Поширення дезінформації як загроза національній безпеці: пошук ефективних засобів протидії
Організатори: Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз, Національна академія Служби безпеки України, Укртелерадіопресінститут, МКІП, Держкомтелерадіо.
Учасники: Юрій Чечіль - директор Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, доктор філософії в галузі права; Андрій Черняк - ректор Національної академії Служби безпеки України, доктор юридичних наук, доцент; Богдан Червак - перший заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України; Олександр Макобрій - заступник директора департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції; Гліб Головченко - в.о. директора Укртелерадіопресінституту, доктор педагогічних наук, секретар Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України; Анаїт Хоперія - керівниця департаменту протидії інформаційним загрозам Центру протидії дезінформації РНБО України; Юрій Нізовцев - головний судовий експерт Центру судових і спеціальних експертиз ІСТЕ СБУ, к.ю.н.; Анна Ярош - судовий експерт ЦССЕ ІСТЕ СБУ, к.ю.н.; Оксана Сербіненко - провідний судовий експерт ЦССЕ ІСТЕ СБУ; Віктор Рибаченко – віце-президент Асоціації політичних психологів України, професор факультету піару, журналістики та інформаційної політики, викладач Укртелерадіопресінституту, заслужений працівник культури України; Денис Казанський - журналіст, блогер, політичний оглядач, ютюбер; Олександр Чекмишев - професор кафедри соціальних комунікацій навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, керівник моніторингових проєктів ГО Асоціація «Спільний простір», д.н. із соціальних комунікацій; Дарка Оліфер - прес-секретар Президентського Фонду Леоніда Кучми «Україна», медіа експерт; Маріанна Присяжнюк – представник інтернет-проекту «StopFake», аспірантка Бухарестського університету; Маргарита Журавльова – заступник директора з експертної роботи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, кандидат психологічних наук
До участі запрошені: експерти, науковці, представники сектору безпеки і оборони України, медіа та інших зацікавлених установ і організацій.
Модератор: Олег Парфило - начальник відділу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, к. ю. н., старший науковий співробітник.
Питання до обговорення:
- огляд новітніх технік та інструментів протидії шкідливому інформаційному впливу; дослідження вразливостей українського інформаційного простору;
- сучасні напрацювання щодо виявлення ворожого інформаційного впливу та ефективного донесення інформації до цільової аудиторії для попередження його наслідків;
- можливості лінгвістичної (семантико-текстуальної) та психологічної експертизи у протидії фейковим новинам та повідомленням, що містять ознаки маніпуляцій;
- взаємодія державних і цивільних інституцій у сфері протидії поширенню дезінформації;
- аналіз міжнародного досвіду протидії гібридним загрозам тощо.
Чому це важливо?
Дезінформація є конвенційним способом ведення війни, який використовується обома сторонами. Україна також взяла на озброєння весь арсенал для ведення інформаційної війни і хотіла б його поліпшити. Разом з тим, Україна воює саме за право бути демократичною державою і дотримуватись свободи слова. Але протидія дезінформації – це, як правило, обмеження доступу до певних каналів поширення інформації та обмеження для «ворожих» спікерів. Це - обумовлені війною обмеження свободи слова. Які прозорі і чіткі критерії таких обмежень допоможуть протидіяти ворогу, але залишатися демократією? Учасники заходу - провідні експерти, науковці, представники сектору безпеки - шукатимуть відповіді на ці запитання.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
YouTube-канал Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.
Підсумкові матеріали:
Фахівці кібердепартаменту СБУ щомісяця фіксують понад тисячу інформаційних атак на українське суспільство
Щомісяця фахівці кібердепартаменту Служби безпеки України фіксують понад тисячу інформаційних атак на українське суспільство. Мета цих атак деструктивна.
Про це сказав ректор Національної академії Служби безпеки України Андрій Черняк на міжвідомчому круглому столі “Поширення дезінформації як загроз національній безпеці: пошук ефективних засобів протидії”, що відбувся в Укрінформі.
“Ті виклики, які стоять зараз перед нашою державою і перед нашою службою, і взагалі - перед нашим громадянським суспільством, вони є надзвичайно великими. Лише фахівцями кібердепартаменту Служби безпеки України фіксується понад тисячу інформаційних атак щомісяця на наше суспільство. Мета цих атак деструктивна, вона може проявлятися і як провокування тих чи інших настроїв, так і відверто сприяння порушенню чинного законодавства. І тут уже мова іде саме про експертизу, експертну роботу і фахову роботу”, - сказав Черняк.
У цьому контексті він наголосив на консолідації зусиль експертів, якими можуть бути журналісти, викладачі, науковці тощо, та представників відповідних відомств.
“Зараз росіяни проводять чергову інформаційну атаку. Це можна назвати СІО (Спеціальні інформаційні операції — ред.), ІПСО (Інформаційно-психологічні операції — ред.)... Можна назвати пропаганду різними найменуваннями, різною термінологію, але мета в неї одна — знищити нашу державу. І та інформація, яка зараз надходить, підтверджується і розвідувальними органами Служби безпеки, свідчить про те, що лише за попередніми оцінками знову декілька мільярдів гривень виділяється російським ворожим урядом на знищення і пропаганду насильства, пропаганду непокори, дестабілізацію суспільно-політичної ситуації”, - повідомив Черняк.
За його словами, зараз одне з головних завдань - “допомогти суспільству, і суспільству допомогти зрозуміти ті виклики, які перед нами стоять”.
“Тому що в нас немає викликів держави чи викликів державних інституцій. У нас є виклики єдині, які стоять перед нашою державою”, - підкреслив ректор Національної академії СБУ.
Також він наголосив на важливості уніфікації підходів до розслідування, оцінки і попередження дезінформації.
“Я впевнений у тому, що ті рекомендації, які будуть зараз висловлені й експертами, і науковцями, і слідчими, юристами, вони ляжуть потім у підґрунтя для тих чи інших українських рішень”, - додав Черняк.
Окрім того, директор Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, доктор філософії в галузі права Юрій Чечіль наголосив, що “поширення дезінформації на широкий загал в сучасному світі стало не лише буденністю, а й загрозою реальності, яка може заподіяти значну шкоду національній безпеці України”. “Особливістю інформаційної війни є те, що слова в ній - це теж зброя, яку використовують. Тому системну пропаганду, створену путінським режимом, слід розглядати як окремий ворожий підрозділ, що веде військову дію проти України та всього цивілізованого світу на інформаційному фронті”, - сказав Чечіль.
Він зауважив, що “не останню роль в протидії поширенню в медіапросторі дезінформації відіграє і судова експертиза”.
“Зокрема, експерти нашого інституту, як набувачі спеціальних знань, мають потужний потенціал щодо виявлення та ідентифікації ворожих пропагандистських наративів”, - поінформував Чечіль.
Круглий стіл організований спільно Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України та Академією Служби безпеки України за підтримки Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси.
Експерт: Медіаосвіта - це вакцинація від дезінформації
В.о. директора Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси Гліб Головченко переконаний у необхідності медіаосвіти, аби українці незалежно від віку не ставали споживачами дезінформації.
Таку думку він висловив на міжвідомчому круглому столі “Поширення дезінформації як загроз національній безпеці: пошук ефективних засобів протидії”, що відбувся в Укрінформі.
“Що можна протиставити дезінформації? Тільки правду, а точніше — факти. Для цього нам потрібна система стратегічних комунікацій на рівні держави. Ми повинні чітко доносити наші меседжі, наші позиції, наші факти не тільки до наших громадян, а й до громадян країн-партнерів”, - переконаний Головченко.
За його словами, Укртелерадіопресінститут готує фахівців, які кваліфіковано спростовують російські фейки. Водночас потрібно вчити й громадян відрізняти факти від дезінформації.
“Ми можемо сформувати таку систему, яка, з одного боку, буде спростовувати фейки та дезінформацію, а з іншого — навчатиме громадян відрізняти факти від фейків. І в цьому нам може допомогти медіаосвіта, яку Україна вже запроваджує. Ми повинні вчити наших дітей змалечку аналізувати інформацію, яку вони споживають. Ми повинні вчити медіаграмотності українців різного віку на різних майданчиках для того, щоб вони не ставали споживачами фейків та дезінформації, а користувалися тільки перевіреною інформацією. І це завдання освіти дорослих. Медіаосвіта - це вакцинація від дезінформації”, - переконаний Головченко.
Він наголосив на необхідності об’єднання зусиль організацій та органів влади, які працюють над темою протидії дезінформації.
Водночас перший заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення Богдан Червак зауважив, що ворог на цьому етапі війни надає величезного значення питанням пропаганди, інформаційної експансії.
“Ми зараз перебуваємо в стадії інформаційних атак з боку Російської Федерації, яка намагається нав’язати нам порядок денний, який не відповідає інтересам Української держави, намагається вбити клин між політичним і військовим керівництвом”, - сказав Червак.
За його словами, у цьому агресор навіть досягає певних "успіхів": "Ще зовсім недавно ми вважали, що військово-політичне керівництво - це щось єдине,.. зараз навіть у нашій риториці ... є політичне керівництво, а є - військове”.
“(Росіяни) докладають великих зусиль для того, щоб переконати цивілізований світ, що їхня правда війни - це і є справжня правда. І теж, на превеликий жаль, досягають успіхів. Те, що відбувається у країнах Західної Європи, коли до влади приходять не налаштовані на підтримку України політичні сили, вказує на те, що їхня пропаганда за кордоном також інколи є успішною. Але це не означає, що Україна має опустити руки , визнати це все і змиритися. Навпаки”, - переконаний Червак.
Як повідомлялося, у бюджеті РФ на 2024-2026 роки фінансування держпропаганди залишиться на рекордних рівнях: держЗМІ отримають із бюджету 121,3 млрд рублів проти 122 млрд цього року. Витрати за статтею «культура та кінематографія», куди «зашиті» бюджети на створення провоєнних пропагандистських фільмів, збільшаться на 11% - до 234 млрд рублів.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
