Проблеми економічного розвитку України 2025-2030 та демографічні виклики: моделі адаптації
Організатори: ГО «Фонд сприяння демократії», ГО «Український безпековий клуб».
Учасники: Микола Малуха - директор з комунікацій CASE Україна, керівник проєкту «Ціна держави» (онлайн); Ярослав Романчук - президент Міжнародного інституту свободи, економіст; Олексій Івашин - координатор ініціативної групи Громадсько-військового руху, ветеран російсько-української війни; Олег Гетман - координатор експертних груп Економічної експертної платформи (онлайн); Василь Воскобойник - президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова «Офісу міграційної політики».
До участі запрошені: економісти, демографи, стейкхолдери, аналітики та експерти.
Модератор: Юрій Гончаренко - керівник дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA, голова Українського безпекового клубу.
Питання до обговорення:
- Податкова архітектура воєнного періоду (необхідні реформи) - повоєнний перехід (що й коли змінюємо).
- Регуляторні «ножиці» для ринку праці: лібералізація, гнучкість vs захист працівника.
- Освітньо-кваліфікаційна пропозиція: як швидко перелаштувати під дефіцитні професії.
- Куди інвестувати в умовах дефіциту кадрів: висока додана вартість, капіталомісткі, автоматизовані ніші.
- Фінансові інструменти: страхування воєнних ризиків, державно-приватні фонди.
- Роль міст, ОТГ: локальні стимули, «швидкі коридори» для інвестора.
- Які економічні стимули реально повертають людей (зарплати, житло, послуги, податки).
- Цільове повернення дефіцитних спеціальностей (медицина, інженерія, вчителі, робітничі кадри).
- Інтеграція ветеранів у зростаючі галузі (короткі траєкторії перекваліфікації, менторство).
Коротко. «Проблеми економічного розвитку України 2025-2030 та демографічні виклики: моделі адаптації до кадрового дефіциту» - це публічна дискусія про те, які економічні моделі здатні забезпечити зростання під час війни та у період відновлення за різних сценаріїв відтоку та повернення робочої сили. Учасники заходу обговорять податкові та регуляторні рішення, освітні й інвестиційні стимули, експортні драйвери та інструменти фінансування, а також економічні механізми повернення українців.
Довідково. ГО «Фонд сприяння демократії» - незалежна організація, що працює над зміцненням демократичних інститутів та громадянського суспільства в Україні.
ГО «Український безпековий клуб» - аналітичний майданчик, що об'єднує експертів у сфері національної безпеки, оборони та стратегічних комунікацій.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Довідкова інформація: Юрій Гончаренко, тел.: 063 765 90 85, email: press@secureclub.org
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
По війні Україні доведеться залучати в економіку іноземних трудових мігрантів - експерт
Україна не зможе швидко задовольнити потреби ринку праці тільки за рахунок повернення українців, котрі зараз перебувають за кордоном; доведеться залучати іноземних трудових мігрантів.
Таку думку під час публічної дискусії «Проблеми економічного розвитку України 2025-2030 та демографічні виклики: моделі адаптації до кадрового дефіциту», що відбулася в Укрінформі, висловив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова «Офісу міграційної політики» Василь Воскобойник.
За його словами, хоч би яку економічну модель зростання та відновлення України ми обрали, маємо усвідомити: без людей вона не спрацює.
«Зрозуміло, що до завершення військових дій говорити про масове повернення українців нема сенсу, цього не станеться. Повернення буде можливим тільки після перемоги й залежатиме від заробітних плат, що їх виплачуватимуть в Україні, від наявності житла і взагалі - від існування перспектив для конкретних людей» - пояснив експерт.
За його словами, тут працюватиме економічний розрахунок: чи зможу я на Батьківщині заробляти гідно, щоб належно утримувати родину, чи матиму я в Україні доступне житло, якісні послуги, зрозумілу податкову систему?
Якщо створити всі ці умови, люди почнуть повертатися. При цьому важливим буде акцент на цільовій добровільній репатріації та утриманні професійних кадрів: лікарів, вчителів, інженерів, представників робітничих професій.
«Держава має надавати їм спеціальні пакети підтримки: швидка нострифікація (визнання іноземних документів про освіту - ред.) дипломів, пільгова іпотека, муніципальне житло, конкурентна заробітна плата. Але ми повинні бути реалістами: лише за рахунок повернення українців, котрі зараз перебувають за кордоном, швидко закрити потреби ринку праці України ми не зможемо», - продовжив Воскобойник.
Частину кадрового дефіциту, на його думку, доведеться компенсувати за рахунок залучення іноземних трудових мігрантів, особливо у галузях, де нам не вистачатиме часу для підготовки власних кадрів.
«Тож нам уже зараз потрібно переглядати міграційну стратегію, треба досягати консенсусу між владою, бізнесом та суспільством стосовно того, що ми однак будемо вимушені запрошувати в країну мігрантів», - переконаний голова «Офісу міграційної політики».
При цьому він заперечив можливість заміщення в осяжному майбутньому значної частини працівників роботами і ШІ.
«Будьмо реалістами: створення одного роботизованого робочого місця обходиться десь у 100 тис. дол. Чи буде хтось під час війни та в той період, коли війна тільки-но закінчиться, вкладати гроші в країну, яка не до кінця реформована? А період завершення наших реформ, переконаний, розтягнеться на досить тривалий час. Тому, як би хто до цього не ставився, нам треба вже зараз готувати суспільство до залучення мігрантів з інших країн», - констатував Воскобойник.
На переконання експерта, цей процес не потрібно віддавати на відкуп бізнес, держава має жорстко контролювати процес залучення іноземних кадрів. Такий підхід допоможе уникнути помилок та проблем, які масова трудова міграція принесла деяким іншим країнам.
Як повідомлялося, за оцінками Державної служби зайнятості, цьогоріч на ринку праці України триває скорочення чисельності офіційно зайнятих громадян. Зокрема, за даними Пенсійного фонду, застрахованих у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування осіб у січні - липні 2025 року було на 860 тис. менше, ніж у відповідний період торік (загалом приблизно 10 млн). Через війну Батьківщину залишили, за різними оцінками, від 4 до 7 млн українців, значна частина з яких - люди працездатного віку.
Економіка і люди є базисом для перемоги та відбудови України - експерт
Лише завдяки економічному розвитку та подоланню демографічних викликів Україна зможе перемогти у війні й забезпечити успішну повоєнну відбудову.
Таку думку під час публічної дискусії «Проблеми економічного розвитку України 2025-2030 та демографічні виклики: моделі адаптації до кадрового дефіциту», що відбулася в Укрінформі, висловив керівник дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA, голова Українського безпекового клубу Юрій Гончаренко.
Економічні зростання, стійкість та можливості є, за його словами, важливими елементами національного спротиву.
«Завдяки їм Сили оборони України четвертий рік протистоять масштабній російській агресії. Тож економіка та люди, безумовно, є основою, базисом для того, щоб ми вистояли і перемогли як держава», - переконаний Гончаренко.
Поміж викликів для нашої економіки зараз і в осяжному майбутньому він назвав не лише те, що багато районів сходу та півдня поки що окуповані. Через прагнення РФ знищити все, що вона захоплює, після деокупації цих територій ми отримаємо практично зруйновану промисловість, зокрема, майже повністю втратимо значну частину колись потужної металургії.
«Відповідно, виникає запитання: чи є потреба відбудовувати те, що було, чи варто будувати щось принципово нове? Інший виклик - величезна кількість ВПО плюс 6-8 млн біженців, котрі перебувають за кордоном. Як, коли і завдяки чому ми їх повернемо? А якщо не повернемо, то що нам робити для забезпечення повоєнного економічного розвитку країни?» - продовжив голова Українського безпекового клубу.
На його думку, громадський сектор та експертна спільнота повинні допомогти державі у визначенні відповідних пріоритетів, стратегії й тактики їх досягнення.
«Маємо вже зараз діяти спільно, щоб забезпечити повоєнний економічний розвиток України, у тому числі шляхом подолання демографічних викликів. Бо на перетині демографії та економіки лежить один із ключів до нашої стійкості», - підсумував Гончаренко.
Учасники публічної дискусії в Укрінформі обговорили економічні моделі, що спроможні забезпечити зростання під час війни та у період відновлення.
Поміж порушених питань - податкові та регуляторні рішення, освітні й інвестиційні стимули, експортні драйвери та інструменти фінансування, а також економічні механізми повернення українців на Батьківщину після війни.
Як повідомлялось, оціночна вартість відновлення України становить 524 млрд дол. США протягом наступного десятиліття, що робить цей процес одним із найважливіших пріоритетів країни.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
