Контрольні функції старости

Організатори: Шведсько-українська Програма Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні», Громадська організація «ДЕСПРО», Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

До участі запрошені: представники Верховної Ради України, Міністерства розвитку громад та територій України, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, громадського та експертного середовища.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

77% старост виступають за надання їм контрольних функцій – дослідження

Наділення старост контрольними функціями є важливим для ефективності діяльності органів місцевого самоврядування та розвитку територіальних громад.

Про це заявили учасники презентації результатів дослідження «Контрольні функції старости», що відбулась в Укрінформі.

«Частина 5 статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає повноваження старост, серед яких — участь у здійсненні контролю. Проте варто наголосити: це саме участь, а не здійснення контролю», — зазначила експертка Проєкту DESPRO, народна депутатка VIII скликання Олена Бойко.

Водночас, згідно з результатами опитування, 10,7% старост помилково вважають, що самостійно здійснюють контроль, а не лише беруть участь у ньому.

77,3% старост і 75,4% представників органів місцевого самоврядування вважають за доцільне надати старостам контрольні функції. На їхню думку, така ініціатива може бути виправданою високою ефективністю діяльності старост.

Разом з тим, 43,6% опитаних старост вказали на потребу в правовій допомозі для реалізації контрольних повноважень, 31,3% — у ресурсному забезпеченні, ще 18,5% — у методологічній підтримці.

Щодо того, хто має визначати предмет контролю, думки розділилися: 18,8% старост і 18,4% представників органів місцевого самоврядування (ОМС) вважають, що це повинен робити голова громади; 17,9% і 16,3% відповідно — виконавчий комітет; 15,1% і 15,6% — місцева рада. Лише 2,4% старост і 1,8% представників ОМС вважають, що предмет контролю мають визначати самі старости.

Бойко підкреслила, що наразі закон не встановлює чіткого механізму реалізації результатів участі старост у контрольній діяльності.

У межах контролю за комунальним майном, як засвідчили респонденти, об’єктами уваги старост найчастіше виступають: нерухоме майно, земельні ділянки, заклади культури, освіти, охорони здоров’я та інші об’єкти інфраструктури.

При цьому експертка звернула увагу: закон дозволяє участь старост у контролі за об’єктами комунальної власності територіальної громади, але не передбачає їхню участь у контролі за об’єктами спільної комунальної власності.

Окремо зафіксовані й факти перешкоджання старостам у виконанні контрольних функцій. Так, 23,7% респондентів повідомили про такі випадки. Серед основних перешкод: ненадання відповіді на законні звернення, заборона спостереження за об’єктом контролю з боку третіх осіб, а також пряме перешкоджання виконанню функцій контролю.

За результатами проведеного дослідження Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендовано взяти інформацію до відома, на постійній основі здійснювати контроль за дотриманням законодавства щодо функціонування інституту старост, продовжити проведення регіональних обговорень щодо його розвитку, а також розглянути доцільність окремої дискусії стосовно контрольних повноважень старост і повноти їхнього законодавчого забезпечення. Окремо запропоновано провести дослідження практики звітування старост перед жителями та відповідною місцевою радою. Також експерти рекомендували комітету розглянути можливість удосконалення законодавчого регулювання контрольних функцій старост.

Водночас Міністерству розвитку громад та територій України рекомендується надавати інформаційно-методичну допомогу ОМС у застосуванні положень законодавства щодо контрольних повноважень старост, а також розглянути доцільність створення єдиного реєстру старостинських округів.

Зазначається, що відповідний реєстр має містити інформацію про дату створення старостинського округу та дату призначення старости, кількість жителів старостинського округу на дату його створення, населені пункти у складі старостинського округу, показник густоти населення, проведення громадського обговорення кандидатур на посади старост тощо.

Своєю чергою начальник Управління з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій України Микола Рубчак відзначив, що староста є важливою посадовою особою, зокрема у питанні якісної комунікації громади та влади, тому потрібно усіляко сприяти створенню належних умов для виконання цими особами своїх повноважень.

Рубчак також зауважив, що питання створення вищезгаданого реєстру під час дії воєнного стану не стоїть на порядку денному.

Водночас членкиня парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Лариса Білозір наголосила, що попри законодавче закріплення, участь старост у контролі залишається декларативною.

«Ми також, на жаль, бачимо відсутність підтримки місцевих рад у виконанні старостами своїх функцій, зокрема відсутність ресурсної підтримки», - зазначила депутатка.

Вона також наголосила, що важливо запровадити прямі вибори старост мешканцями, адже «прямий мандат від людей надає легітимність та відповідальність».

«Ключовий поворот в інституті старост відбувся у 2020 році, коли ми відійшли від прямої партизації. Відтоді старости почали призначатися непрямим шляхом, і, на мій погляд, це стабілізувало ситуацію в громадах. Адже ми розуміємо, що голова громади — це обрана особа, яка несе відповідальність, у тому числі, й за політичну ситуацію в кожному старостинському окрузі. Староста не може бути його політичним опонентом», - зазначив голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін.

Що стосується законодавчо закріплених повноважень та інших аспектів, то нардеп відзначив, що існують прогалини, адже не все вдалося вдосконалити й адаптувати під час воєнного стану, «втім, завдяки практиці на місцях, я переконаний, що ми зможемо поступово їх усунути».

Зазначається, що дослідження було проведено методом опитування, у якому взяло участь 2388 старост громад та 1433 представника ОМС.

Організатори: шведсько-українська Програма Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні», Громадська організація «ДЕСПРО», Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Відео: