Стан впровадження служб супроводу у Збройних силах України

Впровадження служб супроводу передбачено у кожному військовому підрозділі на рівні бригад і батальйонів.

Про це на брифінгу в Укрінформі повідомили представники Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних сил України.

«Концепцією впровадження служб супроводу в системі ЦВС передбачено, що буде створено штатні посади в кожному підрозділі в органах військового управління, на рівні бригад і батальйонів. Наразі опрацьовується питання щодо запровадження орієнтовної кількості у складі кожного батальйону до п’яти таких посад. Крім того, запроваджуються такі посади в усіх медичних закладах системи Міністерства оборони, ЗСУ і в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки», - розповів начальник Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генштабу ЗСУ Олександр Кутков.

За його словами, створення патронатних служб покликане підтримати бойовий і моральний дух військовослужбовців після поранення та позитивно вплинути на подальший розвиток ЗСУ.

«Ідея була така, щоб створити дієву систему, комплексне рішення задля підтримання бойового та морального духу військовослужбовців і потенціалу військових частин. Оскільки постійна підтримка й зворотній зв’язок мотивують на успішне виконання завдань і повернення до військової служби після поранення. І це не разова акція, а системне рішення, яке має дати поштовх на подальший розвиток ЗСУ», - зазначив Кутков.

За його словами, пріоритетно патронатні служби комплектуються з осіб, які мають поранення, інвалідність чи звільнені з полону, і станом на зараз близько 30% цих служб укомплектовано саме такими людьми.

Координаторка та викладачка навчання Служб супроводу Сил оборони Оксана Корчинська розповіла, як готують майбутніх працівників патронатних служб у війську.

«Ми вчимо супроводжувати поранених, полонених, родини безвісти зниклих. Знайомимо із законодавством, яке захищає військовослужбовців та їхні родини. Навчаємо, що таке тактична та стратегічна евакуація. Вчимо, як працювати з медиками та на якому етапі треба вийти на контакт із пораненим, бо якщо він не в реанімації, то протягом 72 годин повинен отримати супровід і будь-яку допомогу. Дуже важливо потурбуватися про документи пораненого та як контактувати з начмедами цивільних закладів», - зазначила Корчинська.

Окремим важливим напрямком роботи патронатної служби, за її словами, є супровід пораненого військовослужбовця в отриманні належних йому бойових виплат.

«Наприклад, не всі розуміють, що реабілітаційний центр – це не завжди заклад охорони здоров’я, і, перебуваючи там після тяжкого поранення, військовослужбовець втратить бойові виплати, які йому гарантуються державою впродовж 12 місяців після поранення… Всі ці нюанси має знати патронатна служба супроводу і допомагати військовослужбовцю в них розібратися», - зазначила Корчинська.

Тим часом штаб-сержант штабу бригади Служби супроводу 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України Олексій Попович, який сам зазнав тяжкого поранення і став людиною з фізичним обмеженням, пішов на службу до ЦВС і закликав таких як він наслідувати його приклад.

«Хочу сказати всім хлопцям, якщо ви звільнилися і не відчуваєте, що реалізовуєтеся, ви можете допомагати своїм побратимам на цьому рівні. Якщо у вас є певні обмеження в рухливості – роботи вистачить, сидячи чи навіть лежачи за комп’ютером. Бути координатором, помічником своїм побратимам. Ви вирішите багато питань наших хлопців», - звернувся до побратимів боєць.

Як повідомляв Укрінформ, у Військовому інституті КНУ розповіли про найбільш затребувані спеціальності в армії.