Презентація проєкту Закону України «Про політичні партії»

Законопроєкт №14289 «Про політичні партії» має на меті реформувати норми, які стосуються діяльності партій в Україні.

Про це йшлося на презентації проєкту закону в Укрінформі.

«Головна мета законопроєкту полягала в тому, щоб зробити партії більш пов’язаними із суспільством. Адже завдяки останнім змінам, зокрема й у законодавстві про політичне фінансування та у Виборчий кодекс, партії отримали великий потенціал й ефективно взаємодіють із державою, але, на жаль, втратили взаємодію з суспільством. І нам потрібно повернути партіям їхню фундаментальну ключову роль - вони повинні працювати з суспільством», — сказала народна депутатка, співголова робочої групи з розробки законопроєкту Вікторія Подгорна.

За її словами, у світі нині спостерігається процес картелізації, коли партії перетворюються з організацій масового членства на організації депутатів різних рівнів, і це не сприяє довірі до них з боку суспільства. Тому, на переконання депутатки, необхідно повернути партії до їхніх демократичних засад, щоб вони працювали публічно, розвивалися і функціонували завдяки масовому членству.

Членка правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко охарактеризувала новели законопроєкту, зокрема у сфері реєстрації партій. Вона зауважила, що нині зібрати 10 тис. підписів, необхідних для утворення партії, нереально. З іншого боку, збір цих підписів перетворюється на формальний процес, часто проплачений. Робоча група з напрацювання законопроєкту намагалася виправити цю ситуацію завдяки новій концепції.

«Якщо людина хоче долучитися до партійного будівництва, то це має бути її свідомий вибір, і суспільство має бачити, хто ці люди. На етапі створення партії (це не може бути маленький клуб) має бути щонайменше 200 засновників. Ми передбачаємо, що суспільство бачитиме прізвище, ім’я та по батькові засновника, що накладає певну відповідальність. Далі у 200 засновників є час для розвитку — пів місяця для того, щоб відкрити обласні осередки щонайменше в п’яти областях. Вважаємо, що в сьогоднішніх реаліях цього досить. Якщо вони це роблять, то фактично підтверджують свою реєстрацію», — сказала Кириченко.

За її словами, з метою запобігання втручанню країни-агресора в партійний процес передбачається, що Міністерство юстиції вестиме реєстр громадських організацій і політичних партій країни-нерезидента, які є антиукраїнськими.

Своєю чергою голова громадської організації «Інтегріті ЮА», експертка IFES Ukraine з питань політичного фінансування Юлія Зальцберг зазначила, що також буде вдосконалено систему фінансування партій. За її словами, однією з проблем цього сектору є занадто високий ліміт на внески від фізичних і юридичних осіб, який неконтрольовано зростає. Згідно з чинним законодавством внесок фізособи на підтримку партії протягом одного календарного року не може перевищувати 400 розмірів мінімальної заробітної плати.

«Якщо порівняти, якою була мінімальна заробітна плата у 2016 році, коли почалася імплементація цієї норми, і зараз, то МЗП зросла більш ніж у шість разів: була 1378 грн, а станом на 2025 рік ми маємо 8000 грн. Тож сьогодні одна фізична особа може зробити внески на суму до 3,2 млн грн протягом календарного року. На жаль, такі ліміти йдуть урозріз із метою, з якою їх запроваджували. Адже їхня мета була, навпаки, обмежити вплив великого капіталу й сприяти тому, щоб партії підтримували більш масово та дрібнішими внесками», — наголосила експертка.

Зальцберг зазначила, що розробники законопроєкту запропонували прив’язатися до фіксованої суми, яка щорічно індексуватиметься. Для фізичних осіб вона має становити 1,5 млн грн, а для юридичних — до 3 млн грн.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону "Про політичні партії" (№14289), над новою редакцією якого робоча група працювала понад шість років. Зокрема, депутати пропонують запровадити можливість здійснення державної реєстрації партій та їхніх структурних утворень із використанням електронних та інформаційно-комунікаційних систем.