Презентація дослідження щодо Стратегії державної міграційної політики на період до 2035 року

Організатори: Асоціація «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування», Громадська організація «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Учасники: Олексій Позняк - завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України; Світлана Калініна - декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету (м. Київ), докторка економічних наук, професорка, академік Академії економічних наук України; Олена Малиновська - головна наукова співробітниця Національного інституту стратегічних досліджень; Ірина Майданік - провідна наукова співробітниця Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України; Дмитро Дегтяр - співзасновник HRD Club Ukraine; Олександра Решмеділова - політолог, кандидатка філософських наук; Володимир Ланда - старший економіст Центру економічної стратегії; Софія Кордонець - керівниця напряму допомоги біженцям, шукачам захисту та особам без громадянства, БФ "Право на захист"; Ольга Духніч - керівниця напрямку «Демографія та міграція» в Інституті фронтиру; Ольга Купрій - директорка департаменту стратегічного планування, бюджетування та міжнародного співробітництва Державного центру зайнятості; Олесь Доній - голова Центру досліджень політичних цінностей.

Модератор: Василь Воскобойник - президент Асоціації «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування», голова «Офісу міграційної політики».

Питання до обговорення:

• Які стратегічні пріоритети міграційної політики мають бути закладені до 2035 року, аби забезпечити людський капітал для післявоєнного відновлення України?
• Які інструменти політики найефективніше сприятимуть поверненню громадян з-за кордону та їхній реінтеграції в українське суспільство?
• Як удосконалена стратегія має реагувати на виклики, пов’язані з міжнародною конкуренцією за трудові ресурси та залученням іноземних фахівців?
• Нові механізми координації між органами влади, місцевими громадами та громадянським суспільством, які варто передбачити у стратегії.
• Яким чином дослідження пропонує врахувати довгострокові демографічні прогнози при плануванні міграційної політики до 2035 року?

Коротко. Україна стоїть перед необхідністю переосмислення міграційної політики з урахуванням викликів повномасштабної війни, демографічного спаду та змін на глобальному ринку праці. Саме тому Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування, ГО «Офіс міграційної політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» презентують результати дослідження «Обґрунтування основних напрямів удосконалення Стратегії державної міграційної політики на період до 2035 року». У фокусі — бачення нової політики, яка не лише реагує на виклики, а й формує умови для збереження людського капіталу та розвитку держави.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Міграційна політика України має стати стратегічно далекоглядною - експерт

Нова міграційна політика України має трансформуватися з реактивної на проактивну і зосередитися не на реагуванні на виклики, а на стратегічному управлінні людським капіталом.

На цьому під час презентації в Укрінформі результатів дослідження «Обґрунтування основних напрямів удосконалення Стратегії державної міграційної політики на період до 2035 року» наголосив Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та досліджень якості життя ім.М.Птухи НАНУ.

«Головним висновком проведеного нами дослідження є усвідомлення необхідності глибокої переорієнтації міграційної політики України - від реагування на виклики до стратегічного управління людським капіталом. Політика має зосередитися на створенні умов для повернення вимушених мігрантів, їх реінтеграції та збереження зв’язків із тими, хто перебуває за кордоном. Стратегія має враховувати демографічні прогнози, конкурентність на глобальному ринку праці та потребу в імплементації європейських стандартів», - сказав Позняк.

Під час обговорення результатів дослідження науковець зосередив увагу на тому, що у фундаменті нової державної міграційної стратегії має бути покладено передусім програми, які б сприяли поверненню з-за кордону і реінтеграції переселенців як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.

«Безумовно, важливо удосконалити процедури визнання освіти та кваліфікації, здобутих за кордоном, у тому числі неформальної кваліфікації. Посилити співпрацю зі сприянням добровільному поверненню громадян із міжнародними організаціями та країнами, що надали їм тимчасовий захист», - додав Позняк.

Його виступ підтримав і президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник. Він наголосив, що сучасна міграційна політика не має лише реагувати на наслідки демографічної кризи.

«Кадровий голод загрожує економічному розвитку нашої країни. Частина дискусії вже сьогодні стосується залучення працівників з інших країн, і ми відкриті до цієї теми. Проте наша позиція чітка. Перший пріоритет - це повернення українців, створення умов для реалізації потенціалу тих, хто зараз знаходиться в країні, включаючи молодь, ветеранів, людей з інвалідністю, громадян старшого віку», - сказав Воскобойник.

На його переконання, серед першочергових дій держави мають бути розширення доступу до кваліфікації та перекваліфікаційної освіти, створення умов для гідної зайнятості всередині країни, реформування соціальної інфраструктури, зокрема дитячої, підтримка батьків і батьківства як такого.

Своєю чергою, декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету (м. Київ), професор Світлана Калініна зазначила, що у стратегічній перспективі міграційна політика має орієнтуватися на захист національних економічних інтересів. А для задоволення трудоресурсних потреб преференції повинні надаватися кваліфікованій імміграції відповідно до визначених пріоритетних сфер залучення іноземної робочої сили.

На думку ж голови громадської організації «Центр досліджень політичних цінностей» Олеся Донія, нова міграційна стратегія України повинна врахувати сучасні тенденції у міграційному русі, зокрема, можливість надання множинного громадянства.

«Вже для багатьох стає очевидним факт: переважна більшість повоєнної еміграції не повернеться на постійне проживання до України. В цій ситуації для України актуальнішим є створення умов для добробуту в Україні для убезпечення від іще більшого потоку емігрантів, та прийняття законодавства щодо множинного громадянства. Адже можна передбачити масове набуття громадянства країн перебування мільйонами українських емігрантів», - наголосив Доній.

Він зауважив, що право на множинне громадянство дозволить зменшити розрив емігрантів з батьківщиною та сприятиме утворенню чисельної групи «маятникової» міграції, тобто осіб, які фактично матимуть дві домівки.

«Важливо, що одна з цих домівок (ймовірно і з роботою, що важливо для економіки) буде і в Україні. Інакше розрив мільйонів українців з батьківщиною лише збільшиться», - сказав експерт.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів 4 грудня 2024 року ухвалив рішення про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України у Міністерство національної єдності України.

Очільником відомства став новопризначений віцепрем’єр-міністр - міністр національної єдності України Олексій Чернишов.

Серед основних напрямів, над якими працює український уряд спільно з європейськими партнерами, - створення мережі Центрів єдності як просторів підтримки українців за кордоном.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк