Екологічне врядування в Україні: тест на спроможність та перспективи реформування

Організатор: МБО «Екологія-Право-Людина».

Учасники: Олена Кравченко - виконавча директорка МБО «Екологія-Право-Людина», модераторка; Олег Бондаренко - голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування; Юлія Овчинникова - українська науковиця, політична діячка, народна депутатка України IX скликання від партії «Слуга Народу» (онлайн); Ігор Коліушко - експерт з публічного права, засновник та голова правління Центру політико-правових реформ (онлайн); Олександр Краснолуцький - заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України; Соломія Баран - провідна юрисконсультка МБО «Екологія-Право-Людина» (онлайн); Юлія Францішкевич-Вирста - юрисконультка МБО «Екологія-Право-Людина» (онлайн); Анастасія Драпалюк - виконавча директорка БО «Благодійний фонд «Відновлення природи України»; Ірина Вихристюк - в.о. директора Національного природного парку «Тузловські лимани» (онлайн); Тетяна Тимочко - голова Всеукраїнської екологічної ліги.

До участі запрошені: учасники екоспільнот, представники органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, експерти галузі, журналісти.

Модераторка: Ірина Федорів - ГО «Голка».

Коротко. Представники екоспільнот представлять новий аналітичний документ «Інституційна спроможність у сфері збереження довкілля: оцінка, виклики, перспективи», присвячений аналізу ефективності системи екологічного врядування в Україні. Також будуть проаналізовані перспективи та темпи виконання завдань відповідно до розділу 27 «Довкілля та зміна клімату», який є частиною Кластера 4 («Зелений порядок денний та стале сполучення») у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Дослідження містить аналіз кадрових, фінансових та організаційних можливостей інституцій, що відповідають за реалізацію екологічної політики, а також координації між різними рівнями управління. Окрему увагу приділено впливу повномасштабної війни, євроінтеграційним зобов’язанням України та необхідності реформування архітектури державного управління у сфері довкілля.

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com 

Акредитація триватиме до 18:00 11 березня 2026 року, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Міністерство захисту довкілля має функціонувати окремо - дослідження

Наявний рівень екологічного врядування в Україні не відповідає масштабу завдань, які сьогодні стоять перед Україною, що готується стати членом ЄС та захищається від агресора. Відповідно, система потребує реформування.

Про це йшлося на круглому столі «Екологічне врядування в Україні: тест на спроможність та перспективи реформування», організованому Міжнародною благодійною організацією «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) в Укрінформі.

В ході зустрічі організатори презентували спеціальне аналітичне дослідження «Інституційна спроможність у сфері збереження довкілля: оцінка, виклики, перспективи», в якому проаналізовано ефективність системи екологічного врядування в Україні та зроблено оцінку перспектив й темпів виконання завдань у межах переговорного розділу 27 «Довкілля та зміна клімату» у процесі вступу України до Європейського Союзу.

“Без належної інституційної архітектури, достатнього кадрового потенціалу та чітко визначених повноважень органів влади неможливо забезпечити належний рівень захисту довкілля та виконання євроінтеграційних зобов’язань України”, - сказала виконавча директорка ЕПЛ Олена Кравченко.

Її думку підтримав також голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. “Реформа державного екологічного управління є необхідною умовою виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань та потребує постійного діалогу між парламентом, урядом й громадянським суспільством. Тож Міністерство захисту довкілля є тим органом, який має функціонувати окремо», - переконаний депутат.

Народна депутатка України, голова підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів, об'єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Юлія Овчинникова у своєму виступі наголосила, що вступ України в ЄС вимагає удосконалення законодавства у сфері збереження природи та створення стійкої ефективної системи управління процесами як на державному, так і на регіональному та місцевому рівнях. 

 «Серед основних рішень комітетських слухань є задача створення окремого центрального органу виконавчої влади для забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та використання природно-заповідного фонду, екологічної та Смарагдової мережі, збереження біорізноманіття», - підкреслила Овчинникова.

Про виклики екологічного врядування на місцевому рівні розповіла провідний юрисконсульт ЕПЛ,  адвокат, Юлія Францішкевич-Вирста. Вона наголосила, що саме на рівні громад екологічна політика набуває практичного виміру, адже органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення щодо використання земель, управління відходами, збереження зелених зон та відновлення територій після війни. За її словами, у більшості громад екологічний напрям забезпечують лише 1–3 фахівці, а самі функції часто інтегровані у структури житлово-комунального господарства або благоустрою. “Така модель не дозволяє формувати стратегічну екологічну політику на рівні громад і зводить діяльність органів місцевого самоврядування переважно до реагування на окремі проблеми”, - зауважила адвокатка.

Своєю чергою голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко наголосила на необхідності чіткого розмежування функцій формування державної політики, її реалізації та господарської діяльності у природоресурсних секторах. На прикладі лісової, водної політики та сфери надрокористування вона показала, що поєднання цих функцій в одних інституціях створює конфлікти інтересів та послаблює ефективність екологічного врядування. «Розмежування функцій формування політики, її реалізації та господарської діяльності з використання природних ресурсів передбачено положеннями Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року». Основна мета такого розмежування – зробити сферу захисту довкілля прозорою, подолати корупційні ризики та забезпечити баланс між економічною вигодою та збереженням природних екосистем».

Напрацьовані під час круглого столу пропозиції та рекомендації стануть основою для подальшої роботи фахівців та діалогу між державними органами, громадянським суспільством й міжнародними партнерами на шляху до удосконалення інституційної спроможності органів влади в Україні в частині природно орієнтованого управління довкіллям.

Відео: