Полонені, обміни та зниклі безвісти: викриття російських ІПСО
Організатори: Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
Учасники: Дмитро Лубінець — уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Андрій Пастернак — керівник Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України; Кирило Вікторов — керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації при РНБО України; Євгенія Беспалова — директорка зі стратегії Molfar Intelligence - спільноти OSINT-дослідників; Григорій Туяхов — військовослужбовець 109-ї окремої бригади територіальної оборони, звільнений з російського полону; Дмитро Тіщенко — військовослужбовець 12-ї бригади спеціального призначення НГУ «Азов», звільнений з російського полону.
Модератор: Михайло Данканич — засновник проєкту «TrueWarCrime», громадської організації «ПРП "Пріоритет"».
Коротко. Мета заходу — показати, що стоїть за російською пропагандою довкола теми українських військовополонених. Учасники говоритимуть про реальне поводження Росії з українськими військовополоненими, системні порушення їхніх прав, катування та інші злочини, які держава-агресор намагається приховати або виправдати.
Окрему увагу буде приділено російським інформаційно-психологічним операціям — маніпуляціям, фейкам і наративам, які використовуються для спотворення інформації про полонених, обміни та зниклих безвісти.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа - за посиланням.
Акредитація триватиме до 18:00, 11 серпня 2026 року, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Росія стратила щонайменше 345 українських військових, які здалися в полон - Лубінець
Російські військові після початку повномасштабного вторгнення стратили щонайменше 345 українських військовослужбовців, які здалися в полон.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час пресконференції в Укрінформі.
"З початку повномасштабного вторгнення тільки зафіксовані факти вбивства та страти щонайменше 345 українських військових, які за зафіксованими відео зробили все, щоб здатись в полон. Це означає, що вони поклали зброю, вийшли з піднятими руками, лягли на землю, показали, що вони не продовжують бойові дії. Їх російські солдати оглянули, переконались, що жодної зброї немає... У нас є зафіксовані випадки, коли повністю вимагають, щоб знімали одяг. І після цього змушують так само лягти на землю, і впритул розстрілюють українських військових", - сказав Лубінець.
Він наголосив, що вбивство військовослужбовців, які здалися в полон, є окремим воєнним злочином.
Росія поширює дезінформацію про нібито відмову України забирати військовополонених - Лубінець
Росія поширює дезінформацію про нібито відмову України забирати своїх військовополонених.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час пресконференції в Укрінформі.
"Сьогодні, за 20 хвилин до початку цієї пресконференції, вкотре Російська Федерація розпочала медійну кампанію з дискредитації України. Знову представниця РФ опублікувала списки українських військовополонених, яких нібито Україна відмовляється забирати. І вкотре я публічно спростовую тези РФ, заявляючи як людина, яка в тому числі разом зі своїми колегами бере участь у перемовинах з російською стороною щодо повернення українських військовополонених, що ми ніколи не відмовлялись від будь-якого українського військовополоненого, цивільного заручника чи української дитини. Ми готові забирати абсолютно всіх, кого нам готова віддавати РФ", - наголосив Лубінець.
Він зазначив, що українська сторона після отримання таких списків одразу надсилає запит і готова приїхати та забрати громадян України.
Натомість Росія, за словами омбудсмана, розпочинає тривалу процедуру погоджень і затягує процес.
"Все це робиться задля того, щоб грати на почуттях родин військовополонених, зниклих безвісти, бо для цієї категорії наших громадян полон - це щоденна страшна реальність без відповіді на найважливіше питання: де моя близька людина, що з нею зараз відбувається, чому її не повертають", - заявив Лубінець.
Як повідомлялося, російські спецслужби у соцмережах активізували збір персональних даних українських військовополонених та їхніх рідних.
За фактами неналежного поводження з українськими військовополоненими відкрили 635 проваджень - Лубінець
В Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ розпочали досудове розслідування у 635 кримінальних провадженнях за фактами неналежного поводження з українськими військовополоненими.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час пресконференції в Укрінформі.
"За інформацією Офісу генерального прокурора України з 24 лютого 2022 року до 10 липня 2026 року розпочато досудове розслідування у 635 кримінальних провадженнях за фактами неналежного поводження з українськими військовополоненими. І це підтверджують звернення родин українських військовополонених, які надходять до Офісу омбудсмена", - сказав Лубінець.
За його словами, у зверненнях повідомляють, зокрема, про катування, фізичне та психологічне насильство, неналежне медичне забезпечення, недостатнє та неякісне харчування, а також жахливі умови утримання.
За його словами, такі повідомлення надходять щодо місць утримання українців у різних регіонах Росії.
Як повідомлялося, на сьогодні у російському полоні верифікована загибель 375 громадян України – саме стільки тіл вдалося повернути на батьківщину.
Росія намагається створити для міжнародної спільноти фейкову картину нібито комфортних умов утримання українських військовополонених.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час пресконференції в Укрінформі.
"За нашою інформацією, Росія намагається створювати фейкову картинку про нібито комфортні умови утримання українських військовополонених. Вона хоче показати світові картинку, нібито російський полон - це ледь не санаторій, в якому відпочивають, лікуються, відновлюють українські військовополонені і цивільні заручники", - сказав Лубінець.
Він зазначив, що з 2022 року представників Міжнародного комітету Червоного Хреста не допускали до жодного з місць утримання українських військовополонених на території РФ.
За його словами, Росія використовує тактику «дзеркала», намагаючись приписати Україні власні методи поводження з військовополоненими. Зокрема, російська пропаганда, вириває з контексту та монтує відео, зокрема кадри з автобусів після обмінів, які за домовленістю не мали публікуватися.
"Я думаю, що весь світ бачить фотографії, в якому стані повертаються українські військовополонені - виснажені, з втраченими десятками кілограмів, і в якому стані повертаються російські військовополонені. Багато хто з них навіть набрали зайві кілограми, перебуваючи в українському полоні. Але російська пропаганда показує виключно момент потрапляння в український полон, що нібито весь цей час вони проходили те ж саме", - сказав Лубінець.
Росія ніколи не робила гуманітарних кроків назустріч у питаннях обміну - Лубінець
Росія ніколи не робила гуманітарних кроків назустріч у питаннях обміну військовополоненими та повернення цивільних. Щоразу, коли Україна повертає своїх громадян, це означає, що щось було зроблено для російської сторони.
Про це на пресконференції в Укрінформі сказав Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець.
"Ніколи російська сторона, ніколи не робила жодного гуманітарного кроку, ніколи. Коли Україна повертає своїх громадян, це означає, що щось було зроблено для російської сторони", - сказав Лубінець.
Як нагадав він, 27 червня відбулось повернення семи цивільних громадян, і тоді, на його думку, з'явилося потенційне вікно можливостей.
"Цинічно, жорстко, але на той момент від російської сторони пролунали, скажімо так, запити, на попередні домовленості, які ми розпочали ще з Москальковою. Ми запропонували деякі варіанти, вони повернулись з запитанням, чи це ще дійсно в роботі, чи готові ми продовжувати ці наші ініціативи. На що ми сказали: "Так, ми готові. В першу чергу продовжувати по військовополонених і відкрити вікно можливостей для повернення цивільних"", - сказав Лубінець.
Він зазначив, що наразі не можна казати про те, що перемовини про повернення призупиненні. За його словами, активно відбувається робоча комунікація.
"Я зараз бачу, що виключно через позицію російської сторони, вони відтягують постійно проведення переговорів, проведення обмінів. Але те, що з української сторони, це я кажу зараз, публічно, свідомо, кожного дня ми пропонуємо зробити обмін", - сказав Лубінець.
Лубінець: Ведемо перемовини щодо звільнення з полону 28 українських журналістів окремим списком
Українська сторона веде перемовини з РФ щодо звільнення з полону 28 українських журналістів окремим кейсом
Про це сказав уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час пресконференції в Укрінформі.
«Так, ми ведемо перемовини. По різних категоріях цивільних заручників, у тому числі окремий список журналістів і представників журналістської спільноти у нас в роботі», сказав він.
У цьому контексті, відповідаючи на запитання щодо обміну обвинуваченої у шпигунстві білоруської журналістки Інни Кардаш, Лубінець зауважив, що ця інформація і інформація щодо обміну інших шпигунів обмежена для розповсюдження.
«Кого пропонує українська сторона, чи кого пропонує російська сторона, чи ще хтось. Ця інформація обмежена для розповсюдження. Ми маємо отримати результат повернути кожного. Якщо ми будемо коментувати кожний свій крок, вести перемовини саме через медіа тоді точно не буде результат», - підкреслив Лубінець.
Як повідомлялось, Україна пропонувала Росії та Білорусі обміняти обвинувачену в шпигунстві білоруську журналістку Інну Кардаш на полонених українців.
«Як російська, так і білоруська влада поінформовані про можливість та готовність України до такого процесу. Але ні перші, ні другі не поспішають забирати своїх «провальних» агентів», - сказав нещодавно, керівник секретаріату Координаційного штабу Богдан Охріменко.
Лубінець: Наразі через МКЧХ вдалося верифікувати у полоні РФ 878 цивільних
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що наразі у російському полоні через МКЧХ вдалося верифікувати 878 цивільних осіб.
Про це він сказав під час пресконференції в Укрінформі «Протидія російській дезінформації. Викриття російських ІПСО щодо полонених, обмінів та зниклих безвісти», відповідаючи на питання, скільки наразі у російському полоні людей, щодо яких РФ не підтверджує цей статус.
“По цивільним - через Міжнародний комітет Червоного Хреста нам вдалось верифікувати 878 цивільних”, - сказав Лубінець.
Він пояснив, що є верифікація іншими джерелами цивільних, які знаходяться у російському полоні.
“Наприклад, коли хтось повертається з полону, каже: “Я в полоні знаходився ще з такими-то хлопцями чи бачив таких-то дівчат, будь ласка, зафіксуйте”. Додатково нам вдалось верифікувати - тут честь і хвала тим органам, які цим займаються, це СБУ, ГУР, СЗРУ - більше 1000 цивільних”, - заявив омбудсман.
Він повідомив, що наразі є достатньо велика кількість верифікованих військовополонених через такий механізм.
Лубінець поінформував, що якщо говорити про верифікацію (людей під час комунікації - ред.), то цифри - це невдячна справа: “будь-яка цифра, яку я зараз публічно озвучу, може бути як підтверджена, так і спростована”.
“Чи допускаємо ми, що залишається велика частина громадян України, які не верифіковані? Так, залишається. Наскільки вона може бути великою, ми можемо тільки припускати. Це може йти мова як про сотні, так і про тисячі”, - заявив уповноважений.
Він нагадав, що наразі українській владі вдалося знайти 186 місць, де утримуються українські військовополонені і цивільні заручники.
“Але ми точно розуміємо, що є купа ям, гаражів, катівень, як на передовій, так і в глибокому тилу на території Російської Федерації, де точно знаходиться достатньо велика кількість громадян України, яких не дають ні нам верифікувати, ні тим більше міжнародним партнерам. Тому така кількість. Сподіваюсь, що вдасться рано чи пізно нам точно зафіксувати, верифікувати”, - сказав Лубінець.
Росія поки не погодилася дозволити українським полоненим телефонувати рідним - Лубінець
Росія поки не погодилася на пропозицію України дозволити українським військовополоненим телефонувати своїм родинам.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, відповідаючи на запитання журналістів під час пресконференції в Укрінформі.
"Ми запропонували надати можливість телефонувати. І запропонували, щоб кожен військовополонений мав право один раз в місяць, чи три місяці на телефонний дзвінок протягом трьох хвилин. Спочатку вони позитивно сприйняли цю пропозицію, але до практичної реалізації ми принаймні поки ще не дійшли", - сказав Лубінець.
Він зазначив, що наразі телефонувати своїм родинам не дозволяють ані українським військовополоненим у Росії, ані російським військовополоненим в Україні.
За його словами, Україна запропонувала запровадити телефонні дзвінки як альтернативу листуванню.
На тимчасово окупованих територіях Херсонщини, зокрема в Олешках та прилеглих населених пунктах, можуть перебувати близько шести тисяч цивільних громадян України, серед яких є діти.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час пресконференції в Укрінформі.
«Перше, ситуація для громадян України, які там перебувають, йдеться не тільки про Олешки, а й про наближені населені пункти. За нашими даними, може йтися приблизно про 6 тис. цивільних громадян України, включаючи дітей. Ситуація погіршилася», - сказав Лубінець.
За його словами, на окупованих територіях є проблеми з продовольством та водопостачанням.
«Там давно немає нормальної їжі, проблеми з водою, великі проблеми з медикаментами», - зазначив омбудсман.
Лубінець також повідомив, що під час неодноразових переговорів із російською стороною вдалося напрацювати певний механізм, однак наразі його реалізація залежить від виконання домовленостей Росією.
«Ми запропонували кроки. З української сторони ми виконали всі підготовчі умови. Станом на зараз, я все ще продовжую сподіватися, якщо я можу так сказати, що російська сторона виконає домовленості, які ми досягли», - сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявила, що станом на 24 червня до окупованого силами РФ міста Олешки на Херсонщині не надходило жодних поставок продовольства із 26 травня.
Росіяни не організували евакуацію з окупованих Олешок, люди їдуть самі і ризикують життям.
Спецслужби ворога постійно шантажують родини українських полонених - СБУ
Російські спецслужби постійно тиснуть на рідних тих, хто знаходиться у полоні, як військових, так і цивільних.
Про це розповів на пресконференції в Укрінформі керівник Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України Андрій Пастернак.
«До нас надходить багато звернень від рідних наших оборонців, наших цивільних, навіть дітей, які там залишилися і не можуть повернутися в Україн, щодо дій ворогів», - сказав він.
Пастернак зауважив, що російські спецслужби змушують шантажем скоїти спочатку найелементарніше - щось зафіксувати, щось показати. «Потім їх починають шантажувати, що ти виконав завдання і тепер, якщо ти не будеш виконувати наші наступні завдання, тоді ми тебе здамо СБУ і тебе і всю родину заарештують», - наголосив він.
У зв’язку з цим Пастернак закликав у випадку дивної поведінки близьких чи сусідів, або якщо ви знаєте, що до них хтось звертався, або до вас зверталися спецслужби РФ обов’язково повідомити СБУ за номером 15-16.
«Звертайтеся одразу туди і цим мають займатися фахівці. Вони нададуть допомогу, проконсультують і разом з вами відпрацюють кожну ситуацію», - додав він.
За його словами, Служба безпеки України уже відпрацьовувала такі факти, коли оборонець сидить в полоні, а його батько, який намагався йому допомогти, давав ворогу координати для наведення ракет.
«Ми маємо героя, який попав в полон, тому що у нього закінчились набої, і маємо батька, який заарештований, бо думав, що він таким чином допоможе сину. А ніякої допомоги не було і не буде. Це все маніпуляція», - представник СБУ.
Як повідомляв Укрінформ, російські загарбники погрожують родинам військовополонених, вимагаючи офіційно реєструвати на себе термінали Starlink.
Росія використовує чотири основні наративи щодо полонених та зниклих безвісти - ЦПД
Центр протидії дезінформації при РНБО у межах дослідження російських інформаційних операцій щодо військовополонених, обмінів та зниклих безвісти проаналізував понад 94 тис. публікацій із майже 24 тис. джерел та виокремив чотири основні деструктивні наративи Росії.
Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомив керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації при РНБО Кирило Вікторов.
Як він зазначив, дослідження охопило період із 1 січня до 11 серпня 2026 року. За допомогою спеціалізованого програмного забезпечення проаналізували понад 94 тис. публікацій із майже 24 тис. джерел. Дослідження охоплювало українсько- та російськомовні сегменти інформаційного простору, а загальна кількість переглядів опрацьованих матеріалів становила 419 млн.
Представник ЦПД окремо зауважив, що не всі проаналізовані публікації містили деструктивні наративи. Аналітики виокремлювали повідомлення, які Росія використовує для реалізації інформаційних операцій, а також визначали відповідні наративи та їхні цілі.
«Головна закономірність, яку показав наш аналіз: Росії часто не потрібно вигадувати саму подію. Достатньо використати реальну подію і нав’язати аудиторії потрібне її пояснення», - сказав Вікторов.
За його словами, перший основний напрям - поширення тверджень про нібито небажання України повертати своїх військовополонених. Російські та проросійські ресурси системно просувають тезу, що Україна начебто відмовляється від обмінів, не хоче повертати окремих військовополонених або зацікавлена лише у поверненні певних категорій військових.
«У такий спосіб відповідальність за складність або затримку обмінних процесів намагаються перекласти на Україну, на українську сторону», - пояснив представник ЦПД.
Другий напрям, за словами Вікторова, стосується маніпуляцій із темою зниклих безвісти. Російські ресурси намагаються заповнити інформаційну невизначеність власними поясненнями, зокрема поширюють твердження, нібито статус зниклого безвісти використовують для приховування реальної кількості загиблих або уникнення виплат їхнім родинам.
Третій напрям, за словами представника ЦПД, полягає у формуванні позитивного образу російського полону. Для цього РФ використовує відео та заяви українських військовополонених, у яких акцентують на нібито хорошому ставленні з боку Росії, небажанні повертатися в Україну або знову йти на фронт.
«Людина, яка перебуває в полоні, не може вважатися вільним учасником інформаційної комунікації, особливо коли ми говоримо про російський полон», - підкреслив Вікторов.
Четвертий напрям він назвав дискредитацією України через поширення фейків та дезінформації про нібито неналежні умови утримання російських військовополонених, відсутність медичної допомоги, погане харчування, побиття чи інше жорстоке поводження.
Представник ЦПД зазначив, що в результаті формується чітке викривлене уявлення: «Росія нібито гуманно ставиться до українських військовополонених, а Україна, навпаки, нібито жорстоко поводиться з росіянами».
Він наголосив, що ці наративи є взаємопов’язаними та мають спільну мету - підірвати довіру до України. За його словами, йдеться про підрив довіри військовослужбовців до держави, родин - до інституцій, які займаються пошуком і поверненням людей, громадян - до підтвердженої інформації, а також міжнародних партнерів - до України.
Вікторов підсумував, що особливо сприятливими для таких інформаційних операцій є періоди, коли увага до теми різко зростає - під час обмінів, переговорів, появи списків або нової інформації про військовополонених і зниклих безвісти.
Як повідомляв Укрінформ, наразі українські правоохоронці мають дані про понад 114 тис. зниклих безвісти цивільних і військових.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
