Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році
Організатор: Громадська організація «Інтерньюз-Україна».
До участі запрошені: Костянтин Квурт - голова правління ГО «Інтерньюз-Україна»; Андрій Кулаков - програмний директор ГО «Інтерньюз-Україна»; Вікторія Марченко - радниця з розвитку медіа ГО «Інтерньюз-Україна»; Оксана Майдан - радниця з розвитку медіа ГО «Інтерньюз-Україна»; Марина Нестерова - R&D директорка дослідницької компанії Inmind; представники донорських організацій.
Модератор: Андрій Шевченко - член правління ГО «Інтерньюз-Україна».
Питання до обговорення:
- Використання медіа для отримання новин.
- Динаміка споживання різних типів медіа різними групами населення.
- Рівень довіри до новин у медіа.
- Аудиторія та довіра до телемарафону «Єдині новини».
- Користування соціальними мережами для отримання новин.
- Ставлення до врегулювання діяльності соцмереж.
- Вміння відрізняти неправдиві новини та дезінформаційні наративи.
- Готовність платити за доступ до інтернет-медіа.
Коротко. Під час заходу буде презентовано національне дослідження «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році». Результати цього аналізу допоможуть медіа краще зрозуміти свою аудиторію, а суспільству — побачити ширшу картину інформаційного ландшафту України.
Довідково. Дослідження виконано за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції, а також за підтримки уряду Канади й французької агенції з розвитку медіа CFI. Зміст є відповідальністю ГО «Інтерньюз-Україна» (Український фонд медіа і суспільства) та не є відображенням поглядів донорських організацій та урядів зазначених країн.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа - за посиланням.
Довідкова інформація: Надія Ущапівська, nushchapivska@internews.ua
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Підсумкові матеріали:
Про дезінформацію знає абсолютна більшість українців, але розпізнає її меншість – дослідження
Більшість українців знають про існування дезінформації та фактчек-сервіси, які допомагають з нею боротися, водночас переважна більшість не розпізнає дезінформацію.
Про це свідчать дані дослідження «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році», які в Укрінформі оприлюднило ГО «Інтерньюз-Україна».
Згідно з дослідженням, про існування дезінформації знають 84% опитаних. Серед них 75% впевнені, що можуть її розпізнати. Однак лише 6% респондентів, які обізнані про фейки, правильно оцінили достовірність усіх трьох запропонованих новин, а 78% — хоча б одну.
«Понад половина опитаних стикалися бодай з одним із трьох цих наративів: «Українському керівництву вигідний воєнний стан, щоб не проводити вибори», «Угода між Україною та США про надра — це перехід під зовнішнє управління» та «Розглядається можливість мобілізації чоловіків старших за 60 років і жінок через втрати в українському війську». І в середньому 46% із них сприймають ці наративи як правдиві», - зауважила радниця з розвитку медіа ГО «Інтерньюз-Україна» Оксана Майдан.
Водночас все більше українців (39%; +3% за рік) знає про фактчек-сервіси на кшталт «Стоп Фейк», «Детектор медіа», «Без брехні» та інші. Але лише 37% із тих, кому відомо про такі інструменти, фактично їх використовують.
При цьому 11% респондентів зазначили, що особисто споживають новини з російських медіа, а 16% — що це робить хтось із їхнього оточення.
«Головні мотиви — бажання дізнатися, що говорять про Україну (для 46%), та почути альтернативну думку (для 22%). Частка тих, хто вважає, що українці обирають ці медіа заради отримання новин російською, з початку повномасштабної війни зросла вдвічі: з 4% до 8%. Проте рівень довіри до російських медіа серед тих, хто за ними слідкує, залишається низьким», - зазначила експертка.
Тим часом, про замовні матеріали знає 81% українців, з яких 73% вважають, що можуть їх розпізнати. Для 45% важливо знати власника медіа, але не більш як третина опитаних впевнені, що вони мають ці дані. У 2025 році стало більше тих, хто вважає, що знає власників регіональних медіа (з 9% у 2024-му до 23% у 2025-му) та каналів у соцмережах (з 21% до 32%).
Дослідження виконано компанією InMind на замовлення ГО «Інтерньюз-Україна». У травні — серпні 2025 року опитали 1649 респондентів у містах України з населенням 50 тис.+. Похибка вибірки ймовірністю 0,95 не перевищує 2,5 %. Окрім опитування, проводилися 5 фокус-групових дискусій із жителями Києва, Львова, Одеси, Дніпра, Харкова, Хмельницького та Полтави.
Дослідження виконано за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції та за підтримки уряду Канади й французької агенції з розвитку медіа CFI.
Серед українців зростає довіра до новин традиційних медіа – дослідження
Серед українських споживачів інформації зростає довіра до новин традиційних медіа.
Про це свідчать результати дослідження «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році», які ГО «Інтерньюз-Україна» презентувало в Укрінформі.
Згідно з даними дослідження, респонденти найбільше довіряють новинам, почутим від родини (83%) та друзів (77%). Трійку лідерів замикає Генеральний штаб ЗСУ / Міністерство оборони, ставши державною інституцією з найвищим рівнем довіри до себе як до джерела інформації.
Найменше опитані довіряють як джерелу інформації церкві (39%) та місцевій владі (42%). Порівняно з 2024 роком зросла довіра до офіційного сайту та сторінок уряду (з 41% до 47%), Офісу Президента (з 44% до 51%) та традиційних медіа (з 47% до 53%), зазначають аналітики.
За їхніми даними, ті медіа, якими українці користуються найчастіше, мають вищий рівень довіри. Більшість довіряє каналам у соціальних мережах, причому рівень довіри до регіональних каналів у соцмережах за рік зріс із 55% до 60%. Близько половини опитаних довіряє новинним сайтам. Найменше ж українці довіряють радіо (13%) і друкованим медіа (4%).
«При цьому 22% користувачів новинних сайтів готові платити за доступ до улюбленого медіа. Більшість із них — якщо це коштуватиме не більше ніж 2 чашки кави. Решта не готові платити, бо вважають, що є багато безоплатних альтернативних джерел новин», - зазначила радниця з розвитку медіа ГО «Інтерньюз-Україна» Оксана Майдан.
Дослідження засвідчило, що про телемарафон «Єдині новини» знають 86% опитаних, водночас його аудиторія порівняно з 2024 роком зросла: загальна — з 47% до 53%, щотижнева — з 37% до 42%. Половина тих, хто знає про телемарафон, відзначають його оперативність, але довіряють озвученому лише 38% (+1% за рік). Стільки ж респондентів вважають, що телемарафон слід транслювати й далі (38%), проти продовження трансляції виступають 48%.
За даними дослідження, 72% опитаних вважають, що отримують достатньо чи надмірно інформації про війну. Більшість українців (54%) не відчуває втоми від таких матеріалів, стільки ж їм довіряє (+3% за рік). При цьому значно зросли оцінки достовірності, точності та повноти інформації про війну порівняно з 2024 роком, зауважують дослідники.
Дослідження проведено компанією InMind на замовлення ГО «Інтерньюз-Україна». У травні — серпні 2025 року було опитано 1649 респондентів у містах України з населенням 50 тис.+. Похибка вибірки ймовірністю 0,95 не перевищує 2,5%. Також проводилися 5 фокус-групових дискусій із жителями Києва, Львова, Одеси, Дніпра, Харкова, Хмельницького та Полтави.
Дослідження виконано за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції та за підтримки уряду Канади й французької агенції з розвитку медіа CFI.
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
