Доступ до екологічної інформації в Україні під час війни
Організатор: ГО SaveDnipro.
Учасники: Олена Крамаренко - перша заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України; Богдан Семененко - директор департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів; Олег Бондаренко - голова Комітету з екологічної політики та природокористування Верховної Ради України; Олена Шомпол - доцентка кафедри екологічного права Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка, співавторка дослідження; Павло Ткаченко - голова ІТ-напрямку ГО SaveDnipro, співавтор дослідження (онлайн); Олександр Юрченко - заступник начальника відділу доступу до інформації Офісу омбудсмана; Яніна Любива - експертка з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України; Вікторія Чеченкова - активістка НЕЦУ; Василь Підлужний - юрист, член робочої групи щодо підготовки переговорних позицій України під час переговорів з Європейським Союзом щодо укладення угоди про вступ України до Європейського Союзу (онлайн).
Модераторка: Ірина Черниш - голова ГО SaveDnipro, співавторка дослідження.
Коротко. Організатори заходу зазначають, що екологічна інформація має особливий статус – вона ніким не може бути засекречена. ГО SaveDnipro дослідило, чи виконуються державними установами положення ст. 50 Конституції України, Орхуської конвенції, Постанови КМУ №835 та інших нормативно-правових актів, які захищають вільний доступ до інформації про стан навколишнього середовища.
Під час круглого столу автори дослідження поділяться ключовими висновками щодо поточного стану з доступом до екологічної інформації, а також озвучать рекомендації щодо покращення регулювання та практичного забезпечення законодавчих вимог.
Окрім результатів дослідження буде обговорено рейтинг розпорядників відкритих екологічних даних згідно з Постановою КМУ №835 від 21.10.2015.
Довідково. Створення звіту стало можливим завдяки підтримці Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної програми «European Renaissance of Ukraine: Civil Society Resilience and Recovery Initiative».
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Експерти пропонують зняти заборону на доступ до екологічної інформації під час війни
В експертному середовищі вважають за доцільне скасувати заборону на публічний доступ до екологічної інформації під час війни.
За це висловилися учасники круглого столу в Укрінформі на тему: «Забезпечення доступу до екологічної інформації в Україні під час війни».
Як пояснила доцентка кафедри екологічного права Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка Олена Шомпол, доступ до екологічної інформації регулює економічні відносини та забезпечує екологічну безпеку і є вимогою Європейського Союзу.
«Норми щодо доступу до екологічної інформації на сьогодні наскрізно пронизують абсолютно все правове регулювання економічних відносин і забезпечення екологічної безпеки. Це є системний базовий підхід Європейського Союзу. У європейському законодавстві також закріплено поєднання й одночасна реалізація принципу доступу до екологічної інформації та принципу публічності в діяльності органів як Євросоюзу, так і державних органів держав-членів ЄС. Там досить чітко регламентовані стандарти та процедури ухвалення будь-яких рішень з точки зору врахування екологічних інтересів і прав людини через забезпечення доступу до екологічної інформації», - сказала Шомпол.
Вона також нагадала, що статтею 50 Конституції України закріплюється право кожного громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля, гарантується доступ до екологічної інформації, право на її поширення, і що така інформація не може бути ніким засекречена.
У березні 2023 року Верховна Рада навіть внесла зміни до відповідного законодавства, уніфікувавши для всіх суб’єктів поняття екологічної інформації, однак вирішила, що закон може набути чинності лише через 6 місяців після скасування чи припинення воєнного стану.
Як вважає Шомпол, це обмеження слід скасувати, як нічим не виправдане і таке, що стримує Україну на шляху до Євросоюзу.
«Через висновки Європейської комісії щодо вступу України до ЄС та виконання нею зобов’язань згідно з Угодою про асоціацію - немає сенсу чекати скасування воєнного стану, доступ до екологічної інформації має забезпечуватись уже сьогодні, і на цьому неодноразово акцентовано у висновках Єврокомісії. Ми рекомендуємо переглянути терміни набуття чинності даного закону якомога швидше», - наголосила Шомпол.
Тим часом, голова Комітету з екологічної політики та природокористування Верховної Ради Олег Бондаренко пояснив, чому свого часу обмежили набуття чинності відповідним законодавством і визнав, що таке обмеження вже не має сенсу.
«Коли ми ухвалювали цей закон, вирішили відкласти набуття ним чинності через шість місяців після закінчення воєнного стану, бо сподівалися на швидке закінчення війни. Думаю, треба переглянути строки введення цього закону в дію і повністю чи частково відрити доступ до екологічної інформації. Слід почати створювати і наповнювати необхідні реєстри, повноцінну державну багаторівневу систему моніторингу довкілля і всі умови, щоб громадяни України отримували своєчасний доступ до інформації про довкілля. І створення такої системи має передувати закінченню війни, щоб громадяни вже отримували інформацію, як змінилася наша країна за час війни», - вважає Бондаренко.
Як повідомляв Укрінформ, війна Росії проти України спричинила масштабні екологічні руйнування, що призвели до безпрецедентного забруднення довкілля - збитки українським екосистемам оцінюються в 65 мільярдів доларів.
Попри певний прогрес у гармонізації національного законодавства до норм ЄС, доступ громадян України до екологічної інформації під час війни залишається складним.
На цьому під час презентації результатів дослідження «Доступ до екологічної інформації в Україні під час війни» в Укрінформі розповіла голова ГО SaveDnipro Ірина Черниш.
«Підсумовуючи висновки Європейської комісії щодо України за 2022-2024 роки, констатуємо, що було відзначено певний прогрес у діяльності України щодо узгодження норм національного екологічного законодавства. Водночас комісія відмічає проблеми з доступом громадян до екологічної інформації на всіх етапах участі в Україні», - сказала Черниш.
Зазначається, що було проаналізовано директиви ЄС та інших документів, що стосуються доступу до екологічної інформації, а також оцінено українське законодавство і фактичний доступ громадян до такої інформації з початку війни.
У ході моніторингу було досліджено 209 наборів екологічних даних від 74 розпорядників (за Постановою №835) за період 2022–2024 років. Виявлено, що лише 38% із цих наборів мають відкритий доступ.
Так, усіх розпорядників було згруповано за типом органу влади на міністерства, відомства, ОДА (ОВА) та міські ради регіональних центрів. Зокрема, міністерства виявилися більш закритими - 33,8% наборів даних є відкритими, тоді як ОДА публікують 44,4% наборів, відомства – 43,9%, а міські ради регіональних центрів найменше – лише 25,9%.
За рейтингом відкритості найбільших розпорядників (більше 10 наборів екологічних відкритих даних, які публікуються належним чином), лідирують Держенергонадра та Держпродспоживслужба (70% та 63,6% відповідно), тоді як Міністерство енергетики є найбільш закритим із показником 5,9%
Окрім висновків Європейської комісії, Ірина Черниш наголосила на тому, що широке поняття «екологічна інформація» ускладнює її правове регулювання. До того ж недостатня обізнаність власників екологічної інформації щодо їх захищеності, а також низька відповідність створюють додаткові перешкоди.
Крім того, проблеми з доступом до екологічної інформації пов’язані з браком технічних можливостей для якісного опрацювання та публікації даних.
Експерти дослідження рекомендують уніфікувати термінологію в законі України про доступ до публічної інформації відповідно до Орхуської конвенції, а також передбачити альтернативні способи для подання запиту на доступ до інформації (письмовій, усній, чи іншій формі на вибір запитувача).
Також, необхідно визначити набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля» з 1 січня 2025 року.
Натомість директор департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Богдан Семененко зауважив, що до повномасштабного вторгнення більшість екологічних дани були відкритими, але вони не відповідали стандартам ЄС.
За його словами, для євроінтеграції необхідно першочергово вдосконалити термінологію та забезпечити високу якість даних, тоді їх можна зробити доступними з урахуванням впливу на поточну ситуацію в країні.
Як повідомлялось, організація юристів-міжнародників Global Rights Compliance наголосила, що з початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія завдає ударів по критично важливій інфраструктурі, що ускладнює постачання продовольства та нищить екологію.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
