюди, записується на електронному табло в чергу і, отримавши талончик, чекає, коли його викличуть по гучному зв'язку для обслуговування. У ЦНАПі є своя велика упорядкована територія з лавочками, доріжками, клумбами, а біля будівлі - на флагштоках розвиваються три прапори - України, Євросоюзу та Донецької області. Деякі матусі з візочками з найближчих дев'ятиповерхівок спеціально приїжджають сюди погуляти з малюками...

Цей оновлений Дружківский ЦНАП відкрився першим у Донецькій області – 2 червня 2017-го, загальна розрахункова вартість проекту – 12,7 млн грн.

Рішенням Дружківської міськради було визначено перелік адміністративних послуг, який включає 135 видів послуг. Так, через центр надаються послуги щодо державної реєстрації: речових прав на нерухоме майно, зняття з реєстрації місця проживання; бізнесу; громадських об’єднань; відомості з Державного земельного кадастру. Очікується забезпечення електронним документообігом та обладнанням ДМС за рахунок коштів UNDP.

Штатна чисельність ЦНАПу збільшена на 5 осіб і складає 11 працівників, з них 8 - адміністратори.

За півроку було видано 1698 послуг, що в 2,5 разу більше, ніж у відповідному минулорічному періоді. Такий результат, звичайно, пов’язаний із відкриттям оновленого ЦНАПу.

МЕДИЦИНА. ОНОВЛЕННЯ, ОСНАЩЕННЯ МЕДУСТАНОВ

У зв'язку з окупацією частини регіону основні великі медичні центри обласного рівня залишилися в Донецьку. Наприклад, до війни і окупації у мирному Донецьку було два великі серцево-судинні центри - в лікарні ім. Калініна та в Інституті невідкладної і відновної хірургії ім. Гусака.

Сьогодні жителі регіону мають гостру потребу в наданні якісної медичної допомоги на місці, оскільки їм доводиться їздити до Харкова, Дніпра, Одеси та в інші обласні центри. Проте високопрофесійні медичні кадри області здебільшого виїхали з окупованого Донецька і готові були надавати своїм землякам різну лікарську допомогу.

З метою створення відділення кардіо- та рентгенваскулярної хірургії на базі міської лікарні №3 міста Краматорська в 2015-2016 роках з обласного бюджету було виділено 12 млн 363,4 тис. грн для проведення ремонтно-будівельних робіт в орендованих приміщеннях та 38 млн 581,1 тис. грн - на придбання лікувально-діагностичного обладнання і оснащення зазначеного відділення.

Таке відділення на 40 ліжок було відкрито у травні 2016 року. Ядро нинішнього персоналу тут складається з переселенців, хірурги – переважно переселенці з Донецька. Журналісти у рамках прес-туру побували у цьому відділенні у Краматорської лікарні.

Будівля лікарні добротно відремонтована, оснащена сучасним обладнанням. Так, у відділенні є дві рентген-операційні. У першій працює ангіограф фірми «Phillips Allura Xper». Це апарат експертного класу, найдорожча частина медобладнання, його вартість - понад 25 млн грн. Ангіогаф може показати практично всі судини в тілі людини, у тому числі й серця, тобто, подивитися їх прохідність, ступінь звуження і отромбування. Сам апарат важить близько 4 тонни, він кріпиться до стелі, при його установці кріплення підганяли з точністю до 0,1 міліметра. Апаратів такого класу в Україні взагалі небагато, їх можна буквально перерахувати на пальцях.

У другій операційній є рентген-установка фірми «GMM Symbol». Також функціонує експрес-лабораторія для проведення клінічних і біохімічних аналізів, контролю згортання крові.

Ще відділення може похвалитися сучасним апаратом для управління інгаляційним наркозом «Felix», палатами для спостереження за післяопераційними пацієнтами, які оснащені інфузоматами, кисневими магістралями, моніторами «Medina» з можливістю цілодобового моніторингу за станом пацієнта безпосередньо на медсестринському посту.

Діагностичні дослідження також проводяться на сучасному, високоякісному обладнанні.

У 2017 році з обласного бюджету для цього відділення кардіо- та рентгенваскулярної хірургії було виділено ще 10 млн грн для придбання додаткового медичного обладнання (С-дуги для кардіохірургічної операційної) та 7,5 млн грн - на закупівлю витратних матеріалів та виробів медичного призначення (штучні водії серцевого ритму, стенти для стентування коронарних судин).

У відділенні за 2016 рік проліковано 442 хворих, а за 2017 рік до середини вересня – 597 пацієнтів. Було проведено 295 операцій з імплантації штучного водія ритму (ЕКС), 585 пацієнтам проведено коронаровентикулографію. За час роботи у відділенні виконано 215 стентувань коронарних судин, у ході яких встановлено понад 350 коронарних стентів. З липня 2017 року віділення кардіохірургії працює за програмою «Стоп-Інфаркт». На теперішній час невідкладне стентування коронарних судин при інфаркті міокарда виконано 8 пацієнтам.

До війни у Донецьку в кардіологічних центрах за рік виконувалось близько 600 стентувань на 4,5 млн чоловік, які проживали в регіоні. А нині лише на частині області у процентному відношенні вийшли практично на ті ж самі цифри. Зараз на території Донеччини це єдине таке відділення.

За словами директора департаменту охорони здоров’я Донецької військово-цивільної областної адміністрації Юрія Узуна, кардіологи регіону вже чітко розуміють, що треба робити наступний крок – це операції на відкритому серці, тобто із застосуванням системи штучного кровообігу.

***

У наступній розмові про оновлену Донеччину ми зачепимо особливо важливу для цього регіону тему — екологію.

Олена Колгушева, Краматорськ