Вибухи на військових складах: від 3 до 188 тисяч тонн снарядів

Вибухи на військових складах: від 3 до 188 тисяч тонн снарядів

2054
Ukrinform
Укрінформ узагальнив статистику надзвичайних подій у місцях зберігання боєприпасів

Якщо рахувати з жовтня 2003 року, вчорашня пожежа на базі в Калинівці у Вінницький області, хоч і має катастрофічні масштаби і супроводжується евакуацією десятків тисяч цивільних, – аж 14-та за ліком. І рівно половина з цих НП – сім – трапилися від березня 2014-го року, тобто, з початком війни.

Скільки вже писано-переписано жахів про ці українські бази озброєнь… Тисячі тонн вибухонебезпечного заліза роками лежать просто неба, а нічого не змінюється в ставленні до цього неподобства з боку оборонного відомства, хто б ним не керував, у мирний час чи на четвертому році війни.

Склад боєприпасів у Калинівці/ Фото з архіву Укрінформу
Склад боєприпасів у Калинівці/ Фото з архіву Укрінформу

Заради справедливості, не можна не згадати про те, що ці у декілька разів перевантажені «іржавою смертю» склади утворилася ще за Союзу, близько 30-ти років тому, коли все це було вивезено у «пожежному порядку» при ледве не панічному відході Радянської армії з країн Східної Європи. Але хіба три десятки років це недостатній строк, щоб навести лад на складах озброєнь? Та про що тут говорити? Чого тільки у нас не не встигли зробити за роки незалежності, включно з розбудовою, власне, самої боєздатної української армії… Україна вижила дивом. Але завдяки Богові і народу…

Давайте уважно проглянемо цей список, спробуємо помітити закономірності. В жодному разі (коли йдеться про покарання винних, а це, як ми побачимо, буває далеко не завжди) відповідальність падає на «стрілочників» - сержант, прапорщик, майор… За посадою найстарший, хто сів на лаву підсудних – командир частини, - теж не високого польоту птиця. І жодного разу не зачепили когось, хто відповідає за стратегію вирішення питання – на рівні регіонального командування, не кажучи вже про київське начальство у Генеральному штабі і Міністерстві оборони. То працювала і працює корпоративна порука, а зараз і взагалі винайдено універсальну «виправдалку»: це невстановлений ворожий беспілотник, теракт – що ви хочете!

Ми хочемо, щоби ті, хто за це відповідає, не допустили теракту! А також ми хочемо, щоби була нарешті розроблена у вигляді графіку і з відповідальними особами - програма розвантаження складів озбороєнь від того, що вже ніколи не може бути використане у військових цілях. Ми хочемо, щоби відповідальність у разі, коли НП уникнути не вдалося, несли реальні винуватці, а не лише прапощики з сержантами. Ми хочемо, нарешті, щоб у наших державних інституціях з'явилося щось подібне до тої залізної організації і щирої самовіддачі, яку раз по раз демострує українське громадянське суспільство. Адже те, як спрацювали прості невійськові люди, організувавши евакуацію тисяч місцевих жителів - це і підтримало в нас надію у те, що переможемо, незважаючи ні на що.

Втім, ознайомтеся з цією хронологією, з тим, як набирала ваги наша національна безвідповідальність: від 3000 тонн снарядів у 2013-му – до 188000 тонн – у 2017-му…

1. 10 жовтня 2003 року в Артемівську Донецької області на об'єднаних складах боєприпасів 52-ї механізованої бригади 6-го армійського корпусу Південного оперативного командування Сухопутних військ ЗС України сталася пожежа, яка знищила 10 з 17 складів, в яких зберігалося близько 3 тис. тонн снарядів. Понад тисячу снарядів вибухнули від вогню і пошкодили 66 багатоквартирних і 120 приватних житлових будинків, 5 шкіл і 3 лікарні. Внаслідок події постраждали дві людини.

Ліквідатор наслідків вибухів на складах боєприпасів в Артемівську/ Фото з архіву Укрінформу
Ліквідатор наслідків вибухів на складах боєприпасів в Артемівську/ Фото з архіву Укрінформу

Згідно з рішенням суду, начальник служби ракетно-артилерійських озброєнь, майор Володимир Бевз та начальник складу №14, з якого почалася пожежа, прапорщик Валерій Ботнар отримали по 8 років в'язниці з позбавленням військового звання. Як встановив суд, саме Бевз організував і налагодив систему розкрадань металу, який не враховувався під час проходження в той час на складах інвентаризації. За даними слідства, пожежа почалася через розрізання рейок за 40 см від ящиків з боєприпасами.

2. 6 травня 2004 року у Новобогданівці Запорізької області на складі 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів стався спалах, в результаті якого на складі почали вибухати артснаряди й інші боєприпаси. За офіційними даними, в результаті надзвичайної події п’ятеро чоловік загинуло і четверо постраждали, 81 чоловік був госпіталізований. Повністю пожежу вдалося згасити лише 19 травня 2004 року.

Наслідки вибухів на артилерійських складах у Новобогданівці/ Фото МНС
Наслідки вибухів на артилерійських складах у Новобогданівці/ Фото МНС

Внаслідок події 22 сім'ї залишились без домівки. З ураженої зони було відселено 6 тис. 963 жителів з 15 сіл у 10-кілометровій зоні. Збитки від вибуху на складі боєприпасів склали 3 млрд 752 млн грн. Площа ураження становила 314 кв км, до якої потрапили 4 кілометри газопроводу Запоріжжя-Мелітополь.

Причиною загоряння на складі слідство визнало грубе порушення військовослужбовцями правил пожежної безпеки.

3. 6 травня 2005 року близько 16:25 на одному зі складів 47-го арсеналу Міноборони (в/ч А1358) розташованого за 1 км від села Цвітоха, за 12 км від міста Шепетівка й за 20 км від Хмельницької АЕС у Хмельницькій області почалася пожежа.

Загоряння на складах викликало детонацію боєприпасів, дальність розльоту осколків склала близько 150 метрів. З гуртожитка для військовослужбовців на території складу було евакуйовано 300 осіб.

Під час гасіння пожежі отримали поранення дев’ятеро військовослужбовців. 6 травня пожежа була ліквідована. Із місцевих жителів ніхто не постраждав.

4. 23 липня 2005 року у селі Новобогданівка Запорізької області на території 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів сталася пожежа з подальшою детонацією артснарядів. Пожежу вдалося локалізувати за 3,5 години: вибухи снарядів, що почалися о 17.20, припинилися о 20.54.

У результаті надзвичайної події поранення отримали п'ятеро осіб. Причиною вибухів було самозаймання димової міни під дією високої температури навколишнього середовища. Як розповіли тоді місцеві жителі, займання сталося через те, що трава, яка виросла до півметра і вище, висохла і почала тліти. Трав'яний настил загорівся і підібрався до закинутих на технічній території реактивних снарядів систем залпового вогню («Смерч», «Град» і «Ураган»).

5. 19 серпня 2006 року о 14.15 на складі у Новобогданівці знову стався вибух, загорілося близько 3 га території складу. Були евакуйовані 1,5 тис. місцевих жителів, 4 тис. осіб поміщені в укриття. Поранення отримали чотири людини.

Місце надзвичайної ситуації біля Новобогданівки з висоти пташиного польоту/ Фото МНС
Місце надзвичайної ситуації біля Новобогданівки з висоти пташиного польоту/ Фото МНС

6. 18 травня 2007 року під час проведення планових робіт зі знищення боєприпасів на артскладах у Новобогданівці трапилось позаштатне спрацьовування боєприпасів, пошкоджених під час вибухів у 2004-2006 роках. Загинули два піротехніки, один отримав поранення.

7. 27 серпня 2008 року в Харківській області біля міста Лозова під час пожежі на арсеналі ЗСУ здетонували боєприпаси. Через вибухи були пошкоджені будівлі та споруди 16 підприємств, установ та організацій району. З території військового містечка були евакуйовані близько 7 тис. людей. Матеріальні збитки від вибухів були оцінені в 3 млрд грн. Постраждав один військовий.

Загасити вогонь вдалося через три дні. За словами заступника начальника Генштабу 2005-2009 рр. Миколи Цицюрського, причиною пожежі стала спека. Перший віце-прем'єр-міністр 2007-2010 рр. Олександр Турчинов з цією версією не був згоден, зазначивши, що причини інші.

Згідно з рішенням суду були визнані винними двоє керівників військової частини - командир Олексій Поляков і його заступник Олександр Заїка. Саме вони, за версією слідства, вчасно не прибрали сміттєзвалище біля арсеналу, з якого і почалася пожежа. В Міноборони вирішили розформувати частину, а боєприпаси вивезти подалі від арсеналу.

8. 20 березня 2014 року у Кривому Розі на Дніпропетровщині на території 17-ї танкової дивізії 6-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України загорілися склади з танками, повністю заправленими паливом і з повними боєкомплектами.

Вибухи від детонуючих боєприпасів було чути в радіусі кількох кілометрів. На місці події працювали чотири пожежні бригади. Внаслідок пожежі згоріли два танки Т-64. З людей ніхто не постраждав.

9. 1 лютого 2015 року в районі н.п. Червоний Чабан Херсонської області вибухнув склад боєприпасів підрозділу Збройних сил України. Загинули шестеро військовослужбовців, 11 отримали поранення.

10. 29 жовтня 2015 року у Сватовому Луганської області загорілися склади з боєприпасами. На них зберігалося близько 3,5 тис. тонн боєприпасів. Пожежу вдалося ліквідувати через добу.

Вибухами було пошкоджено 35 будинків, 4 людини загинули, постраждало 16 осіб. Серед версій не виключають і теракт. За словами міністра оборони Степана Полторака, пожежа сталася внаслідок дій противника. Висувалися версії, що бойовики так званої ЛНР обстріляли склади з ракетниці, а також, що підпал стався через теракт.

Наслідки вибухів у Сватовому / Фото Михайлова Станіслава
Наслідки вибухів у Сватовому / Фото Михайлова Станіслава

В свою чергу, Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос зазначав, що «причиною пожежі на складі боєприпасів в Сватовому стала недбалість посадових осіб, зокрема, начальника цього складу».

За даними прокуратури, під час пожежі знищено боєприпасів на суму 134 млн грн. У Генштабі розглядали різні причини, в тому числі і версію терористичного акту. СБУ кваліфікувала вибухи боєприпасів під Сватовим як терористичний акт, що спричинив загибель людей.

11. 26 грудня 2015 року українські військові запобігли диверсії на складах зберігання боєприпасів поблизу м. Балаклія в Харківській області. Начальник прес-служби Генерального штабу Збройних Сил України Владислав Селезньов уточнив, що на складах зберігання боєприпасів в Харківській області було кілька точок загоряння.

12. 23 березня 2017 року – у м. Балаклія Харківської області на території військового арсеналу Міністерства оборони виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів та розльотом вибухонебезпечних предметів за межі арсеналу.

Задимлене небо у місті Балаклія/ Фото В'ячеслава Мадієвського
Задимлене небо у місті Балаклія/ Фото В'ячеслава Мадієвського

Із зони ураження навколо артскладів було евакуйовано близько 36 тисяч осіб. Зруйновано 392 будівлі. До списку постраждалих внесено 3908 мешканців міста. Кабінет Міністрів України виділив на ліквідацію наслідків вибухів 145 млн грн, з резервного фонду обласного бюджету - ще 10 млн грн. Для надання матеріальної допомоги постраждалим з обласного бюджету виділено 30 млн грн, з районного – 5 млн, з міського – 4,5 млн грн.

За висновками експертів, причиною пожежі на кількох майданчиках зберігання ракетно-артилерійського озброєння поблизу Балаклії є диверсійний акт. Слідство встановило свідків, котрі бачили, як із безпілотного літального апарата було скинуто засоби, що спричинили детонацію та вибухи на складах 65-го ракетно-артилерійського арсеналу Міноборони поблизу Балаклії.

24 березня пожежу погасили. За інформацією МОЗ – дві людини загинули, троє – постраждали.

13. 22 вересня 2017 року близько 16:20 на складах боєприпасів у районі села Новоянісоль на Донеччині сталася пожежа та почали вибухати снаряди. За попередньою інформацією, спочатку пожежа виникла на сільськогосподарських угіддях, а потім вогонь перекинувся на розташований поруч склад військової частини.

25 вересня піротехнічними розрахунками ДСНС роботи з виявлення та вилучення вибухонебезпечних предметів у с.Новоянісоль та на прилеглій території завершено. Очищено 42 га території, вилучено з початку робіт 1 тис. 954 вибухонебезпечні предмети.

До ліквідації наслідків надзвичайної ситуації залучалося 90 чол. та 33 од. техніки, з них від ДСНС 38 чол. та 15 од. техніки. Пожежа ліквідована. Жертв і постраждалих немає.

Світлана Карабань, Ігор Петрук, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-