Креативні і дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови
Організатор: Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
До участі запрошені: Сергій Череватий - генеральний директор Укрінформу; Павло Гриценко - директор Інституту української мови НАН України; Тарас Шамайда - український громадський діяч, співкоординатор руху "Простір свободи"; Володимир Бугров - ректор КНУ ім. Тараса Шевченка; Сергій Стіренко – проректор з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського; Анастасія Розлуцька - керівниця волонтерської ініціативи “Безкоштовні курси української мови” та проєкту вивчення української мови онлайн “Є-мова”; Кирило Кашліков - генеральний директор-художній керівник Національного академічного театру імені Лесі Українки; Євген Нищук - генеральний директор-художній керівник Національного академічного театру імені Івана Франка; Михайло Іллєнко - кінорежисер, сценарист, продюсер, заслужений діяч мистецтв України; Олесь Санін - народний артист України, кінорежисер, актор, оператор, продюсер, музикант, скульптор; Ахтем Сеітаблаєв - заслужений діяч мистецтв України, актор, режисер, сценарист; Андрій Різоль - голова Асоціації "Сприяння розвитку кінематографа в Україні - дивись українське!"; Анжеліка Рудницька - волонтерка, засновниця «Територія А», директорка Державної агенції промоції культури України; Слава Жила - театральний продюсер, режисер; Олександр Завальський - заслужений артист України, актор театру, кіно та дубляжу, режисер, педагог; Лесь Задніпровський - народний артист України, актор театру і кіно, провідний актор театру ім. Івана Франка; Дмитро Лінартович - актор театру і кіно; Володимир Ніколаєнко - заслужений артист України, актор театру і кіно; Ірма Вітовська - заслужена артистка України, актриса театру і кіно, продюсерка, громадська діячка; Лариса Руснак - народна артистка України, актриса театру, кіно та дубляжу; Леся Самаєва - актриса театру і кіно; Олена Узлюк - заслужена артистка України, актриса театру, кіно та дубляжу; Олена Фесуненко - актриса театру ім. Івана Франка, заслужена актриса України; Катерина Степанкова - заслужений діячка мистецтв України, актриса театру і кіно, театральна режисерка; Сергій Винниченко - театральний аналітик; Максим Стріха - український науковець, перекладач, письменник; Марина Гримич - українська письменниця, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, директорка видавництва «Дуліби»; Остап Українець - письменник, перекладач, літературознавець; Марина Ліферова - перекладачка жестової мови; Ольга Черепанова - директорка та засновниця діджитал-видавництва «Glowberry Books», креативна продюсерка мультимедійних проєктів, авторка дитячих книжок; Галина Бабій - українська музикознавиця, радіоведуча Українського радіо; Андрій Бєдняков - український актор та телеведучий.
Програма заходу:
- Виступи запрошених учасників.
- Відкрите обговорення.
- Формування спільної заяви до органів державної влади з конкретними пропозиціями щодо подолання мовної кризи через впровадження креативних і дієвих методів стимулювання вживання української мови
Коротко. Мета заходу – об'єднати зусилля провідних діячів культури, освіти та представників громадянського суспільства задля напрацювання нових креативних і дієвих методів стимулювання вживання української мови, з особливою увагою до Сходу та Півдня України.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Контактна особа: Любов Базів, керівниця відділу стратегічних комунікацій Укрінформу, тел. 0965498753.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Діячі культури закликали до системної підтримки української мови на всіх рівнях
Діячі культури, освіти та громадянського суспільства наголосили на необхідності системної підтримки та розвитку української мови на всіх рівнях.
Про це заявили учасники круглого столу «Креативні і дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови», організатором якого виступив Укрінформ.
Генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Сергій Череватий зауважив, що про актуальність обговорення теми свідчать щоденні події, коли люди, наприклад, у сфері обслуговування дозволяють собі принципово говорити не державною мовою - навіть після російської повітряної атаки на мирні міста та інші злочини ворога.
«Коли Котляревський писав “Енеїду” живою, креативною українською мовою, як і інші митці та поети ХІХ — початку ХХ століття, це було надзвичайно важливо — без цього Україна не відбулася б. Але вирішальний вплив усе ж має державна політика. Ми бачимо приклад Білорусі — держави, яка не захищає свою мову, а навпаки, сприяє її русифікації. Фактично, це відкриває шлях до окупації без жодного пострілу», - зазначив громадський діяч, співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.
Театральний продюсер і режисер Слава Жила розповів, що у театральній сфері питання мови посідає особливе місце, проте ситуація з повним переходом на українську мову залишається складною. Наприклад, в Одесі у деяких приватних театрах досі грають вистави російською. Державні театри дотримуються вимог закону про мову, але в репертуарі деяких досі є частина російськомовних вистав, квота яких дозволена законом.
«Це питання менеджменту у сфері культури, а також питання кожного з нас. Маємо свідомо та відповідально робити вибір і заохочувати до нього наших глядачів», — додав Жила.
Своєю чергою театральний аналітик Сергій Винниченко закликав колективи театрів і глядачів почати з простих кроків, наприклад зміни мовних налаштувань на пристроях. Водночас він підкреслив важливість перекладів сучасних європейських драматургів українською.
На його думку, тільки через спільну роботу в сфері театру, кіно, мультиплікації та перекладів можна досягти суттєвих змін і зміцнити позиції української мови в культурі.
Голова асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні — Дивись українське!» Андрій Різоль наголосив на важливості популяризації українського контенту і закликав створювати правильну атмосферу для розвитку української культури.
Актриса театру ім. Івана Франка заслужена артистка України Олена Фесуненко наголосила на важливості підтримки людей, які роблять внесок у розвиток української мови. На її переконання, дітям бракує живої, цікавої мови, яку вони зможуть вивчати в ігровій формі. Фесуненко запропонувала створити в школах окремий предмет, де діти не просто виконуватимуть завдання, а спілкуватимуться між собою, пізнаючи мову природним шляхом.
Своєю чергою перекладачка жестової мови Марина Ліферова розповіла про важливість її розвитку як самостійної культурної системи. В Україні досі немає професії перекладача жестової мови, навчання обмежене факультативами, наголосила вона. Але жестова мова — це не титрування, а повноцінна мова, зі своєю фонетикою та культурою. Ліферова закликала підтримувати розвиток жестової мови для глухих дітей, зокрема через адаптацію казок і мультфільмів.
Волонтерка, засновниця «Території А», директорка Державної агенції промоції культури Анжеліка Рудницька підкреслила, що для досягнення результату у процесі стимулювання та розвитку української мови передусім має бути системність. Вона підтримала ідею створення робочих груп і напрацювання дієвих механізмів для підтримки української мови та культури.
Учасники заходу сформували спільну заяву до органів державної влади з пропозиціями щодо подолання мовної кризи через впровадження креативних і дієвих методів стимулювання вживання української мови.
Україні потрібна державна мовна політика, що об’єднує, а не лише ентузіазм окремих людей - актор Завальський
Заслужений артист України, актор театру, кіно та дубляжу, режисер і педагог Олександр Завальський закликав до формування послідовної державної мовної політики, яка має охоплювати всі вікові та соціальні групи населення.
Про це він заявив під час круглого столу на тему «Креативні і дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови», що відбувся в Укрінформі.
«Майбутнє української мови — це діти. Але ми маємо залучати до мовного процесу всі верстви населення — людей похилого віку, середнього віку, молодшого і шкільного віку, юнаків і молодь, яка слухає реп і формує нову мовну культуру», — зазначив Завальський.
Він наголосив, що на сьогодні українізація залишається актуальним викликом навіть в Україні, адже мільйони громадян досі не використовують українську в щоденному спілкуванні.
«Це не має бути примус. Людей потрібно зацікавлювати, створювати умови, підтримку, щоб вони самі хотіли говорити українською», — підкреслив артист.
Завальський навів приклад театру імені Лесі Українки, який після десятиліть російськомовної роботи перейшов на українську. За його словами, це доводить: коли є воля, перехід можливий.
Особливу увагу педагог приділив проблемам у сфері освіти й культури. Зокрема він зауважив, що, попри колосальну відповідальність викладачів, їхня оплата праці залишається критично низькою.
«У нас у сфері освіти працюють ентузіасти. Це люди, які з власної ініціативи намагаються прищепити студентам любов до мови. Але ентузіазм не може бути єдиною рушійною силою», — підкреслив він.
Серед ключових пропозицій Завальського — створення державного онлайн-сервісу з умовною назвою «Правильна мова», що має поєднувати словник, підручник і мовний редактор, доступний кожному громадянину.
«Сьогодні в інтернеті є багато мовних ініціатив — і це чудово. Але немає єдиного державного інструменту, куди людина могла б звернутися за фаховою порадою: як сказати, як написати, що означає те чи інше слово. Ми маємо це змінити», — резюмував Завальський.
Українськомовні тексти нині генеруються ШІ через перекладачі з інших мов — науковець
На сьогодні немає достатньої кількості розмічених корпусів українськомовних текстів, щоби навчати великі мовні моделі.
На цьому наголосив проректор з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського доктор технічних наук, професор Сергій Стіренко під час круглого столу «Креативні і дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови» в Укрінформі.
"Проблема у тому, що зараз недостатня кількість розмічених корпусів українськомовних текстів, щоби навчати великі мовні моделі. Це проблема номер один, адже текст, що генерується зараз українською мовою, він генерується через перекладачі з інших мов, передусім з російської. Якщо ми намагаємося щось перекласти, скажімо, з французької, то воно перекладається спочатку на російську, а потім на українську. Зрозуміло, що такий переклад не є якісним, бо, зокрема, трапляються кальки з російських слів. І коли першоджерело не оригінальний текст, а якийсь проміжний, ми в цьому бачимо велику проблему та загрозу", — сказав він.
Стіренко зауважив, що необхідно створити якісну розмітку українських текстів, щоби за їхньою допомогою навчити нейромережі, які є джерелом генерації текстів у галузі ШІ. До цього можуть бути залучені студенти, фахівці лінгвістичних кафедр та інших інституцій.
Своєю чергою ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров констатував, що зараз спостерігається погіршення ситуації з українською мовою на побутовому рівні. За його словами, у неформальному спілкуванні молодь частіше говорить російською, ніж українською. Для подолання цієї проблеми, на його думку, потрібно збільшити книговидання, зокрема, мають виходити двомовні книги, як-от кримськотатарсько-українські чи англійсько-українські.
Крім того, бракує термінологічних словників. Ректор КНУ зазначив, що цьогоріч в Інституті філології відкрили магістерську програму з юрлінгвістики, щоб, зокрема, навчати студентів якісному перекладу європейського законодавства.
Актриса театру і кіно Леся Самаєва розповіла, що під час викладання акторського курсу для дітей стикнулася з відсутністю українських перекладів спеціалізованої навчальної та художньої літератури.
Український науковець, перекладач, письменник Максим Стріха акцентував, що наразі всі тексти європейського канону перекладені українською, включно з класичними творами для театру.
"Як український перекладач я можу сказати, що мені пощастило: я поставив велику жирну крапку, переклавши "Кентерберійські оповіді" Джеффрі Чосера. І це був останній великий текст європейського канону, якого українською не було. Усе, у 2019-му все закрито. Будьте тільки допитливі, шукайте по бібліографічних покажчиках, навіть Вікіпедія є помічною - ви знайдете добрі українські переклади", — сказав він.
Зокрема, зауважив Стріха, є 13 чи 14 повних українських перекладів "Гамлета" Шекспіра, так само - і основних його драм.
Своєю чергою генеральний директор - художній керівник Національного академічного театру імені Лесі Українки Кирило Кашліков зауважив, що від початку повномасштабного вторгнення вистави у театрі йдуть виключно українською мовою.
«Якщо у нас до лютого (2022 року - ред.) 100% на сцені лунала російська мова, то станом на зараз 100% на трьох сценах - українська. Зараз у нас у театрі 51 вистава - і всі українською. Гадаю, що це наш здобуток», — сказав Кашліков.
Суржик має стати інструментом українізації, а не тим, чого ми соромимося — літературознавець
Зараз суржик є мовою російськомовних людей, які переходять на українську. "Суржикізація" має бути інструментом українізації, а не тим, чого ми соромимося і від чого тікаємо.
На цьому наголосив письменник, перекладач, літературознавець Остап Українець під час круглого столу "Креативні та дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови".
"Багато людей вважають, що українською володіють лише мовознавці. Мовляв, українська мова дуже складна, і якщо ти не говориш ідеально, то ти говориш суржиком, а суржик — це щось дуже погане, і від нього треба тікати. Хочу наголосити, що суржик повернувся в інший напрямок. Це не окрема мова, не сленг, це — процес, який відбувається під час зіткнення двох подібних мов в ієрархічній структурі, коли одна із них займає вищу позицію, а друга — нижчу. Цей процес обернувся. Сьогодні він є мовою російськомовних, які переходять на українську. Суржикізація має бути інструментом українізації, а не тим, чого ми соромимося", — сказав він.
Українець зауважив, що держава наразі здійснила всі необхідні законодавчі та адміністративні заходи задля забезпечення існування української мови на офіційному рівні. Водночас ще належить розробити послідовну політику, яка б представляла українську мову в певній формі самим українцям.
Водночас літературознавець наголосив, що у побуті люди не мають розмовляти літературним стандартом, який записано в підручниках. Ідеться про сукупність усіх мовних ідіом: локальних — від діалектів до говірок, соціальних — в усіх можливих професійних жаргонах, а також індивідуальних рівнів мовлення.
Зі свого боку український громадський діяч, співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда наголосив, що україномовний культурний продукт має активніше промотуватися в інформаційному просторі. Також він зазначив, що необхідно посилити мовне законодавство, задля захисту мови. Шамайда нагадав, що за законом уже як 6 років мають існувати безплатні мовні курси для дорослих, однак, за його словами, їх досі немає.
"Як на рівні держави, так і на рівні свідомих громадян має культивуватися нульова толерантність до русифікації. У приватному просторі люди мають право спілкуватися будь-якою мовою, але звернення російською в публічному просторі, через що поширюється русифікація, має стати ознакою поганого тону", — додав громадський діяч.
Як повідомляв Укрінформ, Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Він зміцнює статус української мови як єдиної державної, а його статті вводилися поступово, щоб українська стала єдиною мовою в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя.
16 січня 2021 року набули чинності норми закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", згідно з яким мовою обслуговування споживачів є державна мова.
За порушення мовного законодавства передбачено покарання у вигляді попередження або штрафу від 3400 до 8500 гривень, а за повторне — від 8500 до 11900 гривень.
З 16 січня 2022 року на українську мову мали перейти друковані ЗМІ.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
