Багатовимірність сек’юритизації та інструменти впровадження в Україні

Організатори: Центр Разумкова за підтримки Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні.

Учасники: Микола Сунгуровський - директор військових програм Центру Разумкова; Юрій Гончаренко - керівник проєктів Фонду сприяння демократії, голова «Українського безпекового клубу»; Сергій Кондратов - старший науковий співробітник Центру безпекових досліджень НІСД; Петро Стецюк - науковий консультант з правових питань Центру Разумкова; Sinikukka Saari, Mikael Mattlin, Harri Mikkola - Finnish Institute of International Affairs; представник польського аналітичного центру Think Tank.

До участі запрошені: представники органів державної влади, місцевого самоврядування, державних і недержавних аналітичних центрів, громадських організацій, вітчизняні та іноземні експерти з питань безпеки.

Питання до обговорення: 

• Концептуальні засади сек'юритизації державної політки і суспільства та перспективи її впровадження в Україні.
• Тотальна оборона як пріоритет державної безпекової політики у країнах Північної Європи в умовах зростаючої агресії Росії.
• Пріоритети воєнної, економічної, зовнішньо-політичної та соціальної політики Україні в умовах російсько-української війни та в повоєнний період.
• Головні проблеми ядерної безпеки в Україні в рамках забезпечення захищеності об’єктів критичної інфраструктури.
•  Головні проблеми захищеності демократії у західних країнах.

Коротко. Круглий стіл проводиться в рамках проєкту «Концепція сек’юритизації державної політики і суспільства та перспективи її впровадження в Україні», що виконується за підтримки Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні, і є підсумковим заходом у серії експертних обговорень з питань загальних підходів до розв’язання проблем забезпечення національної безпеки України, виявлення уразливостей і загроз та інструментів протидії, зміцнення державності, належного урядування та демократії в Україні під час війни та в повоєнний період.

Результати проєкту мають стати ідеологічною основою і стимулом для започаткування в Україні ґрунтовних вузькодисциплінарних і міждисциплінарних досліджень і практичних заходів, об’єднаних єдиною метою — забезпечення національної безпеки та розвитку демократичної України під час війни та в повоєнний період.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com  

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно посилатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Експерти: Демократія і безпека - ключові виклики, які стоятимуть перед Україною після війни

Україна у повоєнний період змушена буде водночас зберігати демократичний устрій і вибудовувати всеохопну систему національної безпеки.

На цьому наголосили учасники круглого столу «Багатовимірність сек'юритизації та інструменти впровадження в Україні», що відбувся в Укрінформі.

«Цей круглий стіл є підсумковим заходом нашого проєкту, який має назву «Концепція сек’юритизації державної політики і суспільства та перспективи її впровадження в Україні». Цей проєкт підтримується представництвом фонду Ганса Зайделя в Україні і спрямований в майбутнє України, майбутнє повоєнної, мирної України, але України, яка буде жити з двома найбільшими викликами і завданнями», - зазначив президент Центру Розумкова Юрій Якименко.

За його словами, першим викликом є збереження демократичних інститутів і демократичного устрою, другим - власне сек’юритизація і турбота про національну безпеку.

Експерт зауважив, що держава ще тривалий час буде жити поруч з ворожою країною, «яка не приховує агресивних намірів і які можуть в будь-який момент після досягнення миру відродитися знову в формі відкритої агресії, а запобіжників в цьому поки ми не бачимо».

«Для того, щоб забезпечити демократичний устрій, права і свободи, гарантії прав громадян, безпеку громадянина, суспільства і держави, треба внести відповідні корективи в нашій державній політиці і в суспільному устрої для того, щоб ми могли успішно відповідати викликам часу. На це і спрямоване дослідження, багатопланове, багатошарове», - додав Якименко.

Своєю чергою директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський наголосив, що наразі стає гостра потреба мобілізації всіх внутрішніх ресурсів, внутрішніх можливостей держави для того, щоб «не просто забезпечити безпеку, не просто забезпечити стійкість, про яку так багато говориться, а забезпечити виживання України, як держави, як нації».

«Коли ми говоримо про поняття "сек’юритизація”, то маємо розуміти, що воно охоплює всі сфери та підкреслює необхідність і координації міждисциплінарних досліджень для того, щоб охопити всі сфери життєдіяльності, які потребують серйозних реформ», - підкреслив експерт.

За його словами, у дослідженні відповідне поняття розглядається у різних аспектах для розв’язання проблем забезпечення національної безпеки України, виявлення уразливостей і загроз та інструментів протидії загрозам, зміцнення державності, належного урядування та демократії в Україні під час війни та у повоєнний період.

Зокрема сек’юритизація у зовнішній політиці може розглядатись як спрямованість на стримування зовнішньої агресії, зміцнення всебічного, насамперед, безпекового партнерства союзів, альянсів демократичних країн.

У суспільстві - розгалужена мережа громадської політичної освіти, курсів військової підготовки населення, патріотизм і висока мотивація громадянської активності, солідарність у позиціях і консолідація зусиль, готовність всього населення до участі в захисті Батьківщини.

У секторі безпеки сек’юритизація - це структурно-функціональна оптимізація системи забезпечення національної безпеки загалом і відповідних силових структур, зокрема високий рівень технологічності озброєнь, військової і спеціальної техніки, стратегічне обладнання території, потужні мобілізаційні резерви, ефективне цивільне військове співробітництво, цивільна оборона, що охоплює цивільний захист.

У внутрішній політиці - верховенство права, «закони однакові для всіх», демократія, що вміє захищатися від впливу деструктивних політичних сил, справедливе і стабільне соціальне забезпечення громадян, рівний доступ громадян до життєво важливих послуг, обґрунтований виключний перелік обмежень прав в умовах особливого періоду, а також демократичний контроль над державним апаратом.

У сфері врядування - це професійний, політично неупереджений уряд, стратегічний процесоорієнтований підхід в управлінні, раціональна децентралізація державного управління; головний пріоритет - оборона, формування державної політики в усіх сферах з урахуванням цього пріоритету; безперервність, сталість; нетерпимість до корупції, зниження корупціогенності державного управління, демократична підзвітність і неухильна відповідальність.

У економіці сек’юритизація - це захищеність і стійкість ключових секторів економіки, критичної інфраструктури; потужний оборонно-промисловий сектор; ефективне державне приватне партнерство, інноваційність, інвестиційна привабливість; дієві стандарти корпоративного управління, міцна взаємовигідна вигідна кооперація з зовнішніми партнерами, вихід на зовнішні ринки.

Сек’юритизація у екосистема - це безпечні територія і акваторія, вільні від мін та вибухонебезпечних залишків залишків війни; зелена енергетика, всеохопна екологічна культура, високі екологічні стандарти, користування землею, водними та лісними ресурсами.

«У цій доповіді, крім вищезазначених концептуальних засад, наводиться загальний підхід до аналізу та синтезу систем забезпечення національної безпеки, структурований підхід до аналізу загроз, а також перелік інструментарію протидії загрозам. У доповіді також містяться результати двох експертних опитувань», - додав Сунгуровський.

Учасники заходу зауважили, що результати проєкту мають стати основою для подальших ґрунтовних вузько- та міждисциплінарних досліджень і практичних заходів, об’єднаних єдиною метою — забезпечення національної безпеки та розвитку демократичної України під час війни і повоєнний період.

Як повідомляв Укрінформ, після того, як до українсько-американських переговорів долучився Джаред Кушнер, їх предметом став не лише мирний план із 20 позицій, а й документ щодо відновлення України після припинення вогню, а також ще один - стосовно гарантій безпеки.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк