Чому вживання фемінітивів має значення
Організатори: Апарат Урядової уповноваженої з питань гендерної політики, ГО «Ла Страда-Україна», Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
Учасники: Катерина Левченко - урядова уповноважена з питань гендерної політики; Ольга Гриценко, Наталія Мазур, Катерина Пономаренко - членкині Національної комісії зі стандартів державної мови; Лариса Компанцева - завідувачка кафедри стратегічних комунікацій та прикладної лінгвістики Центру стратегічних комунікацій Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій Національної академії СБУ, докторка філологічних наук, професорка; Євгенія Кравчук - народна депутатка України (онлайн); Ліза Кузьменко - голова ГО «Жінки в медіа»; Ольга Дунебабіна - менеджерка зі стратегічних комунікацій ГО «Ла Страда-Україна», докторка філософії в галузі філології; Олена Харитонова - радниця міністра освіти і науки з гендерних питань (онлайн); Андрій Куликов - співзасновник «Громадського радіо».
Чому це важливо?
Фемінітиви — це не лише мовне явище, а й важливий інструмент формування сучасної комунікації та суспільних уявлень. Їхнє усвідомлене вживання допомагає робити мову більш інклюзивною, а професійні та соціальні ролі — видимими для всіх.
Мета заходу — привернути увагу суспільства до важливості вживання фемінітивів, сформувати більш усвідомлене та відповідальне ставлення до їх використання, а також сприяти поширенню гендерно чутливої комунікації в офіційно-діловому стилі та публічному просторі.
Під час заходу будуть обговорені практичні аспекти використання фемінітивів у різних сферах, їхній вплив на професійну ідентичність, освіту, медіа та державну комунікацію. Спікерки поділяться досвідом і прикладами ефективної мовної практики, а аудиторія зможе взяти участь у відкритій дискусії.
Захід стане платформою для конструктивного діалогу, що допоможе не лише зрозуміти значення фемінітивів, а й виробити практичні рекомендації щодо їхнього впровадження в повсякденне та професійне мовлення.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Вживання фемінітивів в Україні є не лише мовною тенденцією, а й важливим елементом відновлення історичної справедливості та забезпечення видимості жінок у професіях.
На цьому наголосили учасники пресконференції «Чому вживання фемінітивів має значення», що відбулась в Укрінформі.
Менеджерка зі стратегічних комунікацій ГО «Ла Страда-Україна», докторка філософії у галузі філології Ольга Дунебабіна наголосила, що процес повернення фемінітивів має глибше значення, ніж просто мовна практика.
«Ми повертаємо в мову правницю, професорку чи редакторку. І ми не просто слідуємо мовній моді. Ми здійснюємо акт мовної реституції. Ми повертаємо жінкам їхню видимість у професіях в прямому просторі, яку в них відібрали радянські термінологічні бюлетені», — підкреслила вона.
За словами Дунебабіної, ключовими питаннями залишаються статус фемінітивів у державній політиці, роль медіа у подоланні стереотипів, а також особиста відповідальність громадян за доброчесну комунікацію.
Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко акцентувала на значенні мови для державотворення.
«Використання фемінітивів в діловій мові є дуже принциповим і важливим питанням для розвитку державної політики. Цей процес почав інституалізуватися», — зазначила вона.
Левченко нагадала, що у 2024 році Міністерство оборони затвердило методичні рекомендації щодо гендерно чутливої мови, де фемінітиви визначені як один із інструментів. Водночас, за її словами, потенціал змін використовується не повністю.
Членкиня Національної комісії зі стандартів державної мови Ольга Гриценко відзначила, що сучасна українська мова переживає активний процес фемінітивізації.
Вона наголосила на кількох ключових аспектах на які потрібно звернути увагу під час опрацювання застосування фемінітивів.
По-перше, за її словами, важливо усвідомлювати, що йдеться не використання фемінітивів в Україні «з нуля», адже така традиція вже існує і має відповідні історичні свідчення.
По-друге, вона підкреслила важливість готовності мови медіа до цих змін: «Мова медіа має найширшу аудиторію, саме вона пропагує мовну норму і формує мовну поведінку, зокрема культуру гендерно коректного мовлення», — зазначила спікерка, додавши, що суспільство має отримувати якісний мовний продукт.
По-третє, йдеться про готовність самого суспільства вживати фемінітиви, змінювати мовні звички та позбавлятися небажаного емоційного забарвлення окремих форм.
По-четверте, вона звернула увагу на доцільність використання форм множини замість «штучного нанизування» паралельних назв осіб жіночої і чоловічої статі.
Водночас членкиня комісії Наталія Мазур наголосила, що вживання фемінітивів наразі не є обов’язковою нормою.
«Невживання фемінітивів не є порушенням. Хто вживає — не порушує, і хто не вживає — теж не порушує норм. Це вибір кожної людини», — сказала вона.
Схожу позицію озвучила й членкиня комісії Катерина Пономаренко, яка підкреслила необхідність зваженого підходу.
«Фемінітивізація мови не має запроваджуватися беззастережно. Важливо враховувати мовну традицію, фонетику та природність для української мови», — зазначила вона.
За її словами, лише співпраця мовознавців, державних органів і громадськості дозволить сформувати узгоджені підходи до цього питання.
Народна депутатка Євгенія Кравчук також наголосила, що фемінітиви не є мовною помилкою, але й не є обов’язковими.
Кравчук нагадала, що свого часу парламент дав сигнал для використання фемінітивів, зокрема у професіях ухваливши закон, який змінює назву державного свята формулюванням «День захисника і захисниці України», що стало символічним кроком до визнання ролі жінок.
Окрему увагу учасники приділили питанням інформаційної безпеки та ідентичності. Завідувачка кафедри стратегічних комунікацій та прикладної лінгвістики Національної академії СБУ Лариса Компанцева наголосила, що мовна політика є частиною протидії інформаційним впливам.
«Фемінітиви — це той маркер, яким ми також відрізняємося від агресора», — підкреслила вона.
Вона також висловила думку, що необхідно створити робочу групу, куди увійдуть науковці, представники безпеки, державних інституцій, громадських організацій, аби поступово виробити норми використання фемінітивів.
«Можливо, варто почати з професії. Це дійсно момент, який можна стандартизувати. Це буде непроста робота, непроста комунікація, але воно все одно має місце бути, тому що це той маркер, яким ми відрізняємося від росіян», - додала вона.
Як повідомлялось, голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у коментарі Укрінформу заявила, що невживання фемінітивів не є порушенням стандарту державної мови «Український правопис».
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
