Відмова в праві на справедливий суд як міжнародний злочин під час війни Росії проти України
Організатори: Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), видання «Ґрати».
Учасники: Дар’я Свиридова - партнерка Адвокатського об’єднання “Azones”; Сергій Остаф - директор Ресурсного центру з питань демократії та прав людини (Молдова); Тетяна Катриченко - виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини; Тетяна Печончик - голова правління Центру прав людини ZMINA; Віталій Секретар - перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (ТВС).
Модератор: Тетяна Козак - головна редакторка видання «Ґрати».
Коротко. Під час заходу учасники представлять унікальне дослідження “Відмова в праві на справедливий суд як міжнародний злочин під час війни Росії проти України: контекст, практика, право та перспективи”, що ґрунтується на результатах моніторингу та аналізу сотень судових процесів над українськими громадянами, що відбуваються в Росії та на окупованих територіях.
Автори дослідження розкриють жахливу практику російської окупаційної влади та судів на території РФ щодо позбавлення українських громадян (як цивільних, так і військовополонених) базового права на справедливе судочинство.
Під час пресконференції експерти розкажуть, як російські суди перетворилися на справжню судову машину репресій і стали інструментом переслідування українців та кримських татар на окупованих територіях і безпосередньо в Російській Федерації. Будуть представлені приклади беззаконня, що панують у підконтрольних Росії областях, з детальним оглядом резонансних справ, виявленими процесуальними порушеннями та незаконними вироками, які виносять так звані окупаційні "суди".
Окрему увагу експерти приділять обговоренню національного розслідування відмови у праві на справедливий суд як воєнного злочину за статтею 438 Кримінального кодексу України. Крім того, говоритимуть про притягнення винних до відповідальності в міжнародних судових інстанціях.
У ході дискусії учасники висловлять свої думки щодо перспектив розслідування та судового переслідування відмови у праві на справедливий суд як серйозного порушення Женевських конвенцій, що кваліфікується як воєнний злочин та злочин переслідування (належить до злочинів проти людства).
Створення та презентація цього дослідження стала можливою завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Нідерландів.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: iz@zmina.ua, + (38) 068 905 89 11 - Ірина Загородня.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Медійній ініціативі за права людини (МІПЛ) вдалося загалом ідентифікувати 1908 цивільних українців, яких незаконно затримали росіяни і які були переміщені на територію РФ.
Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомила виконавча директорка МІПЛ Тетяна Катриченко.
"За нашими даними, таких осіб 1908 ідентифіковано нашою організацією. Цифра не є остаточною, бо затримання можуть продовжуватися і не про всі ми знаємо, але ми намагаємося вивчати всю інформацію, яка є і у відкритих джерелах, і від родичів, і від звільнених військовополонених, які часто перебувають в одних місцях із цивільними затриманими", - сказала вона.
За її словами, частина з цих цивільних затриманих зараз перебувають у СІЗО недалеко від судів, які проводять судові процеси.
"Зокрема, у Ростовському СІЗО №1, №5 і Новочеркаському СІЗО перебуває щонайменше сотня цивільних - це як громадяни з окупованих територій Донецької і Луганської областей, так і Запорізької та Херсонської, і вони також потрапили під судове переслідування", - поінформувала Катриченко.
Як повідомлялося, станом на початок березня 2023 року МІПЛ ідентифікувала 1075 цивільних – громадян як нашої держави, так і інших країн, які були захоплені на окупованих територіях і вивезені звідти.
Жертвами судового переслідування РФ за час повномасштабної війни стали до 6 тисяч українців - юристка
Від початку повномасштабної війни жертвами судового переслідування з боку РФ стали близько 5-6 тисяч українців.
Про це повідомила партнерка адвокатського об’єднання Azones Дар’я Свиридова на презентації в Укрінформі дослідження "Відмова у праві на справедливий суд як міжнародний злочин під час війни Росії і України: контекст, практика, право та перспективи”.
"Загалом потерпілими від політики судового переслідування у РФ та на окупованих територіях стали, за нашими підрахунками, близько 5-6 тисяч громадян України. Це тільки за період, який ми досліджували, тобто, з початку повномасштабного вторгнення", - сказала юристка.
За її словами, на загарбаних українських територіях РФ створювала свої судові і правоохоронні "органи", поширювала на них російське законодавство, що суперечить нормам гуманітарного міжнародного права.
За даними дослідження, навіть на території самої РФ значно збільшився штат прокурорів і слідчих, які надалі були задіяні у судовому переслідуванні українців - цивільних і військовополонених.
"Ми у 2022 - 2023 роках спостерігали збільшення кадрового потенціалу (в РФ - ред.), коли збільшувалися штати прокурорів, слідчих, призначалися судді, зокрема на окупованій території. Почалися масові затримання осіб, застосування до них катування, незаконного позбавлення волі. І з 2023 року ми вже спостерігаємо масові судові провадження щодо таких осіб і їх незаконне засудження... з очевидною відсутністю незалежності і упередженістю судової системи у цих справах не лише на ТОТ, але і власне на території РФ", - заявила Свиридова.
За її словами, вбачається наявність у підконтрольних РФ судах - очевидна і доведена - широкомасштабної та системної відмови українським цивільним і військовополоненим у праві на справедливий суд.
"Це не просто певні окремі порушення прав людини, права на справедливий суд чи навіть окремі факти воєнних злочинів. Ми побачили, що ця масштабна і системна відмова у праві на справедливий суд фактично свідчить про наявність державної, спланованої політики судового переслідування цієї категорії осіб. У цієї політики - і це один із ключових висновків, якого ми дійшли у нашому дослідженні, - є очевидна мета, яка складається з трьох складових", - наголосила юристка.
Зокрема, першою складовою є придушення опору окупації й агресії РФ. "Друга мета фактично зводиться до того, щоб породити страх переслідування, щоб цей спротив не чинити... Третя - це те, що така політика фактично використовується для виправдання заявлених політичним керівництвом РФ цілей повномасштабного вторгнення, зокрема", - пояснила Свиридова.
Вона наголосила, що така політика судового переслідування РФ має ознаки міжнародних злочинів - як воєнного, позбавлення або відмови у праві на справедливий суд, так і злочину переслідування або злочину проти людяності.
Дослідження ініціювали і здійснили Центр прав людини "Зміна" і Медійна ініціатива за права людини у співпраці з онлайн-виданням "Грати" та ГО "Кримський процес" і за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Воно охоплює період із грудня 2023-го до грудня 2024 року. Експерти опрацювали надані правозахисними організаціями і незалежними моніторами результати моніторингу судових процесів (загалом близько 637 справ), окремі матеріали українських кримінальних проваджень, кримінальних справ та вироків судів РФ та підконтрольних їй судів на ТОТ (загалом майже 50 документів), свідчень потерпілих від переслідувань із боку влади РФ тощо. З метою аналізу окремих гіпотез було досліджено деякі судові процеси за більш ранній період - від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році.
Як повідомлялося, 5 грудня 2024 року українські правозахисники представили на сесії Асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду звіт про незаконні судові процеси над полоненими і цивільними, ув’язненими у РФ та на тимчасово окупованих територіях.
Судова система РФ юридично деградувала – правозахисниця
Наразі судова система у РФ юридично деградувала, і вона не може ніяким чином забезпечувати право на справедливий суд.
Про це під час презентації в Укрінформі дослідження на тему: "Відмова у праві на справедливий суд як міжнародний злочин під час війни Росії і України: контекст, практика, право та перспективи” повідомила голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
"Ми можемо зробити такий висновок на основі моніторингу судових справ в окупованому Криму, що судова система РФ юридично деградувала, ми спостерігали ознаки цієї деградації від початку її незаконного встановлення у Криму, але наразі для нас є очевидним те, що вона не є ніяким незалежним арбітром, а є складовою російської репресивної системи проти українських цивільних та військовополонених. І вона не може ніяким чином забезпечувати право на справедливий суд", - сказала вона.
Печончик зазначила, що у Криму раніше був введений стан так званого "жовтого рівня терористичної загрози", завдяки якому у більшості судів були впроваджені заборони на відвідування навіть тих судових процесів, які є відкритими - у рамках "протидії терористичній загрозі".
"Таким чином, один із базових принципів доступу до справедливого судочинства, а саме - відкритість судових процесів, порушується на системному рівні. По-друге: суттєво зросла кількість судових справ за звинуваченнями наших громадян у таких злочинах, як "держзрада", "шпигунство" або "співпраця з іноземною державою", - поінформувала правозахисниця.
Голова правління Центру прав людини ZMINA заявила, що наприклад, лише за один рік, від початку 2024 року, ці "суди" розглянули 35 таких справ. За її словами, до 2021 року таких справ не було взагалі, а у 2021-2022 роках було по одній такій справі на рік.
"Усі такі процеси відбуваються у закритому режимі і здебільшого залишаються невідомими ані дані цих людей, ані вирок, який проголошують так звані "кримські суди". По-третє, ми спостерігаємо, що судові процеси над цивільними особами, яких раніше викрадали з новоокупованих територій, передовсім Херсонщини і Запоріжжя, вони зараз повертаються назад у так звані "суди", створені на цих територіях, де також відсутні можливості об'єктивного контролю дотримання норм судочинства через особливості доступу у ці регіони", - пояснила вона.
Печончик констатувала, що залишається помітною протиправна практика розгляду судових справ проти мешканців окупованого Криму у російських судових органах (здебільшого це Південний окружний військовий суд, який розташований у Ростові-на-Дону).
"І зазвичай це - справи, які пов'язані зі звинуваченнями у "терористичній діяльності". По-п'яте, ми констатуємо, що продовжуються судові процеси над українськими військовими, які потрапили у полон, а потім були звинувачені у злочинах за дії, які входили у їхні обов'язки як військових - тобто, коли їх судять фактично за сам факт участі у збройному конфлікті, як комбатантів, хоча відповідно до міжнародного гуманітарного права це - недопустимо", - зазначила голова правління Центру прав людини ZMINA.
За її словами, правозахисники констатують і наявність системної відмови у допуску адвокатів і взагалі наявність порушення права на захист.
"Дуже часто клопотання сторони захисту, там, де незалежний адвокат зміг вступити у справу у Криму, відхиляються. І можна констатувати також системні проблеми з рівністю сторін. Наприклад, у цілому такі проблеми у дослідженні зафіксовані у 54% справ. До цього можна, наприклад, віднести такі проблеми, як нерозгляд клопотань або доказів, поданих стороною захисту, процесуальну упередженість на користь однієї сторони, нерівність у часі або у ресурсах, які надані стороні захисту порівняно зі стороною обвинувачення", - заявила Печончик.
Вона сказала, що правозахисники відзначають на прикладі справ, які вони промоніторили, і те, що ці "суди" взагалі ігнорують факт міжнародного збройного конфлікту.
"Про це свідчить дуже велика кількість справ за дискредитацію так званої "СВО" і взагалі кваліфікація збройного конфлікту як "СВО" з уникненням його кваліфікації відповідно до Женевських конвенцій і того захисту, який має бути наданий відповідно до цих конвенцій", - поінформувала голова правління Центру прав людини ZMINA.
Відповідаючи на питання, Печончик зазначила, що надалі правозахисники планують передати матеріали цього дослідження, серед іншого, до Міжнародного кримінального суду.
Дослідження було ініційоване та підготовлене низкою правозахисних організацій, а саме - Центром прав людини ZMINA і Медійною ініціативою за права людини у співпраці з онлайн-виданням "Грати" та ГО "Кримський процес" і за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.
Воно охоплює період із грудня 2023 року до грудня 2024 року. Проте для цілей аналізу окремих його гіпотез було досліджено деякі судові процеси за більш ранній період - із початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році.
Упродовж минулого року експерти опрацювали надані правозахисними організаціями і незалежними моніторами результати моніторингу судових процесів (загалом близько 637 справ), окремі матеріали українських кримінальних проваджень, матеріали кримінальних справ та вироків судів РФ та підконтрольних їй "судів" на тимчасово окупованих територіях (загалом майже 50 документів), свідчень потерпілих від переслідувань із боку влади РФ, моніторів судових процесів і так далі.
Під час підготовки дослідження експертна група провела щонайменше 3 очні та 5 онлайн-зустрічей, працювала у формі кабінетного дослідження тощо.
Як повідомлялося, наймолодший кримський політв'язень Аппаз Куртамет, який наразі утримується в колонії суворого режиму в Псковській області РФ, поінформував про умови незаконного утримання у порівнянні з іншими місцями несвободи, через які йому довелося пройти на різних та довгих етапах.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
