Вшанувати, не можна забувати: ключові уроки та виклики політики меморіалізації війни
Організатор: Центр прав людини ZMINA.
Учасники: Роман Романов - директор програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»; Максим Єлігулашвілі - експерт коаліції «Україна. П’ята ранку»; Дар’я Свиридова - партнерка АО «Azones».
Модераторка: Альона Луньова - адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA.
Чому це важливо?
Збройна агресія РФ, яка триває з 2014 року, спричинила значні негативні наслідки для держави та її громадян. З 2016 року експерти правозахисних організацій спільно з представниками державних органів працюють над впровадженням підходів перехідного правосуддя в Україні. У цьому контексті особливо важливим є формування цілісної державної політики меморіалізації, що узгоджує практики вшанування учасників та подій війни з іншими компонентами перехідного правосуддя.
Під час заходу буде представлено Зелену та Білу книги з меморіалізації, які включають:
- ключові знахідки, прогалини та роль меморіальних заходів у процесах забезпечення справедливості;
- результати національних опитувань щодо суспільного та військового сприйняття теми меморіалізації;
- основні рекомендації щодо підходів та інструментів вшанування пам’яті осіб і подій війни.
Довідково. Презентацію дослідження організував Центр прав людини ZMINA за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Дискусія відображає позицію учасників події і не обов’язково позицію фонду.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Довідкова інформація: Ірина Загородня, 068 905 89 11, iz@zmina.ua
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Меморіалізація російсько-української війни має гуманітарну та соціальну функції – аналітики
Політика держави у сфері вшанування пам’яті в російсько-українській війні має формуватися як у гуманітарній, так і соціальній площині, створюючи відчуття справедливості.
Такі висновки дослідження щодо формування національної політики вшанування пам’яті російсько-української війни оприлюднили аналітики на презентації в Укрінформі.
На думку експерта коаліції «Україна. П’ята ранку» Максима Єлігулашвілі, ключовим фактором реалізації національної політики з вшанування пам’яті є посилення інституційних спроможностей держави.
«Інститут національної пам’яті, який відповідальний за політику пам’яті в російсько-українській війні як центральний орган виконавчої влади, не зможе ефективно реалізувати цю політику без відповідної інституційної спроможності. Як свідчить практика української політики у цій сфері, не проблема прийняти закон з тим чи іншим набором функцій і можливостей. Ключове – це забезпечити відповідні підзаконні акти та інституційну спроможність самої системи й політичну волю для того, щоб ті чи інші рішення забезпечувалися. Це один із ключових моментів, який потребує посилення», - зазначив експерт.
Водночас, за його словами, вшанування полеглих у війні має не лише гуманітарну, а й терапевтичну функцію, покликану дати суспільству відчуття справедливості.
«На рівні держави важливо визнати, що пам’ять і вшанування на даний момент має розширену й не тільки гуманітарну функцію. По-перше, це функція терапевтична, яка пов’язана з певною психологічною допомогою та ритуалами й діями, які дозволяють людям стабілізуватися й зрозуміти, що вся символічність і справедливість, яка потім буде масштабуватися на національному й міжнародному рівні, у певній громаді вже досягнута тут і зараз. Тобто, ця жертва була не даремною – через підтримку в пільгах, послугах, у тому, що місто зупиняється у хвилинах мовчання тощо. І це є тактичний вимір», - вважає експерт.
Водночас він зауважив, що стратегічною функцією інституту вшанування пам’яті є формування національної ідентичності на основі забезпечення справедливості.
«Пропрацювання й масштабування національної ідентичності на рівні гуманітарної політики, на рівні політик, пов’язаних із працевлаштуванням, застосуванням інших аспектів. Це встановлення справедливості, як правосуддям, так і символічно – як у контексті дій правоохоронних органів, так і на рівні ілюстрацій, якщо ми не можемо забезпечити систему правосуддя, маючи її обмежений ресурс. Наприклад, забезпечуючи документування, коли національний архів вибудовує робочу групу з консолідації дуже різних архівів, сформованих громадянським суспільством, органами влади, приватним сектором в єдиний простір, який забезпечить збереження інформації та її використання під різні цілі», - зазначив Єлігулашвілі.
Неодмінною складовою у формуванні національної політики пам’яті є її матеріальне забезпечення.
«Є чіткий запит на розбудову так званого маркетплейсу – простору, який забезпечував би різні джерела гнучкої фінансової підтримки, але не тільки через донорські механізми. Ця практика вже використовується, але вона не приводила до змін на рівні державних політик, і ми маємо це синхронізовувати. Можемо говорити, що в державі консолідація навколо формування цього маркетплейсу вже є. Це вже майданчик навколо запиту на ту чи іншу експертизу. Зараз є виклик на масштабування навичок роботи з травмочутливим підходом, фасилітація роботи з конфліктами тощо. Точно є потреба з розбудовою експертної спільноти, але повинна бути її ресурсна підтримка», - наголосив експерт.
За загальним висновком аналітиків, цілісна державна політика меморіалізації має формуватися в гуманітарній і соціальній площинах, створюючи в суспільстві відчуття справедливості.
Захід організував Центр прав людини ZMINA за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Як повідомлялося, в Україні розробляється проєкт закону про меморіалізацію Війни за Незалежність, який попередньо передбачатиме проведення відкритих конкурсів на встановлення пам'ятників.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк