Нарадча PRO: межі добросовісності. Захист інвестицій vs легалізація схем
Організатор: Асоціація адвокатів України.
Учасники: Ігор Зузак - заступник начальника департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора; Богдан Хитрик - начальник другого управління департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора; Дар’я Свистула - голова комітету із захисту бізнесу Федерації роботодавців України; Юрій Хапко -адвокат, кандидат юридичних наук, керуючий партнер ЮФ TOTUM; Віталій Жадобін - адвокат, партнер-засновник SENSUM Law Firm; Святослав Болінський - СЕО юридичної компанії «Болінський і команда»; Юрій Мица - кандидат юридичних наук, адвокат, член науково-консультативної ради при Верховному Суді України; Андрій Вагін - експерт у галузі захисту навколишнього природного середовища; представник Офісу Президента України; Ольга Мицик - адвокатка, керівниця юридичного відділу BVG; Вадим Босий - голова Господарського суду міста Києва; Артем Крікун-Труш - партнер АО «Міллер»; Тарас Штокало - старший юрист EQUITY.
Модератор: Андрій Іванів - партнер EQUITY, голова комітету ААУ із захисту активів та прав інвесторів.
Питання до обговорення:
- Як Закон № 4292-IX змінює правила гри на ринку нерухомості?
- Як захистити активи, придбані на вторинному ринку, у нових умовах?
- Чи відкриває цей закон нові можливості для юридичних схем та хто від цього постраждає?
- Чи справді компенсація добросовісному набувачу стала ефективним механізмом?
- Як захищати право власності на нерухомість і землю в умовах нових правових реалій?
- Як змінюється судова практика щодо права власності після ухвалення закону?
Чому це важливо?
Законодавчі зміни в Україні — це нові правила, нові можливості та виклики для бізнесу і ринку нерухомості. У квітні 2025 року набув чинності Закон України № 4292-IX, що суттєво змінив підходи до захисту прав добросовісних набувачів.
Чи дійсно цей закон став тим «щитом», на який сподівались інвестори? Чи все, що обіцяли, працює на практиці? І чи не виявився цей механізм зручним інструментом для легалізації старих схем?
Учасники дискусії «Нарадча PRO: межі добросовісності. Захист інвестицій vs легалізація схем» розкриють всі аспекти цих змін та проаналізують, як буде виглядати юридична реальність для інвесторів і власників нерухомості в найближчі роки.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа та реєстрація учасників заходу - за посиланням.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Прокуратура витребовує у добросовісного вигодонабувача лише особливо цінне майно
Органи прокуратури вносять кошти на депозит і витребовують шляхом судових позовів у добросовісного вигодонабувача назад у власність держави лише особливо цінне майно.
Про це повідомив заступник начальника Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу генерального прокурора Ігор Зузак під час дискусії на тему:«Нарадча PRO: межі добросовісності. Захист інвестицій vs легалізація схем» в Укрінформі.
«З квітня органи прокуратури, як і передбачено законом, вносять кошти на депозит і витребовують майно у добросовісного вигодонабувача, але це відбувається у виключних випадках. Ми запитуємо в органу державної влади, місцевого самоврядування, на скільки є цінним об’єкт, щоб органи державної влади були готові заплатити за нього добросовісному набувачу», - сказав він.
Зузак уточнив, що цінним майном можуть бути прибережні захисні смуги, об’єкти культурної спадщини і критичної інфраструктури.
Посадовець розповів, що перш ніж подавати позов із внесенням коштів на депозит, прокурори з’ясовують, чи дійсно нинішній власник є добросовісним вигодонабувачем. Якщо з’ясовується, що власник заволодів майном нечесним шляхом, у такому випадку прокурори не зобов’язані вносити кошти на депозит, а суд і без цього розгляне позовні вимоги про повернення майна у державну власність.
Прокурор додав, що позовів стосовно повернення майна було не багато як перед ухваленням закону щодо посилення прав добросовісних позивачів, так і після набуття його чинності у квітні поточного року.
«Після квітня є одиничні позови, які прокуратура пред’явила до добросовісних набувачів», - зазначив Зузак.
За його словами, наразі у судах першої та апеляційної інстанцій призупинено розгляд позовів до доброчесних вигодонабувачів, які були подані до набуття чинності закону у квітні поточного року, оскільки очікується рішення Великої палати Конституційного Суду за поданням Пленуму Верховного Суду щодо зворотньої дії в часі закону про посилення захисту прав добросовісних набувачів.
Як повідомлялося, 12 березня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон щодо посилення захисту прав добросовісного набувача в цілому.
7 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісних набувачів землі.
Закон посилює захист добросовісного набувача шляхом запровадження 10-річного терміну для витребування майна державою та органами місцевого самоврядування, а також механізм компенсаційної вартості. Це означає, що після 10 років володіння держава не може забрати майно, окрім стратегічного і критичного, а набувач отримує компенсацію. На думку авторів закону, таке нововведення покращить інвестиційний клімат і забезпечить правову визначеність власності.
Відео:
