Атаки Кремля на євроінтеграцію: як захистити європейський курс України
Організатори: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Офіс віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКСК, Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
Учасники: Андрій Наджос - заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції; Дарія Гайдай - заступниця керівника Офісу віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Сергій Череватий - генеральний директор Укрінформу; Георгій Тихий - речник МЗС; Сергій Сидоренко - редактор видання «Європейська правда»; Дмитро Шульга - директор програми «Європа і світ» Міжнародного фонду «Відродження»; Сергій Жуков - аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКСК; Олександр Скиба - головний редактор Головної редакції відновлення України та стратегічних комунікацій; Олександр Мотлях - завідувач відділу Головної редакції відновлення України та стратегічних комунікацій.
Модератор: Ігор Соловей - керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Чому це цікаво?
Європейська інтеграція є стратегічним пріоритетом зовнішньої політики України і має стабільно високу суспільну підтримку.
Щоб знизити рівень підтримки євроінтеграції в українському інформаційному полі, Кремль спрямовує свої зусилля задля підриву довіри до ЄС та формування негативних упереджень щодо Європи.
У рамках круглого столу відбудеться дискусія про перспективи та виклики євроінтеграції, посилення стійкості українського суспільства, а також протидію деструктивним втручанням в інформаційний простір України.
Під час заходу також презентують дослідження «Антиєвропейські наративи Кремля: мапа інформаційних загроз для України», реалізоване Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. У ньому проаналізовано ключові антиєвропейські наративи та інструменти впливу на українську аудиторію.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
У МКСК назвали інструменти у боротьбі з дезінформацію, спрямованою на підрив євроінтеграції України
Транспарентність, відкритість, сміливість визнавати певні історичні речі й готовність до діалогу можуть бути ефективними інструментами у боротьбі з дезінформацію, спрямованою на підрив євроінтеграції України.
Про це заявив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос під час круглого столу на тему: «Атаки Кремля на євроінтеграцію: як захистити європейський курс України», який відбувся в Укрінформі.
Зокрема, він зауважив, що є країни, які намагаються заблокувати і не підтримують консенсусне рішення щодо того, щоб розпочати переговорний процес про євроінтеграцію України, і на таку позицію цих країн вплинула російська дезінформація.
«Аналізуючи внутрішню ситуацію в країнах, які це блокують, ми розуміємо, що тут активно попрацювала країна, яка вже четвертий рік з нами воює», - наголосив Наджос.
За його словами, росіяни активно розганяють дезінформаційні тези, зокрема, через телеграм-канали, які є основним джерелом дезінформації, а проникнення телеграм-каналів на європейському континенті доволі значне.
Водночас говорячи про вирішення із країнами-сусідами спірних питань, Наджос зупинився на польському кейсі.
«Ми з поляками фактично відновили діалог після паузи по спільній українсько-польський історії, тому що уважно послухали поляків, в тому числі заяви на найвищому політичному рівні, в яких вони окреслили, що ми не зможемо рухатися шляхом європейської інтеграції, якщо не знайдемо рішення у питаннях спільної історії», - зазначив заступник міністра.
Він додав, що не може сказати, що цей кейс був дуже легким, тому що діалог з Польщею щодо проведення пошукових ексгумаційних робіт був на паузі щонайменше з 2015 року. Але обидві сторони домовились, що цей процес має бути двостороннім і неполітизованим.
«Розуміючи, що ми повинні зняти це питання з поляками, ми доволі у ризикований період ввійшли, коли у них вже тривала передвиборча компанія і коли один із кандидатів цієї кампанії, який в першому турі зайняв 2-ге місце, який 5 років очолював Інститут національної пам’яті в Польщі, то зрозуміло, що ця тема могла б бути використана, якщо він переможе, проти того, щоб ми в ЄС не рухалися. Це усвідомлення нам дало розуміння, що лише відкритість, налаштування на конструктивізм і відсутність будь-якої політизації може збити російські наративи, які розколюють дружні відносини між Україною і Польщею», - сказав Наджос.
Він підкреслив, що у діалозі з поляками на порядку денному завжди були стратегічні комунікації, тому що тільки таким чином «ми будемо забирати у держави-агресора будь-які інструменти працювати на розкол. Оскільки розколоти європейську єдність - це одна з цілей російської політики».
Як додав Наджос, якщо говорити про Угорщину, то, очевидно, в перспективі Україні також доведеться шукати спільні діалоги, якісь «креативні підходи з тим, щоб ми знімали такі застереження і з іншими країнами-сусідами».
«Я думаю, що ми до цього готові своєю проактивною публічною комунікацію цієї теми і координацією основних наративів між Україною та Польщею. Транспарентність, відкритість, сміливість визнавати якісь історичні речі і готовність до діалогу - це може бути ефективним інструментом у боротьбі з дезінформацією», - сказав заступник глави МКСК.
Як повідомлялося, 24 квітня в Тернопільській області на місці зниклого села Пужники розпочали ексгумаційні роботи. У розкопках брали участь українські й польські фахівці.
Переговори між Україною та Польщею щодо проведення ексгумаційних робіт тривали з минулого року. Наприкінці листопада 2024 року під час спільної пресконференції міністрів закордонних справ Польщі та України Радослава Сікорського та Андрія Сибіги було оголошено про скасування мораторію на пошук та ексгумацію останків громадян Польщі, похованих на території України, який діяв з 2017 року.
8 січня 2025 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій України надало згоду на ексгумацію у Пужниках.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
