Як війна впливає на здоров’я українських працівників

Після повномасштабного вторгнення РФ через хронічний стрес українці стали спати в середньому на 40 хвилин менше, також загострюються хронічні хвороби, зріс виробничий травматизм.

Про це на пресконференції в Укрінформі повідомив генеральний директор ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» Богдан Божук.

За його словами, наслідки повномасштабного вторгнення щодня позначаються як на фізичному, так і психічному здоров'ї мільйонів українців, що підтверджують дослідження і клінічна практика.

"Сирени, блекаути, хронічний стрес, смерті та руйнування інфраструктури щодня формують те, що можна назвати кумулятивним ударом по здоров'ю нації, і найсильніше цей удар відчуває саме працююче населення. Вже через півтора року після початку повномасштабного вторгнення можна було зазначити, що багато людей відмічають проблеми зі сном та частіші панічні атаки. ... Нічні тривоги також є особливим фактором - кожна ніч скоротила тривалість сну в середньому на 40 хвилин", - сказав Божук.

Він наголосив, що це призводить до зниження уваги, концентрації, здатності приймати якісні рішення тощо, а для лікарів, водіїв, операторів складного обладнання це питання прямої безпеки.

Фахівець зауважив, що серед медичних працівників уже через пів року після повномасштабного вторгнення 14% відповідали критеріям посттравматичного стресового розладу, ще 9% - депресії. В окремих групах у 4 рази зросли соматоформні розлади (стан, за якого людина постійно відчуває реальні фізичні симптоми: біль, задишку, запаморочення, але медичні обстеження не виявляють жодних органічних патологій). Причому у жінок вищий психологічний тягар, і симптоми у них реєструються значно частіше.

Крім того, спостерігається загострення хронічних хвороб у людей. Як зазначив Божук, дослідження підтверджують, що хронічний стрес - це фізіологічний механізм, який напряму погіршує перебіг низки захворювань.

"Серед пацієнтів з артеріальною гіпертензією в зонах бойових дій за перший рік різко зросла кількість тяжких неконтрольованих форм кризових станів, аритмій. У хворих на цукровий діабет другого типу (йдеться про понад 1 тисячу обстежених пацієнтів) ключові показники захворювання погіршилися. І найгірші результати зафіксовані на сході та півночі країни", - поінформував експерт.

Також, додав він, хронічний стрес впливає на репродуктивну систему.

"Багато жінок репродуктивного віку в найбільш постраждалих регіонах повідомляють про порушення менструального циклу, ускладнення вагітності фіксуються вдвічі частіше", - зазначив експерт.

Зріс і виробничий травматизм. Божук навів дані, згідно з якими за 2022-2024 роки зареєстровано 2157 випадків виробничого травматизму серед працівників, які виконували обов'язки в умовах бойових дій або ліквідували наслідки атак. Серед них 592 випадки - смертельні.

"Ми можемо прогнозувати подальше зростання хронічних неінфекційних захворювань, артеріальної гіпертензїї, цукрового діабету, серцево-судинної патології приблизно на 20-30%. Очікується хвиля психічних розладів, що зараз ще не у всіх у вираженому стані. Передчасне старіння та інвалідизація населення на сьогодні не теоретична загроза, а той процес, який вже можна зафіксувати", - заявив Божук.

Він наголосив, що в цій ситуації необхідна системна підтримка щонайменше в найближчі 5-10 років, інакше країна суттєво втратить трудовий потенціал.

На основі досліджень Інституту медицини праці імені Ю. І. Кундієва сформовані рекомендації для уряду та Міністерства охорони здоров'я, зокрема щодо реабілітації ветеранів, профілактики поширення хронічних хвороб, вирішення проблем ментального здоров'я. Фахівці рекомендують, зокрема, визнати психічне здоров'я населення стратегічним ресурсом економічного відновлення держави, розробити та затвердити національну стратегію збереження фізичного та психічного здоров'я, збільшити фінансування досліджень, програм і реабілітаційних заходів у сфері фізичного та психічного здоров'я, впровадити системний моніторинг психосоціальних ризиків на робочих місцях.

Як повідомлялося, у Києві презентували проєкт з відновлення ментального й фізичного здоровʼя для дітей із прифронтових регіонів «Карпатська зміна», у якому візьмуть участь понад 1700 дітей, чиї батьки зараз перебувають у складі Сил безпеки й оборони.