Українська делегація на чолі з Президентом Володимиром Зеленським під час 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН високого рівня шукала цікаві конфігурації переговорного процесу для втілення свого порядку денного.

Про це заявив керівник Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко під час дискусії в Укрінформі «Український порядок денний на Генасамблеї ООН: безпека та шлях до миру».

«Було точно видно, що в нас є план. Було точно видно, що ми робимо в усіх вимірах і намагаємося реалізувати порядок денний, направлений на інституцію і з акцентом на двосторонніх відносинах», – зазначив він.

Буряченко пояснив це тим, що тільки одну зустріч Президента України Володимира Зеленського та Президента США Дональда Трампа обговорював весь світ, а також були двосторонні зустрічі на рівні Президента США Дональда Трампа та Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, представниками Міжнародного валютного фонду.

«Кримська платформа пройшла на полях Генасамблеї. Це важливо. Багато зустрічей із конгресменами, міжнародними організаціями, меценатами, донорами, зокрема провела перша леді. Це інструмент не скільки формалізованої дипломатії, але який має результат», – нагадав експерт.

Аналітик певен, що українська дипломатія шукає цікаві конфігурації для переговорного процесу, демонструючи серйозну, багатошарову підготовку до Генасамблеї.

«Не тільки на рівні країн, а й на рівні міжнародних інституцій, бізнесу і навіть неформальної дипломатії. Вона здатна принести нам серйозний результат», – додав керівник інституту.

Він підсумував, що Україна в Нью-Йорку намагалася застосувати будь-які аспекти розширення геополітичного впливу, в тому числі з країнами Глобального півдня, та витягнула максимум з того, що вона могла реалізувати.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що під час переговорів з Президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку обговорював можливе залучення лідера Китаю Сі Цзіньпіна до мирних переговорів.

У 2025 році у світі відбулася найбільша кількість військових конфліктів, починаючи з 1946 року. Йдеться про 65 військових конфліктів у 35 країнах світу.

Про це під час дискусії в Укрінформі на тему: «Український порядок денний на Генеральній Асамблеї ООН: безпека та шлях до миру» повідомив керівник Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.

«Інститут вивчення миру, - є така міжнародна урядова організація з Осло, - надав інформацію, що за 2025 рік у світі відбулася найбільша кількість військових конфліктів з 1946 року. Це дуже серйозний показник – 65 військових конфліктів в 35 країнах. Тобто центральною темою цієї Генасамблеї ООН було, безумовно, питання війни, питання миру, міжнародної безпеки. І на них нанизувалось все інше – і глобальне потепління, і штучний інтелект, і питання ядерного стримування. Але теза про «світ у вогні», безумовно, була центральною», - відзначив Буряченко.

Він додав, що Генасамблея відбувалась на фоні двох регіональних масштабних конфліктів як з геополітичної, так і геоекономічної точок зору – це військовий конфлікт на Близькому Сході і російсько-українська війна, яка є найбільшим конфліктом у Європі після Другої світової війни. Водночас, на думку експерта, наразі йдеться не про регіональні конфлікти, як це Росія намагається подати у своїй пропаганді, а про конфлікти з глобальними наслідками, які відчули вже всі країни на всіх континентах.

Під час дискусії Буряченко також відзначив, що Президент України Володимир Зеленський на полях Генасамблеї ООН провів близько 20 міжнародних зустрічей, а Україна продемонструвала свою високу ефективність під час тижня міжнародної дипломатії.

Як повідомляв Укрінформ, 22 вересня 2026 року у Нью-Йорку відбулися щорічні дебати високого рівня 81-ї сесії Генасамблеї ООН.