Майбутнє мисливської галузі України: європейський вектор та сучасні виклики
Організатор: Державне агентство лісових ресурсів України.
Учасники: Валентин Бачурний - заступник голови з питань цифрового розвитку‚ цифрових трансформацій і цифровізації Державного агентства лісових ресурсів України; Віталій Крючков - начальник відділу з питань здоров’я та благополуччя тварин управління санітарних та фітосанітарних заходів Департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів і продовольчої безпеки Міністерства аграрної політики та продовольства України; Андрій Зінченко - т.в.о. начальника управління здоров'я та благополуччя тварин, організації протиепізоотичних заходів Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби; Олександр Ревнівцев - експерт, національний координатор продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО); Іван Шеремет - директор Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України»; Роман Коновал - начальник відділу мисливства Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України»; Віктор Червоний - президент ВАМКМУ ГС «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь»; Роман Новіков - фахівець з комунікацій ВАМКМУ ГС «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь»; Адріан Прокопенко - голова правління ГС «Українська ловецька рада», член Національної делегації до Ради СІС; Михайло Крупеня - секретар ГС "УЛР", військовий - ветеран ГО "Душа мисливця"; Анастасія Матвієнко - докторантка Празького природничого Університету, член національної делегації до Ради збереження дичини та дикої природи СІС, ГС "УЛР"; Микола Скорий - голова Всеукраїнської ради УТМР; Андрій Шелепило - головний спеціаліст відділу мисливського господарства та полювання Держлісагентства.
Питання до обговорення:
- Напрацювання законодавчих змін, необхідних для вирішення проблем в галузі мисливського господарства та полювання.
- Збереження біорізноманіття та середовищ існування мисливських та інших диких тварин, забезпечення охорони, відтворення та використання видів мисливської фауни.
- Ефективне державне управління та дієвий державний нагляд (контроль) у сфері ведення мисливського господарства та полювання.
- Покращення якості мисливських угідь, їхній захист від антропогенного впливу та протидія поширенню небезпечних епізоотичних хвороб, подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України.
- Забезпечення ефективних механізмів залучення інвестицій у галузь для збільшення чисельності диких тварин, заходів захисту біорізноманіття та сталого ведення мисливського господарства.
- Розвиток науки, освіти, підвищення рівня поінформованості населення з питань збереження навколишнього природного середовища та культури полювання.
Коротко. Учасники круглого столу «Майбутнє мисливської галузі України: європейський вектор та сучасні виклики» зосередяться на питаннях реформування мисливського господарства в Україні та вдосконалення нормативної бази.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Мисливське господарство України потребує нової стратегії та реформування - експерт
В умовах війни, епізоотичних загроз та екологічного навантаження, лише оновлена стратегія й сучасне законодавство зможуть забезпечити сталий розвиток мисливського господарства в Україні.
На цьому під час круглого столу «Майбутнє мисливської галузі України: європейський вектор та сучасні виклики» наголосили експерти галузі, передає кореспондент Укрінформу.
За даними заступника голови з питань цифрового розвитку‚ цифрових трансформацій і цифровізації Валентина Бачурного, мисливські угіддя займають майже 39 мільйонів гектарів, або 64% площі України.
Так, у галузі працює понад 12 тисяч осіб, однак через застарілу нормативну базу, складні процедури та брак цифрових інструментів, галузь перебуває в системній кризі. Проте без ухвалення державної стратегії та оновлення законів подальший розвиток — неможливий.
«Майже 39 млн га мисливських угідь — це не просто територія для полювання. Це середовище існування тисячі видів рослин і тварин, багато з яких нині на межі зникнення через воєнні дії, поширення хвороб та браконьєрство», — заявив Бачурний.
Він зауважив, що найбільша проблема у застарілих підходах до ведення і застосування мисливського господарства, та нормативній базі, яка не оновлювалась багато років.
Бачурний переконаний, що Стратегія розвитку мисливського господарства та полювання України до 2030 р. допоможе підвищити рівень охорони і творення диких рослин та тварин, поліпшити стан угідь, запровадити електронний облік полювання на тварин, а також реабілітації пошкоджених внаслідок війни екосистем тощо.
Як повідомлялось, на Вінниччині суд повернув під охорону держпідприємства ландшафтний заказник «Лучанське», заборонивши на природоохоронній території мисливство та полювання.
Мисливство в Україні може стати інструментом контролю епізоотичної ситуації та реінтеграції ветеранів - експерт
Мисливство в Україні може стати ефективним інструментом як для запобігання поширенню хвороб серед тварин, так і реінтеграції ветеранів до цивільного життя.
Про це заявили фахівці під час круглого столу «Майбутнє мисливської галузі України: європейський вектор та сучасні виклики», повідомляє кореспондент Укрінформу.
Однією з головних проблем, яку наразі не вдається подолати в Україні, є африканська чума свиней (АЧС). Спалахи хвороби відбуваються регулярно, і для боротьби з ними експерти закликають до запровадження системного навчання користувачів мисливських угідь і розробки стратегії, яка поєднає біобезпеку, охорону природи та розвиток мисливської галузі.
Окрім цього, мисливство в Україні залишається нерозвиненим економічно. За словами голови правління ГС «Українська ловецька рада», члена Національної делегації до Ради СІС Адріана Прокопенка, капіталізація галузі в Україні майже відсутня, тоді як у США вона становить 90 мільярдів доларів, у Британії — до 11 млрд, а кошти спрямовуються на захист біорізноманіття.
Однак, за словами Прокопенка, розвиток галузі гальмується через бюрократичні бар’єри, непрозоре законодавство та відсутність державної політики. Зокрема, в Україні — лише 15 ферм з розведення дичини, тоді як у Німеччині їх понад 3000, а у Литві — 200.
Секретар ГС «УЛР», військовий - ветеран ГО «Душа мисливця» Михайло Крупеня підкреслив важливість ролі мисливців у першочерговому захисті країни під час повномасштабного вторгнення.
«Понад 100 тисяч мисливців від початку повномасштабного вторгнення та понад 200 тисяч з 2014 року безпосередньо беруть участь в силах оборони (ЗСУ – ред.) Наразі в складі ЗСУ діють чотири єгерські бригади, до яких входять мисливці, які працюють в складній місцевості», - зазначив Крупеня.
Він наголосив, що варто створювати умови для повернення ветеранів до цивільного життя, а саме додаткові робочі місця, зокрема в галузі мисливства.
Проблему відсутності стратегії підтвердив президент ВАМКМУ ГС «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь» Віктор Червоний. Він зазначив, що розроблена ще у 2019 році концепція розвитку мисливської галузі досі не була затверджена, попри підтримку міжнародних партнерів.
«Мисливство у світі визнане найефективнішим інструментом охорони природи. Але в Україні досі немає навіть державної стратегії. Без неї ми не зможемо долати ані сказ, ані чуму, ані інші загрози», — підкреслив Червоний.
Експерти закликали профільні міністерства та парламент до ухвалення стратегії розвитку мисливського господарства, запуску навчальних програм і реформування законодавства.
Як повідомлялось, Державна протиепізоотична комісія ухвалила рішення про встановлення у пунктах пропуску на кордоні з Угорщиною і Словаччиною карантинних ветеринарних постів.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
