Що має зробити держава у 2026 році для захисту прав постраждалих від війни
Організатор: Центр прав людини ZMINA.
Спікери: Анастасія Бурау - керівниця напряму адвокації захисту житлових, майнових та земельних прав БФ «Право на захист»; Наталя Юрлова - провідна юристка з аналітики законодавства ГО «Донбас-СОС»; Ольга Скрипник - голова правління Кримської правозахисної групи; Дмитро Спафаров - фахівець з національної адвокації «КримSOS»; Альона Луньова - директорка з адвокації Центру прав людини «ZMINA».
Модераторка: Олександра Дворецька - правозахисниця, співзасновниця БФ «СхідSOS».
Питання до обговорення:
- Які очікування правозахисної спільноти від 2026 року у сфері захисту людей, постраждалих від війни?
- Які законопроєкти мають бути ухвалені у 2026 році, а які — становлять загрозу правам постраждалих?
- Які рекомендації варто надати Президенту України в межах його повноважень?
- Якими мають бути пріоритетні кроки уряду та парламенту у 2026 році?
Чому це важливо?
У лютому 2026 року минає дванадцять років від початку збройної агресії Російської Федерації проти України. Майже 20 % території України досі перебуває під окупацією, щодня тривають воєнні дії, а мільйони людей залишаються постраждалими від війни. Попри «мирні ініціативи» 2025 року, Російська Федерація не демонструє намірів припинити агресію та продовжує політику ізоляції жителів тимчасово окупованих територій від України.
Організатори заходу зазначають, що в цих умовах формування та реалізація державної політики у сфері захисту прав людей, постраждалих від війни, залишається критично важливим завданням. Водночас станом на початок 2026 року в уряді відсутній єдиний відповідальний суб’єкт за таку політику, а парламент не демонструє належних темпів ухвалення законодавчих рішень на підтримку постраждалих.
Коаліція правозахисних організацій презентує дорожню карту законопроєктів та 17 пріоритетних кроків — пакет рекомендацій для Президента України, уряду та парламенту, спрямований на забезпечення ефективного захисту прав людей, постраждалих від збройної агресії проти України, а також на підтримку зв’язків із жителями тимчасово окупованих територій.
Довідково. До коаліції організацій, які опікуються захистом прав людей, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, входять: Центр прав людини ZMINA, ГО «Донбас SOS», ГО «Крим SOS», БФ «Право на захист», БФ «Схід SOS», ГО «Громадський холдинг “Група впливу”», БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», Кримська правозахисна група, ГО «Розуміння кризи».
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Правозахисники представили дорожню карту захисту постраждалих від збройної агресії РФ проти України
Коаліція правозахисних організацій презентувала дорожню карту законопроєктів та 17 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людей, постраждалих від збройної агресії Росії проти України, на 2026 рік.
Презентація відбулась в пресцентрі Укрінформу.
Як зазначила директорка з адвокації Центру прав людини «ZMINA» Альона Луньова, коаліція щонайменше шостий рік формує перелік пріоритетних кроків для органів державної влади, однак цьогоріч документ уперше містить рекомендації для Президента України.
«Цього року - вже 17, тому що проблем не стає менше, викликів тільки більше. Водночас не всі кроки, які ми вважаємо пріоритетними, виконуються і переходять на наступний рік», - сказала вона.
За її словами, рекомендації для Президента стосуються, зокрема, врахування інтересів постраждалих під час мирних перемовин, гуманітарного доступу, пошуку зниклих безвісти та можливості виїзду з тимчасово окупованих територій.
«Ми наполягаємо на необхідності говорити про людський вимір, коли йдеться про припинення вогню або мирні перемовини, і враховувати інтереси мільйонів наших громадян, які залишаються на окупованих територіях», - наголосила Луньова.
Вона додала, що окремий блок рекомендацій стосується безпекової політики щодо жителів тимчасово окупованих територій, а також пріоритизації виїзду і підтримки молоді з ТОТ. Крім того, вона рекомендувала переглянути архітектуру державної підтримки постраждалих від війни та створити в уряді дієвий орган, відповідальний за цю політику.
Своєю чергою голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник заявила, що в Україні вже 12-й рік відсутня системна політика захисту всіх постраждалих від збройної агресії РФ.
«Тисячі людей, які постраждали від тортур, сексуального насильства, насильницьких зникнень або незаконного позбавлення волі, залишаються "невидимими" для держави і не мають жодної точки входу для отримання допомоги», - розповіла Скрипник.
Вона також звернула увагу на проблеми із захистом цивільних осіб, звільнених з полону поза обмінами, та відсутність ефективної системи супроводу для звільнених.
Натомість керівниця напряму адвокації захисту житлових, майнових та земельних прав БФ «Право на захист» Анастасія Бурау повідомила, що попри запуск механізму компенсації за знищене та пошкоджене житло, значна частина постраждалих досі не має доступу до нього.
«Закон не поширюється на житло, знищене до повномасштабного вторгнення, а також на житло, що перебуває на тимчасово окупованих територіях, через що люди позбавлені можливості отримати компенсацію», - зауважила Бурау.
За її словами, вирішення цих проблем можливе через ухвалення законопроєктів, зокрема №13136 та №11440, які передбачають розширення та спрощення компенсаційних процедур.
Водночас провідна юристка з аналітики законодавства ГО «Донбас SOS» Наталя Юрлова наголосила на необхідності безперервної та системної державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб.
«Стратегія щодо внутрішнього переміщення завершила дію у 2025 році, однак станом на початок 2026 року уряд не представив нових стратегічних рамок», - сказала Юрлова.
Вона підсумувала, що коаліція рекомендує ухвалити законопроєкт №12301, який закладає логіку обов’язкової державної підтримки ВПО на всіх етапах внутрішнього переміщення, а також розробити план поступового розселення людей із місць тимчасового проживання.
Довідково:
До коаліції правозахисних організацій входять Центр прав людини ZMINA, ГО «Донбас SOS», Кримська правозахисна група, БФ «Право на захист», ГО «Крим SOS», БФ «Схід SOS», ГО «Група впливу», БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та ГО «Розуміння кризи».
Відео:
