Важкий 2024-й і непрогнозований 2025-й: ключові загрози та очікування
Організатор: Національна платформа стійкості і згуртованості.
До участі запрошені: Юлія Тищенко - співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості; Євген Головаха - директор Інституту соціології НАН України; отець Георгій Коваленко - ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості, протоієрей; Віктор Шлінчак - засновник та голова правління Інституту світової політики; Володимир Лупацій - співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості; Андрій Длігач - голова Ради коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України; Олег Саакян - політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості; Наталя Нечаєва-Юрійчук - регіональна координаторка Національної платформи стійкості та згуртованості у Чернівецькій області; Володимир Фесенко - голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента"; Вадим Денисенко - політолог, доктор історичних наук; Михайло Самусь - директор New Geopolitics Research Network, співзасновник Консорціуму оборонної інформації.
Модератор: Андрій Куликов - журналіст.
Питання до обговорення:
- українська стійкість та опірність у 2024 році: ключові уроки;
- що Україні принесе 2025 рік: основні загрози та можливі сценарії.
Довідково. Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018 року. Стратегічні пріоритети – стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 100 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності.
Цей захід організовано в рамках проєкту “Забезпечення стійкості України в умовах зростання ризиків та наслідків війни”, який реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа обов’язкова: тел. +38 097 988 91 41 або e-mail: natplatformdialogue@gmail.com.
Реєстрація на подію - за посиланням.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Україна має три сценарії подолання управлінської кризи - експерт
Одним з основних викликів для України у 2025 році може стати управлінська криза, подолання якої може розвиватись за трьома сценаріями.
Про це заявив співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Володимир Лупацій під час публічної дискусії на тему: “Важкий 2024 рік і непрогнозований 2025-й: ключові загрози та очікування”, яка відбулась в Укрінформі.
"Ключовий виклик року - управлінська криза, адже з неї витікає все інше. З погляду подолання цієї кризи, існує три сценарії на 2025 рік. Перший сценарій передбачає посилення централізації. Другий сценарій, який нам підкидають, це вибори. Третій сценарій - це те, як змінитися без виборів. Це і є та сама управлінська інновація, яка повинна бути знайдена, в тому числі представниками громадянського суспільства", - заявив Лупацій.
Своєю чергою політолог Вадим Денисенко зауважив, що політичні методи не допоможуть Україні вийти з цієї кризи.
"Управлінська криза стане дамокловим мечем для України у 2025 році. При цьому, управлінська криза, яка стосується всіх сфер нашого життя, починаючи від реформ місцевого самоврядування і закінчуючи проблемою з ТЦК і так званою "бусифікацією". Проблема полягає в тому, що ми намагаємось розв'язати питання політичними методами, замінюючи чиновника "Х" на чиновника "У". На жаль, ані у влади, ані в опозиції, ані в абсолютної більшості громадянського суспільства сьогодні немає бажання шукати вихід. Ми ходимо по колу", - наголосив він.
Своєю чергою співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко зауважила, що в цих умовах Україна повинна уникнути дестабілізації ситуації всередині країни.
"Україні потрібен стійкий, справедливий та безпечний мир. Мається на увазі, щоб різні рішення щодо миру у зовнішньому та у внутрішньополітичному треку не дестабілізували Україну зсередини. Світ приділяє багато уваги стримуванню країни-агресорки. Але останнім часом з'явились дискусії про те, які можуть бути прецеденти в Європі та у світі, якщо ті чи інші рішення щодо миру призведуть до внутрішньої дестабілізації. Тобто підриву таких речей як соціальна згуртованість в Україні", - вважає Тищенко.
Як повідомляв Укрінформ, Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018 року. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 100 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності.
Міністерство національної єдності має зберегти функції Мінреінтеграції - експертка
Новостворене Міністерство національної єдності повинно не втратити вже існуючі функції Міністерства реінтеграції.
Про це заявила співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко за підсумками публічної дискусії на тему: “Важкий 2024 рік і непрогнозований 2025-й: ключові загрози та очікування” у коментарі Укрінформу.
“Поки ми знаємо, що Міністерство національної єдності сформовано на базі Мінреінтеграції, а в його планах - зосередитись на роботі з українцями за кордоном. На мою думку, у цьому процесі важливо “із водою не виплеснути дитину”. Тобто новостворене відомство мало б зберегти вже існуючі функції Міністерства реінтеграцїї, а, при цьому, й уникнути дублювання повноважень інших відомств, які також працюють з громадянами за кордоном”, - розповіла Тищенко.
Своєю чергою співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Володимир Лупацій наголосив, що дії новоствореного відомства мали б відповідати назві.
"У світі дійсно є країни із міністерствами національної єдності. Наприклад, багатоетнічна Малазія, де є прагнення держави об'єднати суспільство. І там є політичне розуміння, що національна єдність - не гасло, а політика залучення і приналежності до країни. І назва нового відомства говорить про національну єдність та згуртованість України. Воно не повинно обмежуватись питаннями діаспори, а ми поки чули лише про це. Ключовий момент - знайти інструментарій для ефективного виконання своїх функції. По-перше, слід запустити майданчик для діалогу. По-друге, у відомстві мають залишити проєкти, які вже працюють на згуртованість. Також важливо розширювати їх", - вважає Лупацій.
Як повідомляв Укрінформ, уряд активізує роботу зі створення сприятливих умов для повернення українців, зокрема Міністерство єдності має цього року представити напрацювання у цій сфері.
Більшість українців продовжує вірити у перемогу - Інститут соціології НАНУ
За результатами досліджень Інституту соціології НАН України, показники стійкості українців майже не змінились упродовж останніх двох років.
Про це повідомив директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха під час публічної дискусії на тему: “Важкий 2024 рік і непрогнозований 2025-й: ключові загрози та очікування”, яка відбулась в Укрінформі.
"Я би виділив три аспекти категорії стійкості України: терпіння, здатність впоратись і подолати та дієвість. Мій висновок тому, що українці поки тримаються. Більшість вірить в те, що ми переможемо. Зміни є, але цей показник за два роки змінився з 4% до 14%. Це ті, хто не вірить, що можлива перемога. Це не дуже суттєві зміни”, - розповів Головаха.
За його словами, два роки тому майже 70% українських громадян погоджувались “терпіти проблеми стільки, скільки потрібно для перемоги України”.
“Згідно з нашими опитуваннями, у 2022 році 69% громадян були готові терпіти теперішні та майбутні проблеми стільки, скільки буде потрібно до перемоги. Не готові - всього 4,6%. Інші були готові терпіти певний час. У 2024-му році терпіти скільки завгодно готові 43%. Терпіти проблеми лише обмежений час готові - 26%. Не готові терпіти у 2024 році вже 14%. Ці зміни стались саме минулого року", - розповів Головаха.
За його словами, в Інституті соціології НАН України також вивчали показник того, наскільки громадяни здатні психологічно впоратись з ситуацією в країні.
Так, на базі американського тесту було розроблено адаптований до українських реалій тест на дистрес - відчуття руйнівного стресу, який має вплив на діяльність і психологічний стан громадян.
“У 2022-2023 роках були майже однакові показники: близько 12% тих, хто перебував у стані високого дистресу. Сьогодні цей показник досягає 27%. Можна лише зауважити, що більшість громадян досі перебуває у нормальному стані”, - додав він.
Як повідомляв Укрінформ, за результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, найбільшим рівнем довіри в українців користуються Сили оборони (92%), найменшим - прокурори (9%) та суди (12%).
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
