Медіаспоживання та громадсько-політична активність українців за кордоном
Організатори: Ukraine Media Center — Ukrinform, Громадянська мережа "ОПОРА".
Спікери: Ольга Айвазовська - голова правління Громадянської мережі "ОПОРА"; Анастасія Романюк - аналітикиня Громадянської мережі "ОПОРА"; Андрій Савчук - аналітик даних Громадянської мережі "ОПОРА"; Ольга Снопок - аналітикиня Громадянської мережі "ОПОРА".
Чому це цікаво?
Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну призвело до величезних масштабів міграції. Станом на зараз за кордоном перебуває 20% громадян України. Частина тих, хто виїхав за кордон, повернулися додому, хтось інтегрувався у суспільство нової для себе країни, але є й ті, хто лише зараз виїжджає за межі України.
Громадянська мережа "ОПОРА" системно вивчає суспільно-політичні настрої українців за кордоном та міграційні процеси українського населення після російського повномасштабного вторгнення.
Опитування “Медіаспоживання та громадсько-політична активність українців за кордоном” проведене за аналітичними напрацюваннями й на замовлення Громадянської мережі "ОПОРА" серед українців у 7 країнах світу, а дослідження “Кількість українців та їх міграція за кордон через війну” створене на основі даних МЗС, Держприкордонслужби та інших офіційних відомств.
Під час заходу будуть презентовані дані та висновки досліджень, які можуть бути корисними для організації та проведення перших повоєнних виборів, а також повоєнної відбудови України, повернення людських ресурсів тощо.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.
Прохання прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/, українською та англійською мовами.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w
Підсумкові матеріали:
Найбільшу активність виявляють українські діаспори у США і Польщі – «ОПОРА»
Найбільш активно громадсько-політичну діяльність за кордоном провадять українські діаспори у США, Польщі та Німеччині.
Про це повідомила голова правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська на презентації у Медіацентрі Україна-Укрінформ результатів досліджень щодо міграції, медіаспоживання та громадсько-політичної активності вимушених переселенців.
«За нашими загальними спостереженнями, дуже активна діаспора – і стара і, скажімо так, нова хвиля шукачів тимчасово прихистку - це США, Польща, багато у чому – Німеччина. У Британії дуже часто програми, які спрямовані на допомогу українцям, теж мають певний вплив. Наприклад, Британія через програму прихистку диверсифікує українців по всій країні», - сказала Айвазовська.
Відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, вона зазначила, що де більше українців, більша і їхня активність, що очевидно зросла після 24 лютого 2022 року.
«Кожен громадянин України з українським паспортом – це агент впливу України, де б він не був. І це потрібно перевести у силу, що у нас є люди, які готові системно працювати в інтересах України», - вважає голова правління ГМ «ОПОРА».
Водночас, на її переконання, не можна допустити розриву зв'язків між тими, хто виїхав з України, і тими, хто залишився.
«Як на мене, і держава, і ті, хто займається державною політикою чи питаннями комунікації тощо, сьогодні мають говорити про те, що глобальна політична нація українців – це виграшна стратегія для держави. І для тих, хто повернеться, і для тих, хто не повернеться, і для тих, хто нікуди не виїжджав», - сказала вона.
Айвазовська також зауважила, що над відновленням потрібно працювати вже зараз, а не чекати, що війна закінчиться, захисники повернуться додому і будуть займатися вирішенням усіх проблем.
«Зобов’язання цивільних – працювати над тим, щоб ці проблеми були вирішені до моменту закінчення війни. Я говорю і про корупцію, і про верховенство права, і про належне врядування, а не додавати ще додаткової відповідальності тим, хто і так її має сьогодні забагато», - вважає вона.
Як повідомлялося, заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк заявила, що 8 мільйонів українців перебувають у вимушеній еміграції, 90% з яких жінки та діти.
Кількість українців за кордоном збільшується – ОПОРА
Кількість українців за кордоном збільшується, і це відбувається з різних причин – безпекових питань, речей гуманітарного спрямування тощо.
Про це під час презентації та обговорення результатів досліджень щодо міграції, медіаспоживання та громадсько-політичної активності вимушених переселенців у Медіацентрі Україна - Укрінформ заявив аналітик даних Громадянської мережі «ОПОРА» Андрій Савчук.
Він зазначив, що ОПОРА має дані українського МЗС про те, що, станом на 21 червня 2023 року, за кордоном перебувало 8 мільйонів 177 тисяч українців. Савчук уточнив, що МЗС не стверджує, що це - всі українці, які через повномасштабне російське вторгнення виїхали за кордон.
«Але ця цифра все одно є колосальною, і не треба бути великим математиком, щоб зрозуміти, що це - фактично 20 відсотків населення від того, яке було (в Україні – ред.) до 24 лютого, і яке зараз перебуває за кордоном. «Опора» зверталася до МЗС із запитом (щодо цього – ред.) не один раз, і ми фактично бачимо, що кількість українців за кордоном збільшується», - поінформував аналітик Громадянської мережі.
За його словами, збільшення кількості українців за кордоном відбувається з різних причин - хтось виїжджає за кордон через безпекові речі, для когось важливі речі гуманітарного спрямування.
Окремо він відмітив, що українців за кордоном рахувати насправді доволі важко, у тому числі через те, що вони там неохоче стають на консульський облік. «Лише один із 16 українців за кордоном перебуває на консульському обліку, і це – лише десь 6% (від усієї кількості українців за кордоном – ред.)», - заявив Савчук.
Окремо аналітик даних Громадянської мережі «ОПОРА» сказав, що питання кількості населення для України взагалі є досить складним.
Він навів дані, які є у розпорядженні Державної комісії з питань зв'язку, що свідчать про те, що в Україні є 48 мільйонів карток операторів мобільного зв’язку. За його словами, вони підрахували за спеціальною специфічною методологією, що загалом на 100 осіб припадає 143 картки.
«За нескладною пропорцією можна підрахувати, що за цими даними в Україні буде проживати десь 34 мільйони людей, і вони (кількість цих людей – ред.) показують так само скорочення. Тенденція негативна, хоча ми бачимо, що є регіони, які фактично відновили своє довоєнне населення, наприклад, той же Київ», - поінформував він.
Як зазначив Савчук, цифри, які оприлюднювалися багатьма джерелами, про те, що в Україні мешкає менш як 30 млн осіб, скоріше за все, є більшою мірою лякалками.
Представник ОПОРи заявив, що ООН говорить про те, що в Україні живе близько 36 млн українців.
Дослідження «Кількість українців та їх міграція за кордон через війну» створене на основі даних МЗС, Держприкордонслужби та інших офіційних відомств.
Як повідомлялося, 6 липня в ОПОРі заявили, що станом на червень 2023 року через повномасштабне вторгнення РФ за кордоном перебувало 8 млн 177 тис. громадян України, що становить близько 20% населення, яке було до повномасштабної війни.
З усієї кількості ВПО 60% становлять жінки – ОПОРА
З усієї кількості внутрішньо переміщених осіб приблизно 60% – це жінки, 40% - чоловіки.
Про це під час презентації та обговорення результатів досліджень щодо міграції, медіаспоживання та громадсько-політичної активності вимушених переселенців у Медіацентрі Україна - Укрінформ заявив аналітик даних Громадянської мережі «ОПОРА» Андрій Савчук.
«Щодо ВПО, то їх в Україні теж дуже багато. За оцінками Мінсоцполітики, цифра (внутрішньо переміщених осіб – ред.) не дуже змінюється упродовж багатьох останніх місяців. Це - близько 4,7 млн ВПО, і вони розкидані по різних регіонах. (Серед них – ред.) набагато більше жінок, ніж чоловіків: десь 60% ВПО - це жінки, 40% - чоловіки», - заявив він.
Окремо Савчук зазначив, що Польща з початку повномасштабної війни прийняла найбільшу кількість українців, про що свідчать і дані українського МЗС, і дані Верховного Комісара ООН у справах біженців.
«Загалом МЗС говорить про те, що понад половина українців з цих 8 млн перебувають лише у трьох країнах: Польща – на першому місці, Німеччина – на другому, і на третьому – США. Загалом українців багато так само у Чехії, Італії, Канаді, Ізраїлі», - сказав представник ОПОРи.
Дослідження «Кількість українців та їх міграція за кордон через війну» створене на основі даних МЗС, Держприкордонслужби та інших офіційних відомств.
Як повідомляв Укрінформ, станом на 24 червня, в Україні було офіційно зареєстровано близько 4,8 мільйона внутрішньо переміщених осіб.
На рішення українців щодо повернення додому з-за кордону найбільше впливають три фактори – «ОПОРА»
На рішення українців повернутися з-за кордону в Україну найбільше впливають три фактори: емоційний зв'язок із Батьківщиною, відновлення безпеки у своєму регіоні і прагнення возз’єднання з родиною.
Про це під час презентації та обговорення результатів досліджень щодо міграції, медіаспоживання та громадсько-політичної активності вимушених переселенців у Медіацентрі Україна-Укрінформ заявила аналітикиня Громадянської мережі «ОПОРА» Анастасія Романюк.
«Якщо говорити про те, чим керуються українці щодо того, коли саме вони повернуться в Україну, то тут є три найбільш популярні фактори, що спонукають до повернення. Перше – це емоційний зв'язок із Батьківщиною, друге – це відновлення безпеки у своєму регіоні і третє – це возз’єднання з родиною», - заявила Романюк.
За її словами, у цьому питанні аналітики ОПОРи побачили деякі вікові відмінності.
«Наприклад, для молодших респондентів найбільш вагомим чинником є наявність роботи в Україні, у той час як для старших респондентів найважливішим фактором є відновлення безпеки у їхньому регіоні. І для респондентів віком старше 51 року емоційний зв’язок з Україною все ж є найбільш вагомим», - зазначила аналітикиня.
Вона поінформувала, що згідно з дослідженням, абсолютна більшість респондентів мають плани повернутися в Україну.
«Але ми побачили тенденцію щодо того, що на їхні плани, чи повертатися в Україну, чи ні, також впливає те, чи мають вони високооплачувану роботу, чи володіють вони місцевою мовою, якими є їхні стосунки з місцевим населенням тощо», - сказала Романюк.
Опитування «Медіаспоживання та громадсько-політична активність українців за кордоном» було проведене за аналітичними напрацюваннями і на замовлення Громадянської мережі «ОПОРА» серед українців у 7 країнах світу - Великій Британії, Ізраїлі, Іспанії, Німеччині, США, Угорщині та Чехії.
Як повідомлялося, за даними опитування щодо намірів та перспектив українських біженців та ВПО, які 10 липня оприлюднила представниця Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг, 76 відсотків біженців, опитаних УВКБ ООН у країнах ЄС та Молдові, і 82 відсотки внутрішньо переміщених українців планують або сподіваються повернутися додому назавжди.
Проведення виборів одразу після війни підтримують лише 16% українців за кордоном – «ОПОРА»
З-поміж громадян України, які перебувають за кордоном, 16% підтримують проведення виборів одразу після закінчення війни.
Про це повідомила аналітик Громадянської мережі «ОПОРА» Анастасія Романюк під час презентації у Медіацентрі Україна-Укрінформ результатів досліджень щодо міграції, медіаспоживання та громадсько-політичної активності вимушених переселенців.
«Щодо проведення перших повоєнних виборів.., то лише 16% респондентів вважають, що виборчий процес варто проводити відразу після завершення воєнного стану. Ще 30% респондентів готові чекати на це близько року, 28% респондентів готові почекати 3-6 місяців і 13% респондентів готові очікувати навіть і кілька років до проведення першого виборчого процесу», - сказала вона.
За словами Романюк, близько 78% опитаних заявили про готовність узяти участь у виборах, якщо на той момент перебуватимуть в Україні. Якщо ж вони залишатимуться за кордоном, то найбільш вірогідна участь у виборах шляхом електронного голосуванн, «і це майже зрівнюється з даними щодо голосування особисто на дільниці в Україні», зазначила аналітик.
При цьому трохи менше респондентів заявили, що точно проголосують, якщо вибори відбуватимуться або класичним шляхом - на дільниці у виборчому окрузі за кордоном (60%), або поштою (59%).
Щодо довіри різним формам голосування, лідирує класична (особисте голосування на виборчій дільниці): 57% респондентів скоріше довіряють цій процедурі, 19% - повністю довіряють. Менше довіри респонденти мають до електронного голосування, найнижчий рівень довіри – до поштового голосування.
Водночас, за даними ГО «ОПОРА», лише 15% українців за кордоном вважають, що впливають на політичне життя в Україні, натомість 37% відповіли, що скоріше не мають на це впливу, а 9% - що однозначно не впливають.
Зокрема, респонденти вважають, що впливають на політичне життя в Україні через боротьбу за демократію, фінансову та інформаційну підтримку ЗСУ тощо.
«Ми побачили, що абсолютна більшість респондентів за останні пів року вдавалися до тих чи інших заходів для підтримки України. І здебільшого це були або фінансова, або інформаційна підтримка, тобто донати на ЗСУ, що є найбільш популярним способом.., фінансова допомога рідним та близьким, популяризація інформації про Україну у їхніх локальних спільнотах тощо», - сказала Романюк.
Опитування «Медіаспоживання та громадсько-політична активність українців за кордоном» проведене за аналітичними напрацюваннями і на замовлення Громадянської мережі «ОПОРА» серед українців у 7 країнах: Великій Британії, Ізраїлі, Іспанії, Німеччині, США, Угорщині та Чехії.
Як повідомлялося, заступниця керівника фракції «Слуги народу» у Верховній Раді Євгенія Кравчук заявила, що парламентські і президентські вибори відбудуться в Україні вже після завершення війни.
Українці за кордоном найбільше цікавляться політичними подіями на Батьківщині – «ОПОРА»
Понад 82% українців, які виїхали за кордон, найбільше цікавляться політичними подіями на Батьківщині.
Про це повідомила аналітик Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Снопок під час презентації у Медіацентрі Україна-Укрінформ результатів досліджень щодо міграції, медіаспоживання та громадсько-політичної активності вимушених переселенців.
«Ми бачимо доволі великий інтерес до подій в Україні серед наших співгромадян, причому як на загальнонаціональному, так і на місцевому рівнях. При цьому українські політичні події викликають більший інтерес - ними постійно цікавляться 82% опитаних. Натомість життя міста і села, з якого приїхали опитані, викликають трохи менше інтересу. Але це все одно досить велика цифра - 74%», - сказала вона.
За словами Снопок, найбільше респондентів цікавлять новини щодо повномасштабного вторгнення РФ, соціально-економічні події в Україні тощо.
Натомість події у країнах перебування цікавлять респондентів набагато менше. «І здебільшого та частина, яка цікавиться тим, що відбувається у тій країні, де вона перебуває, - це ті люди, які виїхали до 24 лютого 2022 року і проживають там вже доволі довгий час», - зауважила аналітик.
За її словами, новинні сайти є основним джерелом новин для 23% українців за кордоном. «І переважна більшість, а саме 74% респондентів, використовують для отримання новин українські новинні сайти. Близько 5% респондентів звертаються до різних міжнародних сайтів або до сайтів країн, у яких вони перебувають», - сказала Снопок.
Російськими новинними сайтами, за її словами, серед українців за кордоном не користується ніхто.
«Якщо говорити про контент, то на новинних сайтах українців за кордоном найбільше цікавлять новини – 62% опитаних приходять саме за ними. І приблизно третина говорить, що вони читають різні аналітичні статті, репортажі, розслідування і так далі», - зазначила Снопок.
Вона зауважила, що більшість опитаних отримують інформацію у месенджерах і соцмережах. «За кордоном месенджерами користуються 50% опитаних, соцмережами – 47%... Звертаються до родичів, друзів чи знайомих в Україні і переглядають відео на Ютубі по 22% опитаних», - поінформувала Снопок.
За її словами, телебачення використовують для отримання новин 8% українців за кордоном, серед них 63% переглядають телемарафон «Єдині новини», 13% - переглядають канали країни перебування, 10% переглядають і інші українські телеканали. Російськими каналами користується 1% опитаних.
«Телебачення, месенджери та новинні сайти понад 60% респондентів використовують виключно для того, щоб отримувати новини, і лише інколи переглядають різні інтерв’ю, читають аналітичні статті, інший контент, окрім новин», - сказала представниця «ОПОРи».
Вона уточнила, що натомість у соцмережах приблизно однаково - на рівні 30% - респонденти і отримують новини, і читають авторські канали.
Щодо месенджерів, то 89% респондентів отримують новини у Телеграмі, на другому місці Вайбер із 6%.
Найпопулярнішими серед українців за кордоном соцмережами є Фейсбук (його переглядають 43% опитаних) та Інстаграм (22%), найменше користуються Тіктоком ( 7%) і Твіттером (3%). Водночас 18% опитаних використовують для отримання новин іншу соцмережу.
Найбільше громадяни України, які перебувають за кордоном, довіряють соцмережам (85% опитаних), а також новинним сайтам (77%). Натомість найбільший відсоток недовіри серед отримали новини на телебаченні та у друкованих ЗМІ – 36 та 22 відсотки відповідно, зауважила аналітик.
Опитування «Медіаспоживання та громадсько-політична активність українців за кордоном» проведене за аналітичними напрацюваннями і на замовлення Громадянської мережі «ОПОРА» серед українців у 7 країнах: Великій Британії, Ізраїлі, Іспанії, Німеччині, США, Угорщині та Чехії.
Відео:
Video:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
